ЗМІСТ
Вступ
РОЗДІЛ 1 ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД
1.1 Загальна характеристика токсичних речовин та шляхи їх надходження до водних екосистем
1.2 Основні водні об`єкти м. Чернігова. Їх характеристика
1.3 Забруднення водних систем м. Чернігова комунальними та промисловими стоками
Розділ 2 Матеріали та методика досліджень
Розділ 3 Використання методу біотестування для оцінки якості води основних водних об`єктів м. Чернігова
Висновки
Перелік використаної літератури
З настанням глобальної екологічної кризи людство змушене вирішувати нові проблеми, що стосуються гармонізації відносин людини з природою, сталого та безпечного збалансованого соціально-економічного розвитку природного середовища з рахуванням особливостей функціонування суспільного виробництва на сучасному етапі та термодинамічних біосферних процесів. За цих умов перед світовою спільнотою поставлено завдання першочергово здійснити екологічну конверсію промислових і аграрних підприємств з метою зменшення антропогенного тиску на біосферу та стабілізувати асиміляційні і відновлювані можливості останньої.
Вода є необхідною умовою існування всіх живих організмів на Землі. В водному середовищі зародилось життя. Значення води в процесах життєдіяльності визначається тим, що вона є основним середовищем в клітині, де здійснюються реакції та процеси метаболізму (обміну речовин), виступає найважливішим вихідним, проміжним чи кінцевим продуктом біохімічних перетворень. Значущість води визначається і її кількісним вмістом. Живі організми складаються не менше чим на 3/4 з води. З екологічної точки зору вода служить лімітуючим фактором незалежно від міспя існування організму [19].
Актуальність роботи полягає в недостатності розробок дослідження антропогенного впливу на стан малих річок.
Мета роботи: вивчити стан водних екосистем м. Чернігова і антропічний вплив на них.
Основою наших досліджень було виконання наступних завдань:
1)дослідити стан основних водних екосистем м. Чернігова та антропічний вплив на них;
2)вивчити основні токсичні речовини та шляхи їх надходження у водні екосистеми міста;
3)освоїти метод біотестування для діагностики якості води за допомогою цибулі AlliumcepaL;
4)проаналізувати результати дослідження.
При виконанні роботи були використані такі наукові методи: аналіз та синтез, прогнозування, систематизація результатів.
Винятковою особливістю сучасного екологічного стану басейну Десна є те, що локальні ситуації, зумовлені неупорядкованим і екологічно небезпечним водокористуванням на більшості території басейну, загострюються Чорнобильською катастрофою [9].
В межах міста Чернігова крім Десни протікають і її притоки - малі річки - Стрижень (центральна частина міста) і Білоус (західна околиця міста).
Для виробничих потреб частиною підприємств міста використовується вода р. Десни. Власником єдиного водозабору є Чернігівська ТЕЦ, яка передає воду ВАТ ЧП "Хімволокно", а те, в свою чергу, передає ВАТ "Чексіл", ВАТ "Чернпіввовна", заводу ЗБВ "Агробудіндустрія'' та деяким іншим. В останні роки водоспоживання поверхневих вод значно (майже в 2 рази) зменшилось, але відбулося воно на жаль за рахунок зменшення обсягів виробництва.
Слід зазначити, що води малих річок: Білоус та Стрижень - на нагальні потреби міста не використовуються.
Стічні води від підприємств міста, комунального господарства і населення скидаються через систему міської каналізації на очисні споруди, що розташовані в районі села Гущин, і після біологічної очистки в р.Білоус. Крім того, такі підприємства як ТЕЦ, ВАТ "Чексіл", ВАТ ЧП "Хімволокно" частково скидають після попередньої очистки умовно-чисті стічні води безпосередньо в р.Білоус.
Найбільше скидають Чернігівська ТЕЦ та підприємство "Чернігівводоканал" (очисні споруди міста).
Стічні води Чернігівської ТЕЦ частково використовуються Чернігівським рибокомбінатом для промислового розмноження та вирощування товарної ставкової риби. Решта скидається в р.Десну.
Інші три підприємства частково скидають свої води в р.Білоус. Слід зазначити, що в минулому році встановлені ліміти гранично-допустимих скидів (ГДС) не були перевищені. Так за лімітом дозволялось скинути 119142 тис. м3 стічних вод, фактично скинуто в 1996 році 100827 тис. м3, що на 18315 тис. м3 менше від ліміту та на 9320 тис.м3 менше ніж в 1995 році. За доведеним ГДС забруднюючих речовин дозволялось скинути в поверхневі води (р.Білоус і р.Десну) 11868,415 тон, а фактично скинуто в 2008 році 630,126 тон, що на 5238,289 тон менше від ліміту та на 774, 677 тон менше ніж за 2007 рік.
Таблиця 1.
Граничнo допустимі скиди виробничого управління водопровідао-каналізаційного господарства "Чернігівводоканал" (міські очисні споруда)
| № п/п | Найменування речовин | Ліміт | 2007 рік | 2008 рік | 2007/2008 |
| 1 | БПК повне | 274,04 | 374,18 | 327.4 | -46,78 |
| 2 | Зважені речовини | 461,30 | 523,45 | 351,5 | -171,95 |
| 3 | Азот амонійний | 22,8 | 357,31 | 270,8 | -86,51 |
| 4 | Фосфати | 159,9 | 281,57 | 260,97 | -20,6 |
| 5 | Хлориди | 5 695,6 | 3 442,63 | 2 877,3 | -565,33 |
| 6 | Сульфати | 2 233,5 | 1 473,3 | 1 465,3 | -8,0 |
| 7 | Нафтопродукти | 2,28 | 7,62 | 10,08 | +2,46 |
| 8 | Хром | 0,04 | 1,04 | 0,884 | -0,156 |
| 9 | СПАР | 7,3 | 0 | 0 | |
| 10 | Капролактам | 45,67 | 0 | 0 | |
| 11 | Азот нітратний | 1 077,9 | 440,35 | 323,9 | -116,45 |
| 12 | Азот нітрітний | 3,65 | 56,8 | 59,7 | +2,9 |
| 13 | Залізо | 4,56 | 9,81 | 5,52 | -4,29 |
| 14 | Нікель | 0,46 | 0,978 | 1.167 | +0,189 |
| 15 | Цинк | 0,46 | 0,614 | 0,778 | +0,164 |
| 16 | Мідь | 0,05 | 1.97 | 0,212 | -1,758 |
| ВСЬОГО. | 9 989,51 | 6971,622 | 5 955,511 | -1016,111 |
Об'єм скинутих стоків, тис.м340 156,1 36'271,9 35361,2 -910,7
За даними еколого-геохімічних досліджень території м.Чернігова, проведених центральною лабораторією державного геологічного підприємства "Півнуркгеологія" (ЦЛ ДГП "Півнуркгеологія") та науково-виробничим підприємством "Алмаз" (НВП "Алмаз") на замовлення відділу екології міськвиконкому, забруднення р. Десни на відрізку вмежах м.Чернігова здійснюється в основному за рахунок виносу забруднюючих речовин природними і штучними притоками: рр.Стрижень, Білоус, скидним каналом Чернігівської ТЕЦ; в значно меншій мірі - за рахунок господарської діяльності на р.Десні (в першу чвргу - річковий порт) і площинного змиву. Ореоли забруднення донних відкладів і води мають комплексний характер і розташовані компактно в місцях впадіння притоків, а також вздовж правого берега на відрізку порт - ТЕЦ.
Річка Стрижень.
Найбільше антропогенне навантаження на р.Стрижвнь припадає на відрізок й русла від вул. Горького до її гирла. Від вул. Горького до вул. Київської спостерігаються значні зміни макроскладу води в бік збільшення вмісту натрій- і амоній-іонів, органічних речовин. Дещо менше значення має забруднення води і донних відкладів важкими металами. Нижче вул. Київської спостерігається комплексне забруднення води і донних відкладів важкими металами В забрудненні річки в однаковій мірі беруть участь площиннийзмив (особливо в нижній течи), промислові стоки і побутове сміття (особливо в середній течії) [13].
Річка Білоус.
Р.Білоус в межах м-Чернігова не дуже забруднена. Виявлені високі концентрації міді, цинку і ртугі в донних відкладах потребують додаткової перевірки. Основну роль в забрудненні тут грає площинний змив. Найбільш забрудненими є місця перетину ріки з великими автошляхами, де забруднення має комплексний характер і пов'язане з відходами автошляхів та викидами автотранспорту. Виявлене значне комплексне забруднення ріки в гирлі, мабудь пов'язане з очисними спорудами.
Як бачимо з вишенаведених висновків однією з причин.що впливають на якість поверхневих вод в межах міста, є площинний змив. Та це й не дивно. Бо при загальній площі земель, що знаходапься в адміністратавнихмежах міста (7132 га), та середньорічній кількості опадів в м.Чернігові за останні сім років (586,7 мм) щорічно в вищсзазначвні ріки стікає близько 21 млн. м3 дощових та талих вод, більша частина яких надходить в поверхневі водотоки без будь-якої очистки. І тільки завдяки очисним спорудам зливових та умовно-чистих стоків ВАТ ЧП "Хімволокно" і очисних споруд зливових вод масиву "Бобровиця" з 515 га міської території дощові та талі води проходять механічну очистку (очищаються від зважених речовин та нафтопродуктів). Таким чином, з загальної кількості дощових та талих вод, що стікають з території міста, тільки 7,2 відсотка (~ 1,5 млн. м3) проходять часткову механічну очистку.
Підземні води.
Комунально-побутові потреби міста Чернігова забезпечуються за рахунок підземних вод. Населенню міста подається вода тільки з артезіанських свердловин, і тільки дуже в незначній кількості використовується вода окремих шахтних колодязів, яких на сьогодні налічується в місті близько 20 і які при наявності необхідних коштів будуть ліквідовані [9].
95 відсотків артезіанської води використовується "Черніпвводоканалом" для забезпечення потреб населення міста та ВАТ ЧП "Хімволокно". В середньому на кожного жителя міста припадає 98м3 на рік артезіанської води. а по Україні - близько 87 м на рік.
Міська мережа водопроводу відноситься до першої категорії питних водопроводів. Довжина водопроводної мережі більше 480 км. Вода подається за допомогою 4-х насосних станцій. Ліміт споживання артезіанської води за 2007 рік підприємствами міста, за даними "Чсрніпвводоканалу", як в цілому так і окремими підприємствами видержаний. Об'єм водоспоживання по ліміту становив в 2007 роді 4522,5 тис. м3, фактично забрано - 3008,7 тис.м3 води, або на 1513,8 тис. м3 менше.