У процесі експлуатації основних засобів підприємство може здійснювати заходи, що ведуть до збільшення економічних вигод, первісно очікуваних від використання відповідних об’єктів основних засобів. На суму витрат, пов’язаних з покращенням основних засобів, збільшується їхня первісна (переоцінена) вартість.
Згідно з П(С)БО 7 “Основні засоби” підприємство переоцінює об’єкт основних засобів, якщо його залишкова вартість значно (більш як на 10%) відрізняється від справедливої вартості на дату балансу. У разі переоцінки основних засобів на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об’єктів групи основних засобів, до якої належить цей об’єкт.
Переоцінена первісна вартість та сума зносу об’єкта основних засобів визначається множенням відповідно первісної вартості і суми зносу об’єкта основних засобів на індекс переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об’єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість.
Відомості про зміни первісної вартості та суми зносу основних засобів заносяться до реєстрів їх аналітичного обліку.
Сума дооцінки залишкової вартості об’єкта основних засобів включається до складу додаткового капіталу, а сума уцінки – до складу витрат.
Перевищення суми попередніх уцінок над сумою попередніх дооцінок залишкової вартості об’єкта основних засобів при черговій дооцінці вартості цього об’єкта основних засобів включається до складу доходів звітного періода з відображенням різниці між сумою чергової (останньої) дооцінки залишкової вартості об’єкта основних засобів і вказаним перевищенням у складі іншого додаткового капіталу.
Перевищення суми попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості об’єкта основних засобів при черговій уцінці залишкової вартості цього об’єкта основних засобів спрямовується на зменшення іншого додаткового капіталу із включенням різниці між сумою чергової (останньої) уцінки залишкової вартості об’єкта основних засобів і вказаним перевищенням до витрат звітного періоду.
У разі вибуття об’єктів основних засобів, які раніше були переоцінені, перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об’єкта основних засобів включається до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу.
В кожному окремому випадку ревізор перевіряє правильність, своєчасність оформлення документів на вибуття основних засобів, законність і доцільність здійснення операцій, правильність визначення фінансових результатов.
Ревізору слід пам’ятати, що згідно із Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” для цілей оподаткування, у разі виведення з експлуатації окремих об’єктів осоновних фондів групи 1 у зв’язку із реалізацією балансова вартість групи 1 зменшується на суму балансової вартості такого об’єкта (якщо балансова вартість менша від виручки, то різниця відноситься до валових доходів, і навпаки, якщо балансова вартість більша, ніж виручка – до валових витрат).
У разі виведення з експлуатації основних фондів груп 2 і 3 в зв’язку з реалізацією балансова вартість групи зменшується на суму вартості реалізації таких основних фондів.
У разі виведення з експлуатації окремого об’єкта основних фондів групи 1 у зв’язку з ліквідацією, капітальним ремонтом, реконструкцією, консервацією за рішенням підприємства балансова вартість такого об’єкта для цілей амортизації припрівнюється до 0.
У зв’язку з виведенням з експлуатації окремих фондів груп 2, 3 в зв’язку з ліквідацією, капітальним ремонтом, реконструкцією, модернизацією, консервацією за рішенням підприємства балансова вартість груп не змінюється.
В актах огляду основних засобів, що підлягають ліквідації, постійно діюча комісія вказує причини ліквідації, описує техничний стан об’єкта основних засобів, а також у певних випадках вказує винуватців. До актів додаються відомості, які підтверджують оприбуткування придатних матеріальних цінностей після ліквідації списаних об’єктів та їх вартості за цінами можливого використання, та акти ліквідації основних засобів.
Перевіряючи операції по списанню основних засобів вибулих із експлуатації внаслідок стихійного лиха, аварій та інших надзвичайних ситуацій, ревізор повинен вияснити:
1) підставу для списання таких основних засобів (акти, висновки відповідних органів тощо);
2) факти допущеної халатності при збереженні або порушеннях правил експлуатації основних засобів, внаслідок чого відбулася аварія;
3) встановлення винуватців аварій та вжиття заходів із відшкодування втрат і недопущення таких втрат надалі.
Після цього ревізор перевіряє правильність, своєчасність відображення в обліку операцій по ліквідації основних засобів, зокрема визначення зносу за об’єктами, що вибувають, оприбуткування матеріальних цінностей, які були отримані під час розбирання та демонтажу об’єктів, за ціною їхнього можливого використання.
Під час ревізії требі перевірити дотримання інструкції з інвентаризації основних засобів, яка затверджена наказом міністерства фінансів України від 11.08.1994 №69, де вказуються випадки проведення інвентаризації, її якості та відображення самих результатів інвентаризації.
Завершується ревізія основних засобів перевіркою операцій по передачі в оренду. Ревізор повинен перевірити наявність угод про оренду, правильність та обгрунтованість ставок орендної плати, що розраховані відповідно до
П(С)БО 14 “Оренда” правильність передачі засобів орендарю. При цьому з’ясовується, чи не віддані в оренду основні засоби, які необхідні підприємству, що ревізується, чи не перевищує сума амортизаційних відрхувань за відданими в оренду основними засобами орендну плату, чи своєчасно та повною мірою вноситься орендна плата.
2.4. Ревізія правильності нарахування амортизації і зносу основних засобів.
Перевіряючи правильність і своєчасність нарахування амортизації, ревізор має вияснити, якими методами користується бухгалтер при нарахування амортизації (чи із застосуванням П(С)БО 7, чи згідно із Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”). Ревізор повинен пом’ятати, що згідно з П(С)БО 7 є п’ять методів нарахування амортизації основних засобів:
1. Прямолінійний метод
Річна сума амортизації визначається діленням вартості, що амортизується, на очікуваний період часу використання об’єкта основних засобів.
Річна сума амортизції визначається за формулою:
Пв - Лв
АВ = -------------
Т
Норма амортизації:
100%
На = -----------
Т
2. Метод зменшення залишкової вартості
Річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Залишкова вартість – це різниця між первісною вартістю та сумою нарахованого зносц у попередніх періодах.
Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об’єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об’єкта на його первісну вартість.
Річна сума амортизації визначається за формуло:
АВ = Зв х На
Залишкова вартість об’єкта:
Зв = Пв - SЗ
Норму амортизації обчислюють так:
_____
На = (1 - √Лв / Пв) х 100%
3. Метод прискореного зменшення залишкової вартості
Річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного періоду або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації обчислюється, виходячі із строку корисного використання об’єкта, і подвоюється:
АВ = Зв х На;
100%
На = ---------- х 2
Т
Сума амортизації останнього року корисного використання об’кта повинна бути такою, щоб його залишкова вартість на кінець останнього року експлуатації дорівнювала його ліквідаційній вартості.
4. Кумулятивній метод
Річна сума амортизації визначається як добуток вартсості, що амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного строку використання об’єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання:
АВ = (Пв - Лв) х К;
Тк
К = -----
SТ
Тк(кількість років, що залишилися до кінця корисного використання об’єкта основних засобів) кожного року зменшуватиметься на 1.
5. Виробничий метод
Місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації.
Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об’єкта основних засобів.
АВм = Ом х Ва;
Пв - Лв
Ва = ------------ х 100%
О
де, АВ – річна сума амортизаційних відрахувань;
Пв – початкова вртість;
Лв – ліквідаційна вартість;
Т – термін корисного використання об’єкта;
На –норма амортизації відрахувань ;
Зв – залишкова вартість;
SЗ – сума нарахованого зносу у попередніх пріодах;