- споживачі, які працюють з частотою відмінною від 50гц, які живляться від перетворюючих підстанцій і установок;
споживачі постійного струму, які живляться від перетворюючих підстанцій і установок.
Для правильної побудови системи промислового електропостачання всіх споживачів перерахованих вище груп необхідно вияснити:
- вимоги, які обумовлені діючими „Правилами улаштування електроустановок” ПУЕ до надійності живлення споживачів (1-а, 2-а і 3-тя категорії);
- режим роботи (тривалий, короткочасний, повторно-короткочасний);
- місця розташування споживачів електроенергії, необхідно також вияснити стаціонарні вони чи пересувні.
В даний час електропостачання промислових підприємств здійснюється на змінному струмі.
Згідно ПУЕ електротехнічні установки, які виробляють, перетворюють, розподіляють і споживають електроенергію діляться на електроустановки напругою до 1000 В і електроустановки напругою вище 1000 В.
По частоті струму споживачі електроенергії діляться на споживачі:
- промислової частоти (50Гц);
- високої частоти (понад 10кГц);
- підвищкної частоти (до 10кГц);
- пониженої (нижче 50Гц) частоти.
Розрізняють три характерні групи споживачів:
- споживачі, що працюють в режимі з тривалим постійним, або таким що мало змінюється навантаженням. в цьому режимі електрична машина або апарат може працювати тривалий час без перевищення температури окремих частин машини або апарата вище допустимої.
Прикладами таких споживачів є електродвигуни компресорів, насосів, вентиляторів та ін.
- споживачі, що працюють в режимі короткочасних навантажень. Прикладами цієї групи споживачів є електродвигуни електроприводів допоміжних механізмів металорізальних верстатів (механізми підняття поперечини, зажиму колон, двигуна швидкого переміщення супорта та ін), гідравлічні затвори, електроприводи засувок і ін;
- споживачі, які працюють в режимі повторно-короткочасного навантаження. В цьому режимі короткочасні робочі періоди машини або апарата чергуються з короткочасними періодами відключення. Приладом цієї групи споживачів є електродвигуни кранів, зварювальні апарати та ін.
З точки зору забезпечення надійного і безперебійного живлення споживачі електроенергії діляться на три категорії:
- 1-а категорія - споживачі, перерва в електропостачанні яких може призвести за собою небезпеку для життя людей або значні матеріальні збитки, зв’язані з пошкодженням обладнання, масовим браком продукції, або тривалим розбалансуванням складного технологічного процесу виробництва;
- 2-а категорія - споживачі, перерва в електропостачанні яких пов’язана з істотним недовипуском продукції, простоєм людей, механізмів, промислового транспорту;
- 3-а категорія - споживачі, що не підходять під визначення 1-ї і 2-ї категорій (наприклад, споживачі допоміжних цехів, що не визначають технологічний процес основного виробництва).
Питання про надійність електропостачання споживачів пов’язаний з кількістю незалежних джерел живлення, схемою електропостачання і категорією споживачів. Споживачі 1-ї категорії повинні мати не менше двох незалежних джерел живлення. Споживачі 2-ї категорії можуть мати одне-два незалежних джерел живлення (вирішується конкретно в залежності від значення, яке має дане промислове підприємство в народному господарстві країни, та місцевих умов). Споживачі 3-ї категорії, як правило, можуть мати одне джерело живлення, але якщо по місцевих умовах можна забезпечити живлення без істотних затрат і від другого джерела, то застосовується резервування живлення і для цієї категорії споживачів.
Цех витяжки корду виробництва "Анід" відноситься до 2-ї категорії споживачів електроенергії, тому що цех працює в три зміни і при зупинці машин в цеху буде масовий недовипуск продукції, що принесе значний рівень втрат для підприємства, порушить технологічний процес обігріву, що призведе до браку продукції.
Також внаслідок недовипуску продукції і порушення технології цехом можлива зупинка других цехів слідуючих за кордовим потоком.
Електоприймачі цеху витяжки корду анідного виробництва забезпечуються електроенергією від двох незалежних резервних джерел живлення.
1.4 Відомість споживачів електроенергії
Таблиця 1.1 – Відомість споживачів електричної енергії
| Назва установки | Потужність , кВт | Кількість N, штук | Кв | cosφ/tgφ | ΣР, кВт | |
| КВІІІ-250КА | 1х40 1х3 72 х0,4 71,8 | 32 | 0,75 | 0,75/0,88 | 2297,6 | |
| Витяжка ВВД | 1х11 | 8 | 0,85 | 0,8/0,75 | 88 | |
| Кондиціонер | 2х55 1х30 140 | 4 | 0,85 | 0,8/0,75 | 420 | |
| ΣР, кВт | 2805,6 | |||||
1.5 Вибір схеми електропостачання
При проектуванні електропостачання підприємств і районів повинен послідовно проводитись принцип „децентралізації“ трансформації і комутації електроенергії. В результаті децентралізації і максимального наближення джерел високої напруги до електроустановок споживачів зводяться до мінімуму мереживні ланки і ступені проміжної трансформації і комутації, знижуються первинні затрати і зменшуються втрати енергії з одночасним підвищенням надійності.
Система електропостачання в цілому повинна бути побудована таким чином, щоб в умовах після аварійного режиму, після відповідних переключень вона була здатна, як правило, забезпечити живлення навантажень підприємства (з певним обмеженням) з врахуванням використання всіх додаткових джерел і можливостей резервування (перемички, зв’язки по вторинній напрузі, аварійні джерела та ін), перевантажувальної здатності обладнання та ін. При цьому можливі короткочасні перерви живлення електроспоживачів 2ї категорії на час виконання необхідних переключень і перерви в живленні електроспоживачів 3ї категорії на час до 1 доби.
Схема електропостачання цеху, підприємства в цілому повинна відповідати технологічному процесу і органічно з ним зв’язана. Схема повинна забезпечувати задану степінь надійності постачання, являться економічною і бути достатньо гнучкою, тобто дозволити без суттєвої переробки забезпечити живлення електроприймачів при зміні їх потужності або кількості. Тому при виборі схеми електропостачання необхідно передбачити можливість розширення і розвитку окремих їх елементів. Характерною особливістю схем внутрішньозаводського розподілу електроенергії являється велика розгалуженість мереж і наявність великого числа комутаційно – захисної апаратури. Взагалі схеми внутрішньозаводського розподілу електроенергії мають ступінчату побудову, але не більш двох – трьох, так як в цьому випадку ускладнюється комутація і захист мережі. На невеликих по потужності підприємствах рекомендується застосувати одноступінчаті схеми. Схема розподілу повинна бути зв’язана з технологічною схемою об’єкту живлення споживачів різних паралельних технологічних ліній повинно здійснюватись від різних джерел : підстанцій, РП, різних секцій шин одної підстанції.
При побудові загальної схеми внутрішнього електропостачання підприємства необхідно приймати варіанти, які забезпечують раціональне використання розподільчих пристроїв, мінімальну довжину мереж, максимум економії комутаційно – захисної апаратури та провідникової продукції.
Внутрішньозаводський розподіл електроенергії виконується по магістральній, радіальній та змішаній схемах. Вибір схем визначається категорією надійності споживачів електроенергії, їх територіальним розміщенням, особливостями режимів роботи. Радіальна схема – електроенергії від джерела живлення передається безпосередньо до споживача. Частіше радіальні схеми виконують одно або двоступінчатими. Одноступінчата на невеликих підприємствах для живлення зосереджених споживачів.
Магістральні схеми – розподілу електроенергії застосовують в тому випадку, коли, споживачів багато і застосування радіальних схем економічно невигідне.
Основна перевага магістральних схем – зниження капітальних витрат за рахунок скорочення ліній, зменшення кількості використовуємих високовольтних апаратів. Особливо вигідно застосовувати магістральні схеми при живленні цехових ТП незначної потужності, розташованих вздовж цеху. Основний недолік магістральних схем менша надійність електропостачання (в порівнянні із радіальними ). Тому на практиці застосовуються різні модифікаціі таких схем : схеми подвійних магістралей – які резервуються між собою окремими ділянками, або двопроменева схема, коли живлення підстанції забезпечується від двох джерел.
На практиці переважно застосовують змішані схеми живлення, де використовують переваги як магістральних так і радіальних схем, що дозволяє створити схему електропостачання з найкращими техніко – економічними показниками. Підприємство одержує електроенергію від Чернігівської ТЕЦ по кабельним фідерним лініям 10 кВ, прокладених в землі Всього 11 фідерів. Один фідер згідно плану реконструкції прокладенім у повітрі по естакаді. Напруга 10 кВ підводиться до розподільчих пунктів 10 кВ, звідки кабельними лініями, прокладених у землі, підводиться до первинних обмоток силових трансформаторів трансформаторних підстанцій, де знижується до рівня 0,4 кВ. Від трансформаторних підстанцій напруга 0,4кВ підводиться прямо до електроустаткування структурних підрозділів підприємства. Все технологічне та допоміжне обладнання цеху витягування корду живиться від двох трансформаторних підстанцій, де встановлені трансформатори потужністю по 2000 кВА кожний.
В цеху витягування корду застосована змішана схема електропостачання. Від ТП які знаходяться в окремих приміщеннях відходять шинопроводи які з’єднуються з двома магістральними шинопроводами, які прокладені по горищу, через автоматичні вимикачі. Шинопроводи теж мають перемички тобто резервуються, така подвійна магістраль надійна, в кожний момент є можливість вивести в ремонт любу секцію. Від магістральних шинопроводів ідуть спуски в цехи, на силові розподільчі пункти, від яких по кабелях живляться машини і установки. Це вже радіальна частина схеми. Тобто в цілому схема змішана, гнучка, працює надійно, з незначними втратами електроенергії.