Таблиця 5.3 – Характеристика пожежно-вибухової та пожежної безпеки речовин та матеріалів.
Найменування речовини | Характеристика пожежної та вибухової небезпеки | Показники пожежної та вибухової небезпеки ГОСТ 12.1.044-89* [19] | Категорія та група вибухонебезпечності ГОСТ 12.1.011-78* [23] | |||
tвсп, оС | tсм.смоС | НКМР, % об. | ВКМР, % об. | |||
Водень Н2 | ГГ | - | 510 | 4,09 | 80,0 | ІІ С, Т2 |
Соляна кислота при контакті з металами виділяє пожежовибухонебезпечний водень.
Відповідно до НАПБ Б.03.002-2007 [24] приміщення цеху по вибуховопожежній та пожежній небезпеці відноситься до приміщень класу А завдяки тому, що в технологічному процесі виділяється горючий газ – водень. Ступень вогнестійкості будови відповідно до ДБН В.1.1-7-02 [25]-І,ІІ.
Клас зон в приміщенні відповідно до НПАОП 40.1-1.32-01 [26] – 2.
По ступеню небезпеки ураження електричним струмом приміщення цеху відповідно ПУЕ – 87 [12] відноситься до особливо небезпечних, завдяки тому, що на дільниці присутні хімічно-активні речовини, які руйнують струмопровідні частини обладнання.
Ширина санітарно-захисної зони відповідно до ДНАОП 0.03-3.01-71 [27] – 50 м.
5.2 Промислова санітарія
індій хімікат хлоридна кислота
Метеорологічні умови обрані відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 [14] та ДСН 3.3.6.042-99 [22] з урахуванням категорії робіт та період року, наведені в таблиці 5.4.
Таблиця 5.4 – Припустимі параметри метеорологічних умов
Категорія робіт по енерговитратам | Період року | Температура, оС | Відносна вологість, не більше, % | Швидкість повітря, не більше, м/с |
Середньої важкості ІІ б | теплий | 16-27 | 70 при 25 оС | 0,2-0,5 |
холодний | 15-21 | 75 | 0,4 |
Для збереження параметрів мікроклімату у цеху передбачені наступні заходи:
1) відповідно до СНіП 2.04.05-91* [28] застосовуються вентиляції та опалення у холодний період року;
2) застосування засобів індивідуального захисту (спецодяг, гумові чоботи та рукавиці, окуляри);
3) ванни футеровані фторопластом;
4) накриття ванн кришками.
Характеристика виробничого освітлення приведена в таблиці 5.5.
Таблиця 5.5 – Характеристика виробничого освітлення (ДБН В.2.5-28-2006 [29])
Характеристика зорової роботи | Розмір об'єкта розрізнення, мм | Розряд та підрозряд зорових робіт | Природне освітлення | Штучне освітлення | Аварійне освітлення, Еав, лк | |||
Вид | , % | Вид | Еmin, лк | Джерело світла, тип світильника | ||||
Середньої точності | 0,5-1 | IV в (фон-середній, контраст-середній) | суміщене | 0,9 | комбіноване | 400 | Люмінесцентна лампа ЛД80-4, НОГЛ-80 | 7,5 |
загальне | 200 |
Примітка: Джерела світла та світильники для аварійного освітлення ті, що для робочого, але відмічені спеціальним знаком.
Завдяки тому, що приміщення цеху знаходиться в IV поясі світлового клімату, то
де m – коефіцієнт світового клімату, дорівнює 0,9 (вікна на північ);
N – номер групи забезпеченості природнім світлом (табл. 5.5. [29]).
5.3 Пожежна безпека
Причинами пожежі є наявність на дільниці хімічно-активних речовин, які псують струмопровідні частини обладнання, а також
Згідно НПАОП А.01-001-2004 [30], ГОСТ 12.1.004.-91* [18] пожежна безпека в цеху забезпечується системами попередження пожежі, протипожежного захисту, організаційно-технічними заходами,вибухонебезпека згідно ГОСТ 12.1.010-78*()
Заходи систем й протипожежного захисту:
- наявність засобів повідомлення про пожежу (електрична пожежна сигналізація, телефонний зв'язок);
- автоматичні засоби пожежегасіння-спринклерні;
- застосування засобів пожежегасіння (зовнішній та внутрішній водопровід);
- первинні засоби пожежегасіння .
Таблиця 5.6 Перелік первинних засобів протипожежного захисту.
Приміщення | Площа,м2 | Первинні засоби пожежетушіння | Кількість, шт. | Вогнегасний ефект |
Гальванічний цех кат. А. | 400-500 | вогнегасник вуглекислотний ВВК-5 | 2 | Охолодження. |
Вогнегасник повітряно-пінний ВВК-10 | 4 | Ізоляція. | ||
Ящик з піском | 1 | Ізоляція. |
Висновок: наведені вище заходи дозволяють забезпечити безпечні та нешкідливі умови праці на дільниці, яка проектується.
6. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ
6.1 Розрахунок потреб дільниці в хімікатах і анодах
Потреба в матеріалах визначається на основі питомих норм витрат,розрахованих у технологічній частині проекту.
Розрахунок витрат на матеріали приведений в таблиці 6.1.
Таблиця 6.1-Вартість матеріальних ресурсів
Найменування сировини | Витрати матеріалів,кг | Ціна,грн./кг | Вартість,грн | ||
на 1 м2 | на рік | на 1 м2 | на рік | ||
1.Натр їдкий | 0.0144 | 29.664 | 1.00 | 0.0144 | 29.664 |
2.Тринатрійфосфат | 0.0096 | 19.776 | 1.00 | 0.0096 | 19.776 |
3.Силікат натрію | 0.0048 | 9.888 | 4.44 | 0.021 | 43.9 |
4.Знежирювач ДВ-301 | 0.00072 | 1.4832 | 14.8 | 0.0106 | 21.95 |
5.Соляна кислота інгібована | 0.1496 | 308.176 | 0.96 | 0.144 | 297.7 |
6.Хлорид індію | 0.002875 | 5.9225 | 5227 | 15.03 | 30956.9 |
7.Пірофосфат калію | 0.0345 | 71.07 | 94.5 | 3.26 | 231.688 |
8.Винна кислота | 0.004025 | 8.2915 | 37.3 | 0.15 | 309.27 |
9.Хлорид амонію | 0.0046 | 9.476 | 64.4 | 0.3 | 610.25 |
10.Аноди сталеві | 0.00115 | 6.51 | 5.95 | 0.01 | 38.73 |
11.Аноди індієві | 0.0510288 | 111.3 | 4030 | 217.73 | 481098.8 |
Разом | 236.68 | 481098.8 |
6.2 Визначення потреби енергетичних ресурсів
Витрати енергії всіма споживачами на гальванічній лінії розраховані з допомогою ЕОМ. Також розрахована загальна кількість води та пари,які використовуються на технологічній лінії. Витрати енергоресурсів,також їх вартості наведені в таблиці 6.2.
Таблиця 6.2
Види енергії | Одиниця виміру | Ціна за одиницю,грн. | Витрати | Сума,грн.. | ||
на 1м2 | на рік | на 1 м2 | на рік | |||
Електроенергія | кВт*ч | 0.75 | 0.288328 | 595 | 0.2162 | 446.25 |
Пар | т | 83 | 0.006 | 71.726 | 0.498 | 5953.25 |
Вода холодна | м2 | 1.80 | 1.083 | 2231.46 | 1.95 | 4016.63 |
Разом | 2.6642 | 10416.13 |
6.3 Визначення кількості працюючих
Визначення кількості основних робітників виходячи з норм обслуговування, на 4-5 м довжини стаціонарної лінії один робітник. Облікова кількість робітників дорівнює:
Робл = Ряв.Кп,
Кп– коефіцієнт переходу від явочного числа робітників до облікового (можна прийняти 1.1).
Облікове число допоміжних робітників визначається за нормативами. В даному випадку процент відношення допоміжних робочих до основних складає 45%. Але для однієї лінії стаціонарних ванн вистачить два робітника (Робл.доп = 2).
Кількість робітників згідно існуючим нормам обслуговування лінії стаціонарних ванн-3 людини, в 2 зміни.
Таким чином облікова кількість основних робітників дорівнює:
Робл.осн.= 6 . 1.1 = 7 робітників.
6.4 Розрахунок витрат на оплату праці
Розрахунок основного фонду заробітної плати основних робітників здійснюють укрупнено,використовуючи наступні дані:
Зосн = Робл. Тст. Fеф. Кдп, де
Робл – облікова кількість основних робітників ;
Тст – годинна тарифна ставка робітника, що відповідає розряду, грн..;
Fеф – ефективний річний фонд робочого часу робітників (для гальваників можна прийняти рівним 1820 годин);
Кдп – коефіцієнт надбавок і зарплат (1.2-1.4).
При розрахунку річного фонду оплати праці основних робітників необхідно врахувати додатковий фонд оплати праці (який можна прийняти в розмірі 10-15 % від основного фонду оплати праці основних робітників):
Зр = Зосн +Здод.
Відрахування на соціальні заходи беруться згідно існуючого законодавства від річного фонду оплати праці основних і допоміжних робітників можна представити у вигляді таблиці 6.3.
Таблиця 6.3 – Розрахунок річного фонду оплати праці основних і додаткових працівників.
Найменування професії | Облі-кова кіль-кість робітників,чол | Тарифний роз-ряд | Тарифн ставка, грн./год | Ефектив-ний фонд часу 1 роб., грн./ рік | Фонд зар-платні за тари- фом, грн. | Доп-лати і над-бавки, грн. | Фонд сновної зар- платні, грн. | Допо-міжна оплата праці, грн. | Річний фонд оплати праці, грн | |
Основні робітники | ||||||||||
Гальванік | 7 | 3 | 9 | 1820 | 114660 | 22932 | 137592 | 13759 | 151351 | |
Разом | 114660 | 22932 | 137592 | 13759 | 151351 | |||||
Допоміжні робітники | ||||||||||
Черговий електрик | 1 | 5 | 11.4 | 1820 | 20748 | 4149.6 | 24897 | 2489.7 | 27387 | |
Черговий слюсар | 1 | 5 | 11.4 | 1820 | 20748 | 4149.6 | 24897 | 2489.7 | 33633 | |
Разом | 41496 | 8299.2 | 49795 | 4979.5 | 54774 |
Розрахунок капітальних витрат та амортизаційних відрахувань. Первісні інвестиції (капітальні вкладення), що забезпечують реалізацію проекту, визначаються за формулою: