При цьому особи, які одержали свідоцтво на право займатись адвокатською діяльністю, мають право практикувати індивідуально, відкривати своє адвокатське бюро чи об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, що діють на підставі Закону “Про адвокатуру” і своїх статутів.
Законом України «Про адвокатуру» передбачено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за фахом юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.
Адвокат не може працювати в суді, прокуратурі, державному нотаріаті, органах внутрішніх справ, служби безпеки, державного управління. Адвокатом не може бути особа, яка має судимість.
Без допомоги адвоката чи фахівця в галузі права заслухати складну справу в суді досить важко. Адже тягар доказування в цивільних справах, захист у кримінальному судочинстві покладено на самі сторони, на їхніх представників і захисників, функції яких найчастіше здійснюють адвокати. Щоб це відбулося на високому професійному рівні, Законом України «Про адвокатуру» та Правилами адвокатської етики (схвалені Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1 жовтня 1999 року) чітко регламентовано права й обов'язки адвоката.
Наприклад, адвокат має право: представляти й захищати права та інтереси громадян і юридичних осіб за їхнім дорученням у всіх органах, підприємствах, установах і організаціях, до компетенції яких входить розв'язання відповідних питань; збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази в цивільних, господарських, кримінальних справах і справах про адміністративні правопорушення, зокрема запитувати й отримувати документи або їх копії від підприємств, установ, організацій та об'єднань, а від громадян — за їхньою згодою, ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для виконання доручення документами й матеріалами, за винятком тих, таємниця яких охороняється законом; отримувати письмові висновки фахівців.
1. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії ВРУ 28.06.96 р. // . – 1996. - №30. – ст.141.
2. Кримінально-процесуальний кодекс України. – К., 2001.
3. Кримінальний кодекс України. – К.: Юрінком Інтер, 2001.
4. Закон України “Про прокуратуру” від 05.11.1991. // ВВРУ. – 1991. - №53. – ст. 793.
5. Закон України “Про адвокатуру” від 12.12. 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - №9. – ст. 62.
6. Закон України “Про статус суддів” від 15.12.1992. // ВВРУ. – 1993. - №8. – ст. 56.
7. Закон України “Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві” від 23.12.1993 р. // Голос України. – 1994. – 2 березня. - №40.
8. Закон України “Про судову експертизу” від 25.02.1994. //ВВР. 1994. - № 28.
9. Правила адвокатської етики. Схвалено Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України від 01.10.1999 р. // Адвокат. – 1997. - №1. – с. 125-129.
10. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” від 01.11.1996 р. // Право України. – 1996. - №2. – с.91-93.
11. Бондаренко В. Забезпечення безпеки суб'єктів кримінального судочинства // Право України. – 1999. - №1. – с. 34-37.
12. Варфоломеєва Т.В., Гончаренко С.В. Науково-практичний коментар до Закону України “Про адвокатуру”. Законодавство про адвокатуру та адвокатську діяльність: Зб. нормат. Актів; Коментар / Академія адвокатури України. – К.: Юрінком Інтер. – 2003. – 432 с.
13. Варфоломеєва Т.В. Защита в уголовном судороизводстве. – К., 1998. – 278 с.
14. Васьковский Е.В. Организация адвокатуры. — 230 с.
15. Гловацький І.Ю. Діяльність адвоката-захисника у кримінальному процесі. Навч. посібник. – К.: Атіка, 2003. – 352 с.
16. Зейкан Я.П. Право на захист у кримінальному процесі: Практичний посібник. – К.: Юридична практика, 2004. – 288 с.
17. Зейкан Я.П. Захист у кримінальній справі: наук.-практ. Посіб. – К.: Виша школа, 2002. – 271 с.
18. Івашков І. Реально забезпечити право на захист // Право України. – 1999. - №6. – с. 84-86.
19. Львова Е.Ю. Защита по уголовному делу. – М. – 2000. – 178 с.
20. Мехєєнко М.М., Шибіка В.В., Норр В.Т. Кримінально – процесуальне право. – 1999 р. – 356 с.
21. Муравин А.Б. Уголовный процесс. – Х. – “Одиссей”. – 2000. – 256 с.
22. Науково-практичний коментар Кримінально-процесуального кодексу України // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1995. - №4, 5.
23. Николаева Т.П. Деятельность защитника на судебном следствии / Под ред. Н.А. Акинча. – Саратов, 1987. – 198 с.
24. Никоненко М. Деякі питання презумпції невинуватості і права особи на захист у кримінальному процесі // Право України. – 1999. - №4. – с. 39-42.
25. Омельяненко Г. Захисник як суб'єкт оскарження вироку, що не набрав законної сили // Право України. – 1999. - №7. – с.64-67.
26. Организация судебных и правоохранительных органов Украины. Методическое пособие. / Афанасьев В.В., Марочкин И.Е., Толочко А.Н. и др. - Никополь, 1995. - 336 с.
27. Організація судових та правоохоронних органів / І.Є.Марочкін, Н.В.Сибільова, О.Б. Зозулинський та ін. - Харків: Національна юрид. акад. України, 1996. - 138с.
28. Організація судових та правоохоронних органів / за ред. Г.Є.Марочкіна, Н.В.Сибільова, О.М. Толочко. - Харків: "Право", 2000. -269 с.
29. Полшков М. Обязательное участие защитника в советском уголовном процессе. – М. – 1987. – 213 с.
30. Савицкий В.М. Право на зашиту и нормативное віражение презумпции невиновности // Адвокатура и современность. – М. – 1987. – 234 с.
31. Святоцький О.Д. Сучасні системи адвокатури. – К.: Право України. – 1993. – 176 с.
32. Святоцький О.Д., Михеєнко М.М. Адвокатура в Україні. – К.: “Ін Юре”, 1997. – 224 с.
33. Стецовский Ю.И. Уголовно-процессуальная деятельность защитника. – М., 1982. – 189 с.
34. Строгович М.С. Право обвиняемого на защиту и презумпция невиноватости. – М. – 1989. – 213 с.
35. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України: Навч. посібник / відп. Редактор Я. Кондратьєв. -К.: Юрінком Інтер, 2002. -320с.
36. Суд та інші правоохоронні органи. Правоохоронна діяльність. - К: Атіка, 2000.
37. Судебные и правоохранительные органы Украины. Учебник / под ред. проф. А.М.Бандурки. - Харьков: Ун-т внутр. дел, 1999. - 350 с.
38. Судебные и правоохранительные органы Украины: Учебное пособие / Васильєв А.С., Иванов В.В..- X.: "Одиссей", 2002.
39. Тертишник В.М. Кримінально – процесуальне право. – К. – 2003. – 1120 с.