Виникнення та сутність екологічного маркетингу (стр. 3 из 4)

Сутність і види екологічного маркетингу

Екологічний маркетинг – це функція управління, яка організовує і спрямовує діяльність підприємств, пов’язану з оцінкою і перетворенням потреб споживачів в екологічно орієнтований попит, тобто попит на товари і послуги, що сприяють збереженню якісного та кількісного рівня основних екосистем, задовольняють екологічні потреби як окремих осіб, так і організацій або суспільства в цілому.

З погляду підприємства, що орієнтується на виробництво екологічних товарів, екологічний маркетинг – це вид діяльності підприємства, спрямований на виявлення та задоволення екологічних потреб окремих споживачів та суспільства в цілому кращим способом порівняно із конкурентами, в результаті якого забезпечується конкурентоспроможність і прибутковість підприємства.

Екологічний маркетинг сприяє водночас з ростом споживання, розширенням споживчого вибору та споживчої задоволеності зростанню якості життя, підтримці стійкого, збалансованого розвитку територій, збереженню високої якості довкілля.

Загальною метою екологічного маркетингу є забезпечення довгострокового добробуту суспільства з економічних, соціальних і екологічних позицій на основі підприємницької діяльності суб’єктів господарювання.

Основною метою екологічного маркетингу на рівні суб’єкта господарювання є виявлення незадоволеного попиту в екологічно чистих умовах довкілля, екологічно чистих товарах, техніці та технологіях з метою орієнтування виробництва на задоволення екологічних потреб, тобто забезпечення розроблення, випускання і реалізації екологічних товарів, на які на ринку існує попит.

Основною метою екологічного маркетингу на регіональному та державному рівнях є створення таких економічних умов для суб’єктів господарювання, при яких вони будуть зацікавлені в модернізації технологій виробництв і прагнути раціонально використовувати, зберігати та відновлювати природно-ресурсний потенціал регіону (або компенсувати суспільству шкоду, яка завдається).

Завданнями екологічного маркетингу є :

- формування на ринку екологічних потреб;

- створення умов для збереження навколишнього середовища;

- пристосування виробництва до умов ринку;

- розроблення конкурентоспроможності екологічної продукції;

- інтенсифікація збуту екологічно чистої продукції;

- отримання додаткового прибутку за рахунок екологізації виробництва.

Основними функціями екологічного маркетингу є

вивчення попиту на екологічну продукцію;

розвиток ринку екологічної продукції;

планування асортименту екологічних товарів, ціноутворення, реклама та стимулювання збуту екопродукції;

діяльність із організації екологічно чистого товарообороту, складування, транспортування та обслуговування споживачів;

екологічна орієнтація безпосередньо продукції, а також всього циклу її виробництва-споживання – від видобутку сировини до утилізації;

підвищення відповідальності за розв'язання екологічних проблем на всіх рівнях організаційної структури підприємства, врахування до системи оцінок роботи екологічно орієнтованих критеріїв;

удосконалення системи заохочення ініціативи екологічного удосконалення виробництва та споживання;

створення позитивного іміджу підприємству.

Інструментом реалізації останньої функції екологічного маркетингу є сертифікація підприємства за стандартами ISO 9001 (підприємство має сертифіковані системи управління якістю – не завдає екодеструктивної шкоди довкіллю або сприяє покращенню його стану), ISO 14001, ISO 14024 (екологічне маркування, при якому право використовувати екологічний знак надається незалежною третьою стороною), ISO 14030 (випускає нешкідливу продукцію), EMAS (якщо підприємство враховує пріоритети екологічного менеджменту).

Становлення і розвиток екологічного маркетингу повинні містити:

інформаційний аспект: аналіз важливих екологічних проблем, які впливають на діяльність підприємства чи можуть впливати у майбутньому; оцінка ринкових можливостей і загроз, а також переваг і недоліків маркетингу;

філософський аспект і аспект доцільності: розширення місії і цілей підприємства, що передбачає формулювання екзогенних принципів і цілей;

аналітичний аспект: розроблення і аналіз альтернатив, у т.ч. виділення цільових груп споживачів, визначення конкурентної стратегії і стратегій позиціювання екологічних товарів;

дійовий і координаційний аспект: модифікацію та інтеграцію використання інструментів маркетингу з метою дотримання принципів екологічного маркетингу у конкурентній боротьбі;

аспект контролю: моніторинг, аналіз і регулювання маркетингової діяльності як частки стратегічного контролю.

Екологічний маркетинг поділяється на два типи: комерційний і некомерційний.

Некомерційний екологічний маркетинг враховує, зокрема: діяльність учасників рухів за охорону природи; маркетинг політичних діячів, що виступають за охорону середовища існування; наукових і суспільних програм, ідей, ініціатив з відновлення і підтримки екологічної рівноваги; маркетинг інвестицій в екологічні проекти на місцевому, регіональному і державному рівнях; маркетинг регіонів з метою приваблення виробників екологічної продукції в даний регіон; маркетинг програм із створення заповідних територій і резерваторів.

Комерційний екологічний маркетинг – це маркетинг виробництва екологічно чистих товарів і послуг, маркетинг природних ресурсів і умов (в екомаркетингу їх називають ресурсотоварами), маркетинг екологічних квот на викиди та скиди забруднюючих речовин в природне середовище, маркетинг економіко-екологічних стимулів до проведення ефективної природоохоронної політики, маркетинг екотуризму тощо.

Одеська школа економіки природокористування виділяє такі види екологічного маркетингу:

Екологічний маркетинг традиційних товарів і послуг з урахуванням екологічних нормативів і обмежень як найважливішого фактора зовнішнього середовища.

Маркетинг екологічних товарів і послуг.

Маркетинг природних ресурсів та умов, маркетинг раціонального природокористування.

Маркетинг природоохоронної діяльності і відтворення середовища існування.

Маркетинг екологічних знань і технологій (маркетинг екологічних інновацій і ноу-хау).

Перелічені п’ять видів екологічного маркетингу знаходяться в певному логічному і функціональному відношенні один до одного, утворюючи систему екологічного маркетингу (рис. 3.1).

На рис. 3.1 стрілками позначено функціональні відношення між видами екологічного маркетингу.

Рисунок 3.1 – Система екологічного маркетингу

Екомаркетинг 1 і екомаркетинг 5 пов'язані з усіма видами екологічного маркетингу і виконують обслуговуючі (фонові) функції.

Екомаркетинг 1 є супутнім для всіх інших видів екологічного маркетингу. Він є обов’язковим в сенсі дотримання суб’єктами маркетингу існуючого екологічного законодавства.

Екомаркетинг 5 забезпечує науково-технологічну підтримку всіх інших видів екологічного маркетингу.

Екомаркетинг 2 пов'язаний з екомаркетингом 4 в тому сенсі, що програми збереження довкілля і біорізноманіття можуть являти інтерес як об’єкти екотуризму.

Екомаркетинг 4 є складовою частиною екомаркетингу 3, тому він на рис. 3.1 вміщений у відповідний блок. Виділення екомаркетингу 4 в окремий вид вважають доцільним через велике значення охорони довкілля.

Для досягнення відчутного успіху в проведенні екологічного маркетингу слід збалансовано розвивати всі його види, кожний з яких має свою мету.

Метою екологічного маркетингу 1 є задоволення звичайних потреб за допомогою такого обміну, при якому максимально дотримуються існуючі екологічні нормативи, а діяльність суб’єктів маркетингу відповідає вимогам екологічного законодавства.

Метою екологічного маркетингу 2 є задоволення екологічних потреб екологічними товарами.

Метою екологічного маркетингу 3 є задоволення потреб корпорацій, що використовують ресурсотовари з метою отримання прибутку (добувних компаній, туристичних фірм, землекористувачів тощо) таким чином, щоб ресурсо-товари використовувалися екологічно збалансовано, і забезпечувався стійкий розвиток регіонів.

Метою екологічного маркетингу 4 є збереження середовища існування людини і генофонду біосфери, проведення відповідних заходів з відновлення порушених екосистем і окремих компонентів довкілля.

Метою екологічного маркетингу 5 є задоволення потреб суб’єктів екомаркетингу 1-4 в екологічних ноу-хау, а саме: наукових дослідженнях з метою отримання екологічних знань, розробці екологічно безпечних технологій, аналізі і моніторингу екологічного законодавства, екологічній експертизі, екологічному аудиті та консалтингу тощо.

Об’єктами екологічного маркетингу у такому розумінні можуть бути (докладніше:

природні ресурси;

екологічні умови проживання та діяльності людей;

регіони;

екологічно чисті товари та послуги;

екологічно чисті технології;

екологічно чисті продукти харчування;

екологічно чиста техніка;

екологічні програми;

інвестиції в екологічні програми;

інновації екологічного спрямування;

інформаційні продукти;

екологічні сертифікати, ліцензії, патенти тощо.

Суб’єктами екологічного маркетингу можуть бути:

держава;

місцеві органи влади різних рівнів;

підприємці;

підприємства і організації виробничого профілю;

НДІ, КБ, ВНЗ;

суспільні організації та політичні партії;