Смекни!
smekni.com

Нітроген і його сполуки (стр. 5 из 6)

2. Виконати завдання 69 – 72[1, с. 51 - 52].

3. Підготуватися до практичної роботи №1, [1, с. 163].

VII. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ

ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ АМІАКУ.

Хімічні властивості аміаку можна доповнити взаємодією

з галогенами: 2NH3 + 3Br2 = N2 + 6HBr;

з гідроген пероксидом: 2NH3 + H2O2 = N2 + 6H2O.

Атоми Гідрогену в аміаку здатні повністю або частково заміщуватися на атоми металів. При заміщенні в молекулі аміаку всіх трьох атомів Гідрогену утворюються нітриди, двох атомів Гідрогену – іміди, одного атома Гідрогену – аміди. Так, при пропусканні NH3 над розпеченим алюмінієм відбувається реакція:

2Al + 2NH3 = 2AlN + 3H2.

Нітриди – здебільшого тверді речовини. Нітриди активних металів розкладаються водою:

Mg3N2 + 6H2O = 3Mg (OH)2 + 2NH3.

При пропусканні сухого NH3 над нагрітимметалічним натрієм утворюється солеподібна речовина – натрій амід:

2NH3 + 2Na = 2NH2Na + H2.

У присутності води натрій амід гідролізується:

NaNH2 + H2O = NaOH + NH3.

Крім металічних похідних аміаку, відомі сполуки, що є продуктами заміщення атомів Гідрогену в аміаку атомами галогенів. Так, при взаємодії порошкоподібного іоду з концентрованим водним розчином аміаку (на холоді) утворюється темно-коричневий осад – іод нітрид (суміш NI3 з NHI2 і NH2I), дуже нестійка сполука. Нітрид іоду в сухому вигляді вибухає від найменшого дотику.

Одержані також нітрид хлору NCl3 і нітрид флуору NF3 . Нітрид хлору – масляниста рідина жовтого кольору, пари її мають різкий запах. При нагріванні понад 90 °С чи при ударі він розкладається вибухом:

2NCl3 = N2 + 3Cl2.

Нітрид флуору – безбарвний газ, на відміну від нітридів іоду і хлору цілком стійкий.

Відоме гідроксильне похідне аміаку – гідроксиламін NH2OH, що утворюється при катодному відновленні нітратної кислоти:

HNO3 + 6H = NH2OH + 2H2O.

Гідроксиламін – безбарвна кристалічна речовина; використовується в основному як відновник:

2NH2OH + HOCl = N2 + HCl + 3H2O.

Важливими похідними аміаку є гідразин H2N—NH2. Це безбарвна рідина, легкорозчинна у воді. Утворюється при частковому окисненні аміаку:

2NH3 + NaOCl = H2O + N2H4 + NaCl.

Гідразин використовується як відновник. Суміш парів гідразину з повітрям згоряє з виділенням великої кількості теплоти:

N2H4 + O2 = 2H2O + N2 + 625 кДж/моль.

На цій властивості гідразину (а також деяких його органічних похідних) засноване його використання як реактивного палива.

Завдання.

1) Аміак – отруйний газ. Чому ж тоді його дають вдихати при непритомностях?

2) Колбу, в якій був аміак, заповнили водою. Розрахуйте масову частку аміаку в одержаному розчині. (Густину всіх рідин прийняти рівними 1 г/мл.)

3) Розрахуйте значення концентрації іонів Гідрогену в розчині аміаку з концентрацією 1,5 моль/л. Константа дисоціації амоній гідроксиду дорівнює 1,7∙10-5.

4) Відомо, що аміак відновлює з оксидів малоактивні метали. Чи можливий цей процес з лужними металами? Напишіть рівняння реакції взаємодії калій оксиду з аміаком [7].

Тема Практична робота. Одержання аміаку і досліди з

ним.

Мета Розвивати навички учнів практично одержувати і збирати

газ; сформувати уміння складати звіт за результатами

спостережень.

Обладнання Кристалічний хлорид амонію, кальцій гідроксид, розчини

й матеріали фенолфталеїну і хлоридної кислоти; штативи з пробірками,

пробки з газовідвідними трубками, вата, нагрівальний

прилад, лакмусовий папір.

Тип уроку Урок закріплення знань.

Структура уроку

І. Організаційний етап………………………………………………….....1 – 2 хв.

ІІ. Інструктаж з техніки безпеки………………………………………….3 – 4 хв.

ІІІ. Виконання практичної роботи………………...………………………...35 хв.

ІV. Домашнє завдання………………………………………………………...2 хв.

V. Підбиття підсумків уроку………………………………..……………1 – 2 хв.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

ІІ. ІНСТРУКТАЖ З ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ

Вчитель нагадує правила техніки безпеки під час роботи у хімічній лабораторії. Особлива увага приділяється правилам роботи з нагрівальними приладами і отруйним газом аміаком.

ІІІ. ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ

Лабораторна робота

Порядок проведення практичної роботи №1, запитання і завдання до цієї роботи подані в підручнику [1, с. 163]. Рекомендується використовувати зошит для лабораторних і практичних робіт [4].

ІV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Повторити § 11 [1].

2. Виконати завдання 73 – 76, [1, с. 50 – 51].

3. Повторити хімічні властивості солей і властивості аміаку.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ[8].

ВИСНОВОК.

- В ході даної роботи вивчали хімічні та фізичні властивості нітрогену та його сполук. Азот у природі тапляється переважно у вільному стані. У повітрі його обємна частка становить 78,09%. Сполуки нітрогену в невеликих кількостях є в грунті. Азот і його сполуки мають широку область застосування. Вони застосовуються в хімічній промисловості, медицині, господарстві. Нітроген знаходиться в періодичній системі в п’ятій групі головній підгрупі, тому він проявляє п’ять ступенів окиснення: +1, +2, +3, +4, +5 і тому утворює шість кисневих сполук: N2O, NO, N2O3, NO2, N2O4, N2O5. N2Oі NO – несолетворні оксиди, а решта – солетворні. Найбільше значення мають оксиди нітрогену (ІІ) та нітрогену (ІV) як проміжні продукти у виробництві нітратної кислоти. Нтратна кислота належить до сильних кислот. Змішується з водою у будь-яких кількостях і тому може бути різної концентрації.

- Тема "Азот" вивчається в шкільному курсі хімії в 10 класі в темі "Загальні відомості про неметали та їх сполуки" на протязі 10 годин в загальноосвітніх школах, та протягом 34 годин у класах з поглибленим вивченням хімії.

- В межах програми шкільного курсу хімії мною запропоновано два уроки з даної теми. Один урок комбінований, в якому висвітлюється тема про аміак, його методи одержання, хімічні і фізичні властивості та його застосування. Інший урок – лабораторна робота, як урок по закріпленню знань про аміак, його добування і досліди з ним.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Буринська Н.М., Величко Л.П. Хімія. 10 кл.: Підручник для загальноосвітніх навчальних закладів. – 2-ге видання, перероблене та доповнене. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003.

2. Глінка М.Л. Загальна хімія. Видання четверте. Видавниче об’єднання "Вища школа", К. 1978.

3. Неорганическая химия под ред. И. Н. Заозерского. М.: Высш. шк. 1963.

4. Угай Я. А. Общая и неорганическая химия: Учеб. Для студентов вузов, обучающихся по направлению и специальности "Химия". - М.: Высш. шк., 1997.

5. Ходаков Ю. В. Неорганическая химия. Издательство 4-е, переработаное. М., "Просвещение", 1972.

6. Буринська Н.М., Величко Л.П., Романова Н.В. Програма для спеціалізованих класів хіміко-технологічного профілю середньої загальноосвітньої школи. Хімія 8-11 кл. К., ²Перун²,1997.

7. Граніна Т.М., Григорович О.В. Плани-конспекти уроків. Хімія 10 кл. Харків, ²Ранок², 2004.

8. Журнал «Хімія в школі» №5(161) березень 2008.

9. Попель П.П., Крикля Л.С., Пивоваренко В.Г., Слободяник М.С. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія 8-11 кл. 2006.

ДОДАТКИ.

ПРОГРАМА ДЛЯЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Загальні відомості про неметали та їх сполуки (28 год)

Місце елементів-неметалів у періодичній системі. Загальна характеристика Оксигену і Сульфуру, будова їх атомів, властивості, поширення в природі. Поняття про алотропію. Озон, його властивості, застосування. Роль озонового шару для життя організмів на Землі (1 год).

Хімічні властивості кисню і сірки: взаємодія з металами і неметалами. Застосування. Оксиди сульфуру(ІV) і сульфуру(VІ) (1год).

Сульфатна кислота. Фізичні властивості сульфатної кислоти. Хімічні властивості: взаємодія з металами, оксидами металів, основами, солями. Якісна реакція на сульфат-іон. Сульфати. Значення сульфатної кислоти і сульфатів у народному господарстві (2 год).

Розв’язування задач на надлишок (1 год).

Хімічні реакції, покладені в основу виробництва сульфатної кислоти, закономірності їх перебігу, охорона праці й довкілля (1 год).

Розв’язування задач на вихід продукту (1 год).

Тематичне оцінювання (1 год).

Нітроген і Фосфор, їх місце в періодичній системі, будова атомів. Алотропні модифікації Фосфору. Азот і фосфор як прості речовини: будова молекул, поширення в природі. Фізичні властивості азоту і фосфору. Хімічні властивості: взаємодія з металами (магній, літій), воднем, киснем. Застосування (1 год).

Аміак: будова молекули, добування в лабораторії. Фізичні властивості аміаку. Хімічні властивості: взаємодія з киснем, водою, кислотами. Застосування (1 год).

Солі амонію. Фізичні властивості солей амонію. Хімічні властивості: взаємодія з лугами, солями, розкладання під час нагрівання. Якісна реакція на йони амонію. Добування солей амонію в лабораторії (1 год).

Промисловий синтез аміаку: вибір оптимальних умов синтезу, будова і робота колони синтезу (1 год).

Тематичне оцінювання (1 год).

Оксиди нітрогену(ІІ) і нітрогену (ІV). Оксид фосфору (V). Їх фізичні й хімічні властивості (взаємодія з водою). Застосування (1 год).

Нітратна й ортофосфатна кислоти. Їх властивості. Взаємодія розбавленого і концентрованого розчинів кислоти з міддю. Застосування (2 год).

Нітрати і фосфати. Поняття про нітрати, проблема їх вмісту в продуктах харчування. Загальні відомості про азотні й фосфатні добрива. Кругообіг Нітрогену в природі (2 год).

Карбон і Силіцій, їх місце в періодичній системі, будова атомів. Алотропні модифікації Карбону. Хімічні властивості вуглецю і силіцію: взаємодія з киснем, воднем, відновні властивості (2 год).