З 1980-х європейські енергокомпанії вивчають можливість здійснення масових проектів вироблення електроенергії в Ісландії для подальшого експорту її через підводний кабель. Деякі компанії передбачають встановлення подібних експортних потужностей до 2010 року. Зростаюча в світі думка про шкоду, що приносить навколишньому середовищу ядерними паливами і використанням інших природних копалин робить Ісландію в очах всього світу екологічним чистим новим джерелом енергії з конкурентоспроможністю її територій, що лише збільшується.
2.4 Досвід Польщі вирішення енергетичної проблеми
Польща могла б опалювати третину осель теплом із підземних гарячих джерел. Але "заважає" вугілля…
Місто Пижице, на північному заході Польщі неполадок Щецина. Зала розміром з тенісний майданчик заповнена великими трубами. Посередині стоїть теплообмінювач. Енергія гарячої води з-під землі звідси потрапляє в міську тепломережу. Говорить керівник станції Збіґнєв Кулик:
"На початку 90-х років місту довелося оновлювати мережу теплопостачання. Комунальники постали перед питанням: газова установка чи щось сучасне, нове. Оскільки в тутешній місцевості є хороші гарячі джерела, вибрали геотермальну енергію".
Майже половина приватних помешкань і всі громадські установи опалюються теплом з-під землі. Збіґнєв Кулик поправляє свою блакитну сорочку і показує список, у якому близько двох десятків прізвищ: "Останнім часом ми отримуємо дедалі більше запитів від приватних клієнтів, які хочуть підключитися до нашої мережі. Вони відчувають зростання цін, скажімо, на газ. Натомість наші ціни відносно стабільні".
В усій Польщі зараз існує п’ять геотермальних мереж, шосту будують. Александра Ґоздур фахівець-інженер зі Щецинського університету вважає, що їх можуть бути сотні.
"Поки що це лише пілотні станції в окремих регіонах. Досі в Польщі використовували свердловини, які вже існують. Свого часу їх зробили, коли шукали нафту. Власне, Польща нагадує швейцарський сир – так багато у нас свердловин. Лише завдяки цьому ми знаємо, що в нас такий потенціал геотермальної енергії".
За деякими підрахунками, потенціалу вистачить на те, щоб забезпечити теплом третину польських помешкань. Сьогодні це лише 0,1 відсотка. Експерт Александра Ґоздур хитає головою:
"Головний бар’єр на шляху розбудови геотермальної енергії – це великі запаси вугілля. Ним Польща може ще довго опалювати. Тому ніхто не поспішає користуватися геотермальними джерелами і будувати станції".
Щоправда, це може змінитися. Якщо ЄС активізує боротьбу з глобальним потеплінням полякам стане невигідно спалювати вугілля, а геотермальна енергія навпаки стане більш привабливою.
Висновок
Розвиток людського суспільства нерозривно пов’язаний з споживанням різних видів енергії. Сьогодні гостро стоїть проблема швидкого вичерпування запасів природних енергоресурсів –вугілля, нафти, газу. Використання будь якого виду енергії доводиться оплачувати грошима, людським життям, забрудненням навколишнього середовища. Не існує якогось універсального виду енергії, також не можна відмовитися від одного виду енергії, не замінивши його іншими видами. Доводиться балансувати між вигодами й ризиком.
Впроваджуючи широке використання альтернативних джерел енергії потрібно пам’ятати, що цю електроенергії варто виробляти за сучасними технологіями, насамперед, використовуючи відновлювальні джерела енергії. І ось саме тут треба виконати три умови: право постачати вироблену електроенергію в мережу; зобов’язати енергокомпанії купувати електроенергію у виробників; справедливе ціноутворення, тобто гарантовані ціни на визначений період, сприятливі умови кредитування.
Електроенергія – це товар, якість якого повинна відповідати вимогам стандартів. Нині споживача цікавлять три питання: якої якості електроенергію він купив і чи варта вона цих грошей (у тому розумінні, який збиток йому приносить кожне порушення якості електроенергії); на які цілі й у якій кількості він споживає електроенергію, яку купує (раціонально чи ні); як грамотно керувати енергоспоживанням, щоб звести до мінімуму витрати електроенергії (у який момент і які навантаження варто відімкнути, щоб не перевищити ліміт споживання).
Вважаючи на перспективи розвитку енергетики світу можна з впевненістю сказати, що в найближче майбутнє будуть широко використовуватися альтернативні джерела енергії з впровадженням їх у всіх розвинутих країнах світу. Адже, саме альтернативні джерела енергії дають змогу використовувати екологічно чисте паливо і виробляти при цьому в кілька разів більше енергії для практичного і продуктивного виробництва.
Важливе значення в політиці енергетики має енергетичні відносини між країнами світу. Слід зазначити, що процеси, які відбуваються в більшості країн СНД, проходять в руслі поступового переходу до конкуренції в енергетичній сфері та поступового відходу країн від російського домінування. Однак в більшості випадків такі процеси відбуваються достатньо складно, з намаганнями розв'язати протистояння не тільки економічними, а і політичними методами, що не сприяє підвищенню рівня енергетичної безпеки.
Список використаної літератури
1. Абдулін М. З., Блавздевич Ю. Г., Гелетуха Г. Г. Енергозберігаючі технології, обладнання, технічні рішення: Довідник. – К.: СПД Зелент О.І., 2004р.- 456 с.
2. Абрамов Л. В. Основы светотехники: Учебное пособие для студентов ваших учебных заведений – 2-е изд., доп. и перераб. – Саранск: Изд – во Мордовского университета, 2000р – 125 с.
3. Адаменко Д. С., Височанський В. В., Льотко В. С. Альтернативні палива та інші нетрадиційні джерела енергії – Івано – Франківськ: ІМЕ, 2001р. – 45 с.
4. Анатычук Л. И. Термоэлектричество – К.: Черновцы: Институт термоэлектричетсва, 2006р. – 64 с.
5. Банников А.Г., Рустамов А.К., Вакулин А.А. Охрана природы: Учебник. - М.: Агропромиздат, 1995. – 67 с.
6. Давидова Л. П.,Буряк А. А. Енергетика: розвиток і перспективи: Підручник.- Давидова Л. П.,Буряк А. А. – М.: Наука, 1981р. – 97 с.
7. Даковскі М. В. Про енергетику для споживачів та скептиків: Підручник. - Даковскі М. В, Вянцковскі С.К. — Львів: ЕКОінформ, 2007. – 256 с.
8. Географічний довідник України: В 3 – х т. – К.: Укр. Енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1989 – 1993 рр. – 367 с.
9. Грушка О. Г. Альтернативні джерела електричної енергії: навч. Посібник. – Чернівці: Рута, 2008р. – 34 с.
10. Кирилін В. О. Енергетика сьогодні і завтра: Підручник. – М:, Педагогіка, 1983р. – 86 с.
11. Кулачиська С. С. Відновлювальні джерела енергії: Серія 12. Тематичний цикл "Проблеми екології". - К.: Наукова думка, 1990р. – 186 с.
12. Козлов В. Б. Енергетика і природа: Підручник. – М.: Мысль, 1982. – 171 с.
13. Пасічкін Л.Л.,. Попович А.С. Енергетика: реальність і перспективи: Підручник. – К.: Наукова думка, 1986. – 254 с.
14. Потемкин Л.А Охрана недр и окружающей природы. М., Недра, 1977. 1-5 с.
15. Процюк В. О., Кирилюк П. І. Еергія Сонця – енергія майбутнього. К.: Наукова думка, 2003р. – 238 с.
16. Яковчук А. Б. Геотермальна енергетика: проблеми, ресурси, технології: Підручник. – М.: Физматлит, 2008р. – 56 с.