Стратегія комплексної модернізації українського суспільства (стр. 2 из 3)
| Світ добробуту (25-30 країн) | Світ бідності (інші країни) |
| високі організація і продуктивність праці раціональне і доцільне (універсальне) управління монопольне володіння передовими знаннями і технологією неринкові методи конкуренції, доступ до "доходної каси" світової економіки | низький рівень організації праці і непродуктивне використання ресурсів неефективне, нераціональне управління постачання на світовий ринок сировини і простих виробів рентна плата за інтелектуальну власність (диспаритет світових цін) |
Рис. 2. Геоекономічна структура сучасного світу
З погляду національних інтересів для України є неприйнятною політика Заходу, спрямована на захоплення ринків збуту, пошук дешевих енергоресурсів, нав'язування екологічно небезпечних виробництв. Без формування в масовій свідомості українців адекватного мислення, зорієнтованого на духовне відродження, захист національних інтересів, подолання глобальної нерівності в якості життя про утвердження в Україні соціально орієнтованої інноваційної моделі економіки як передумови сталого розвитку взагалі не може бути й мови.
За цих обставин варто стимулювати процес пробудження національної самосвідомості, спроможності до самоствердження, який розпочався в Україні в кінці 2004 р. Вибори Президента України спровокували вихід цього процесу на соціальну поверхню, але глибинна причина його появи в іншому - суспільство втомилося від політичних ігор, від неправди та несправедливості і прагне змін. Сьогодні важливо й надалі підтримувати ці прагнення.
Головним інструментом остаточного подолання інерції суспільної деградації є активізація суспільних і державних зусиль у напрямі вироблення довгострокової стратегії розвитку України. Потрібно об'єднати людей та наявні ресурси для переходу до нової моделі ринкових та демократичних перетворень, підвищити відповідальність представників різних політичних сил і держави, реально розмежувати владу і власність.
Інтелектуальний рівень українського суспільства є значно вищим за рівень реформ, що здійснювалися за рекомендаціями консультантів із Заходу. Нав'язана Україні двополюсна модель (антиреформатори, традиціоналісти, з одного боку, орієнтовані на Захід, реформатори - з другого боку) є небезпечною. Обидва шляхи є хибними, не відповідають сучасним тенденціям і відкидають Україну на узбіччя цивілізації (рис. 3).
У секторі III патріотичні реформатори виступають за політичну реформу, зміну господарської моделі, інтенсивну ротацію еліти у сфері управління, за модернізацію всього нашого життя, і одночасно збереження суверенітету, власної ідентичності, за вірність українським європейським кореням, опору на власні сили (традиціоналізм + модернізація без вестернізації).
На наш погляд, цей політичний напрям, що грунтується на принципах випереджальної модернізації з урахуванням національних особливостей і традицій, є саме тим третім шляхом для України, який веде до свободи, справедливості і добробуту.
Модернізована європейська держава українського народу Націонал-демократи, лівоцентристи, солідаристи {перехід через зміну впади) |
Президент, правоцентристи {перехід із "старою" владою) |
| Антиреформатори (традиціоналізм, сильна соціальна політика) Комуністи, соціалісти |
| Псевдореформатори (космополітична псевдовестернізація, слабка соціальна політика) Проросіпські політичні утворення |
 |
 |
| · ефективна форма правління та адміністративно-територіальна реформа;· оновлення державного апарату, армії, спецслужб;· створення та запровадження універсального механізму управління (який забезпечує доцільну організацію праці в поєднанні з особистою зацікавленістю людей),· державне інвестування в науку, освіту, медицину, охорону природи, мистецтво; · гуманізація всіх сфер життя суспільства;· перехід до консенсусної (неконфліктної) політики;· чітка робота державних і недержавних пенсійних фондів, благодійних організацій, допомога інвалідам і пенсіонерам;· створення національного інвестиційного клімату, стабільних "правил гри" для транснаціонального капіталу;· комплексна випереджальна модернізація економіки, технологічне переоснащення виробництв;· зміна існуючої моделі господарювання на інноваційну;· нова структура виробничого комплексу;· державна підтримка національного бізнесу і людського капіталу, застосування енерго- і ресурсно-ефективних технологій;· реформування систем управління галузями та виробництвами, розвиток інформаційних та наукових послуг;· Опора на власні сили, збереження національної ідентичності |
Реформаторські сили (поєднання
ідей українського консерватизму,
націоналізму, солідаризму)
=> недосконала організація державної влади; Антиреформаторські сили.
=> корумповане чиновництво; Олігархічна буржуазія,
=> застаріле виробництво; кримінальний бізнес
=> неефективне управління;
=> духовна деградація;
=> інші рудименти минулого
Рис. 4. Стратегічна перспектива України в XXIст.
Модернізаційна стратегія для України вимагає передусім розбудови власне українського суспільства. З огляду на європейську інтеїрацію воно мас розвиватися на засадах "громадянського суспільства" та вертикальної мобільності. Важливою складовою модернізації суспільства є формування нової соціально відповідальної національної еліти (інтелектуальної, політичної, управлінської, господарської), здатної ефективно залучати національні ресурси до світових процесів та нарощувати їх. До керівництва має прийти нова еліта, головним капіталом якої є знання, володіння високими інформаційними технологіями, сучасне мислення та професіоналізм. Революція в управлінні державою та виробництвом передбачає прихід до влади "інноваторів" - політиків, державних службовців, бізнес-мене-джерів. У модернізованому суспільстві має прискорено формуватися середній клас, основою якого є висококваліфікований працівник, знавець своєї справи, професіонал. Модернізація передбачає формування сильної і ефективної державної влади, сталих господарських відносин. Світ, як і раніше, визнає і поважає лише сильних. У суспільному житті слід відійти від політики ідеологічної затятості і перейти до консенсусної (неконфліктної) політики, максимально включити громадян у свідомий процес реалізації стратегічних цілей і пріоритетів.
Новий етап розвитку України - етап випереджульної модернізації - передбачає глибокі якісні перетворення в усіх сферах життя суспільства. Стрижнем цієї стратегії в економічній та соціальній сферах має стати створення передумов вступу України до Європейського Союзу. Перші кроки вже зроблено. Україна, яка набула статусу сусіда ЄС, вже бере активну участь у реалізації ідеї Великої Європи, європейської інтеграційної зони, ширшої за нинішню ЄС. Зазначимо, що прагматична реалізація курсу євроінтеграції не означає відмову від взаємовигідних партнерських відносин з країнами СНД, передусім з Росією.