Смекни!
smekni.com

Вплив на атмосферу підприємств харчової промисловості та шляхи його зниження (на прикладі ВАТ "Жашківський маслозавод") (стр. 4 из 8)


Рис.3. Труба від котельні.

На підприємстві експлуатується автономна станція електропостачання, яка працює на дизельному паливі. В разі використання дизельного пального в атмосферу виділяються: сажа, сульфур (IV) оксид, нітроген (IV) оксид, карбон (II) оксид.

Від технологічного обладнання компресорної в атмосферне повітря потрапляє амоніак рис.5. Виток амоніаку з системи охолодження відбувається при наявності нещільності в кожухах компресорів та в місцях з`єднання трубопроводів.

Рис.4. Компресорна.

При виготовленні розчину та при використанні розчину для миття автоцистерн і обладнання в атмосферне повітря виділяється натрій гідроксид.

Сушка казеїну проводиться за рахунок подачі в сушильну камеру гарячого повітря. Частки казеїну потрапляють в приймальний ycтpiй. Відпрацьоване повітря, яке в своєму складі має дрібні частки казеїну та пари води, проходить циклон, де доводиться очищення від пилу i викидається в атмосферу.

В цеху сухого молока цільне молоко під високим тиском через форсунки поступає на розігріті сушильні барабани. Частки сухого молокапотрапляють в приймальний устрій.

Розділення охолодженого продукту від повітря відбувається в циклоні. Сухий продукт поступає в бункер циклону. Відпрацьоване повітря, яке в своєму складі має дрібні частки сухого молока та пари води, проходить циклон, де проводиться очищення від пилу i викидається в атмосферу. В атмосферне повітря, в незначних кількостях поступає пил органічний.

Для проведення аналізів в лабораторії використовуються кислоти. В атмосферне повітря виділяються пари сульфатної, нітратної та хлоридної кислот.

На підприємстві при виробництві ремонтних робіт проводяться електрозварювальні роботи. При цьому застосовується електродугове зварювання електродами типу АНО-4. Річна витрата електродів складає 0.050г.

В процесі зварювально-наплавочних операцій в повітряний басейн виділяється незначна кількість феруму та мангану. Для збереження дизельного пального на підприємстві розташовані 2 резервуари на 60т. Один з них резервний. В атмосферне повітря виділяються вуглеводні.

При розігріві двигунів, маневруванні, виїзді автотранспорту за межі підприємства в атмосферне повітря виділяються оксиди карбону.

2.1.1 Цех виробництва сухого молока

Сухе молоко виготовляється в сучасному, побудованому окремо, міні - заводі, оснащеному високопродуктивним обладнанням: дві вакуум-випарні установки (рис.3) типу "Віганд-800" виробництво (Німеччина), сушарка VRA-4 потужністю 1000 кг/год і вакуумна розфасовка готової продукції (виробництво Чехія). Ведуться монтажні роботи для встановлення в цеху сушки молока ще однієї вакуум-випарки "Віганд-8000",ще однієї пастеризаційно-охолоджувальної установки А1-ОКЛ-25 та теплогазогенератора, що дасть змогу збільшити випуск сухого молока до 25 т за добу.

Технологічна схема виробництва сухого знежиреного молока (рис.4) включає:

пастеризація знежиреного молока при температурі 85-95 0С;

згущення молока при температурі 50-75 0С;

сушка молока (температура гарячого повітря 160-180 0С;

охолодження сухого молока 18-20 0С;

фасування сухого молока;

зберігання фасованого сухого молока до реалізації.

Рис.3 Технологічна схема вакуум-випарної установки.

Працює і вітчизняна сушарка РС-1000. Весь технологічний процес автоматизований, температурні режими контролюються комп`ютером.


Рис.4 Схема виробництва сухого молока (сушка і упаковка):

18 - вентилятор, 19 - віброжолоб, 20 - віброслюідний жолоб, 21 - накопичувач, 22 - електронні ваги, 23 - зшиваюча машина. 24 - продуктопересувач, 25 - сушильна башня, 26 - циклони, 27 - вентилятор, 28 - дозатор продукту, 29 - транспортер відправки на склад продукції.

2.1.2 Цех виробництва масла

Технологічна схема виробництва масла включає в себе слідуючі операції:

пастеризація вершків при температурі 95-104 0С;

сепарування вершків, отримання високожирних вершків 72,5%;

нормалізація високожирних вершків за масовою часткою вологи, умісту сухих речовин;

маслоутворення;

фасування, маркування;

охолодження масла до температури 4±2 0С, зберігання;

реалізація.


Рис. 5. Технологічна схема виробництва масла:

1 - приймальна ванна для вершків; 2 - насос; 3 - трьохступеневий трубчастий пастеризатор; 4 - урівнювальна ємкість для пахти; 5 - ванни для витримки вершків; 6 - сепаратор для отримання високожирних вершків; 7 - ванни для нормалізування; 8 - циліндричний маслоутворювач, 9 - ваги.

Після закінчення кожного технологічного процесу поверхня обладнання, трубопроводи, інвентар підлягають миттю та дезінфекції.

Санітарну обробку обладнання проводять вручну та механізовано в залежності від виду обладнання.

Санітарна обробка обладнання здійснюється в слідуючій послідовності:

ополіскування водою 35-400С;

миття миючими засобами 35-700С;

ополіскування водою 35-400С;

дезінфекція дезінфікуючим засобом;

ополіскування водою від залишків дезрозчину.

Фізико-хімічний та мікробіологічний контроль виробництва, готової продукції, якості миття, якості матеріалів здійснює виробнича лабораторія підприємства.


2.3 Розрахунки викидів забруднених речовин

Розрахунок викидів забруднюючих речовин від котельні.

Розрахунок проведений з врахуванням масової нижчої теплоти спалювання

Qi=33.08: 0.723=45.75 МДж/кг;

масової витрати газу за рік –

В=Вv×pн=860тис. м3×0.723=621.78 т

Нітроген (IV) оксид:

Показник емісії (без урахування первинних заходів по зменшенню викидів оксидів нітрогену дорівнює 100 г/Дж). Валовий викид нітроген (IV) оксиду:

ЕNOx=10-6kNOx×Qr×B=10-6×100×45/75×621/78=2/845т/рік0.395 г/с

Карбон (II) оксид:

Показник емісії: К=17г/ГДж, валовий викид карбон (II) оксиду

ЕСО=10-6КСО×Qr×В=10-6×17×45.75×621.78=0.484т/год,0.067г/с

Карбонат (IV) оксид:

показник емісії:

εс=0.995 показник емісії:

Валовий викид карбон (IV) оксиду:

ЕСО2=10-6КСО2×Qr×В=10-6×58716×45.75×621.78=1670.261т/рік

Ртуть:

Валовий викид ртуті розраховується:

ЕHg=10-6KHg×Qr×B=10-6×0.0001×45.75×621.78=0.000003т/рік

Нітроген (I) оксид:

Валовий викид нітроген (I) оксиду розраховується:

ЕN2O=10-6KN2O×Qr×B=10-6×0/1×45.75×621.78=0.003т/рік

Метан:

Валовий викид метану розраховується:

ЕСН4=10-6К СН4×Qr×B=10-6×1.0×45.75×621.78=0.028т/рік

Розрахунок викидів шкідливих речовин від спалювання дизельного палива.

Розрахунок проведений з врахуванням річної витрати - 30 тонн, максимальної витрати - 15.0 кг/год.

Тверді частки (сажа). Розрахунок викидів твердих часток летучої золи і палива, (т/рік, г/с),що викидаються в атмосферу з димовими газами на одиницю часу при спалюванні дизельного пального, виконується за формулою:

Птв=В×А×X× (1-N),

де В - витрата пального т/рік, г/с; А - зольність палива %; X - (по таблиці); N - частка твердих часток, що уловлюються в золоуловлювачі (сажа).

Птв=30.0×0.3×0.010 (1-0) =0.090т/рік

Птв=15.0×0.3×0.010× (1-0) ×103: 3600=0.012г/с

Сульфур (IV) оксид.

Розрахунок викидів оксидів сульфуру в перерахунку на сульфур (IV) оксид (т/рік, г/с), що викидаються в атмосферу з димовими газами на одиницю часу, виконується за формулою:

ПSO2=0.02×В×S× (1-ηSO2) (1-ηSO2),

де В - витрати пального т/рік, г/с; S - утримання сірки в паливі %;

ηSO2 - частка оксидів сульфуру, що зв`язуються летучою золою пального;

ηSO2 - частка оксидів сульфуру, що уловлюються в золоуловлювачі - 0.

ПSO2=0.02×30.0×0.3 (1-0.02) (1-0) =0.176т/рік

ПSO2= (0.02×15.0×0.3 (1-0.02) (1-0)) ×1000: 3600=0.024г/с

Карбон (II) оксид. Розрахунок викидів карбон (II) оксиду на одиницю часу (т/рік, г/с), виконується за формулою:

Псо=0.001×Ссо×В

,

де В - витрати пального т/рік, г/с; Ссо - вихід карбон (II) оксиду при спалюванні пального розраховується за формулою:

Ссо=q3×R×Q

Розрахунок викидів амоніаку від компресорного цеху.

Від технологічного обладнання компресорної в атмосферне повітря потрапляє амоніак. Виток амоніаку з системи охолодження відбувається при наявності нещільності в кожухах компресорів та в місцях з`єднання трубопроводів.

Кількість викидів амоніаку від конденсаторних установок, випарювачів складає:

М=10г/год×8: 3600=.022г/с,1т/рік

Розрахунок викидів забруднюючих речовин від цеху сухого молока.

При сушці цільного молока питомий викид пилу складає 7.25г/кг виробленої продукції. Кількість викидів пилу в г/с, т/рік визначається, згідно формули:

; М=В×І×103, т/рік,

де І - питомий викид пилу, г/кг, кг/т; в - кількість сухого продукту, який виробляється за 1 год, кг; В - кількість сухого продукту, який виробляється протягом року, т.

; М=7.25×6т/рік×103=0.044т/рік