Vс.г.= 52000-(1941,3+505,2+548,1+480,9+6)=48518,5 м3/год.
Gс.г.= ρс.г×Vс.г. (5.4)
де ρс.г.– густина сухого коксового газу кг/м3,ρс.г=0,401 кг/м3[1]
Vс.г. – об’єм сухого коксового газу м3/год.
Gс.г.=0,401×48518,5=19456 кг/год
У абсорбер надходить наступна кількість коксового газу з нагнітача (табл.5.1).
Таблиця 5.1 Склад коксового газу, що входить до абсорбера
Компоненти | кг/год | м3/год |
Сухий коксовий газ, Gг | 19456,0 | 48518,5 |
Водяні пари, Gв | 1560,0 | 1941,3 |
Бензольні вуглеводні, Gб | 1872,0 | 505,2 |
Сірководень, Gс | 832,0 | 548,1 |
Аміак, Gа | 365,0 | 480,9 |
Піридинові основи, Gп | 20,8 | 6,0 |
Всього | 24105,8 | 52000,0 |
Кількість сірчаної кислоти, яка необхідна для нейтралізації 365 кг/год аміаку розраховуємо за рівнянням хімічної реакції, на основі закону еквівалентів:
2NН3 + Н2SO4 = (NН4)2SO4 (5.5)
За умовою νNH3=mNH3/MNH3=365000/17=21470,6 моль/год
де mNH3- маса аміаку, що поступає в абсорбер з газом 365кг/год=365000 г/год;
MNH3-молекулярна масса аміаку 17 г/моль
Відповідно до рівняння реакції 1 моль Н2SO4реагує з 2 моль NН3, а з 21470,6 моль/годNН3реагують 10735,3 моль Н2SO4або 10735,3×98=1052059,4 г/год=1052,1 кг/год
Кількість 92,5 %-ої кислоти:
GH2SO4=1052,1 /0,925=1137,4 кг/год.
Кількість поглинутого аміаку на першому ступеню абсорберу можна визначити виходячи з умови рівняння поверхні контакту чи об’ємів обох ступенів абсорберів та коефіцієнтів абсорбції, що приводить до рівняння:
(5.6)де а1, а2,та а3 – вміст аміаку у газі до першої,до другої та після другої ступені абсорберу.
Величина а1 дорівнює 7 г/м3
Величину a3 приймаюзгідно ПТЕ0,03 г/м3. [2]
Тоді
=Таким чином, на першому ступені абсорберу поглинається аміаку
Залишається аміаку в коксовому газі :
Надходитьаміаку на другу ступінь 365-340 =25 кг/год та поглинається аміаку на другій ступені 25-1,6=23,4 кг/год.
Для поглинання 340 кг/год аміаку на першому ступеню абсорберу необхідно витратити сірчаної кислоти у моногідраті [6]:
(5.7)де
- кількість аміаку, яка поглинається на першому ступеню абсорберу - молекулярна маса сірчаної кислоти - молекулярна маса аміаку.При цьому утворюється сульфату амонію 340+980=1320 кг/год.
На другому ступеню поглинається аміаку 23,4 кг/год, витрачається сірчаної кислоти :
та утворюється сульфату амонію 23,6+68=91,6 кг/год.
Таким чином, накопичується сульфату амонію у матковому розчині на другому ступені абсорберу 91,6 кг/год.
Загальна кількість сульфату амонію, яка утворюється 1320+91,6=1411,6 кг/год, а з вологістю 2%
.5.1.1 Кількість розчину, що перетікає з абсорберу другого ступеня в абсорбер першого ступеня
Ця кількість повинна бути такою, щоб вивести у перший ступінь абсорберу сульфат амонію у кількості, що утворюється на другому ступені абсорбції.
Кількість сульфату амонію, що утворюється на другому ступені, як вказано вище, дорівнює 91,6 кг/год.
Так як розчин, що перетікає, містить 28% (NH4)2SO4 [6], то кількість цього розчину буде дорівнювати:
Gр=
чи за об’ємом Vр= .Таким чином, розчин, що перетікає містить, кг/год:
Сульфату амонію …327×0,28=91,6
Сірчаної кислоти…. 327×0,12=39,2
Води за різницею ……..……..196,2Всього …………….327,0
5.1.2 Кількість розчину, що виводиться з першого ступеня абсорберу у випарник
Кількість розчину, що виводиться у випарник, має бути таким, щоб після випару води і виділення всього сульфату амонію, що виробляється, залишився насичений розчин сульфату амонію визначеної концентрації. [6]
Кількість розчину, що виводиться з першого ступеня абсорбера у випарник, визначаю таким чином.
Позначаю кількість цього розчину через Gі вміст в ньому сульфату амонію 40% та Н2SO41%. Тоді в ньому міститься сульфату амонію 0,4Gкг/год.
Після випару Wкг/год води у випарнику в центрифугу входить пульпа в кількості (G– W) кг/год, в якій знаходиться 0,4Gкг/год сульфату амонію.
Після видалення вологого сульфату амонію в центрифузі у кількості 1411,6/0,98 = 1440,4 кг/год (де 0,98 - вміст сухого сульфату амонію) залишиться маткового розчину (G- W– 1440,4), з них сульфату амонію (0,4G– 1411,6).
Оскільки вміст сульфату амонію в матковому розчині після центрифуги дорівнює 47%, тому можна скласти рівняння:
(5.8)Кількість води, що видаляється у випарнику, можна визначити по наступній формулі [6] :
(5.9)де С0- вміст (NН4)2SO4у сульфаті амонію, що виробляється, С0 = 98%;
С1 - те ж, в пульпі після випарника; приймаємо, що пульпа містить 50% по масі солі, що викристалізувалася, а насичений матковий розчин містить 47% сульфату амонію; тоді С1 = 50 + 0,5×47 = 73,5%;
С2 - те ж, в матковому розчині після центрифуги, С2 = 47%;
С3 - те ж, в розчині, що виводиться з першого ступеня абсорбції у випарник, С3 = 40%;
Gс - кількість вологого сульфату амонію, кг/ч, що виробляється.
Тоді
Підставляючи W, отримав з рівняння 5.8
0,4×G– 1411,6=0,47×(G- 2321,6 – 1404,4).
0,47×G-0,4×G+1411,6 – 1091,2 – 677=0
чи при густині розчину 1,24 кг/л об’єм розчину дорівнює:
Таким чином, у розчині,який спрямовується у випарник, міститься, кг/год:
Сульфату амонію ………...0,4×5094,3=2037,7
Сірчаної кислота …………..0,01×5094,3=50,9
Води за різницею…………….………….3005,7Всього …………………5094,3.
З цієї кількості розчину, спрямованого у випарник, після випару води у кількості 2321,6 кг/год і відділення вологого сульфату амонію в центрифузі у кількості 1440,4 кг/год (з них сухого 1411,6 кг/год і волога 28,8 кг/год) залишиться маткового розчину 5094,3 – 2321,6 – 1440,4 =1332,3 кг/год.
Після додавання промивної води у кількості 95 кг/год повертається маткового розчину у збірник першого ступеня абсорбції 1332,3 + 95 = 1427,3 кг/год.
Склад цього розчину та кількість наступні
Сульфату амонію …………….…2037,7– 1411,6=626,1
Сірчаної кислоти ………………………….…………50,9
Води за різницею…..3005,7 – 2321,6 – 28,8 + 95=750,3Всього ……………….………………...1427,3
5.2 Матеріальний та тепловий баланси абсорбера першого ступеня
Прихід. 1. Коксовий газ.
Склад та кількість коксового газу, який надходить із нагнітача у абсорбер першого ступеня наведено у таблиці 5.1.
2. В абсорбер поступає циркулюючий розчин зі збірника першого ступеня абсорбера. Позначимо цю кількість через G1.
Таким чином, загальний прихід рівний:
24105,8+ G1кг/год. (5.10)
Витрата.1. Коксовий газ.
З тих, що були в коксовому газі 365 кг/год аміаку поглинається 340 кг/год і залишається в газі 25 кг/год.
Кількість водяної пари, що виходить з газом з першого ступеня абсорбції, можна визначити виходячи з того, що за рахунок тепла нейтралізації відбувається нагрів газу до 58°С, тобто до температури розчину, що поступає, і випар відповідної кількості води. Позначаю цю кількість через GВ:
, (5.11)де Q1 - тепло, що вноситься коксовим газом, ккал/год;
Q2 - тепло реакції нейтралізації, ккал/год;
Q3-тепло, що уноситься сухим коксовим газом, ккал/год;
t- температура газу на виході з абсорберу, t=58°C.
Кількість тепла розраховую за формулою:
Q=G×c×t, (5.12)
де G- кількість речовини кг/год;
c- теплоємність речовини кДж/кг×град;
t- температура речовини °С.
Тепло, що вноситься коксовим газомпри 50°С:
а) тепло, що вноситься сухим коксовим газом:
q1= 19456×2,933×50=2853222,4кДж/год
де 2,933- теплоємність коксового газу, кДж/(кг×град) [6];
б) тепло, що вноситься парами води:
q2=1560×(2493+1,84×50)=4032600кДж/год;
де 1,84кДж/(кг×град)теплоємність води [6];
в)тепло,що вноситься бензольними вуглеводнями:
q3=1872×1,03×50=96408 кДж/год;