Проситься висновок, що Ленін перейняв у своїх вчителів лише вузько класовий зміст матеріалістичної теорії і став його апологетом.
2.Характеристика соціально-економічної концепції походження
держави, її основні позитивні риси та недоліки.
2.1. Головні переваги матеріалістичної концепції, її значення для ро
звитку вчень про державу і право.
Без усякого сумніву, класова теорія має велику кількість позитивних рис. Вона теоретично обґрунтована і довгий час на території Радянського Союзу претендувала на універсальність і незаперечність.
Абсолютно справедливо підкреслюється, що матеріальні умови життя суспільства грають в житті людей дуже важливу роль і що зміна форм трудової діяльності, ведення господарства, власності, суспільний поділ праці та ін. вплинули на виникнення держави.
Енгельс детально проаналізував життя людей в первісному суспільстві[14], використовуючи знання про родові зв‘язки північноамериканських індійців, отримані американським дослідником Л.-Г. Морганом, і спробував пояснити різницю в процесах виникнення держави в грецькій, римській та германській історії.
Було справедливо підмічено, що з розвитком суспільства і переходом його від присвоюю чого до відтворюючого господарства, відбувається диференціація людей по майновому критерію.
Ведучи мову про ознаки держави, Енгельс має на увазі не просто публічну владу, а політичну державну владу, яка являє собою особливий різновид суспільної, публічної влади. Енгельс сформулював характерні риси цієї публічної влади, які відрізняють її від докласового суспільства.
Хоча не всі з них приймаються теоретиками держави тепер, через занадто сильне „захоплення” класовою боротьбою, та все ж вони достатньо науково обґрунтовані і на той час глибоко проникли в сутність держави та її функцій.
Енгельс у своєму дослідженні не зупиняється лише на характеристиці публічної влади, однієї з найголовніших ознак держави, він говорить і про інші не менш важливі її ознаки, визнаючи, що від родового суспільства держава відрізняється не тільки існуванням певного особливого прошарку людей, які займаються управлінням, але й наявністю території, права, податками.
Іншими словами, класова теорія походження держави взагалі, і робота Енгельса, в якій сконцентроване марксистське вчення про походження і сутність держави, зокрема, і на сьогоднішній день залишається в шерезі тем, які представляють інтерес і несуть велику пізнавальну навантаження.
2.2. Недоліки соціально-економічної концепції походження держави.
Сьогодні прийшов час для критичного осмислення класової теорії походження держави так як і всього спадку марксизму-ленінізму. Пройшов той час, коли концепцію бездумно підтримували, не визнаючи жодних інших поглядів, думок, ідей та теорій. Людство все більше впевнюється, що світ навколо надзвичайно складний, тож яким би розумним не був мозок людини, він один не може осягнути всі явища та зв‘язки між ними. Це під силу, напевно, лише мислителям усього людства, які складають здобуті ними знання в загальну скарбничку знань про світ.
Зупинюся лише на деяких, найбільш вагомих, на мій погляд, недоліках у вченні Маркса та Енгельса про походження держави.
По-перше, розуміючи важливість економічного фактора в процесі виникнення держави, хочеться звернути увагу, що не тільки вони вплинули на виникнення держави. Цю помилку Маркс та Енгельс повторюють слідом за Сен-Сімоном[15]. На виникнення держави вплинули також політичні, ідеологічні, релігійні та психологічні фактори. Не можна в цьому процесі ігнорувати і воєнні фактори. Треба пам‘ятати, що людина – біологічна істота, і йому, так же як і всім живим, властиво відчуття самозбереження: об‘єднання з собі подібними під началом єдиного координуючого центру в багато раз підвищує здатність протистояти як силам природи, так й іншим, конкуруючим людським спільнотам.
По-друге, віддаючи належне тому, що автори класової теорії побачили, що з переходом суспільства від збиральництва до виробництва відбувалася диференціація суспільства, все ж таки не можна не помітити, що в світі тварин також існує певний поділ: сильні та слабкі особини. Між ними відбувається явна або прихована боротьба. Внутрішньовидова боротьба – це далеко не рідкісне явище (можна не поділити їжу, територію чи зручне місце для відпочинку). Та чому ж там не виникає держави? Чому до цього змогла додуматися лише людина?
По-третє, приймаючи тезис Маркса та Енгельса про те, що боротьба – це неминучий супутник суспільства, яке оволоділо виробництвом, ми, вдивляючись в стародавню історію, бачимо, що в той далекий час частіше йде боротьба між племенами, союзами племен, народностями. Повстання, бунти всередині якого-небудь людського суспільства (племені, союзу племен) – явище неможливе. І на перших етапах розвитку держави повстання зустрічалися рідко. Звичайно, відразу згадується повстання рабів під проводом Спартака. Причиною такої малої внутрішньої конфліктності було пануюча колективістська свідомість. Людина ще не виділяла себе із спільності і не розуміла своїх специфічних інтересів. Не розумілися і групові інтереси, оскільки рівень абстрактного мислення у наших древніх предків був ще не зовсім розвинутим.
Колективістська свідомість грала велику позитивну роль. Вона ніби оберігало суспільство від дифузії його внутрішньої енергії: занадто грізними для людини тоді були сили природи. Крім того існувала і зовнішня загроза: конкуруючи за джерела їжі оточуючі племена. Вона також консолідувала первісне суспільство, а не розділяла. Ось і виходить, що причина виникнення держави прямо протилежна тій, що висунули Маркс та Енгельс.
По-четверте, потрібно уважно подивитися на те, в чиїх інтересах була створена держава та чиї інтереси воно захищало. Отже, держава, що виникла почала організовувати оборону всіх, хто проживав на її території, або готувати і здійснювати напади на інші території. Отримані таким шляхом багатства, в більшій чи меншій мірі доставалися , якщо не всім, то багатьом проживаючим в державі людям. Якщо траплявся неврожай, то щоб уникнути смерті серед населення, відкривалися резервні запаси. Якщо виникала епідемія, то приймалися заходи для її локалізації та запобігання її подальшого розповсюдження серед населення.
Іншими словами, стає зрозуміло, що держава захищала не тільки інтереси пануючого класу, як стверджують творці класової теорії походження держави – Маркс та Енгельс, а і тою чи іншою мірою охороняло інтереси всіх мешканців її території. Колективістська свідомість , що домінувала в древній період розвитку людства, володіла міццю, і щойно народжена держава не могла з нею не рахуватися.
В-п‘ятих, Маркс та Енгельс свого часу помітили, що в світі процес виникнення держави проходив не по одній схемі. Вони говорили про країни з азіатським способом виробництва. Тим не менш, при формулюванні остаточних висновків про походження держави Енгельс волів про це „забути”. Чому? Та тому що ці країни (а їх у світі більшість) ламали його схему, що пояснювала процес походження та виникнення держави. Ми ж знаємо, що в країнах Азії та Африки, де кліматичні умови не були досить комфортними для проживання людей, земельна власність не переходила в приватну власність, у власність окремих сімей, а залишалася в руках держави, залишалася суспільною. Це пов‘язано з тим, що для її використання в багатьох регіонах через посушливий клімат доводиться застосовувати полив та будувати величезні ірригаційні споруди.
Іноді в окремих місцевостях передача земель приватним власникам не практикується через холодний клімат, що робить сільськогосподарський сезон надто коротким. Саме це не дозволяє обробляти землю силами окремих сімей та диктує необхідність обробітку її общиною. В цих країнах приватна власність виникає набагато пізніше виникнення держави, а саме тоді, коли з‘являються досконалі знаряддя праці, які дозволяють справитися з обробітком землі окремим власникам. Держава ж тут виникає шляхом виділення особливого прошарку людей, завідуючих загальними справами, яких з розвитком суспільства стає все більше . На Сході узурпувалися не засоби виробництва, а управління ними.
Якщо на Заході влада не вирізнялася жорстокістю по відношенню до народу, то на Сході влада була деспотичною. Чому? На Заході приватні власники, хоча і залежали від влади і потребували її „послуг”, але вони в принципі могли самостійно організувати своє хазяйство. Державна влада там потребувала прихильності власників не менше, ніж вони її. Залежність носила тут носила фінансовий характер.
На Сході все було навпаки: досягнення в економічному житті були результатом дій перш за все і виключно державної влади, її організаторських здібностей і визначалися прагненням та вмінням влади діяти в загально соціальних інтересах, над групових цілях. Державна влада ніби знала собі ціну і не церемонилася з підвладними. Таким є психологічне пояснення різниці в „характерах” державної влади Заходу і Сходу.
Свій висновок щодо класової боротьби як причини виникнення держави Енгельс робив орієнтуючись в основному на європейський регіон. Та чи можна тоді змалювати повну картину цього історичного процесу? І чи може теорія в такому випадку претендувати на універсальність?