Переробка термопластичних полімерів (стр. 5 из 5)
Для запобігання порушень технологічного регламенту в ряді випадків доцільно використовувати автоматичний регулятор температури, тиску, газоаналізаторів, які фіксують і регулюють гранично допустимі концентрації шкідливих речовин.
Викид шкідливих речовин в атмосферу або грунт може проходити внаслідок недостатньої герметизації обладнання.
Герметизація забезпечує непроникність стінок і сполучень апаратів, в яких знаходяться рідини, гази, порошкоподібні продукти.
Якщо апарати працюють під тиском, то раптова втрата їх герметичності може привести до викиду в атмосферу токсичних речовин. Найбільш частіші порушення герметичності являються нещільності в з’єднаннях деталей обладнання. Усунення або зменшення степені нещільності досягається використанням ущільнень. Велике значення для створення герметичності має правильний вибір ущільнюючого матеріалу прокладок.
Герметичність обладнання перевіряють як при його установці. Так і в процесі експлуатації. Розроблена система випробувань на герметичність, установлені способи і терміни перевірки, визначенні норми герметичності для різних видів обладнання. В порівнянні з нормами результатами випробувань дозволяє визначити степінь герметичності обладнання і зробити висновки про необхідність його заміни, ремонту або інших мір, які встановлюють газовиділення.
Усі виробничі приміщення цеху з виготовлення гранул із поліолефінів оснащені системою вентиляції. Вентиляційна система ефективно очищує повітря від надлишку тепла, вологи, шкідливих газів, пилу і створює необхідні умови для здорової високопродуктивної праці. В даний цех найдоцільніше устанавлювати припливно – витяжну загальнообмінну механічну вентиляцію. Припливно – витяжна загальнообмінна механічна вентиляція складається з двох окремих установок: через одну подається чисте повітря, через іншу видаляється забруднене (рис. 5.3)
Схема вентиляції цеху по виробництву поліолефінових гранул
1 – повітроприймач; 7 – витяжні отвори;
2 – повітропроводи; 8 – регулюючий клапан;
3 – фільтр; 9 – пристрій для викиду повітря;
4 – калорифер; 10 – повітропроводи для рециркуляції;
5 – відцентровий вентилятор; І – приміщення, що захищається.
6 – приточні отвори;
Розрахунок вентиляції
Vвент - об'єм повітря, необхідний для обміну;
Vпом - об'єм робочого приміщення.
Для розрахунку приймемо наступні розміри робочого приміщення:
· довжина В = 42 м;
· ширина А = 21 м;
· висота Н = 5,5 м.
Відповідно об'єм приміщення дорівнює:
V приміщення = А * В * H =4851 м3
Необхідний для обміну об'єм повітря Vвент визначимо виходячи з рівняння теплового балансу:
Vвент* З( tуход - tприход ) * Y = 3600 * Qизбыт
Qизбыт - надлишкова теплота (Вт);
З = 1000 - питома теплопровідність повітря (Дж/кгК);
Y = 1.2 - щільність повітря (мг/див).
Температура повітря, що йде, визначається по формулі:
tуход = tр.м. + ( Н - 2 )t
де t = 1-5 градусів - перевищення t на 1м висоти приміщення;
tр.м. = 25 градусів - температура на робочому місці;
Н = 5,5 м - висота приміщення;
tприход = 18 градусів.
tуход = 25 + ( 5,5 - 2 ) 2 = 29.4
Qизбыт = Qизб.1 + Qизб.2 + Qизб.3 , де
Qизб. - надлишок тепла від електроустаткування й овітлення.
Qизб.1 = Е * р
Де Е - коефіцієнт втрат електроенергії на топловідвід ( Е=0.55 для освітлення);
р - потужність, р = 40 Вт * 15 = 600 Вт.
Qизб.1 = 0.55 * 600=330 Вт
Qизб.2 - теплонадходження від сонячної радіації,
Qизб.2 =m * S * k * Qc
де m - число вікон, приймемо m = 30;
S - площа вікна, S = 2.3 * 2 = 4.6 м2;
k - коефіцієнт, що враховує засклування. Для подвійного засклування
k = 0.6;
Qc = 127 Вт/м - теплонадходження від вікон.
Qизб.2 = 4.6 * 4 * 0.6 * 127 = 1402 Вт
Qизб.3 - тепловиділення людей
Qизб.3 = n * q
Де q = 80 Вт/чіл. , n - число людей, наприклад, n = 15
Qизб.3 = 15 * 80 = 1200 Вт
Qизбыт = 330 +1402 + 1200 = 2932 Вт
З рівняння теплового балансу
Vвент 
м3
Оптимальним варіантом є кондиціювання повітря, тобто автоматична підтримка його стану в приміщенні відповідно до певних вимог (задана температура, вологість, рухливість повітря) незалежно від зміни стану зовнішнього повітря й умов у самому приміщенні.
Література
Гуль В. Е.. Лкутин М. С. Основы переработки пластмасс. - М: Химия. 1935. 400с. Рагяел 43.
Иаделия из пластмасс: руководство но выбору, применению и переработке/ С. Г. Балииский. М. Л. Канспман. К. В. ФаннштсЛн; При участии и подобие ры А. Я Малкина и МЛ. Кербсра. - М.; Радиапласт. 1992. - 201 с.
Основы технологии псреработки пластмасс: Учебник для вуэоп/С. В. Власов, Э. .1. Каднничев, J\. в. Кандырии и др. - М- Химия, 1U95. - 528 с. Раздел 20.3.