Рис.5. Графічна залежність
від часу за механізмом 2Рис.6. Графічна залежність
від часу за механізмом 2Розрахункові значення по механізму 3 представлені в таблиці 4.
Таблиця 4.
Розрахункові значення
Час, τ хв. | Ступінь перетворення, частки одиниці, Т=3000С | Т=3000С | Ступінь перетворення, частки одиниці, Т=3500С | Т=3500С |
0 | 0 | 0 | 0 | |
1 | 0,215 | 0,149 | 0, 196 | 0 |
2 | 0,489 | 0,360 | 0,461 | 0,135 |
3 | 0,672 | 0,524 | 0,705 | 0,337 |
4 | 0,850 | 0,717 | 0,949 | 0,556 |
5 | 0,946 | 0,857 | 0,985 | 0,862 |
6 | 0,970 | 0,903 | 0,992 | 0,939 |
7 | 0,983 | 0,933 | 0,996 | 0,960 |
8 | 0,991 | 0,956 | 0,998 | 0,974 |
9 | 0,992 | 0,960 | 0,999 | 0,984 |
10 | 0,995 | 0,970 | 1 | 0,990 |
Рис.7. Графічна залежність
від часу за механізмом 3Рис.8. Графічна залежність
від часу за механізмом 3Розрахункові значення по механізму 4 представлені в таблиці 5.
Таблиця 5. Розрахункові значення
ас, τ хв. | Ступінь перетворення, частки одиниці, Т=3000С | Т=3000С | Ступінь перетворення, частки одиниці, Т=3500С | Т=3500С |
0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
1 | 0,215 | 0,005 | 0, 196 | 0,004 |
2 | 0,489 | 0,034 | 0,461 | 0,030 |
3 | 0,672 | 0,076 | 0,705 | 0,086 |
4 | 0,850 | 0,151 | 0,949 | 0,229 |
5 | 0,946 | 0,226 | 0,985 | 0,282 |
6 | 0,970 | 0,256 | 0,992 | 0,298 |
7 | 0,983 | 0,278 | 0,996 | 0,310 |
8 | 0,991 | 0,296 | 0,998 | 0,318 |
9 | 0,992 | 0,298 | 0,999 | 0,324 |
10 | 0,995 | 1 |
Рис.9. Графічна залежність
від часу за механізмом 4Рис.10. Графічна залежність
від часу за механізмом 4З аналізу графічних залежностей ступеня перетворення речовини в залежності від часу τ (рис.10), можна зробити висновок, що для даного процесу рівняння швидкості має вигляд:
(16)а залежність між ступенем перетворення (у частках одиниці) вихідної речовини в продукт і часом τ визначається вираженням (10)
Даний механізм застосовується для процесів які проходять у кінетичній області, якщо протягом реакції змінюється (зменшується) лише поверхня реагуючих зерен, а концентрації взаємодіючих речовин на поверхні їхнього контакту залишаються постійними (наприклад, у випадку газифікації твердого компонента). Це підтверджується і чисельним значенням енергії активації Еа = 37,4 кдж/моль, що вказує на перебіг процесу в області близької до кінетичної.
1. Панченков Г.М., Лебедев В.П. Химическая кинетика и катализ: Учеб. пособие для вузов. Изд.3-е перераб. и дополн. - М.: Химия, 1985. - 592 с.
2. Боре П. Кинетика гетерогенных процессов/ Пер. с француз. - М.: Мир. 1976. - 390 с.
3. Еремин Е.Н. Основы химической кинетики. - М.: Высш. шк., 1976. - 375 с.
4. Позин М.Е., Зинюк Р.Ю. Физико-химическое основы неорганической технологии: Учеб. пособие для вузов. - Л.: Химия. 1985. - 384 с.
5. Царева З.М., Орлова Е.И. Теоретические основы химической технологии. - К.: Вища шк., 1986. - 271 с.
6. Зайцев О.С. Общая химия. Состояние веществ и химические реакции. - М.: Химия. 1990. - 352 с.