Таблиця№1
Проведенняосновних робіту лісовомугосподарстві.
| Видиробіт | 1985 | 1990 | 1995 | 1996 |
| Лісовідновленняу лісовомуфонді, тис. га | 44,0 | 38,1 | 38,4 | 38,5 |
| у томучислі посадката посів лісу | 40,0 | 35,9 | 33,9 | 34,3 |
| Переведенолісових культуру відкритілісом земліу лісовомуфонді, тис. га | 40,9 | 32,9 | 36,0 | 30,5 |
| Рубкилісу головногокористуванняв лісовомуфонді площа,тис. га | 27,0 | 27,8 | 20,3 | 19,2 |
| Вирубаноліквідноїдеревини, тис.м3 | 5927 | 5755 | 4574 | 4375 |
| Рубкидогляду залісом і вибірково-санітарнірубки : площа,тис. га | 599,7 | 508,6 | 483,9 | 447,4 |
| вирубаноліквідноїдеревини, тис.м3 | 7827,6 | 6887,4 | 5166,9 | 4801,3 |
| Лісовпорядкування,тис. га | 233 | 1229 | 1671 | 2356 |
| Авіаційнаохорона лісіввід пожеж, тис.га | 3418 | 4000 | 4845 | 4388 |
| Захистлісів відшкідників іхвороб біологічнимметодом, тис.га | 239,5 | 278,0 | 228,5 | 199,1 |
(Дж. №10)
Таблиця №2.
Лісовідновленняв лісовомуфонді по регіонах.
(га)
| Регіон | 1985 | 1990 | 1995 | 1996 |
Україна | 43980 | 37458 | 38441 | 38475 |
| АвтономнаРеспублікаКрим | 1080 | 935 | 323 | 371 |
| Вінницька | 1169 | 1060 | 1025 | 1010 |
| Волинська | 2536 | 1715 | 2733 | 2587 |
| Дніпропетровська | 1000 | 441 | 805 | 1039 |
| Донецька | 1002 | 739 | 305 | 410 |
| Житомирська | 3865 | 4179 | 4604 | 4472 |
| Закарпатська | 4546 | 2825 | 2348 | 2042 |
| Запорізька | 703 | 351 | 550 | 524 |
| Івано-Франківська | 2021 | 2227 | 2281 | 1885 |
| Київська | 2259 | 3317 | 2881 | 3013 |
| Кіровоградська | 477 | 353 | 282 | 306 |
| Луганська | 1501 | 1103 | 1210 | 1504 |
| Львівська | 3070 | 2556 | 2539 | 2595 |
| Миколаївська | 1008 | 1301 | 873 | 1023 |
| Одеська | 1103 | 1204 | 1085 | 963 |
| Полтавська | 905 | 823 | 892 | 975 |
| Рівненська | 2899 | 3007 | 3805 | 3341 |
| Сумська | 1206 | 879 | 1322 | 1416 |
| Тернопільська | 815 | 659 | 860 | 832 |
| Харківська | 2662 | 966 | 892 | 1205 |
| Херсонська | 1977 | 1656 | 366 | 604 |
| Хмельницька | 1275 | 1171 | 1280 | 1293 |
| Черкаська | 1304 | 935 | 1096 | 1099 |
| Чернівецька | 1053 | 967 | 1311 | 1065 |
| Чернігівська | 2044 | 2019 | 2590 | 2701 |
| м . Київ | … | … | 118 | 130 |
| м . Севастополь | … | … | 65 | 70 |
(Дж. №10)
Таблиця №3.
Посадка і посівв лісовомуфонді по регіонах.
| Регіон | 1985 | 1990 | 1995 | 1996 |
Україна | 39987 | 35912 | 33896 | 34265 |
| АвтономнаРеспублікаКрим | 1006 | 902 | 313 | 351 |
| Вінницька | 1169 | 1060 | 994 | 988 |
| Волинська | 2329 | 1508 | 2306 | 2162 |
| Дніпропетровська | 1000 | 441 | 805 | 1039 |
| Донецька | 1002 | 739 | 290 | 390 |
| Житомирська | 3564 | 4071 | 3983 | 3861 |
| Закарпатська | 2309 | 2081 | 1823 | 1634 |
| Запорізька | 703 | 351 | 550 | 524 |
| Івано-Франківська | 2021 | 2043 | 2132 | 1739 |
| Київська | 2259 | 3317 | 2704 | 2721 |
| Кіровоградська | 477 | 353 | 282 | 290 |
| Луганська | 1501 | 1103 | 1210 | 1504 |
| Львівська | 2619 | 2306 | 2112 | 2166 |
| Миколаївська | 1008 | 1301 | 867 | 1001 |
| Одеська | 1103 | 1204 | 1085 | 963 |
| Полтавська | 905 | 823 | 786 | 819 |
| Рівненська | 2766 | 2929 | 2803 | 2706 |
| Сумська | 1206 | 876 | 1247 | 1245 |
| Тернопільська | 815 | 659 | 860 | 832 |
| Харківська | 2662 | 966 | 842 | 1167 |
| Херсонська | 1977 | 1656 | 366 | 604 |
| Хмельницька | 1215 | 1171 | 1201 | 1208 |
| Черкаська | 1304 | 935 | 1053 | 1038 |
| Чернівецька | 613 | 637 | 826 | 745 |
| Чернігівська | 1954 | 1917 | 2273 | 2369 |
| м . Київ | … | … | 118 | 129 |
| м . Севастополь | … | … | 65 | 70 |
(Дж. №10)
-
План.
І. Вступначастина.
Структурарозподілулісових ресурсів.
Специфікарозвитку лісовихлісових ресурсів.
Історіярозвитку лісовогогосподарства.
ІІ. Основна частина.
Сучаснийстан лісовоїпромисловості.
Лісовийфонд України.
Використаннялісових ресурсів.
Взаємозалежністьміж лісовимресурснимпотенціалом та лісовоюпромисловістю.
Проблемигалузі.
Еколого-економічніпроблемизабезпеченнянародногогосподарстваУкраїни сировиноюта шляхи їхвирішення.
Проблемараціональноговикористаннята управліннялісовимиресурсами.
ІІІ. Заключначастина.
3. Перспективирозвитку ресурсногопотенціалу
IV. Загальнівисновки потемі
Списоквикористаноїлітератури.
І.Вступна частина
Лісовіресурси посідаютьодне з чільнихмісць в ресурснійбазі економікиУкраїни.
Середміжгалузевихкомплексіввага лісовиробничогокомплексу пообсягам виробництваскладає-2,8%,почисельностіпрацюючих-4,6%,по вартостіосновних виробничихфондів-близько-2%.Поставкамиготової продукціїі лісоматеріалівкомплекс зв’язанийбільш ніж з 100галузями. Українане має значнихзапасів лісовихресурсів, якіє базою длярозвиткулісопромисловогокомплексу. Долісових ресурсіввідносятьдеревину,технічні,харчові,кормовіта інші ресурси,а також кориснінатуральніякості лісуводоохоронні,захисні,кліматичнорегулю-ючи,санаторно-гігієнічні,оздоровчі.
Загальнаплоща лісовогофонду Українискладає близько10 млн. гектарів,в т.ч.покриталісом – 8,6 млн.га. Лісистістьреспублікидосягла лише14,3%,що значноменше, ніж лісистістьбільшостірозвиненихкраїн світу(Угорщина –18%,Франція – 27,8%,Румунія –28,1%,Польща - 28,7%,Німетчина– 29%,США – 32,7%,Болгарія– 34,4%).Запаси деревинив Україні складають1,3млрд м3 (1994р.)
[Джерело1, с.452]
Нерівномірністьрозміщеннялісових ресурсівє наслідкомрізноманітнихприродних умов,але в більшіймірі – впливугосподарськоїдіяльностілюдини, якапризвела дознищення лісів.Так лише в період1814 – 1914років площалісів зменшиласьна третину.
Тотальнівирубки лісув період Другоїсвітової війниі в післявоєнніроки призвелидо нерівномірногорозподілувкритої лісомплощі по йогоростовим групам:молодняк досягає45% , середньовіковийліс – 38%,спілий– 7%,Між тим якоптимальнізначення цихпоказниківповинно складативідповідно32,34,17.Особливо інтенсивнірубки ведутьсяв соснових ідубових посадках,в яких на спілийліс припадаєменше ніж 4%.Вцілому спіліліси займаютьплощу, яка в2,5 рази меншеоптимальної,а в сосновихлісах – в 7 разівменше.
НатериторіїУкраїни переважаютьцінні хвойні(сосна,ялина, піхта)і твердолистяніпороди, середяких особливоцінною деревиноює дуб, бук, явір,ясень. Частозустрічаютьсяклен, черешня,груша, які даютьцінну сировинудля меблевоїпромисловості.
По народногосподарськомузначенню іфункціям лісиУкраїни розділяютьна дві групи.До першої групи(48% площі лісів)відносятьводоохоронні,захисні,санітарно-гігієнічніі оздоровчіліси, а такожліси спеціальногоцільовогопризначення.Деревину влісах першоїгрупи заготовляютьпри проведеннілісогосподарськихміроприємств– рубок уводуза лісом санітарнихі лісовідновлюючихрубок спілоголісу.
До другоїгрупи ( 52%),належатьліси, які маютьзахисне і граничнеексплуатаційнепризначення.
Кожногороку в лісахУкраїни заготовляютьзначну кількістьгрибів, дикихплодів (лісовийгоріх, шипшина)і ягід (черника,земляника,малина), лікарськихрослин, березовогосоку, меду таін.
Охорона тавикористаннлісових ресурсівв Україні регулюєтьсялісовим законодавством.
Нанайближчуперспективу(10 – 15 років) можливозначно розширитиплощу лісів,використав,еродовані абонизькопродуктивніземлі. З загальноїплощі такихземель можливобуло б використатибіля 4млн га.Найбільшакількістьрезервнихземель знаходитьсяв південнихта південно-східнихрайонах, делісистістьтериторії в2-2,5 рази нижчеоптимальної,а площа лісівв розрахункуна душу населенняв 2 – 10 разів нижченорми. Заселенняцих земельзабезпечилоб підвищенуврожайністьсільськогосподарськихкультур, захистгрунту, воднихбасейнів тадоріг, покращенняекологічноїситуації.
Важливимнапрямкомзбереженнямлісів є пошукрезервів деревинноїсировини назасаді йогобільш раціональноїхіміко-механічноїпереробки,використаннязамінювачив,комплексневикористаннялистя, гілок,кори, стружки,тирси, коріннята інше.
[Джерело4, с.41-47]
1.1.Структурарозподілулісових ресурсів.
До складулісового комплексувходять трипромисловості:лісова, деревообробната целюлозно-паперова.В лісовійпромисловостінайбільш розвинутимиє лісозаготівельнета лісохімічневиробництва.Лісозаготівельневиробництвозабезпечуєзаготівлюкруглих лісоматеріалів,виробництвотехнологічноїтріски татранспортуванняїх на кінцевіпункти (нижнісклади, пунктиспоживання),заготівлю тавивезенняосмолу та деревноїзелені. Лісохімічневиробництвов складі лісовоїпромисловостізабезпечуєпереробкуосмолу на каніфоль,скипидар, адеревної зелені– на вітаміннеборошно екстракт,пасту, віск таінші продукти,заготівлю тапереробкуживиці.
Лісову промисловістьвідносять довидобувнихгалузей важкоїпромисловості.Продукціюлісової промисловостівикористовують головним чиномяк предметпраці. Практичновсі галузінародногогосподарстваспоживаютьлісоматеріалиабо вироби,виготовленіз деревини.Основне завданнялісової промисловостій інших галузейлісового комплексуна сучасномуетапі розвиткуекономікиУкраїни, якийхарактеризуєтьсязагостреннямекономічнихі екологічнихпротиріч,— ценарощуванняобсягів виробництваза рахуноккомплексногота ефективноговикористаннялісосічногофонду та використанняресурсів деревини(без нарощуваньобсягів лісозаготівель).Стабілізаціяобсягів лісозаготівельмає важливеекономічне,екологічнесоціальнезначення, оскількиліси є ціннимкомпонентомприроди, фактором,що стабілізуєнавколишнєприродне середовище.Скороченнявирубки лісівсприяє поліпшеннюклімату, посиленнюі підвищеннюпродуктивностісільськогосподарськихугідь.
[Джерело2, с.70]
До деревообробноїпромисловостіналежатьпідприємства,які здійснюютьмеханічну тахіміко механічнуобробку, а такожпереробкудеревини. Вскладі деревообробноїпромисловостівиділяють тригрупи виробництв:перша – виробництва,які здійснюютьпервинну обробкудеревини (лісопильне,шпалопильне);друга — вториннаобробка деревини(паркетне, фанерне,меблеве, деревостружковихплит, сірників,стандартнихбудинків ідеталей таін.); третя —хіміко-механічнапереробкадеревини(деревоволокнистихплит, деревнихпластиків).Особливе місцетут належитьвиробництвудеревостружковихі деревоволокнистихплит, що даєзмогу ефективновикористовувативідходи лісопиляннята інших деревообробнихвиробництв,отримуючипродукцію, якакористуєтьсяпідвищенимпопитом і єосновним матеріаломдля розвиткумеблевоїпромисловості.Виробництводеревостружковихі деревоволокнистихплит динамічнорозвивається.З 1980 по 1995 рік виробництводеревостружковихплит в Українізбільшилосьв 2,3 рази, деревно-волокнистихплит — у 3,1 рази.Деревообробнапромисловістьє важливоюгалуззю лісовогокомплексу. Їїпідприємствавиготовляютьголовним чиномтовари народногоспоживання.Однак значначастина продукціїдеревообробноїпромисловостіспоживаєтьсяв народномугосподарствіяк предметита знаряддяпраці. Продукціюдеревообробноїпромисловостівикористовуютьбудівельнаіндустрія,транспорт,сільськегосподарство,майже всі галузіпромисловості.
[Джерело2, с.72]
Целюлозно-паперовапромисловість,входячи доскладу хіміко-лісовогокомплексу,тісно пов’язаназ лісовоюпромисловістюпоставкамисировини (балансів,технологічноїтріски). Галузьмає чітку соціальнуспрямованість,оскільки їїпродукціясприяє більшповному задоволеннюпотреб населенняв товарах, йогокультурномута духовномурозвитку. Продукціяцелюлозно-паперовоїпромисловостіє ефективнимзамінникомцільної деревини.Тому прискоренийрозвитокцелюлозно-паперовоїпромисловостідає змогу економитиресурси деревини,сприяє поліпшеннюструктуриспоживаннядеревини тазбереженнюлісів.
Целюлозно-паперовапромисловістьпредставленанаступнимивиробництвами:деревної масита целюлози;паперу та картону;виробів з паперута картону. Всітри виробництвавзаємопов'язані,задовольняютьрізноманітніпотреби галузейнародногогосподарствата населення.Відзначимо,що рівень розвиткуцелюлозно-паперовоїпромисловостіне відповідаєсучасним вимогам.За обсягамиспоживанняна душу населенняУкраїна відстаєвід індустріальнорозвинутихкраїн ( у 1990 р. випускпаперу на душунаселеннястановив 7 кг,а багатьохрозвинутихкраїнах – понад100 кг, в США – 300 кг).Целюлозно-паперовапромисловістьвиробляє недостатньопаперу, якийвикористовуєтьсядля санітарно-гігієнічнихпотреб, виготовленняобоїв тощо.Одна із важливихекономічнихпроблем розвиткуцелюлозно-паперовоїпромисловості– докоріннепокращанняякості кінцевоїпродукції,особливо паперу;розширенняасортиментупродукції зметою найбільшповного задоволенняпотреб заселенняв продукціїпідвищеногопопиту.
До галузейлісового комплексуналежить лісовегосподарство,основнезавдання якого– це відтвореннявисокопродуктивнихлісів, багатофункціональногопризначення,їхній захисті охорона. Лісовегосподарствомає обмальвузькоспеціалізованихпідприємств,які б займалисятільки лісовирощуванням,охороною тазахистом лісу.Більшістьпідприємствлісового господарствакомплексні.Крім лісовирощуваннявони займаютьсялісоексплуатацієюта переробкоюдеревини натовари широкоговжитку. Як правило,деревообробнівиробництвапідприємствалісового господарствахарактеризуєтьсянизьким рівнемтехнічногорозвитку, організаціївиробництвата праці неефективнимвикористаннямсировиннихресурсів.
Лісове господарствовідтворює лісина всіх землях,призначенихдля лісовирощування,шляхом створення,формуваннята збереженняцінних насаджень;забезпечуєпокращанняякісного складулісів, підвищенняїхньої продуктивностіта скороченнястроків лісовирощуванняна підставідосягнень наукиі техніківЛісове господарствоздійснює контрольза збереженнямлісів відповіднодо вимог законодавстваУкраїни; виконуєсукупністьробіт з обробіткугрунтів, зборута переробленнялісового насіннявирощуванняпосадковогоматеріалу, селекції деревнихпорід посівупосадки тадогляду залісовими культурами.Здійснює рубкидогляду залісом, лісозахисніта лісоохороннізаходи. Працівникилісового господарствавизначаютьмісця щорічноїрубки стиглихнасаджень іздійснюютьконтроль залісокористуванням.
До лісовогокомплексуУкраїни доцільновключити імисливськегосподарствояке займаєтьсявідтвореннямі збереженнямкорисної мисливськоїфауни Мисливськета лісовегосподарствотісно пов’язаніміж собою Рослинністьлісу є кормовоюбазою для багатьохмисливськихтварин. Водночасдеякі видилісової фаунипозитивновпливають нарозвиток лісуКомплексневедення лісовогота мисливськогогосподарствдає змогу ефективновикористовуватилісові ресурсиБільшістькомплекснихлісових підприємствУкраїни в планахекономічногота соціальногорозвитку спрямованіна підвищенняпродуктивностій охорону дикихлісових тварин.
[Джерело2, с.74]
1.2. Специфікарозвитку лісовихресурсів..
Важливе місцев економіцілісового комплексупосідає лісогосподарськевиробництвоосновне завданняякого — цевирощуванняпродуктивнихстиглих насадженьзахист і охороналісів і кінцевимрезультатомлісогосподарськоговиробництває вирощенийстиглий лісі сукупністьматеріальнихблаг які отримуютьнародне господарствота населенняв процесі вирощуваннялісу (грибиягоди плодилікарськірослини продукціябджільництвата мисливстваматеріальніі соціальніблага відвикористаннязахисних рекреаційнихй інших кориснихфункцій лісу).
Лісовирощуванняхарактеризуєтьсявеликою тривалістювиробничогоциклу. Вирощуваннястиглих березових,грабових осиковихнасадженьтриває 40—50 роківсоснових ялиновихі ялицевих —70—90 років дубових,букових — 100—120років Це породжуєряд економічнихпроблем, плануваннясобівартостіпродукції,фінансування лісовирощуванняна рейки ринковоїекономікиплануваннясобівартостіпродукціїфінансуваннязатрат налісовирощуванняматеріальнестимулюванняефективноголісокористуванняеколого економічнаоцінка лісовихресурсів, питанняціноутвореннята ін)., які щене вирішені.
Процеслісовирощуваннявідбуваєтьсяголовним чиномпід впливомприроднихфакторів (родючістьгрунтів кліматта ін ) їх впливна лісовирощуваннязначно більшийі ніж в сільськомугосподарствітому їх необхідноособливо поглибленовивчати Помилкина початкувиробничогоциклу маютьдовгостроковінегативніекономічніі екологічнінаслідки їхнеобхідновиявляти йусувати в першіроки лісовирощування.
[Джерело3, с.42]
Процес виробництвав лісовомугосподарствівимагає накопиченнязначних запасівдеревини. Деревнізапаси не можнаобновити закороткий строкВтрати деревногозапасу безповоротнів зв’язку з цимфункція охоронита захистулісів у лісогосподарськомувиробництвіє надзвичайноважливою.
Лісогосподарськевиробництвослабо механізоване,розосередженена великійтериторіїзнаходитьсяпросто небаі під впливомприроднихфакторів (дощсніг) Ці особливостілісогосподарськоговиробництвастворюютьтруднощі ворганізаціївиробництвата праці стримуютьформуваннякваліфікованихкадрів.
Специфічнимє лісозаготівельневиробництвояке забезпечуєзаготівлю татранспортуваннякруглих лісоматеріалівна кінцевіпункти. Виробничийпроцес лісозаготівельхарактеризуєтьсявідносно короткоютривалістювиробничогоциклу постійнопереміщаєтьсяпо територіїлісового фондуПредмет працірозосередженийна значнійтериторії Нанього істотновпливаютьприродні фактори— клімат, рельєфта ін. Предметпраці в лісозаготівельномувиробництві- продукт природногопоходженняякий на відмінувід предметапраці іншихвидобувнихгалузей промисловості(вугільної,нафтодобувноїта ін ) можепоновлюватисяприроднимшляхом.
На відмінувід лісогосподарськогота лісозаготівельноговиробництвадеревообробноїта целлюлозопаперовоїпромисловостізосередженів цехах, в якихстворені сприятливіумови для праціі відпочинку.Природні факториістотно невпливають натехнологічніпроцеси й організаціюцих виробництвОднак доцільнозауважити щобагато виробництвдеревообробнихпідприємствпов’язані звикористаннямшкідливих дляздоровялюдей хімічнихречовин, забруднюютьнавколишнєсередовище.
ВиробництвадеревообробноїпромисловостінеоднорідніНайбільш перспективнісеред них євиробництвадеревних плиті пластиків,які дають змогукомплексноосвоюватинизькоякіснудеревину тавиготовлятиефективну вспоживанніпродукцію. Цівиробництварозвиваютьсянайбільш динамічнов деревообробнійпромисловості.Разом з фанернимвиробництвомвони є базовимидля нарощуваннявипуску меблів.Подальшийрозвиток виробництвадеревних плиттісно пов’язанийз підвищеннямїх екологічності(зменшеннямшкідливоговпливу на здоров’ялюдей).
Лісопильнета шпалопильневиробництво,які є основнимиспоживачамикруглих лісоматеріаліву деревообробнійпромисловостірозвиваютьсяменш динамічнопорівняно звиробництвомдеревних плит.У цілому світовеспоживаннядеревинихарактеризуєтьсязменшеннямчастки цільноїдеревини тазбільшеннямглибокоїхіміко-механічноїта хімічноїпереробки .
[Джерело3, с.43]
1.3.Історія розвиткулісовогогосподарства.
Організованеведення лісовогогосподарствана заході Українисягає 13ст.Відомо,що завдякизусиллям ДанилаГалицького(1215 – 1264) вперше усвітовій практиціна територіїтеперішніхБіловезькоїта Уманськоїпущ був створенийзаповідник.
Промисловігалузі лісовогокомплексусформувалисьна територіїУкраїни в 19ст.У цей час пошматованатериторіяУкраїни й їїекономічнийпотенціал булипідпорядкованіінтересаміноземнихдержав.
ЛісиЗахідної Україниподілялисьна державні,приватні тагминні. Прицьому на територіїГаличини, Буковинита Закарпаттядержавні лісистановили 30%,приватні – 62,общинні – 8%.Лісицього регіонуна той часхарактеризувалисьдосить високоюпродуктивністю,Щорічний прирістдеревини становив6150тис. м3.Однакслабо розвиненамережа шляхівсполучанняне давала змогуздійснюватирівномірнуексплуатаціюлісів. Тому впершу чергувирубувалинайбільш продуктивнінасадженняв басейнах рік,доставляючидеревину вмісце призначенняголовним чиномводними шляхами.
Удругій половині19ст. в Галичиніта Буковиніпочалося будівництвозалізниць зширокими тавузькими коліями.З 1885 по 1898р. експортлісоматеріалівіз Галичинита Буковинизбільшивсяв 13 разів
[Джерело11, с.39]
Укінці 19ст. натериторіїГаличини таБуковиниспостерігаєтьсяінтенсивнийрозвиток міст,транспортуі промисловості.Особливо високимитемпами розвиваєтьсядеревообробнапромисловість.У 1877р. на територіїГаличини діяло556 лісопильнихзаводів. У Буковиніпереробкадеревини булазосередженав Чернівцяхі Сторожинецькомуокрузі. В Закарпаттілісопиляннярозвиваєтьсяв містах Буштинота Сігет. Розвитоклісопиляннязумовив надмірнуексплуатаціюлісів, скороченнялісистостітериторії. Такза останні 30років 19ст. площалісів у Галичиніскоротиласяна 100 тис. га. Особливовідчутно скоротиласьплоща лісіву Буковині.Наприклад, якщолісистістьтериторії в1847р. становила43,4%, то в 1929р.-тільки24,6%.
У1905 р. в лісопильному,столярно-меблевомута паперовомувиробництвахГаличини працювало65112 робітників.Загальна потужністьсилових машину деревообробнійпромисловостістановила 12тис. кінськихсил. Серед галузейпромисловостілісовий комплекспосідає провіднемісце. Однакза сучаснимиуявами це булиневеликіпідприємства.Середня кількістьпрацюючих наодному підприємствістановила 55працівників.
Уповоєнні рокилісова тадеревообробнапромисловістьрозвивалисьповільно, оскількине були конкурентноспроможнимина світовомуринку, маливідсталу технікута технологію.
Організованеведення лісовогогосподарствана територійСхідної Українисягає Київськоїрусі. Ще в 11 – 12ст. здійснюваласяохорона лісів.
Історіярозвитку галузейлісового комплексуСхідної Українитісно пов’язаназ історієюРосійськоїімперії, в складіякої вона перебувалапротягом трьохстоліть. До 17ст. у СхіднійУкраїні булобагато лісів.Великої шкодилісам Українизавдало будівництвопоштатнихзаводів. Поташу той час використовувалидля виготовленняскла, мила, фарб.Обсяги виробництвапоташу в окреміроки сягали17400 ц. Для йогоотримання булонеобхідноблизько 3 млрд.м3 цінної деревини.
Винищеннялісів призвелодо значногозменшеннялісистостітериторіїСхідної України.Тільки за періодз 1819 по 1913 рік лісистістьтериторіїПолтавськоїгубернії зменшиласьз 13 до 5%, Чернігівської– з 21 до 14, Київської– з 20 до 17%.
Передпершою світовоювійною ліси Східної Україниперебувалиголовним чиному приватнійвласності. Прицьому слідзазначити, щочастка державнихлісів поступовозменшувалась.За період з1854 по 1886 рік часткадержавних лісівзменшиласьвід 30,7 до 19,5%.Післябільшовицькогопереворотуліси стализагальнодержавноювласністю. У1921 р. утворенеВсеукраїнськеуправліннялісами та губернськіуправління.
У1927 – 1928 рр. ЛісиСхідної Українимали таку віковуструктуру :молодняки –46% ; Середньовікові– 24 ; пристигаючі– 12 ; стиглі таперестиглі– 18%. У лісах переважалисосна(43%) , дуб іясень(37%0. Щорічнийприріст становив2,8 м3 на 1 га. Вінбув дещо вищийпорівняно з1914 р.
[Джерело11, с.47]
ІІ.Основна частина.
2.1.Сучасний станрозвитку лісовихресурсів.
Вумовах незалежностіУкраїни лісовапромисловістьмає особливезначення дляпідвищеннярівня забезпеченостідержави танаселенняпродукцієюлісового комплексута покрашення,за рахунокзбільшенняобсягів лісовихнасаджень,екологічноїобстановки.
Запопереднімиданими, в 1998р.,у зв’язку зскороченнямобсягів виробництвалісової промисловості,у зв’язку зскороченнямпоставок деревиниз інших регіоніві розривомгосподарськихзв’язків, Українанедоодержить(в кругломуобчисленні)близько 6 млн.м3 лісової сировинита біля 22% виробленоїз неї продукції.В цілому в 1997р. обсяги продукціїлісової промисловостіскоротилисьна 7,6 млн. грн. Таківтрати булиспричинені,в першу чергу неефективністю та неінтенсивністювикористання деревиннихресурсів, якихі без того невистачає. ВУкраїні інтенсивністьвикористаннялісових ресурсівє найнижчоюсеред країнЄвропи.
[Джерело3, с.43]
Значні обсягидеревини Українане добирає улісах неспеціалізованих фондотримачів(колгоспів,міських лісіві парків, воєнлісгоспів),а також у захиснихсмугах полів,річок і водоймищ.
Однією зпричин уповільненнятемпів розвиткураціональнихтехнологійі удосконаленнягалузевоїструктуривипуску продукціїлісової промисловостібула порочнаорієнтаціяна поставкидеревини іпродукції, якавиготовленана її основі,з інших регіонів.Тому в нас недосягло належногорозвитку виробництвоплит, картонуі прогресивноїтари. Склаласяпарадоксальнаситуація, колиза рахуноквласних ресурсівпотреби державив деревнійсировині тапродукціїлісової промисловостізадовольняютьсятільки на 1/3, тодіяк деревнівідходи використовуютьсятут на 50-60%, а використаннябіомаси є значнонижчим, ніж урозвинутихкраїнах.
З переходомдо ринковихвідносин ізавоюваннямУкраїною незалежностіпідвищенняступеня задоволенняїї потреб улісопродукціїза рахунокмісцевих ресурсівнабуває особливоїактуальності,оскільки длязбереженняіснуючого рівнявиробництванеобхіднощорічно закуповуватидеревину таїї продуктина суму до 4 млрд.дол. США.
При сучаснійструктурі споживаннялісопродукції,яка склалася,потреба в нійу 2005р. зросте (упорівнянніз 1997р.) на 15%, а власніресурси сиророслоголісу на цей часрозширятьсятільки на 1,5%, тобторозрив між лісосировиннимиресурсамимісцевоговиробництваі потребою вних стане щебільшим. Дослідженняструктурипотреб у деревинідля виробництваосновних видівпродукціїпоказали, щоу перспективіпотреба упиломатеріалахпомітно знизиться,а у прогресивнихвидах лісопродукції(деревних плитах,пресованихвиробах, картоні,папері та ін.)– збільшитьсяу кілька разів.Розвиток цихвиробництвякі використовуютьвторинні ресурси(деревні відходи, макулатуру,кострицю таінше), забезпечитьпідвищенняповноти таефективностівикористаннябіомаси дерева,а також одержаннязамінниківсуцільноїдеревини.
Також цітенденціїїможна прослідитиз даних Статистичногощорічника (Якіподані у додаткаху вигляді таблиць).
[Джерело10, с.378]
Балансивиробництвапідприємствлісової промисловостіта споживаннялісоматеріалівта лісопродукціїв Україні свідчать,що за 1990-1996 рр. їхпоставки зінших республік скоротилисяна 38%. Причомухарактернимє скороченняввезення лісоматеріаліву непереробленомувигляді : діловоїдеревини –більш як у 2 рази,пиломатеріалів– на 33%, паливнихдров – у 6 разів,інших пиломатеріалів– на 1/3. Ввезенняклеєної фанеризнизилося в3 рази, тоді якдеревностружковихплит – вирослоу 4 рази, деревноволокнистихплит – в 6, картону– в 4,5 і паперу– в 2 рази. Збільшенняввезення продукціїглибокоїхіміко-механічноїпереробкидеревини особливовиявилося востанні рокиі є прогресивнимявищем уторгівельно-економічних відносинахміж країнамиколишньогосоюзу. Але вумовах економічноїнезалежностіУкраїни такийобсяг її поставокмає і негативнінаслідки – узв’язку знестабільною,завдяки нестабільностінаціональноївалюти, ціновоюполітикою.
Щорічневивезення лісоматеріалівза межі республікистановитьблизько 1млн.м3 (в умовномуобчисленні0.Це – незначнакількістьдеревини букаі дуба, а такожокремі видипаперу і картону.
Збільшенняобсягів виробництвана підприємствахлісової промисловості,а саме в лісовій,деревообробнійта целюлозно-паперовій,можливе шляхомзбільшенняповноти використаннявсієї біомасидерева, вториннихта інших волокнистихматеріалівта використання замінників.У перспективіприріст місцевоговиробництвалісоматеріалівреальний заумов значногорозширення площ швидкорослихі технічноцінних порід,здійсненняряду організаційно-технічнихзаходів попідвищеннюпродуктивностівиробництва,переорієнтаціїексплуатаціїлісів І групита інших лісовихресурсів.
Сьогодні,коли Українапереживає нелегкі часи,коли економіказнаходитьсяв занепаді імаже в більшостігалузях народногогосподарстваіснує безлічрізноманітнихпроблем, економічнийстан підприємствлісової промисловостіта лісовогокомплексу вцілому хочебажати кращого.Нестабільністьукраїнськоїекономіки танаціональноївалюти, нестачаобігових коштівфінансовихактивів підприємствпризводятьдо постійногозменшенняобсягів випущеноїпродукції, їїякості таконкурентноспроможностіна ринку. Подальшийрозвиток галузейлісової промисловостіпотребує повногорадикальногореформування,що включає всебе замінуфізично таморально застарілогообладнання,наділенняпідприємствобіговимикоштами, розробкаефективних,раціональнихтехнологій,раціональневикористаннявідходів. Напревеликийжаль, сьогодні,в державі існуєзначний дефіцитгрошових коштіві тому сподіватисьна реформуванняв близькомумайбутньомулісової промисловостіта народногогосподарствав цілому недоводиться.
[Джерело9, с.15]
2.2.Лісовий фондУкраїни.
Лісовий фонд– це територіялісів і земель,покритих лісом,які призначеннідля потреблісовогогосподарства.Лісовий фондвідділенийвід земельіншого призначеннявідповіднодо чинногозаконодавства.До земель лісовогофонду належатьлісові (призначенідля вирощуваннялісу) та нелісові(рілля, сінокоси,води тощо)
Загальнаплоща лісовогофонду становить9942 тис га, лісова— 9152 тис га, покриталісом — 8620 тисга. Частка прськихлісів становить21,8%
Лісирозміщені дуженерівномірно.Наприклад, вУкраїнськихКарпатах лісизаймають 40,5% відплощі, в Кримськихгорах – 32%, наполіссі – 26,1%.ВЛісостеповійзоніцей показникскладає 12,2%,а вСтеповій –3,8%.До найбільшлісистих областейналежать –Закарпатська,Івано-Франківська,Рівненська,Житомирська,Волинська іЧернівецька.
[Джерело1, с.452]
У складілісового фондуУкраїни переважаютьліси першоїгрупи загальнаплоща якихстановить 5072тис га (51%) Лісипершої групимають великеекономічнета соціальнезначення. Цінністьїх визначаєтьсяв першу чергузахисними,рекреаційними,охороннимита іншими численнимикориснимифункціями, яківони виконують.У складі лісівпершої групиводоохоронніліси становлять314,5 тис га 3 нихзаборонні смугилісів по берегахрічок, озер,водосховищта інших воднихоб'єктів займають268,8 тис га, забороннісмуги лісів,що захищаютьнерестовищацінних промисловихриб,— 45,7 тис га.
[Джерело2, с.75]
Лісовімасиви України,що виконуютьзахисні функції,становлять1184,9 тис га 3 нихпротиерозійніліси маютьплощу 527,4 тис га,захисні смугилісів уздовжзалізниць,автошляхівшляхів загальнодержавногота обласногозначення —229,9 тис га, особливоцінні лісовімасиви — 20,5 тисга, державнізахисні лісовісмуги — 1,9 тисга, байраковіліси, стрічковібори, степові— 405,2 тис га.Ліси, що виконуютьсанітарно-гігієнічніта оздоровчіфункції, становлять1751,3 тис га 3 нихліси зеленихзон навколоміст, населенихпунктів і промисловихпідприємствзаймають площу1581,0 тис га, санітарноїохорони джерелводопостачання— 40,2 тис га, санітарноїохорони курортів— 116,2 тис га, міські— 13,9 тис га. Лісиспеціальногоцільовогопризначеннястановлять202,2 тис га, з нихзаповідників— 135,3 тис га, національнихі природнихпам'яток — 57,4 тисга, заповіднихлісових ділянок,а також лісів,що мають науковета історичнезначення — 9,5тис га.
У складілісового фондуУкраїни переважаютьдержавні ліси,загальна площаяких сягає 7550тис га Загальнаплоща колгоспнихлісів становить1884 тис га. Як правило,вони представленімалопродуктивниминасадженнямиз малою часткоюстиглих деревостанів.
Забезпеченістьлісом населенняУкраїни —0,17 гана людину —одна із найнижчихв Європі В Югославіївона сягає 0,46га, у Болгари— 0,42, в Румуни —0,29, в Польщі — 0,24га Забезпеченістьдеревиноюстановить 25,4м3 на одногожителя України
Загальнийзапас деревинив лісах Українистановить1319,9 млн м3, в стиглихі перестійнихнасадженнях— 122,8 млн м3.
ЛісистістьтериторіїУкраїни (часткапокритої лісомплощі) становить14,5 % За окремимирегіонамидержави лісистістьтака Карпати— 34%, Крим — 32, Полісся— 29, Лісостеп— II, Степ — 3 %.Що можна прослідитиза даними карти(поданої у додатках).
[Джерело12, с.15, 30]
ЛісистістьтериторіїУкраїни значноменша від лісистостікраїн ЄвропиНаприклад,лісистістьЮгославіїстановить 41,1%, Болгари — 34,4,Польщі — 28, Румуни— 28,1, Німеччини— 29,0, Угорщини— 18,0 % Передбачається,що лісистістьтериторіїУкраїни в 2005 рдосягне 15,8 %. Вцілому доцільнозалісити близько3 млн га нелісовоїплощі, щоб уперспективідовети лісистістьтериторії до20 %.
У державнихлісах Українипереважаютьмолодняки (44%) Інші віковігрупи становлять:середньовікові– 39%; пристигаючі– 10; стиглі йперестійні— 7 %.
[Джерело2, с.76]
У складілісового фондупереважаютьхвойні породи,покрита лісомплоща якихстановить2916,6 тис га. Твердолистяніпороди займаютьплощу 2578,2 тис га,м’яко листяніпороди — 624,0, чагарники— 11,6, інші деревніпороди — 21 тисга. Найбільшучастку покритоїлісом площізаймають сосна(34,7 %) і дуб (26,3 %). Середінших деревнихпорід ялина— 9,9 %, бук — 9,3, вільха— 4,2, береза — 5,4,граб — 3,7, ясен— 1,4; ялиця — 1,4, осика— 1,2, інші породи— 2,0 % Наведеніцифри свідчать,що лісовий фондУкраїни представленийв основномуцінними твердолистянимита хвойнимипородами.
Середнійзапас деревинина 1 га покритоїлісом площіУкраїни становить153 м3, в стиглихі перестійнихлісах — 252 м3.Середньорічнийприріст деревинина 1 га покритоїлісом площістановить 4,0м3 Найбільшпродуктивні— це ліси Карпат(приріст деревини5,1 м3/га) У ціломупродуктивністьлісів Українивідповідаєсередньомуєвропейськомурівню Так, прирістдеревини на1 га покритоїлісом площів Угорщиністановить 6,2м3, Німеччині— 5,6, Польщі —3,4, Югославії— 3,3, Болгари —1,8 м3.
У лісах Українидуже мало стиглихі перестійнихнасаджень,площа якихстановить 500тис га (5,8 %) Середнійвік хвойнихнасаджень 42роки, твердолистяних— 52, м'яколистаних— 33
ЛісиУкраїни — це"зелене золото"молодої держави.Вони є джереломцінної промисловоїсировини, продуктівхарчування,стабілізуючимфакторомнавколишньогоприродногосередовищаДля примноженняцього національногобагатстванеобхідноістотно підвищитипродуктивністьлісів, поліпшитиїх охорону тазахист. Питанняпідвищенняефективностівідтвореннялісів необхіднорозглядатив тісномувзаємозв'язкуз організацієюраціональноговикористаннявсіх компонентівлісу.
[Джерело2, с.78]
2.3.Використаннялісових ресурсів.
Лісові ресурси— це сукупністьматеріальпихблаг лісу, якіможна використатибез шкодинавколишньомусередовищуі з найбільшоюнародногосподарськоюефективністю.Всю різноманітністькомпонентівлісових ресурсівзалежно відїх призначенняй особливостейвикористанняможна об’єднатив такі групи:сировинніресурси деревногопоходження(деревина, деревназелень, кора),ресурси недеревногопоходження(гриби, ягоди,плоди, горіхи,лікарськіресурси, кормовіта технічніресурси недеревноїрослинностітощо), ресурситваринногопоходження(корисна ташкідлива лісовафауна, яйця,мед, роги, дикихтварин тощо);багатостороннікорисні функціїлісу та йогопозитивнийвплив на навколишнєсередовище.
Всі групикомпонентівлісових ресурсівмають важливеекономічнеі соціальнезначення. Їхдоцільновикористовуватив народномугосподарствів напрямах, якідають змогудосягти високихкінцевих результатів.
Користуваннялісовими ресурсамиподіляють наголовне і проміжнеГоловне користуваннялісом — це процесзаготівлідеревини встиглих і перестійнихнасадженнях.Проміжне користуваннялісом здійснюєтьсяв процесі доглядуза лісом, санітарнихрубок і рубок,пов'язаних зреконструкцієюмалоціннихлісових насадженьГоловне користуваннялісом необхідноздійснюватив межах розрахунковоїлісосіки ЗаконУкраїни "Проохорону навколишньогоприродногосередовища"(стаття 43) передбачаєзастосуванняекономічнихсанкцій в томувипадку, якщооб'єми головногокористуванняперевершуютьрозрахунковулісосіку.
Головнекористуваннялісом здійснюєтьсяв межах розрахунковоїлісосіки. Деревина,яка заготовляєтьсяв процесі головнихрубок, використовуєтьсянайбільш повноНа більшостікомплекснихлісових підприємствУкраїни відходилісозаготівельноговиробництвазастосовуютьдля виготовленняпродукції(технологічноїтріски, вітамінногоборошна, товарівнародногоспоживаннятощо), як паливоі для екологічнихпотреб (укріпленнясхилів, збагаченнялісових грунтівтощо). Значногірше використовуєтьсядеревина, яказаготовляєтьсяв процесі проміжногокористуваннялісом Так, коефіцієнтвикористанняпотенційнихресурсів деревинивід санітарно-вибірковихрубок на підприємствахМін лісгоспуУкраїни в 1991 рстановив 0,954,прохідних —0,954, прорідження— 0 920, освітленняі прочисток— 0,500 Низькийрівень використаннядеревини відрубок проміжногокористуваннялісом пов’язанийз невисокоюякістю сировини,з якої важковиготовитикінцеву продукцію(ДСП, ДВП, целюлозу,папір тощо)
[Джерело4, с.41-44]
Деревну зеленьхвойних порідвикористовуютьдля виготовленнявітамінногоборошна, хвойногоекстракту,хвойної пастита іншої продукції.Як бачимо ізтаб. В окремихобластях України,яких невеликачастка хвойнихлісів, деревназелень невикористовується.У цілому в Українізастосовуютьтільки 30% потенційнихресурсів деревноїзелені. Найбільшвисокий рівеньвикористаннядеревної зеленідосягнуто уХерсонській,Волинській,Полтавській,Дніпропетровкій,Житомирській,Київській,Рівненській,Хмельницькійі Сумськійобластях.
Стан відтвореннята використаннялісосировинногопотенціалулісів характеризуєоб’єм головногота проміжногокористуваннялісом, якийприпадає на1 га лісовоїплощі. Найбільшвисокий рівеньінтенсивностіголовного тапроміжногокористуваннялісом досягнутийв ЧернівецькійВінницькійІвано-Франківськійта Хмельницькійобластях України
Важливеекономічнеі соціальнезначення маютьресурси недеревноїрослинностіта лісовоїфауни з якихкомплекснілісові підприємствавиготовляютьцінні харчовіпродукти Необхідновідзначитищо в Україніє значні резервизбільшеннязаготівлінедеревноїрослинності(головним чиномза рахунокплантаційноговідтворення).Наукові дослідженнята досвід передовихпідприємствсвідчать щоплантаційневідтворенняягід, плодівта грибів єважливим факторомпідвищенняефективностівикористаннянедеревноїрослинності.
Аналізуючивідтвореннята використанняресурсів мисливськоїлісової фауниі мисливськихугідь на територіїлісового фондуУкраїни бачимощо їхній потенціалвикористовуєтьсяпогано зокремакормові ресурсимисливськихугідь Таквідстрілюваннялосів рекомендуєтьсяздійснюватипри чисельностітварин на 1000 гамисливськихугідь не менше2 оленів — 10 козуль— 15 кабанів —2 зайців русаків— 20 Наведенідані (табл 4 3 )свідчать щов Україні тількичисельністьдикого кабанадосягла рівняякий дає змогуздійснювативідстрілюваннятварин безшкоди для їхньогорозширеноговідтворення
[Джерело4, с.45-47]
2.4. Взаємозалежністьміж лісовимресурснимпотенціалом та лісовоюпромисловістю.
Найбільштісні зв’язкиміж галузямилісового комплексу,оскільки станкожної з нихістотно впливаєна динамікурозвитку інших.Так, лісовапромисловістьмає тіснийзв’язок з лісовимгосподарством.Лісозаготівельніпідприємстває головнимиспоживачамиосновної продукціїлісового господарства– деревногозапасу, якийвключаєтьсяв народногосподарський обіг шляхомвирубки частинисмуглих насадженьі вивезеннязаготовленихкруглих лісоматеріаліву пункти споживання.
Доцільновідзначити,що способивиконаннятехнологічнихі транспортнихоперацій улісозаготівельномувиробництвіістотно впливаютьна стан лісовідновленняна лісосіках,зумовлюютьпояву боліт,підліску, підростута недеревинноїрослинності.Лісозаготівельневиробництвовпливає нарозвитоклісокористуванняі форм організаціїлісовогогосподарства.Водночас організаціялісовідновленнязначною міроювизначає обсягита способизаготівлідеревини.
Існуютьтісні організаційні та економічнізв’язки міжлісовим господарствомі лісозаготівельноюпромисловістю.Органи лісовогогосподарствавідпускаютьлісосічнийфонд лісозаготівельнимпідприємствамі контролюютьйого експлуатацію.За стиглий ліс,відпущенийу рубку, лісозаготівельніпідприємствавносять кореневуплату, яка надходитьу державнийбюджет. Лісоваохорона застосовуєекономічнісанкції щодолісозаготівельнихпідприємствза порушеннявстановленогопорядку лісокористування.
Лісозаготівельнапромисловістьмає тісні зв’язкиз деревообробноюта целюлозно– паперовоюпромисловістю,яким постачаєкруглі лісоматеріалита технологічнутріску. Круглілісоматеріалиу великих об’ємахспоживає лісопильневиробництво.
Найбільшимспоживачемдеревини вУкраїні є будівельнийкомплекс. Напромисловета житловебудівництвовитрачаєтьсяблизько 60% пиловниката будівельноголісу. Багатолісоматеріалівспоживаютьдобувні галузіпромисловості(особливо вугільната залізорудна). На 1000 т. добутоговугілля витрачається30 – 35 м3 лісоматеріалів.Високоякіснікруглі лісоматеріалита пиломатеріаливикористовуютьу суднобудуванні,для виготовленнятелеграфнихі спеціальнихстовпів.
ЕкономікадеревообробноїпромисловостіУкраїни тіснопов’язана злісозаготівельноюпромисловістюлісних районівРосії. Її стані розвитокзначною міроювизначаєтьсяобсягом поставокз цих районів круглих лісоматеріаліві пиломатеріалів.У зв’язку з цимвиникає об’єктивнанеобхідністьзміцненнязв’язків міждеревообробнимипідприємствамиУкраїни талісозаготівельнимиРосії на підставідовготривалихвзаємовигіднихдоговорів іоптимізаціїтранспортнихпотоків лісовихвантажів.
ВУкраїні складаєтьсянапруженаситуація ззабезпеченнямнародногогосподарствалісоматеріалами,папером, картономта іншою продукцієюіз деревини.З 1970 по 1987 рік поставкиділової деревиниза межі Українизбільшилисьна 26%, а завезеннязменшилосьна 37% . Якщо в 1970р.привізні круглілісоматеріалив загальномубалансі споживаннядеревини становили79%, то в 1987рю – тільки59%. За межі Українививезено 80 тис.м3 діловихлісоматеріаліві 156 тис. т паперу.Підприємствалісового комплексуУкраїни експортувалив 1995р. 46,9 тис. м3 ДСП,7,7 млн м3 ДВП, 17,1 тис.м3 фанери, 15,5 тист целюлози, 2,5тис т зошитів.На міжнароднийринок Українапоставиламеблів на суму18,9 млн грн і сувенірів– на суму 25,6 тис.грн
[Джерело9, с.78]
Експортніможливостігалузей лісовогокомплексуобмежені, зодного боку,невисокоюякістю продукції,а з іншого –необхідністювраховувати,що Україна –одна з найменшзабезпеченихлісом і деревиноюкраїн Європи.Підприємствалісового комплексуне задовольняютьпотреби внутрішньогоринку.
Галузілісового комплексутісно пов’язанізі світовимринком. У комплекснихлісових іспеціалізованихдеревообробнихпідприємствахпрацює устаткування,закуплене вРосії, Швеції,Фінляндії,Німеччині,Польщі та іншихкраїнах. Продукціяцих підприємствнадходить наміжнароднийринок, зокрема,круглі лісоматеріали,ДСП, ДВП, меблі,технологічнатріска, продукціямисливськогогосподарства.
[Джерело8, с.15]
2.5. Проблемипов’язані звикористаннямлісових ресурсів.
2.5.1. Еколого-економічніпроблеми забезпеченнянародногогосподарстваУкраїни сировиною
НедостатнялісистістьтериторіїУкраїни незначнізапаси стиглогога перестійноголісу невисокапродуктивністьсередньовіковихі пристигаючих лісів створюютьтруднощі щодозабезпеченнялісопромисловогокомплексумісцевою сировиною,а народногогосподарстваі населення— кінцевоюпродукцієюз деревини Цітруднощіускладнюютьсятим, що скорочуєтьсяпостачаннядеревини зРосії. Для успішноговирішення цьогозавдання необхіднорозробитинаціональнудовгостроковупрограму підвищенняефективностівідтвореннялісових ресурсіві раціональногоїх використанняДоцільно вкороткий строкдосягти зменшеннязалежностіпідприємствлісопромислового комплексу відімпорту деревиниДля остаточноговирішення цієїпроблеми необхіднийтривалий період.Разом з тим єможливістьчастково вирішитиїї у більш короткийстрок У першучергу, це більшефективневикористанняресурсів деревинита її замінників,які є на численнихпідприємствахі в організаціях.Так, у комплекснихлісових підприємствахУкраїни потенційніресурси відходівлісозаготівельу 2000 р будутьстановитиблизько 2,6 млнм3, а маломірноїдеревини відрубок доглядуза лісом — 3,4 млнм3 Із загальногооб'єму деревиннихвідходівлісозаготівельногота лісогосподарськоговиробництваблизько 2,6 млнм3 можнд будевикористатидля виробництвапромисловоїпродукції Цезначний резервдеревної сировиниВін становитьблизько 40 %деревини, яказаготовляєтьсяв процесі головногокористуваннялісом.
[Джерело9, с.37-40]
Необхідноістотно змінитина краще сучаснунеефективнуструктуруспоживаннядеревини, якаформуваласявпродовж довгихроків функціонуваннябюрократично-командноісистеми господарюванняДоцільно прискоритирозвиток галузейпромисловості,які ефективнопереробляютьдеревину (першза все целюлозно-паперову)Сировиноюдля розвиткуцелюлозно-паперовоїпромисловостіє не тількидеревина, алеі макулатура,вторинні сировинніресурси сільськогота комунальногогосподарств(солома, очерет,деревина, яказаготовляютьсяв процесі доглядуза парками,садами та поодинокимидеревами тощо).
Неефективно(переважно якдрова) використовуєтьсядеревина, яказаготовляєтьсяв процесі рубокдогляду заполосами вздовжзалізничнихі автомобільнихдоріг 1 це в умовахгострого дефіцитуна деревину,коли її можнавикористатияк повноціннусировину длявиготовлення целюлози, картонуДСП, ДВП та іншоїефективноїв споживанніпродукції Вполезахиснихсмугах можнащорічно заготовляти2,5 млн м3 деревини.
Україна длявиробництвакартону таіншої продукціївикористовуєтільки 500 тис.т. макулатури,в той час як єможливостізбільшити їїспоживаннядо 1 млн т у рік.
Значначастка круглихлісоматеріалівв Українівикористовуєтьсябез попередньоїмеханічноїта хімічно-механічноїобробки (стовпи,паливо тощо).Тому їх необхіднозамінити більшефективними.Очевидно, щоринкові економічнівідносини, дояких прагнеУкраїна деревини,прискореномурозвиткуресурсозберігаючихвиробництві технологій.
Другий напрямвирішенняпроблеми — цеістотне поліпшеннявідтвореннялісосировиннихресурсівПерспективнимиє плантаційнелісорозведення(особливо нанепридатнихдля сільськогосподарськоговиробництваземлях) вирощуваннянасаджень ізшвидкорослихдеревних порід,введення влісові культуримодрини японськоїта інших продуктивнихдеревних порідз метою їх вирубкив процесі проміжногокористуваннялісом.
Необхіднопідвищитиефективністьвідтвореннязахисних полосуздовж транспортнихшляхів не тількидля посиленняїх захиснихфункцій, алей отриманняповноцінноїкондиційноїдеревини, забезпечитизалісненнявсіх малопридатнихдля сільськогосподарськоговиробництваземель ПідвищеннялісистостітериторіїУкраїни до 20 %дасть змогув перспективізабезпечитилісопромисловийкомплекс місцевимисировиннимиресурсами,поліпшитикліматичніумови і їх позитивнийвплив на продуктивністьсільськогогосподарства,а також збільшитирекреаційнийпотенціал лісіві його позитивнийплив на здоров’янаселення.
[Джерело7, с.56-60]
2.2.2.Проблемараціональноговикористаннята управліннялісовими ресурсами.
Екологічнакриза, дефіцитністьлісосировиннихресурсів вУкраїні (лісистістьтериторії –14,3%, при оптимальнійу 19-23%; за рахуноквласного виробництвапотреба в деревиніщороку задовольняютьсяна 25-27%) завждиспонукали їїфахівців допошуку внутрішніхсировиннихрезервів дляпідвищеннярівня самозабезпеченняпотреб країниза рахунокмісцевих ресурсів,поліпшенняпоказниківнавколишньогосередовища.
Перевантаженістьлісового відомствавиробничимифункціями,відсутністьналежних машин,механізміві технологічнихліній (а останнімчасом – і робочоїсили) призвелине тільки допогіршаннястану лісовогофонду і, як наслідок,до зменшенняпродуктивностілісових земель,але й до йогосамовідстороненнявід виконаннянадзвичайноважливої державноїфункції: відповідальностіза піднесеннярівня або повнезабезпеченняпотреб державив послугахлісу, в лісосировинних(і в першу чергу– деревних)ресурсах власноговиробництва.Формуваннютакого ставленнясприяли гарантованів минуломупоставки деревиниз інших регіонів,а також відповіднийунітарномурежимовігосподарськиймеханізм – зйого фінансово-кредитноюсистемою, плануваннямі ціноутворенням,- який в ціломуне стимулюєвиробника, несприяє використаннюгоспрозрахунковихпідойм.
Незважаючина державнусамостійністьУкраїни і становленняринкових умовгосподарювання,керівництволісового відомстваУкраїни і сьогоднівсілякимиметодами намагаєтьсяутриматисяна старих позиціяхконцепціївідтвореннялісів і користуванняі користуваннядеревнимиресурсами, якіявно входятьу суперечністьз ринковимиумовами. Підтвердженнямцьому є науковіпраці співробітниківМін лісгоспуУкраїни і ЛісовийКодекс України,що орієнтованіна закріпленняза цим відомствомвиконаннялісозаготівельі первинноїдерево переробки,тобто на за нимправа визначатилісосіку, даватиїй матеріально-грошовуоцінку, проводитилісозаготівлюта реалізаціюдеревини.
Господарчиймеханізм, створенийв умовах партійно-командноїсистеми, не мігне вплинутина характерконцепціїведення лісогосподарськоговиробництваі на стан лісів:в Україні набазі практичнопостійноголісофондувідведено взахисні насадженняі виключеноз експлуатаціїмайже половинудерево станів,в експлуатаційнихлісах здійснювалисявиснажливіголовні рубки,а після доведеннявікової структуридо критичноївідбулосяштучне “перекачування”головних рубок у рубки доглядушляхом збільшенняу (3-3,5 рази) обсягувирубки замасою. Негативнірезультатине забарилися:через вирубуванняпри рубкахдогляду кращихдерев (дерев“майбутнього”)продуктивністьсередньовікових,достигаючихі стиглихдеревостанівє на 20-40% (а в окремихвипадках і на50%) нижчою віднормальної,оптимальної,встановленоїза таблицямиходу росту.
Негативнітенденціїсклалися і впромисловійпереробцідеревини. Аналізматеріаломісткостіпродукції цієїпідгалузілісового комплексупоказав, що іззагальногообсягу перероблюваноїдеревної продукціїна продукціївикористовується42%, а решта йдена паливно-енергетичніпотреби абоу відходи. Структуравикористовуваннядеревних ресурсіві випуску продукціїна деревнійоснові взагаліє незадовільною.В Україні зкубометразаготовленоїдеревини, атакож у розрахункуна душу населеннявиробляєтьсяменше деревностужкових(у 2 рази) і деревоволокнистих(у 6) плит, фанери(у 8), целюлози(в 10), паперу ікартону (майжев 20 раз), ніж уФінляндії,Франції, Швеції,Італії та Німеччині.
[Джерело8, с.27-34]
Також – одназ основнихпроблем українськоголісового комплексує те що, ліс офіційноне визнаєтьсянерухомиммайном, вінвилучений ізфінансовогоі товарногообігу. Основнийлісовий законУкраїни – Лісовийкодекс – невизнає і невизначає ліс,як об’єктекономіко-правовихстосунків, непередбачаєпросторовоїобмеженостітакого об’єкта.
Не сприяєпокращаннюситуації влісовому господарствісистема фінансуваннята методологіяформуваннядержавноголісового доходу,за якими лісовирощуваннявиявляєтьсязбитковимвнаслідокпереливу рентнихкоштів у іншігалузі, що єспоживачамидеревини. Цезумовлено саменевизнаннямлісових угідьнерухомиммайном та вилученнямданих природнихоб’єктів зцивільногота товарногообігу.
Виникає такийекономічнийказус, що лісяк угіддя офіційноне визнаєтьсяносієм вартості.Після вирубки(знищення абопорушенняцілісностілісового угіддя)заготовленадеревина набуваєвартості, стаєтоваром. Наслідкомтакої “державноїекономічноїполітики” єбажання всіхсуб’єктіввирубуватиліс, надаючийому ”товарноговигляду”, а незайматисьлісовирощуванням.
[Джерело9, с.41]
ІІІ. Заключначастина.
3. Перспективирозвитку ресурсногопотенціалу.
За сучаснихумов адаптаціївсіх господарюючихсуб’єктів доринкової моделігосподарювання,особливогозначення набуваютьдослідженняі перспективирозвитку галузевоїта інституціональноїструктур девизначальнийвплив маютьфактори зміниформ власностів процесіприватизаціїпошук власногомісця у ринковомусередовищі.
Длявизначенняперспективнихнапрямківрозвитку лісовоїпромисловостінеобхіднообгрунтуватинапрямки формуваннясучасноголісопромисловогокомплексу наоснові галузевоїта регіональноїструктури зорієнтацієюна задоволенняпопиту економікидержави таринку на йогопродукцію приповному і ефективномувикористаннівласноговиробниче-ресурсногопотенціалуДосягненняпоставленоїме ти можназабезпечитишляхом порівняннясвітовогодосвіду з становищему лісовій галузіУкраїни.
Досвідструктурноїполітики українах з розвинутоюекономікоюпоказує, щовона була спрямованана зростанняі підвищенняефектив- ностіфункціонуванняпромисловогокомплексу, нареалізаціюкінцевої мети— забезпеченняусталеноїконкурентноспроможноїнаціональноїекономіки .Наприклад, напочатку 70 х роківпродукція СШАбула низькоїякості і низькоїконкурентоспроможності,через що торгівельнийбаланс країнибув відємним,сталося зниженняекспорту, ачастка промисловоїпродукції насвітовому ринкускоротиласяна третину.Промисловаполітика СШАпередбачалаподоланнязазначенихнегативнихявищ.
УФранції формуванняі реалізаціяпромисловоїполітикиздійснювалисячерез державневтручання тарегулюванняекономіки,прийняттястратегічнихрішень та розробкупріоритетнихнапрямівнауково-технічногопрогресу. Всілякіміжнародніугоди булинацілені назахист лісівгосподарюючимсуб’єктам навнутрішньомуринку.
[Джерело2, с.43]
Наведенийфрагментарнийаналіз структурнихперетвореньу розвинутихкраїнах даєможливістьвиділити типовіелементи промисловоїполітики, якідоцільнозапочаткуватиі розширитив Україні . Основніз них :
законодавчеприйняттястратегічних,рішень щодорозвитку структурноїпереорієнтаціїпромисловості,забезпеченняконтролю заключовимигалузями, внутрішнімринком таінвестиціями;
використанняфінансовоїпідтримкивітчизняноговиробництва;
формуваннязовнішньоекономічноїполітики увідповідностіз національнимиінтересами,розробка іреалізаціяінноваційно-інвестиційнихпроектів;
формуваннясітки фінансовихінститутівгосподарськогоспрямуванняринковоготипу;
державнапідтримкавітчизняногобізнесу виробництвата ринку.
Дослідженняі розробкапропозиційщодо структурноїперебудовилісового комплексумають великезначення бопроблему задоволенняпопиту державиі окремих громадянна деревинута продукціюна деревянійоснові за умовнестачі власноїсировини можнапоставити надруге місцепісля вирішенняпроблем забезпеченняенергоносіямита газом.
Усистемі сформованихміжгалузевихкомплексівлісовий яквиробничо-економічнасистема відіграєважливу рольПитома вагайого галузейу загальномуобсягу виробництватоварної продукціїУкраїни що рокустановитьблизько 2,5 %,середньообліковоічисельностіпромислово-виробничогоперсоналу —близько 4 5 % основнихвиробничихфон дів —2 %‘ Лісовийкомплекс забезпечуєреалізаціюнизки міжгалузевихфункцій, якіпостадійнообєднуютьсяв ланцюг «лісовирощування— заготівля— переробка»
Аналізстану економікилісового комплексуа також тенденційі пропозиційщодо його розвиткудоцільно дослідитиза двома основнимипідходами :методичнимта економічним.
Методичнийпідхід є необхідниму звязкуз традиційнимиособливостямиорганізаціїлісогосподарськогоі лісопромисловоговиробництву минулому колибули гарантованіпоставкилісоматеріалівз Росії та іншихрегіонів, авласним лісамвідводиласяприродозахиснароль і ресурсивикористовувалисяне на інтенсивнійоснові Промисловапереробкадеревини структуравипуску продуктів цілому небули орієнтованіна конкурентніумови ринковогогосподарювання,на формуванняефективноговиробництваз урахуваннямдіяння ринковихзаконів (вартості,попиту, пропозиції,конкуренції).
Зекономічноїта соціальноїточок зору ліста його ресурсиє продуктомі предметомпраці а з економічної— засобом виробництвакомпонентівсередовищаі регенеруючого впливуна навколишнєсередовище,тобто ліс єтоваром, маєвартість, належитьдо відновлюванихприроднихресурсів а томуповинен використовуватисяв обсягах згідноз лісівничимипринципамибезперервностіта невиснажливості.
Користуваннядеревнимиресурсами вУкраїні в ціломумає тенденціюдо зменшеннязагальнихобсягів (у 1950 р—166млн м3 у 1965 р — 14,3 млн,у 1996 р—1 14 млн , у 1997р—10,4 млн м3)За умов економічноїкризи пропозиціядеревини у 1997р становила10,4 мли м3 а попитна неї—9,3 млнм3, запрогнозом на1998 р, при попиті9,7 млн м3і пропозиції10 4 млн м3має бути забезпеченеповне задоволенняпотреби державиі громадян удеревних ресурсах(навіть з певнимрозбалансуваннямобсягів) Звичайно,це веде донагромадженнязалишківнереалізованоїділової деревини,які щоквартальноколиваютьсявід 300 тис до 600тис м3 а це, у своючергу, впливаєна обсягилісозаготівель.
[Джерело6, с.15]
Вихідекономіки зкризи приведедо зростанняпопиту на деревину(до 1990 р державаспоживалаблизько 33 млнм3 деревини вумовно кругломулісі при заготівлі14,3 млн м3), томунаукові дослідженняповинні орієнтуватисяна пошук внутрішніхрезервів нарозширенняджерел власноговиробництвадеревини оскількинавіть приіснуваннінинішньоїструктуриспоживаннядеревини придосягненніобсягів виробництвапродукції знеї на рівні1990 р і традиційнихобсягів лісозаготівельУкраїні доведетьсящороку закуповуватилісоматеріалина суму близько2 морд дол.
Крімтого продуктивністьнаявних деревостанівзалежно відумов і деревноїпороди є наЗО—50 % нижчоюніж у нормальнихдеревостанах(за таблицямиходу росту)використаннящорічногосередньогоприросту деревинив Україні складаєлише 0,64 м2/га (уЧехії — 4 Угорщині— 4 5 Австрії —4 З Німеччині—4Польщі—ЗІ)тобто у середньомуприріст з одиниціплощі у насвикористовуєтьсяна 16% а в сусідніхкраїнах—на75— 100 % більш як јплощі лісівпередано удовгостроковекористуванняагропромисловомукомплексу, дечерез низькийрівень технологіїлісогосподарськихробіт, продуктивністьдеревостанівє у 2 рази нижчоюніж у лісівдержавногопідпорядкування.
ВУкраїні недістали розвиткуплантаційнелісовирощуваннята цільовекористуваннялісом для плитногота целюлозно-паперовоговиробництв.
[Джерело6, с.16-17]
Динамікаі тенденціїпромисловоговиробництвалісового комплексудослідженіза два періоди(1965—1990 рр і 1991 — 1997рр)показують, щоза перший періодякісні показникиє істотно кращимифондоозброєністьпраці підвищиласябільш як у 35 разищо забезпечилозростання їїпродуктивності,зниженняматеріаломісткостіпродукції (хочатемпи зростанняпродуктивностіпраці помітновідставаливід темпівзростанняфондоозброєності).За аналізованийперіод часткагалузей глибокоїхіміко-механічноїпереробкидеревини зрослау загальномуобсязі товарноїпродукції з81 до 87% у вартостіосновних виробничихфондів—з 767 до867% ,за чисельністюпрацюючих—з636 до 80 4 %.
Наособливу увагув цьому аналізізаслуговуютьобсяги лісовогогосподарстваі лісозаготівельякі мають тенденціюдо зниження.Це пояснюєтьсястабілізацієюобсягів садіннялісу лісозаготівельта інших робітщо дає підставив цілому трактуватицей стан якгрубу стратегічнупомилку. Іншимнезадовільнимпоказникомє незначніобсяги виробництвазасобів виробництвадля лісовихгалузей, щопризвело донедостатньоготехнологічногорівня виконанняробіт і до зниження якості продукціїта ефективності.
За1991—1997 рр черезкризу в економіціта спад обсягіввиробництвау галузях невдалося виконатизавдання Державноїпрограми розвиткулісогосподарськогоі лісопромисловогокомплексівна період до2015 р щодо будівництванових підприємствцелюлозно-паперовогота плитноговиробництв.
Досягнутатенденціяутримуваласяпротягом 1998 рі в цілому очікувавсяприріст обсягіввиробництвапорівняно з1997 р на 1—4 % За прогнозами,у перспективномуперіоді (1999—2005рр) тенденціїстабілізаціїбудуть розвинуті,а середньорічнітемпи приростустановитимутьблизько 7 %.
[Джерело5, с.13-17]
Доосновних пріоритетіврозвитку галузейналежать :
підвищеннярівня використанняпродуктивностілісових земель;
досягненняоптимальноїструктуривиробництвадеревних ресурсів;
розвитоквітчизняногомашинобудуваннядля лісовихгалузей;
підвищенняпродуктивностіфункціонуючихдеревостанів;
реконструкціядіючих і будівництвонових підприємств,заводів зарахунок усіхможливих джерелфінансування;
підвищенняконкурентоспроможностівітчизнянихвидів продукції;
Реалізаціязавдань структурноїперебудовиекономікилісових галузейможлива заумови формуваннямоделі господарювання,яка б відображалатакі нові сучаснінапрями :
орієнтаціюгалузевоїструктуривиробництвана розвитокпрогресивнихвидів продукції;
відтвореннялісових ресурсівна багатоцільовій,розширенійоснові;
переорієнтаціюкапітальнихвкладень іструктуриджерел інвестуванняна впровадженнягоспрозрахункуі формуванняджерел власнихресурсів длялісогосподарськоговиробництва;
розширеннялісосировинноїбази, в основному,шляхом інтенсифікаціїлісогосподарськоговиробництва;
докоріннузміну структуриспоживаннясировини шляхомзалученнядо виробництвамакулатурисоломи, вториннихволокнистихматеріалів,деревних відходіва також докоріннузміну структуривипуску продукціїна деревнійоснові.
Основнізавдання програми- закріпленняекономічногозростання,підвищенняконкурентоспроможностіпродукціїгалузей лісовоїпромисловості.
Реалізаціяосновних пріоритетіврозвитку лісовихгалузей можливапри орієнтаціїна такі принципигосподарювання:
підвищеннярівня задоволенняпопиту на деревинуі продукціюна деревнійоснові за рахуноквласного виробництва(опора на власніресурси);
розвитоквиробництвапрогресивнихвидів продукції(замінниківцільової деревини);
розширеневідтвореннялісосировиннихресурсів;
інтенсифікаціюкористуваннялісосировиннимиресурсами;
повнута ефективнупереробкусировини;
помякшеннянегативнихзрушень увиробництвісировини, кінцевоїпродукції таїх споживанні;
докоріннереформуваннягосподарського(економічного)механізмулісового комплексудля забезпеченнягоспрозрахунковостійого господарськоїдіяльності;
посиленнярегулюючоїролі державиу реалізаціїструктурнихзмін.
Дляекономічноїоцінки рівнята якості структурнихперетвореньпропонуєтьсявикористатикрім загальноприйнятихкритеріїв(ефективностіта оптимальності)ряд специфічних— таких, як :
оптимальністьзабезпеченнярегенераціїлісом компонентівнавколишньогосередовища;
рівеньзадоволенняпопиту налісоматеріализа рахуноквласноговиробництва;
часткаобсягу деревини(у готовійпродукції) взагальномуобсязі її переробки;
випускпрогресивнихвидів продукціїіз знеособленого1 м3 заготовленоїдеревини;
структуравипуску продукції.
Реалізаціюпріоритетіврозвитку лісовихгалузей і досягненнязапропонованихкритеріїв можназабезпечитиза рахуноктаких факторів- користуваннядеревнимиресурсами лісуповинне переорієнтуватисяна інтенсивнуоснову, промисловапереробкадеревних ресурсівмає здійснюватисяна принципахповноти таефективності.У прогнозномуперіоді очікуєтьсязакріпити ірозвинутинабуті тенденціїстабілізаціїекономіки, щодозволитьперейти доетапу нарощуванняобсягів виробництва.
Наведеніекономічнітерміни і поняттяспираютьсяяк на світовийдосвід так іна власну економічнуспецифіку,історичні,національніта культурнітрадиції, кон’юнктуриринку і діянняйого законів,існуючу структурувиробництва,потенціальніможливості. Варто зазначити,що наукововизначені таобгрунтованіконцептуальніоснови трансформуваннялісового комплексуі напрями підвищенняефективностійого функціонуванняповинні охоплюватиосновні ціліструктурноїполітики держави,етапи і пріоритетиперебудовилісових галузейз урахуваннямдостатностіджерел фінансуванняз боку як державитак і окремихгосподарюючихсубектів.
[Джерело5, с.18-20]
IV. ЗАГАЛЬНІВИСНОВКИ ПОТЕМІ
Стансправ в якомусьогодні знаходитьсялісовий комплексможна назватидійсно критичним.Комплекс усьогоденністовкнувсяз рядом такихпроблем – екологічнакриза, дефіцитністьлісових ресурсів,конкуренціяз закордоннимивиробниками(якість відчизняноїпродукції упорівняннііз закордоною,показує не нанашу користь),недостачаінвестиційнихресурсів,застрарілістьтехники тощо.
Розвитокринкових умовгосподарюванняпоставив передпрацівникамилісу складнізавдання взв’язку зприватизацієюдержавногомайна і можливоюзміною форморганізаціївиробництвав комплекснихлісогосподарськихпідприємствах.
Основниминапрямкамирозв’язанняпроблем розвиткулісового комплексу (лісогосподарськогоі лісопромисловоговиробництв)є: вдосконаленняформ управлінняцим комплексом;комплексневикористаннянаявних деревнихресурсів (власнихі завізних);інтенсифікаціявітдвореннялісів і користуваннялісом.
При ситуації,що складаєтьсяв нашій державі(корпоратизаціїлісопромисловихпідприємстві державноївласності наліси), визначальнимстає вибір форморганізаціївиробництвав комплекснихпідприємствах,і в тому числі– забезпеченняреалізаціїосновних принципіввідтвореннялісів, користуваннялісом, ефективноїпереробкилісосировиннихресурсів.
Сьогоднілісогосподарськимі лісопромисловимвиробництвомуправляютьті самі відомстваз виконаннямтих самих функцій,що й раніше.Звичайно, зачас своєї діяльностііснуючі формиуправліннямали певніздобутки, алеїх структурагроміздка, їхфункції несприяють розвитковісамостійностіпідприємстввходять усуперечністьз економічнимиметодами управліннявиробничимипроцесами, азовнішьоекономічнадіяльністьоріентуєтьсяна експортпродукції,головним чиномсировинногонапрямку.
З огляду настан навколишньогосредовища,лісового фондуі користуванняним, на необхідністькомплексноїпереробкилісосировиннихресурсів, вітчизнянийі зарубіжнийдосвід, наособливостіекономікилісового комплексув умовах ставновленняринкової моделігосподарювання,у правліннялісогосподарськимі лісопромисловимвиробництвомв Україні доцільноорганізуватиз урахуваннямчіткого поділуфункцій міжструктурнимиформуваннями:Міністерствомлісів України,МіністерствомпромисловостіУкраїни, Міністерствомохорони навколишньогосередовищаУкраїни.
Реалізаціязапропонованоїмоделі управліннялісовим комлексомможлива заумови розробкиконцепціїгосподарюванняв галузі тапакета нормативнихматеріалів,відповідногодоопрацюванняЛісового Кодексу,а також становленняосновних інститутівринку, які вцілому повиннізабезпечитиведення робітпо відтвореннюлісів, коритсуваннюлісосировиннимиресурсами таїх промисловійпереробці нанауковій основі.Трансформуванняіснуючої системиможе бути ічастковим –у порядкуекспериментуу певнихприродно-економічнихзонах.
Списоквикористаноїлітератури.
Шаблій О.“Економічнагеографія”// Львів. Світ.1994.
СенякевичІ. Економікагалузей лісовогокомплексу //Кіїв. Знання.1992.
МаценкоГ. Все про ліс.Які вони дереваУкраїни. //Магістраль.– 1997. - №42 – 43., спец.випуск
Рущак М.Ліси України: управління,експлуатація,відтворення.// ЕкономікаУкраїни. 1995р. №6.
МедведевЮ. Дяченко Я.Проблеми розвиткулісопрмисловогокомплексу :приорітети,структура,ефективність.// ЕкономікаУкраїни 1999. №1
Голуб О.Реструктуризуватилісовий фондукраїни. //ЕкономікаУкраїни 1998. №11.
Бобко А.За деревиноюлісу не бачать.//Віче 1999. - № 2
Я. Дяченко.“Організаціяуправліннялісовим комплексом”// ЕкономікаУкраїни 1996 № 7
О. Голуб. “Про ліс тайого вартість”.//Віче 1997. - № 9
Статистичнийщорічник України.1996 рік. МіністерствостатистикиУкраїни.
ГенсірукІ. Історія лісництвав Україні // Львів.Світ. 1990
12.Навчальнийатлас України.//Київ, НВП “Картографія”,1997.