Переробка термопластичних полімерів (стр. 4 из 5)
На робочому місці і в приміщенні створити необхідні умови праці –згідно норм освітлення і видів роботи.
Світильники приміщень і робочих місць не повинні створювати засліплюючої дії для робітників. Це забезпечується правильним вибором типу світильників, достатньою висотою їх підвішування і правильним розміщенням над поверхнею робочого місця.
Для створення кращого освітлення поверхні робочого місця лампи розташовують під кутом.
Світильники в промислових приміщеннях розташовуються так, щоб створити достатньо рівномірну освітленість усього приміщення. Нерівномірність освітлення призводить до стомленості працюючих і перевитрати електроенергії.
Величина освітлення не повинна часто і раптово змінюватися, це шкодить зору працюючих, викликає втому і зниження продуктивності праці.
При виборі типу світильника враховується не тільки його характеристика, але й відповідність умовам середовища.
Вільний доступ до ламп освітлення для зручного їх обслуговування і миття від бруду.
Розрахунок загального освітлення робочої зони цеху
Розрахуємо загальне освітлення методом коефіцієнта використання світлового потоку в цеху :
Визначаємо відстань від стелі до робочої поверхні:
Н0 = Н – Нроб
Де Н - висота приміщення, м; - 5.5м
Нроб – висота робочої поверхні, м. – 0,8
Н0 = 5,5 – 0,8 = 4,7 м
Визначаємо відстань від стелі до світильника:
h0 = 0,2H0 = 0,2·4,7 = 0,94 м
Визначаємо можливу висоту світильника над робочою поверхнею:
Нр = Н0 – h0 = 4,7 – 0,94 = 3,76 м
Визначаємо висоту світильника над робочою поверхнею:
Нр + Нроб = 3,76 + 0,8 = 4,56 м
Для досягнення більш рівномірного освітлення приймаємо співвідношення: L/ Нр = 1,6, звідки відстань між світильниками
L = 1,6 Нр, L = 1,6·3,76 = 6 м
Визначаємо число світильників по довжині цеху (42м):
nст = 42/6 = 7
Визначаємо число ламп у поперек цеху (21м)
nвпоперек = 21/6 = 3,5≈4
Визначаємо загальну кількість ламп:
nзаг = nст× nвпоп. = 7∙4 = 28шт.
Необхідний світловий потік лампи в кожному світильнику:
Де Е - задана мінімальна освітленість, лк;
до - коефіцієнт запасу (для люмінісцентних ламп - 1,5);
s – освітлювана площа, м2;
N - число світильників;
z - відношення середньої освітленості до мінімального (для люмінісцентних ламп - 1,1);
η - коефіцієнт використання світлового потоку в частках від одиниці (відношення світлового потоку, що падає на розрахункову поверхню, до сумарного потоку всіх ламп).
Коефіцієнт використання η залежить від типу світильника, від коефіцієнтів відбиття стелі ρп, стін ρс, розрахункової поверхні ρр, індексу приміщення
Де h - висота світильника над робочою поверхнею, а - довжина приміщення, b - ширина приміщення.
18. Первинні засоби пожежогасіння
Для ліквідації попередження пожеж необхідно знати причини їх виникнення. Причини ці досить різнобічні і змінюються протягом часу. Основними причинами пожеж являються: необережна робота з вогнем; незадовільний стан електротехнічних пристроїв і не дотримання правил їх експлуатації; не виправність виробничого обладнання і порушення режимів технологічних процесів Успішна боротьба з виниклою пожежею пов’язана з правильним вибором методів і засобів пожежогасіння і забезпечує на сучасному рівні розвитку протипожежної техніки її ліквідацію незалежно від ступеня горіння і об’єму будівлі, охопленого пожежею.
В залежності від фізико-хімічних властивостей горючих речовин для їх тушіння використовують рідкі (воду, чотирьох хлористий вуглець і ін.), тверді (сухий пісок, суха земля і ін.), пінні (хімічні та повітряно-механічні піни), паро- і газоподібні (азот, водяний пар, вуглекислота) вогнегасні засоби.
Найбільш доступним засобом припинення пожежі є вода. Однак вода підходить не для всіх випадків пожежогасіння. Легкозаймисті рідини, які не змішуються з водою, густина яких менше одиниці, не піддаються тушінню водою. В шкіряному виробництві використовують хімічні речовини, які легші за воду і при дії води вони піднімаються, розтікаються продовжуючи горіти. Найбільший ефект досягається при використанні сильних потоків, які направлені в осередок пожежі та розпиленні дрібнодисперсних речовин.
До первинних засобів тушіння, які використовують для тушіння загорань в початковій стадії їх розвитку, відносяться: ручні і пересувні вогнегасники, гідропульти, відра, бочки з водою, лопати, ящики з піском, азбестові полотна. Найбільш ефективними вогнегасники засобами пожежі в період її зародження є вогнегасники.
Вогнегасники по виду використовуваних засобів гасіння поділяють на 3 групи: пінні, газові, порошкові.
Порошкові вогнегасники використовують для гасіння легкозаймистих та горючих рідин, електроприладів, що знаходяться під напругою. Порошкові вогнегасники випускаються переносними (ОП-1, ОПС-6, ОПС-10), рухомі (ОППС-100, СН-120 та "Момент"). Тривалість їх дії біля 30 сек.
Кількість вогнегасників, яка потрібна в цеху з переробки ПВХ розраховують за формулою :
N=S/100=882/50≈18
де S - площа цеху, м2.
В цеху з переробки ПВХ площею 882 м2 розміщуємо 18 вогнегасників ОППС-100
Первинні засоби пожежогасіння в цеху з переробки поліолефінів призначені для ліквідації невеликих осередків пожеж, а також для гасіння пожеж у початковій стадії їх розвитку шлами персоналу об’єктів до прибуття штатних підрозділів пожежної охорони.
Частіше використовуються такі види первинних засобів пожежогасіння:
· вогнегасники;
· пожежний інвентар (покривала з негорючого теплоізоляційного полотна, грубововної тканини або товсті ящики з піском, бочки з водою, пожежні відра, совкові лопати);
· пожежний інструмент(гаки, ломи, сокири).
Первинні засоби пожежогасіння в цеху з переробки поліолефінів розміщені на пожежних щитах (стендах).
Пожежні щити встановлюють на території об’єкта з розрахунку один щит на площу до 5000 м2.
До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на ньому, включені: вогнегасники, ящики з піском, покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або товсті розміром 2×2, гаки, лопати, ломи, сокири.
Вид і кількість первинних засобів пожежогасіння визначають згідно «Правил пожежної безпеки в Україні» і залежить від :
· типу будівлі, установки, організації, підприємства;
· категорії приміщень, будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою;
· класа пожежі;
· вогнегасної спроможності вогнегасних речовин;
· наявності в приміщені стаціонарних установок.
19 Очистка повітря від загазованості
В процесі переробки пластмас можуть проходити викиди газоподібних продуктів, твердих відходів і стічних вод, які забруднюють навколишнє середовище. Велика кількість відходів свідчить перш за все про невдосконаленість технологічного процесу. Очистка і утилізація відходів являється важливою народногосподарським завданням.
Найбільш радикальним способом захисту навколишнього середовища від викидів промислових підприємств являється створення безвідходних технологій або створення технологічних процесів, при проведенні яких кількість відходів зведено до мінімуму.
Важливою характеристикою безвідходних і маловідходних технологій являється матеріальний індекс підприємства, тобто відношення сумарної питомої витрати сировини і допоміжних матеріалів до одиниці маси готової продукції. При відсутності відходів кількість витраченої сировини і допоміжних матеріалів повинно бути рівне кількості готової продукції і, відповідно, матеріальний індекс виробництва рівний одиниці.
На існуючих підприємствах він завжди значно більший одиниці. Це свідчить, що частина витраченої сировини і допоміжних матеріалів йде в відходи.
Так, при пресуванні виробів або литті під тиском відходи йдуть заусенці, літники. На сучасних виробництвах заусенці подрібнюють в муку і використовують як добавку в процесі виготовлення прес-порошків. Літники виробів дроблять і використовують для виробництва мало відповідальних виробів, тари і т.д. Таким чином проводиться утилізація відходів. Крім того, в даний час створенні литтєві форми точкового лиття з дегазацією і т.д.
Основою підприємства являється технологічний процес, описання якого і практичні вимоги приводяться в технологічному регламенті. Технологічний регламент являється основним технічним документом, який визначає рецептуру, режим і порядок проведення всіх операцій технологічного процесу. Строге дотримання всіх вимог регламенту являється обов’язковим і забезпечує якість продукції що випускається, раціональне і економічне ведення виробничого процесу, збереженість обладнання і безпечність роботи.
В регламенті перечислюються всі можливі відходи підприємства, їх використання, місця складу і способи знищення. При порушені технологічного регламенту кількість відходів збільшується. Наприклад. При відключені від температурного режиму в процесі переробки пластмас в вироби проходить розкладання полімеру з виділенням токсичних газоподібних речовин, які можуть утворювати аварійні викиди, які призводять до загазованості оточуючого середовища, або можуть створювати надлишковий тиск, який здатний розірвати апаратуру, трубопроводи і навіть викликати вибух.