Електричне освітлення сільськогосподарських обєктів (стр. 4 из 5)
2.1 Вибір напруги та схеми живлення
Згідно ПУЄ електроосвітлювальна установка повинна живитися роздільно від електросилової. Для сільськогосподарських приміщень допускається приєднувати освітлювальну установку від окремої групи ввідного розподільчого щита.
Для живлення електроприймачів електроосвітлювальної мережі вибираємо систему напруг 380/220В, з глухо заземленою нейтраллю, частотою 50 Гц.
Для приєднання переносних світильників, місцевого освітлення застосовуємо напругу 36 В. В сухих приміщеннях з не струмоведучими полами використовуємо розетки 220 В.
Приймаємо магістральну систему живлення освітлювальних установок.
2.2 Розмітка на плані приміщення місць установки світильників, розеток, вимикачів
На плані приміщення помічаємо місця установки світильників, вимикачів та інших струмоприймачів, приєднуємо до освітлювальної мережі.
Помічаємо місце установки ввідного розподільчого щита та групових освітлювальних щитків. Ввідний розподільчий щит встановлюємо в електрощитовій.
Місця вимикачів та розеток помічаємо так, щоб центри вимикачів були на висоті 1,6 – 1,7 м, розеток в виробничих приміщеннях 0,8 – 1 м.
При розмітці місць встановлення щитів та іншого електрообладнання, яке кріпляться штирями, визначаються та наносяться на стіни, центри отворів під штирі. Для забезпечення обслуговування щитів, ящики встановлюють на висоті 1,6 – 1,7 м.
2.3 Вибір місць установки групових освітлювальних щитів
- в центрі електричних навантажень;
- в доступному та зручному місці для обслуговування;
- в приміщеннях з сприятливим середовищам.
2.4 Вибір трас прокладання освітлювальної мережі
Розмічуємо ліній прокладки проводів, кабелів, труб. Проводи, труби, кабелі відкритих електропроводок розмічаємо паралельно архітектурним лініям приміщення, з точки зору забезпечення технологічного процесу та економії електроенергії для освітлення.
Групова лінія, яка живить світильники з люмінесцентними лампами, повинна мати не більше 50 ламп на фазу, світильника з лампами розжарювання, ДРЛ, ДНаТ не більше 20 ламп на фазу, включаючи в цю кількість також штепсельні розетки.
Таблиця 2.1- Розділення освітлювального навантаження на групи
| Номер групи | Система групи | Номер приміщення на плані | Потужність, Вт | Примітка |
| 1 | А+N | 1 | 4000 | - |
| 2 | B+N | 1 | 4000 | - |
| 3 | С+N | 1 | 4000 | - |
| 4 | А+N | 1 | 4000 | - |
| 5 | B+N | 2,3;4 | 2150 | - |
| 6 | С+N | 4,5,7 | 1850 | - |
| 7 | А+N | 5 | 1000 | |
| 8 | B+N | Чергове та вуличне | 2120 | - |
| 9 | С+N | Резерв | - | - |
Розрахункові струми груп визначаємо за формулою
, (2,1)де
потужність люмінесцентних ламп групи, Вт 
потужність ламп розжарювання групи, Вт 
Розрахункові струми по фазах
2.5 Вибір марок проводів і спосіб їх прокладання
Від електропроводки, марку і спосіб прокладання або кабелів вибираємо в залежності від призначення, умов оточуючого середовища, характеристики електроприймачів, вимог техніки безпеки, протипожежних правил та ін.
В якості електропроводки в даному приміщенні використовуємо проводи і кабелі з алюмінієвими жилами. Освітлювальний груповий щит живиться від розподільчого щита кабелем марки АВРГ, прокладеним в трубі.
Проводку в основному приміщені виконуємо проводом АВТВ з самонесучим тросом, в приміщенні для персоналу проводом АППВ під штукатуркою. В усіх інших примішеннях АППР по основві.
2.6 Розрахунок площі проводів за допустимою втратою напруги (за мінімум провідникового матеріалу) і перевірка вибраного перерізу на нагрів і механічну міцність.
ℓА1-А2 = 5 м Рвст А1-А2 =23120 Вт
ℓ1 = 65 м Р1 = 4000 Вт
ℓ2 = 61 м Р2 = 4000 Вт
ℓ3 = 57м Р3 =4000 Вт
ℓ4 = 53 м Р4 =4000 Вт
ℓ5 = 53 м Р5 = 4000 Вт
ℓ6 = 115 м Р6 = 800 Вт
ℓ7 = 121 м Р7 = 900 Вт
ℓ8 = 130 м Р8 =450 Вт
ℓ9 =21 м Р9 = 800 Вт
ℓ10 =15 м Р10 = 450 Вт
ℓ11 =12 м Р11 = 600 Вт
ℓ12 =10 м Р12 = 1000 Вт
ℓ13 = 55 м Р13 = 2120 Вт
Рисунок 2.1 – Розрахункова схема освітлювальної мережі
Визначаємо площу перерізу проводу на живильній дільниці
(2,2)де
– момент навантаження на живлючій дільниці, кВт ∙м; 
– моменти навантаження відгалужень від розрахункової дільниці з іншим числом проводів, кВт ∙м; 
– коефіцієнт преведення моментів навантаження, = 1,85 [2] 
– коефіцієнт визначається в залежності від матеріалу провода, кількістю проводів мережі та від системи напруги, С4 = 44; С2 = 7,4 [2] 
– допустимі втрати напруги в мережі, 
= 2,5%.[2]Розрахунок момента навантаження на всіх дільницях
МА1-А2 = Рвст А1-А2 ∙ ℓА1-А2 , (2,3)
де Рвст А1-А2 – сумарна встановлена потужність, Вт;
ℓА1-А2 – довжина живлючої мережі, м
МА1-А2 = 23,12∙ 5 = 115,6 кВт∙м
Момент навантаження відгалужень від розрахункової дільниці з іншим числом проводів
= ΣРі ∙ ℓі (2,4)де Рі – навантаження, кВт;
ℓі – довжина мережі по якій тече струм цього навантаження, м.
Приймаємо стандартну площу перерізу проводу
= 25 мм2Визначаємо втрату напруги на живлючій дільниці А1 – А2
(2,5)
Розраховуємо групову мережу:
Визначаємо площу перерізу проводу на 1 дільниці
(2,6) 
Приймаємо стандартну площу перерізу проводу
= 16 мм2Визначаємо втрату напруги на живлючій дільниці 1
(2,7) 
Площу перерізу проводу на ініших ділянках визначаємо аналогічно. Результати зводимо в таблицю 2.2
Таблиця 2.2 - Резултати вибору площі перерізу проводів
| Момент навантаження відгалужень, кВт∙м | Розрахункова площа перерізу проводу, мм2 | Стандартна площа перерізу проводу, мм2 | Втрата напруги, ℅ | Марка проводу | ||
| MA1-A2 | 115,6 | SA1-A2 | 23,94 | 25 | 0,10 | АВВГ |
| M1 | 260 | S1 | 14,64 | 16 | 2,2 | АВТВ |
| M2 | 244 | S2 | 13,74 | 16 | 2,06 | АВТВ |
| M3 | 228 | S3 | 12,84 | 16 | 1,93 | АВТВ |
| M4 | 212 | S4 | 11,94 | 16 | 1,79 | АВТВ |
| M5 | 259,4 | S5 | 14,61 | 16 | 2,19 | АППР |
| M6 | 30,75 | S6 | 1,73 | 2,5 | 1,66 | АППР |
| M7 | 10 | S7 | 0,56 | 2,5 | 0,54 | АППР |
| M8 | 116,6 | S8 | 6,57 | 10 | 1,58 | АППР |
2.6.1 Перевірка вибраної площі перерізу по умовам нагріву і механічної стійкості