A.1.2 Аналіз методів дослідження та характеристика обладнання
В ході роботи є необхідність застосовувати токсичні речовини, скляний посуд, електроприлади, а саме: полярограф, сушильну вакуумну шафу, електроплитки, термостати, прилади для випарювання тощо . У випадку їхньої несправності чи неправильному поводженні з ними можливим є ураження електричним струмом.
Електричний струм є небезпечним як у пожежному відношенні, так і для життя людини. Пожежо небезпечні моменти можуть виникнути при перегріві електроприладу або його несправності, при поганому контакті чи короткому замиканні. Небезпека для людини виникає при наявності оголених електропроводів, поганому заземленні або його відсутності [1].
При роботі з горючими чи легкозаймистими речовинами можливі опіки. Хімічні опіки можуть виникнути при роботі з концентрованими лугами, кислотами. При неправильному користуванні токсичними речовинами можливі отруєння. Робота зі скляним посудом пов’язана з можливістю порізів і травм, тому необхідно суворо дотримуватися правил техніки безпеки [2].
Робота з скляним посудом може спричинити до порізів і травм, тому необхідно суворо дотримуватися правил техніки безпеки. Особливо слід бути обережним при відкриванні апул.
Живлення використовуваних приладів – від електромережі (U = 220 В). При недбалому чи неправильному використанні електроприладів можливе ураження електричним струмом. При експлуатації приладів необхідно пам'ятати, що для людини є небезпечним постійний та змінний струм. Безпечною для людини вважається величина змінного струму 0,001 А і постійного – 0,005 А. Величина змінного струму 0,005 – 0,025 А вважається невідпускаючою для людини [11].
Також великий негативний вплив на організм людини проявляє комп'ютер (вплив на зоровий аналізатор, на нервово-психічну діяльність, на репродуктивну функцію у жінок, спричиняє перенапруження скелетно-м’язової системи,), тому при організації робочого місця користувача ПК важливими є заходи, що дозволяють зменшити цей вплив.
При виконанні магістерської роботи було використано метод окислювальної хімічної конденсації. Цей мето дозволяє синтезувати електропровідні полімери, а конкретно в даній магістерській роботі – полі анілін (ПАн) за допомогою зливання розчинів окисника і мономеру. Змінюючи умови синтезу, а саме концентрацію реагентів, температуру середовища, умови проведення, можна спостерігати за утворенням того чи іншого складу та структури полімеру, які відповідають тій чи іншій структурі полімеру. Потенційно небезпечними в даному методі є : скляний посуд, розчини кислот, та електромішалка.
A.1.3 Характеристика речовин та їх небезпечних властивостей
Речовини, що використовувалися при виконанні практичної частини магістерської роботи, є в певній мірі токсичними [2,3] і до них належать:
1. Анілін ( амінобензол) – масляна рідина. Дуже сильна кров’яна отрута. У великих концентраціях шкідливий. Отруєння можливі як шляхом вдихання парів, так і при попаданні на шкіру. Мr=93,13; Тпл=-6,2ºС; Ткип=184,4ºС. Розчинність 3,6г на 100г води. Гранично допустима концентрація (ГДК) парів аніліну в повітрі 0,1 мг/м3. Клас небезпеки - 2.
2. Сульфатна кислота – безбарвна масляниста речовина, вогненебезпечна, пари токсичні. Вдихання парів приводить до тяжких захворювань, попадання кислоти на шкіру викликає сильні хімічні опіки. Мr=98,08; Тпл=10,37˚С; Ткип=330˚С. ГДК в повітрі рівна 1мг/м3 [2]. Клас небезпеки - 2.
3. Азотна кислота – безбарвний розчин, Mr=63; Тпл=-41,6ºС; Ткип=83ºС. Гранично допустима концентрація (ГДК) 5 мг/м3. Клас небезпеки - 3.
4. NaOH – натрій гідроксид, розчин. Mr=40,0. Розчиняється у воді, етиловому спирті, гліцерині, фенолі; нерозчинний у етиловому ефірі, та ацетоні. Гранично допустима концентрація (ГДК) 1 мг/м3. Клас небезпеки - 2.
5. Глауконіт - мінерал, класу силікатів групи гідрослюд, до складу якого входять кремній, алюміній, калій, залізо та ін., належить до групи слюд, загального складу (К,Na,Ca)×(Fe3+,Mg,Fe2+,Al)2[(Al,Si)Si3O10] (OH)2×H2O, і містить (%): SiO2 - 44-56; Аl2O3 - 3-22; Fe2O3 - 0-27; FeO - 0-8; MgO - 0-10; K2O до 10%, H2O - 4-10%. Глауконіт вирізняється цілим комплексом унікальних властивостей і використовується як сорбент нафтопродуктів, радіонуклідів і важких металів. Не токсичний.
Можливі небезпеки під час виконання роботи
При виконанні магістерської роботи можуть виникати такі небезпеки:
пожежа або займання;
вибух;
отруєння;
хімічні і термічні опіки;
порізи і травми при роботі зі скляним посудом.
A.2 Організаційно-технічні заходи
A.2.1 Організація робочого місця і роботи
Вимоги ергономіки до робочого місця
Робоче місце являє собою найменшу цілісну одиницю виробництва, де взаємодіють три основні елементи праці - предмет, засоби і суб’єкт праці.
Просторова організація робочого місця - це розміщення у визначеному порядку елементів основного і допоміжного виробничого обладнання відносно людини, що працює в заданих просторових межах.
Просторова організація робочого місця повинна забезпечувати:
·відповідність планування робочого місця до санітарних і протипожежних норм і вимог;
·безпеку працівникам;
·відповідність просторових відношень між елементами робочого місця, антропометричними, біомеханічними, фізіологічними, психофізіологічними і психічними можливостями людини, що працює;
·можливість виконання основних і допоміжних операцій в робочому положенні, що відповідає специфіці трудового процесу, в раціональній робочій позі і з використанням найбільш ефективних прийомів праці;
·вільне переміщення працівника по оптимальних траєкторіях;
·достатню площу для розміщення обладнання, інструменту, засобів контролю, деталей та ін.
Просторові і розмірні відношення між елементами робочого місця повинні дозволяти:
·розміщення працівника з врахуванням робочих рухів і переміщень згідно з технологічним процесом;
·оптимальний огляд джерела візуальної інформації;
·зміну робочої пози і положення;
·раціональне розміщення основних і допоміжних засобів праці.
Обов’язковою умовою є те, що на робочому місці повинні знаходитись лише ті технічні засоби, які необхідні для виконання робочого завдання, і розміщуватися вони повинні в межах досяжності, з метою виключення частих нахилів і поворотів корпусу людини, що працює.
Організація робочого місця і роботи
1.Перед початком роботи необхідно пройти інструктаж з техніки безпеки, який проводить керівник дипломної роботи, та розписатись про це в журналі. Необхідно підготувати до роботи робоче місце, лабораторне обладнання, перевірити справність газо- та водопроводів, справність і наявність електрообладнання, одягнути спецодяг (халат). Провітрити приміщення, ввімкнути витяжну вентиляцію за 20 хв. до початку роботи.
2.У процесі роботи постійно слідкувати за роботою приладів. Операції з токсичними речовинами проводити у витяжній шафі.
3.Після закінчення роботи вимкнути електричний струм , закрити крани водо та газопостачання, прибрати робоче місце.
4.В аварійних ситуаціях вимкнути електричний струм, перекрити подачу газу загальним краном, вивести всіх працюючих з лабораторії, надати першу допомогу потерпілим, при виникненні пожежі викликати пожежну команду [3].
При роботі з персональним комп’ютером необхідно щоб:
робоча поверхня знаходилась на висоті 72 см, стілець був оснащений підйомним пристроєм, кут між плечем і передпліччям був більший 90º.
оптимальна висота знаків була не менше 3,1 мм, а ширина повинна становити 60-70% від висоти.
оптимальна яскравість екрану була 100 кд/м², частота регенерації екрану повинна становити ³ 85 Гц для моніторів з ЕПТ. Освітленість робочої поверхні має бути не менше 400 люкс, а співвідношення яскравості екрану до фону має становити 3:1[4].
A.2.2 Санітарно-гігієнічні вимоги
Величина освітленості у лабораторії повинна бути 200 люкс - для лампи розжарюваня та 300 люкс – для люмінесцентних ламп. На працездатність в лабораторії впливають параметри мікроклімату, які повинні бути:
а) в холодну пору року температура - 21-24ºС, відносна вологість - 40-60%, швидкість руху повітря - 0,1 м/с.
б) в теплу пору року температура - 22-25ºС, відносна вологість - 40-60%, швидкість руху повітря - 0,1-0,2 м/с.
Вентиляційна система повинна бути розрахована на трикратну заміну повітря за 1 годину від важких газів (NO2,CO2,O3) через нижні вентиляційні отвори, а від легких газів - через верхні вентиляційні отвори.
В лабораторії потрібно працювати у халаті, захисних окулярах та рукавицях. Завершуючи роботу, потрібно ретельно вимити посуд та руки. В лабораторії заборонено їсти, пити, зберігати харчові продукти[5]. В даному приміщенні є наявні засоби особистої гігієни та засоби захисту органів зору та шкіри.
Найбільш продуктивна розумова праця є в умовах цілковитої тиші,та допустимий рівень шуму не повинен перевищувати 50 дБА [8].
A.2.3 Заходи безпеки під час роботи з обладнанням, об’єктом дослідження і речовинами
Для роботи використовуються лише справні електроприлади, добре ізольовані з’єднувальні шнури. Самі корпуси приладів повинні бути заземлені шляхом приєднання їх до загального корпусу заземлення. Опір заземлення має бути не більше 4 Ом. Кожного разу перед вмиканням електроприладу необхідно візуально переконатись у справності заземлення[6]. Скло – ламкий матеріал, який легко б’ється, тому користуючись скляним посудом необхідно дотримуватись наступних правил роботи: Скляний посуд не призначений для роботи при підвищеному тиску. Не можна допускати нагрівання рідин в закритих колбах чи приладах;
Категорично заборонено використовувати посуд, який має тріщини чи відбиті краї. Уламки робочого посуду прибирати тільки з допомогою щітки і совка, але не руками. Скляні прилади і посуд великих розмірів можна переносити тільки двома руками.
Заходи безпеки під час роботи з об’єктом дослідження і речовинами
У лабораторіях заборонено: