Регіональна угода укладається між місцевими органами державної влади і об’єднанням профспілок.
Предметом галузевої та регіональної угоди можуть бути:
єдині для підприємств відповідної галузі, території тарифна сітка робітників і шкали співвідношень мінімальних посадових окладів за групами посад керівників, спеціалістів і службовців або єдина галузева і територіальна тарифна сітка для всіх категорій працівників;
єдині для різних категорій працівників мінімальні розміри доплат і надбавок, які враховують специфіку умов праці окремих професійних груп певних галузей, територій;
вимоги до організації та нормування праці;
зобов'язання сторін з питань зайнятості;
вимоги до умов і охорони праці;
система контролю за виконанням угод;
порядок і терміни укладання колективних угод;
відповідальність сторін за невиконання угод.
Колективний договір на підприємствах укладається між власником (або уповноваженим ним органом) і трудовим колективом.
Колективний договір укладається на всіх підприємствах незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають право юридичної особи.
Предметом колективного договору на рівні підприємства можуть бути взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема:
зміни в організації виробництва та праці;
регулювання зайнятості;
режим роботи, тривалість робочого часу і відпочинку;
умови й охорона праці;
форми та системи оплати праці;
розміри тарифних ставок і посадових окладів за розрядами робіт і посадами працівників;
види й розмір доплат, надбавок, премій та інших заохочувальних і компенсаційних виплат, умов їхнього надання;
умови оплати праці за понадурочну роботу; за час простою не з вини робітника і т.п.;
житлово-побутове, культурне, медичне обслуговування, організація оздоровлення та відпочинку працівників;
взаємні зобов'язання сторін щодо виконання угод.
Предметом генеральної, галузевої, регіональної угоди, колективного договору можуть бути також інші питання оплати праці, соціальних гарантій, пільг окремим категоріям працівників.
Основною метою соціального партнерства на рівні суспільства є досягнення загального блага, яке виражається такими показниками:
зростання продуктивності праці має перевищувати зростання середньої заробітної плати;
збільшення валового національного продукту на душу населення;
удосконалення техніки, технології виробництва, науково-технічний прогрес;
підвищення рівня життя населення.
Досягнення зазначеної мети можливе за умови залучення всіх суб'єктів суспільних відносин до управління; посилення мотивації до співробітництва у забезпеченні високих результатів роботи як необхідної умови підвищення якості життя; усунення непорозумінь і суперечностей щодо намірів, які представляють законні інтереси кожної із сторін; досягнення взаємного прагнення до утвердження в суспільстві соціального миру і злагоди.
Література
1. Батяев А.А. Идеальный персонал – профессиональная подготовка, переподготовка, повышение квалификации. Изд.: Альфа-Пресс, 2007. – 176c.
2. Маршалл А. Принципы экономической нации. – М.: Прогресс, 1993. – 360 с.
3. Миль Дж. Основы политической экономии. – М.: Недра, 1980. т. 3. – 300 с.
4. Новиков Е.В., Колбачева Т.А., Новик Е.В., Колбачев Е.Б. И др., Организация, нормирование и оплата труда на предприятиях. Издательство: ФЕНИКС, ТОРГОВЫЙ ДОМ, 2004. – 224c.
5. Петюх В.М. Ринок праці: Навчальний посібник / Київ. Нац. Екон. ун-т. – К.: КНЕУ, 1999. – 287 с.
6. Рофе А.И., Лавров А.С., Галаева Е.В., Стрейко В.Т. ЭКОНОМИКА ТРУДА учебник для вузов, высш. Уч. Издательство: МИК, 2007. – 304c.
7. Экономика труда: (социально-трудовые отношения). Под. ред. Н.А. Волгина, Ю.Г. Одегова. – М.: «Экзамен», 2002. – 736 с.