Рис.3. Труба від котельні.
На підприємстві експлуатується автономна станція електропостачання, яка працює на дизельному паливі. В разі використання дизельного пального в атмосферу виділяються: сажа, сульфур (IV) оксид, нітроген (IV) оксид, карбон (II) оксид.
Від технологічного обладнання компресорної в атмосферне повітря потрапляє амоніак рис.5. Виток амоніаку з системи охолодження відбувається при наявності нещільності в кожухах компресорів та в місцях з`єднання трубопроводів.
Рис.4. Компресорна.
При виготовленні розчину та при використанні розчину для миття автоцистерн і обладнання в атмосферне повітря виділяється натрій гідроксид.
Сушка казеїну проводиться за рахунок подачі в сушильну камеру гарячого повітря. Частки казеїну потрапляють в приймальний ycтpiй. Відпрацьоване повітря, яке в своєму складі має дрібні частки казеїну та пари води, проходить циклон, де доводиться очищення від пилу i викидається в атмосферу.
В цеху сухого молока цільне молоко під високим тиском через форсунки поступає на розігріті сушильні барабани. Частки сухого молокапотрапляють в приймальний устрій.
Розділення охолодженого продукту від повітря відбувається в циклоні. Сухий продукт поступає в бункер циклону. Відпрацьоване повітря, яке в своєму складі має дрібні частки сухого молока та пари води, проходить циклон, де проводиться очищення від пилу i викидається в атмосферу. В атмосферне повітря, в незначних кількостях поступає пил органічний.
Для проведення аналізів в лабораторії використовуються кислоти. В атмосферне повітря виділяються пари сульфатної, нітратної та хлоридної кислот.
На підприємстві при виробництві ремонтних робіт проводяться електрозварювальні роботи. При цьому застосовується електродугове зварювання електродами типу АНО-4. Річна витрата електродів складає 0.050г.
В процесі зварювально-наплавочних операцій в повітряний басейн виділяється незначна кількість феруму та мангану. Для збереження дизельного пального на підприємстві розташовані 2 резервуари на 60т. Один з них резервний. В атмосферне повітря виділяються вуглеводні.
При розігріві двигунів, маневруванні, виїзді автотранспорту за межі підприємства в атмосферне повітря виділяються оксиди карбону.
Сухе молоко виготовляється в сучасному, побудованому окремо, міні - заводі, оснащеному високопродуктивним обладнанням: дві вакуум-випарні установки (рис.3) типу "Віганд-800" виробництво (Німеччина), сушарка VRA-4 потужністю 1000 кг/год і вакуумна розфасовка готової продукції (виробництво Чехія). Ведуться монтажні роботи для встановлення в цеху сушки молока ще однієї вакуум-випарки "Віганд-8000",ще однієї пастеризаційно-охолоджувальної установки А1-ОКЛ-25 та теплогазогенератора, що дасть змогу збільшити випуск сухого молока до 25 т за добу.
Технологічна схема виробництва сухого знежиреного молока (рис.4) включає:
пастеризація знежиреного молока при температурі 85-95 0С;
згущення молока при температурі 50-75 0С;
сушка молока (температура гарячого повітря 160-180 0С;
охолодження сухого молока 18-20 0С;
фасування сухого молока;
зберігання фасованого сухого молока до реалізації.
Рис.3 Технологічна схема вакуум-випарної установки.
Працює і вітчизняна сушарка РС-1000. Весь технологічний процес автоматизований, температурні режими контролюються комп`ютером.
Рис.4 Схема виробництва сухого молока (сушка і упаковка):
18 - вентилятор, 19 - віброжолоб, 20 - віброслюідний жолоб, 21 - накопичувач, 22 - електронні ваги, 23 - зшиваюча машина. 24 - продуктопересувач, 25 - сушильна башня, 26 - циклони, 27 - вентилятор, 28 - дозатор продукту, 29 - транспортер відправки на склад продукції.
Технологічна схема виробництва масла включає в себе слідуючі операції:
пастеризація вершків при температурі 95-104 0С;
сепарування вершків, отримання високожирних вершків 72,5%;
нормалізація високожирних вершків за масовою часткою вологи, умісту сухих речовин;
маслоутворення;
фасування, маркування;
охолодження масла до температури 4±2 0С, зберігання;
реалізація.
Рис. 5. Технологічна схема виробництва масла:
1 - приймальна ванна для вершків; 2 - насос; 3 - трьохступеневий трубчастий пастеризатор; 4 - урівнювальна ємкість для пахти; 5 - ванни для витримки вершків; 6 - сепаратор для отримання високожирних вершків; 7 - ванни для нормалізування; 8 - циліндричний маслоутворювач, 9 - ваги.
Після закінчення кожного технологічного процесу поверхня обладнання, трубопроводи, інвентар підлягають миттю та дезінфекції.
Санітарну обробку обладнання проводять вручну та механізовано в залежності від виду обладнання.
Санітарна обробка обладнання здійснюється в слідуючій послідовності:
ополіскування водою 35-400С;
миття миючими засобами 35-700С;
ополіскування водою 35-400С;
дезінфекція дезінфікуючим засобом;
ополіскування водою від залишків дезрозчину.
Фізико-хімічний та мікробіологічний контроль виробництва, готової продукції, якості миття, якості матеріалів здійснює виробнича лабораторія підприємства.
Розрахунок викидів забруднюючих речовин від котельні.
Розрахунок проведений з врахуванням масової нижчої теплоти спалювання
Qi=33.08: 0.723=45.75 МДж/кг;
масової витрати газу за рік –
В=Вv×pн=860тис. м3×0.723=621.78 т
Нітроген (IV) оксид:
Показник емісії (без урахування первинних заходів по зменшенню викидів оксидів нітрогену дорівнює 100 г/Дж). Валовий викид нітроген (IV) оксиду:
ЕNOx=10-6kNOx×Qr×B=10-6×100×45/75×621/78=2/845т/рік0.395 г/с
Карбон (II) оксид:
Показник емісії: КCО=17г/ГДж, валовий викид карбон (II) оксиду
ЕСО=10-6КСО×Qr×В=10-6×17×45.75×621.78=0.484т/год,0.067г/с
Карбонат (IV) оксид:
показник емісії:
εс=0.995 показник емісії:
Валовий викид карбон (IV) оксиду:
ЕСО2=10-6КСО2×Qr×В=10-6×58716×45.75×621.78=1670.261т/рік
Ртуть:
Валовий викид ртуті розраховується:
ЕHg=10-6KHg×Qr×B=10-6×0.0001×45.75×621.78=0.000003т/рік
Нітроген (I) оксид:
Валовий викид нітроген (I) оксиду розраховується:
ЕN2O=10-6KN2O×Qr×B=10-6×0/1×45.75×621.78=0.003т/рік
Метан:
Валовий викид метану розраховується:
ЕСН4=10-6К СН4×Qr×B=10-6×1.0×45.75×621.78=0.028т/рік
Розрахунок викидів шкідливих речовин від спалювання дизельного палива.
Розрахунок проведений з врахуванням річної витрати - 30 тонн, максимальної витрати - 15.0 кг/год.
Тверді частки (сажа). Розрахунок викидів твердих часток летучої золи і палива, (т/рік, г/с),що викидаються в атмосферу з димовими газами на одиницю часу при спалюванні дизельного пального, виконується за формулою:
Птв=В×А×X× (1-N),
де В - витрата пального т/рік, г/с; А - зольність палива %; X - (по таблиці); N - частка твердих часток, що уловлюються в золоуловлювачі (сажа).
Птв=30.0×0.3×0.010 (1-0) =0.090т/рік
Птв=15.0×0.3×0.010× (1-0) ×103: 3600=0.012г/с
Сульфур (IV) оксид.
Розрахунок викидів оксидів сульфуру в перерахунку на сульфур (IV) оксид (т/рік, г/с), що викидаються в атмосферу з димовими газами на одиницю часу, виконується за формулою:
ПSO2=0.02×В×S× (1-ηSO2) (1-ηSO2),
де В - витрати пального т/рік, г/с; S - утримання сірки в паливі %;
ηSO2 - частка оксидів сульфуру, що зв`язуються летучою золою пального;
ηSO2 - частка оксидів сульфуру, що уловлюються в золоуловлювачі - 0.
ПSO2=0.02×30.0×0.3 (1-0.02) (1-0) =0.176т/рік
ПSO2= (0.02×15.0×0.3 (1-0.02) (1-0)) ×1000: 3600=0.024г/с
Карбон (II) оксид. Розрахунок викидів карбон (II) оксиду на одиницю часу (т/рік, г/с), виконується за формулою:
Псо=0.001×Ссо×В
,де В - витрати пального т/рік, г/с; Ссо - вихід карбон (II) оксиду при спалюванні пального розраховується за формулою:
Ссо=q3×R×Q
Розрахунок викидів амоніаку від компресорного цеху.
Від технологічного обладнання компресорної в атмосферне повітря потрапляє амоніак. Виток амоніаку з системи охолодження відбувається при наявності нещільності в кожухах компресорів та в місцях з`єднання трубопроводів.
Кількість викидів амоніаку від конденсаторних установок, випарювачів складає:
М=10г/год×8: 3600=.022г/с,1т/рік
Розрахунок викидів забруднюючих речовин від цеху сухого молока.
При сушці цільного молока питомий викид пилу складає 7.25г/кг виробленої продукції. Кількість викидів пилу в г/с, т/рік визначається, згідно формули:
; М=В×І×103, т/рік,де І - питомий викид пилу, г/кг, кг/т; в - кількість сухого продукту, який виробляється за 1 год, кг; В - кількість сухого продукту, який виробляється протягом року, т.
; М=7.25×6т/рік×103=0.044т/рік