Якщо сплата штрафу за вбивство кметя не становила труднощі для представників імущого класу, то кметь за вбивство феодала, не маючи можливості сплатити встановлений величезний штраф, фактично розплачувався своїм життям, так згідно статті LV зводу селян, що не має засобів для сплати грошового штрафу за вбивство, приговорювався до страти.
Стаття CXXXVII. «Постановляємо, щоб судовим писарям, які ведуть записи показань свідків, було заплачено 6 грошів, але коли вони пишуть справи, що стосуються минущих років, їм повинне бути заплачене 1,5 гроша.
Також постановляємо, що возний, що викликає свідків у суд, повинен одержати 4 скойца...»
Згадування в законі про судових служителів (писарях і возних) свідчить про наявність спеціального апарату судових чиновників. Крім того, з викладеного видно, що вже в той період велося щось подібне до протоколів судових засідань, що характеризує відносно високий рівень організації судочинства.
Таким чином за часів правління польського короля Казимира Великого в тогочасні Польщі було укладено звід законів, який регламентував життя польського суспільства. Варто зазначити, що як і в інших середньовічних державах, даний статут носив чисто виражений класовий характер – він повністю закріплював панівне становище феодалів, надавав їм повне право вирішувати долю закріпачених селян.
Тим не менш статут Казимира Великого для сучасних дослідників є цінним історичним джерелом права середньовічної Речі Посполитої, який дозволяє визначити ступінь розшарування польського суспільства, та охарактеризувати основні статті зводу, які регламентували суспільні відносини.
1. Зашкільняк Л. Історія Польщі. – Львів, 2001.
2. Історія держави і права зарубіжних країн. Хрестоматія. — К., 2002.
3. Ливанцев К. Полный свод статутов Казимира Великого //Вестник Ленинградского университета. – 1966. - №23. – С. 134 – 140.
4. Макарчук В. Історія держави і права зарубіжних держав. – К., 2002.
5. Страхов М. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 2001.
6. Хрестоматия памятников феодального государства и права стран Европы. – М., 1961.