Висновки
Підводячи підсумки критичному розгляду соціально-економічної концепції походження держави, треба відмітити, що багато з її положень досить справедливі. Але в усьому іншому теоретики класової теорії малюють картину виникнення держави, прямо протилежну тій, яку можна уявити собі на основі комплексного вивчення та обліку в процесі дослідження історичних даних.
Накопичений за більш, ніж століття після написання славнозвісної праці Енгельса, археологічний, антропологічний та етнографічний матеріал дозволяє по-новому подивитися на проблему виникнення держави. Стає зрозуміло, що економічний фактор в цьому процесі, хоча і дуже важливий, проте не головний, а являє собою лише одну з багатьох факторів та причин виникнення держави. Вивчення останнього – досить складна праця, і однобокість та суб‘єктивність у підході до цього може стати фатальною помилкою, в чому людство переконалося на прикладі Радянського Союзу.
Класова теорія там панувала беззастережно, вона вважалася універсальною та єдиновірною. На сьогодні в незалежній Україні ми маємо змогу належно та об‘єктивно оцінити як класову теорію походження держави, так і весь спадок марксизму-ленінізму.
Тож поза як вона може слугувати прикладом масштабного історико-державного дослідження та стимулювати наукові пошуки теоретиків в галузі проблем генези держави і права, бути певною базою, відправною точкою для наступних досліджень. Отже, соціально-економічна концепція походження держави, на мою думку, ще довго буде збирати увагу вчених-правознавців.
Список використаної літератури:
1. Ф. Энгельс. Происхождение семьи, частной собственности и государства. – М., 1982.
2. В. И. Ленин. Государство и революция/Глава I. Классовое общество и государство. Т. 33 – М., 1974.
3. Т. В. Кашанина. Происхождение государства и права. Современные трактовки и новые подходы. – М, 2004.С.72-78.
4. Маркс К. и Энгельс Ф. Соч., т.21, 23.
5. Л. С. Мамут. Марксистско-ленинское учение о государстве и праве. История развития и современность. – М.: Наука, 1977.
6. Л. С. Мамут. Карл Маркс как теоретик государства. – М.: Наука, 1979.
7. История политических и правовых учений: учеб. для вузов. Под ред. – М.: Норма, 2001.
8. Джордж Г. Себайн, Томас Л. Торсон. Історія політичної думки. – К.: Основи, 1997. (переклад з англ..).
9. Н. Н. Хропанюк. Теория государства и права. – М., 1993.
10. Є. Розин. Ленинская мифология государства. – М.: Юристъ, 1996.
11. История политических учений. Часть 1. под ред. К. А. Мокичева. – М., 1971.
12. Графский В. Г. И др. Политические учения: история и современность. – М., 1979.
13. Грацианский П. С. Хрестоматия по истории политических учений. – М., 1972.
14. Геращук В. М. Світові стандарти політичної правової думки та державотворення: міфи чи реальність. – Х., 2001.
15. Утвердження ленінських ідей про державу і право на Україні. Під ред. Сокуренко В. Г. – Л., 1972.
16.
[1] Л. С. Мамут. Марксистско-ленинское учение о государстве и праве. История развития и современность. – М.: Наука, 1977. С. 72.
[2]Т. В. Кашанина. Происхождение государства и права. Современные трактовки и новые подходы. – М, 2004.С.72-78.
[3] Л. Г. Морган – американський вчений, дослідник. Автор праці
[4] Морган виділяв 3 періоди в історіі : дикість, варварство і цивілізація. Дикості відповідають палеоліт та мезоліт, варварству – неоліт, цивілізації – залізний вік і частково неоліт. Перехід від дикості до варварства – це неолітична революція( перехід від присвою чого до відтворюючого господарства), перехід від варварства до цивілізації – міська революція (тобто поява міст).
[5] Маркс К. и Энгельс Ф. Соч., т.23, с.97 .
[6] Маркс К. и Энгельс Ф. Соч., т.21, с.164.
[7] Маркс К. и Энгельс Ф. Соч., т.21, с.169.
[8] Там же. С. 110-111.
[9] Маркс К. и Энгельс Ф. Соч., т.21, с.169.
[11]Є. Розин. Ленинская мифология государства. – М.: Юристъ, 1996
[12] праці «Государство и революция», лекція «О государстве».
[13]В. И. Ленин. Государство и революция/Глава I. Классовое общество и государство. Т. 33 – М., 1974, С.7-8.
[14]Соч. «Происхождение семьи, частной собственности и государства».
[15]Т. В. Кашанина. Происхождение государства и права. Современные трактовки и новые подходы. – М, 2004.С.74.