19 Судак
20 Окунь
21 Йорж
22 Носар
III Родина в’юнових
23 Голець звичайний
24 Шиповка
25 В’юн
IV Родина сомових
26 Сом європейський
V Родина щукових
27 Щука
VI Родина тріскових
28 Налим
VII Родина оселедцевих
29 Тюлька
VIII Родина голкових
30 Морська голка
IX Родина бичкових
31 Бичок-кругляк
32 Бичок-піщаник
33 Бичок-пуцик
34 Бичок-пуголовочка
X Родина колюшкових
35 Тригольчата колюшка
Порівняння складу рибного населення Росі за результатами попередніх досліджень і сьогодення свідчать про те, що іхтіофауна річки значно змінилася. Наприклад, раніше повсюдно розповсюджені реофільні види (жерех, головань, підуст) в останні роки зазнають пригнічення, зумовлене значною зарегульованістю стоку, що істотно змінило умови проживання цих риб. На сьогодні вони переважно зустрічаються у нижній частині річки. А такі види, як рибець й усач, раніше типові для всієї річки, потрапили до розряду рідкісних і зникаючих видів.
Домінує у Росі родина коропових риб – 18 видів, що складає понад половини сіх існуючих тут видів.
На гирловій ділянці, найбільш багатій рибою, видовий склад у кількісному співвідношенні окремих видів характеризується наступними показниками: лящ – 4,5%; плотва – 49%; густера – 16%; окунь – 12%; судак – 1,5%; щука – 9,4%; синець – 5%; язь – 1,6%; інші – 8%.
Антропогенні навантаження істотно змінили екологічні умови проживання риб у низов’ях р. Росі, що помітно вплинуло на структуру угруповання риб, як у якісному, так і у кількісному відношенні.
Основною причиною того, що відбувається є зарегульованість стоку Дніпра, що потягло за собою інтенсивне переміщення багатьох видів риб понто-каспійського комплексу уверх по каскаду. У гирлових ділянках притоків Дніпра багато з них натуралізувалися і досягли масового розвитку. У гирловій частині Росі широко розповсюдилися деякі види бичків, триголкова колюшка, чорноморська ігла і тюлька, яка масово заходить сюди для нагулу.
Збагачення іхтіофауни цієї ділянки відбувалося також за рахунок інтродукції представників китайського рівнинного фауністичного комплексу (білий амур, білий і строкатий товстолобики), заселення яких у Кременчуцьке водосховище було розпочате у 1969р.
Іхтіофауна р. Рось (район м. Біла Церква) поповнювалася рослиноїдними видами й раніше. Природна кормова база тут майже повністю забезпечує харчові потреби амурських акліматизаторів. Чисельність промислових видів риб у середній частині річки складає близько 35%, решта – припадає на частку малоцінних і масових видів риб. Промисел на цій ділянці річки не проводиться, промислова рибопродуктивність низька і коливається від 10 до 17 кг/га. Очевидно має вплив нерегульований любительський вилов, часто із застосуванням заборонених способів, а також підвищена евтрофікація і значний відбір води на господарські потреби. В останні роки у середній течії річки зареєстровано близько 22 видів риб.
Ще більше рибне населення на верхній ділянці річки. Тут спостерігається домінування видів риб озерно-річкового комплексу (окунь, плотва, щука, рідше – лин, карась, лящ, густера, горчак) і у меншій мірі представлені реофільні види – язь, піскар, ялець, шиповка. На верхній ділянці річки виявлено 16 видів риб.
Таким чином, аналіз іхтіофауни р. Рось показує, що склад і структура угруповань залежать від належності до певної ділянки річки і різноманіття біотопів.
Антропогенний вплив сприяє створенню нових видових угруповань риб. Для р, Росі спостерігається добре виражена закономірність, типова майже для всіх рівнинних річок – видовий склад іхтіофауни і її кількісні показники зменшуються від гирла до витоку.
Санітарно-мікробіологічний стан
Санітарно-мікробіологічний контроль передбачає визначення кількості показників мікроорганізмів в одиниці об’єму.
При визначенні еколого-санітарного стану водойми використовується ще один критерій, у деяких випадках головний – чисельність бактеріопланктону, що характеризує загальну чисельність мікроорганізмів, які знаходяться у вільному стані у водній товщі.
Визначення сапрофітних мікроорганізмів, що належать до різних фізіологічних груп, дозволяє судити про наявність тих чи інших забруднювачів, про процеси самоочищення річки, про перетворення речовин.
Мікробіологічні дослідження проводились у верхній течії річки біля селища Косовка, у середній частині – у районі с. Межиріч. Дослідження проводилися двічі кожного періоду року.
Кількість бактеріопланктону залежить від наявності органічних і мінеральних джерел живлення, температури води, від надходження у річку забруднених від населених пунктів, з полів, доріг, стічних вод підприємств, ферм. Ці води містять бактерії у сотні і тисячі разів більше за бактерій, що є у воді річки. На чисельність мікроорганізмів суттєво впливають рибні господарства, водоплавна птиця.
За період досліджень загальна чисельність мікроорганізмів у р. Рось т.т. біопланктон, коливались у широких межах, а саме від 2,0 до 7,9 млн. кл./мл. Вона змінювалась в залежності від створу річки і за сезонами.
Найвища чисельність бактеріопланктону відмічена у весняний і осінній періоди нижче м. Біла Церква (7,9 і 6,3 млн. кл./мл відповідно), а найменша – у літній час у гирловій області (2,2-2,6 млн. кл /мл) (табл.).
Про вплив населених пунктів на якість води у річках можна судити за зміною чисельності бактеріопланктону до і після міста. Наприклад, після м. Біла Церква чисельність бактеріопланктону у річці у середньому перевищувала її значення до міста: у зимовий період у 1,6 рази (4,2 проти 2,6 млн. кл./мл); у весняний – у 1,4 рази (5,2 проти 3,2); в осінній – у 1,8 рази (5,3 проти 3 млн. кл./мл). Можна припустити, що підвищена чисельність мікроорганізмів пов’язана з надходженням у річку забруднених господарсько-побутових вод і зливових стоків.
Був визначеним стік бактерій з р. Рось у Дніпро. Враховуючи, що об’єм бактеріальної клітини у зимовий і весняний періоди у середньому складає 0,26 мкм3, а у літній період – 0,31 мкм3, то бактеріостік р. Рось складає 65-80 тон на рік. Необхідно зазначити високий вміст сапрофітних гетеротрофних нижче м. Біла Церква, особливо взимку і навесні, а також у верхів’ях річки навесні.
Води р. Рось зазнають фекального забруднення, про це свідчить високий вміст кишкової палички, чисельність якої за період досліджень коливалась у межах 13-525 тис. кл./л. Найвищий її вміст відмічено нижче селища Косово і м. Біла Церква у весняний час.
Чисельність кишкової палички нижче м. Біла Церква у порівнянні з такими ж показниками вище міста збільшується у середньому: взимку у 2,5 рази, весною у 12 разів, восени в 1,8 рази.
За бактеріальними показниками воду р. Рось необхідно віднести до розряду «слабо забруднена», а в окремі періоди року і в окремих створах – до розряду «помірно забруднена».
Санітарно-бактеріологічна характеристика р. Рось (2007-2008)
Місцевідбору проб | Період | Кількістьбактеріопланктону,млн. кл/мл | Кількістьсапрофітнихбактерій,тис. кл/мл | Колі-індекс,тис. кл/мл |
селище Косово, верхів’я | зимавесналітоосінь | 3,3+4,83,5+5,72,0+3,073,2+4,2 | 2,1+2,45,3+9,84,2+4,65,6+4,7 | 20+39110+21030+8040+120 |
вище м. БілаЦерква, середня течія | зимавесналітоосінь | 2,3+3,43,5+3,92,3+3,22,8+3,7 | 5,3+6,84,7+6,33,3+4,43,8+5,3 | 18+2226+3414+1916+22 |
нижче м. БілаЦерква, середня течія | зимавесналітоосінь | 3,2+5,94,2+7,92,5+3,64,0+6,3 | 83+12632+44,88,9+12,411,3+21,4 | 43+60260+52018+3226+46 |
селище Бушево,середня течія | зимавесналітоосінь | 2,8+3,63,9+4,82,6+3,92,8+4,6 | 15+23,013,6+18,04,6+5,65,0+7,2 | 37+41140+18030+5940+63 |
селище Межерич,гирлова область | зимавесналітоосінь | 2,8+3,23,6+4,22,2+2,62,7+3,0 | 3,9+4,84,6+8,23,0+4,23,4+4,0 | 13+3615+6027+4230+48 |
Середній екологічний індекс стану басейну дорівнює 2,3, т.т. екосистема басейну розбалансована. Основне навантаження приймає на себе водне середовище (стави, водосховища). Екологічний індекс води у період зимової межені був високим і дорівнював 1,75. На інших фазах гідрологічного режиму якість води була у межах І класу, але під час весняної повені мало місце підвищення БСК5, а під час літньої межені і восени – перевищення за фосфатами. За оцінкою придатності води для господарсько-побутових потреб лімітуючими критеріями виявилися: вміст органічної речовини, іонів хрому і незначне бактеріальне забруднення.
В цілому у більшості малих річок басейну р. Рось спостерігається забруднення нафтопродуктами, сполуками нітрогену. Місцями відмічено перевищення ГДК за колі-індексом, ХСК, деякими важкими металами (купрум, цинк, нікель). Не дотримується відповідний режим на територіях водоохоронних зон і прибережних смуг. Не виконуються вимоги щодо вирощування сільгоспкультур, внаслідок чого у гідрографічну сітку змивається з полів органіка, мінеральні добрива, отрутохімікати, родючий шар ґрунту. Сільськогосподарське використання складає в середньому 71%, а лісистість всього 11%.
Значні об’єми скидів стічних вод і змив з урбанізованих територій у поєднанні зі зменшенням водності річок, а отже, і їх здатності до самоочищення, зумовлюють зниження якості води малих річок басейну. Зменшення водності річок викликано як змінами на водозборі, так і значними відборами води на потреби господарства.