9. Екологічні проблеми Дністра
Протягом тривалого часу країна розвивалась на основі екстенсивного підходу до використання власного природоресурсного потенціалу, що й відбилось на показниках використання водних ресурсів у всіх сферах господарювання. Структурна криза в перехідний період позначилась і на зменшенні забору і використанні водних ресурсів в басейні Дністра. У 2005р. забрано 692 млн. м3 води, що становить 4,9% від загального забору води в Україні. Відповідно об’єм використання свіжої води в басейні Дністра до 2004р. зменшувався і у 2005р. становив 535млн.м3. Ця тенденція пояснюється значним скороченням виробничих водопотреб у промисловому секторі, а також значним зменшенням витрат води в сільському господарстві, частковим переходом на оборотне та повторно-послідовне водокористування.
Основними компонентами Дністровського водогосподарського комплексу є водопостачання населених пунктів, промисловості, сільськогосподарського виробництва, зрошення земель та обводнення посушливих районів, гідроенергетика, водний транспорт, рибне господарство і рекреація.
Аналізуючи господарську структуру водокористування в басейні Дністра за період 1986–2004рр. слід акцентувати на чітких тенденціях і закономірностях у використанні водних ресурсів на різні потреби.
Порушення нормативів якості води досягло рівнів, які свідчать про наявні тенденції деградації водних екосистем, зниження продуктивності водойм. Значна частина населення Дністровського басейну використовує для своїх життєвих потреб недоброякісну воду, що загрожує їх здоров’ю.
Найбільшими забруднювачами басейну Дністра являються промислові підприємства та об’єкти житлово-комунального господарства. Особливо забруднюються водні об’єкти басейну солями амонію, нафтопродуктами, важкими металами.
Основними причинами забруднення поверхневих вод Дністровського басейну є:
- скиди неочищених та недостатньо очищених комунально-побутових і промислових стічних вод безпосередньо у водні об’єкти та через систему міської каналізації;
- надходження до водних об’єктів забруднюючих речовин з поверхневим стоком води з забудованих територій та сільгоспугідь;
- ерозія ґрунтів на водозабірній площі.
Нераціональне використання води у всіх сферах людської діяльності призвело до значних наслідків в даному регіоні, паводки і повені набули катастрофічного характеру, що призводить до значних пошкоджень та руйнування гідротехнічних споруд.
На сьогодні залишається актуальною проблема екологічного стану водних об’єктів басейну Дністра. Системний аналіз сучасної екологічної ситуації в басейні Дністра та організації управління охороною і використанням водних ресурсів дав змогу окреслити коло найбільш актуальних проблем, які потребують розв’язання, а саме:
› надмірне антропогенне навантаження на водні об’єкти внаслідок екстенсивного способу ведення водного господарства призвело до кризового зменшення самовідтворюючих можливостей річок та виснаження водноресурсного потенціалу;
› стала тенденція до значного забруднення водних об’єктів внаслідок неупорядкованого відведення стічних вод від населених пунктів, господарських об’єктів і сільськогосподарських угідь.
› використання відсталих технологій сільськогосподарського виробництва, низької ефективності комунальних очисних споруд, що призводять до забруднення води органічними та біогенними речовинами;
› погіршення якості питної води внаслідок незадовільного екологічного стану джерел питного водопостачання;
› недосконалість економічного механізму водокористування і реалізації водоохоронних заходів;
› недостатня ефективність існуючої системи управління охороною та використанням водних ресурсів внаслідок недосконалості нормативно-правової бази і організаційної структури управління;
› відсутність автоматизованої постійно діючої системи моніторингу екологічного стану водних басейну Дністра, якості питної води і стічних вод у системах водопостачання і водовідведення населених пунктів і господарських об’єктів.
Екологічне оздоровлення річкових басейнів повинно бути одним із найважливіших пріоритетів державної водної політики, основною метою якої має бути відновлення і забезпечення сталого функціонування річкових екосистем, якісного водопостачання, екологічно безпечних умов життєдіяльності населення і господарської діяльності та захисту водних ресурсів від забруднення й виснаження.
Вирішення зазначених проблем можливе при виконанні Закону України “Про Загальнодержавну програму розвитку водного господарства України”, як документу, який включає ряд галузевих програм і пріоритетні заходи, реалізація яких забезпечить подальший соціально-економічний розвиток регіону [5]
10. Водоохоронні заходи Дністра
З метою досягнення доброї якості води, забезпечення раціонального і безпечного водокористування як фактора стійкого розвитку регіону в межах території України із урахуванням транскордонних аспектів, збереження біологічного різноманіття і стійкого екологічного стану у басейні в 2008 році було складено угоду про співробітництво у галузі використання і охорони водних ресурсів басейну річки Дністер між містами: Львів, Івано-Франківськ, Тернопіль, Хмельницький, Чернівці, Вінниця, Одеса. Дія даної Угоди розповсюджується на водні ресурси і водні екосистеми річки Дністер на території України, включаючи поверхневі і пов’язані з ними підземні води.
Для досягнення мети угоди, сторони зобов’язуються:
· сприяти розробці і впровадженню моделі басейнового управління водними ресурсами річки Дністер;
· сприяти створенню та ефективній роботі Басейнової Ради Дністра;
· сприяти розробці і виконанню програми екологічного оздоровлення басейну і покращення якості води, що розроблятиметься на підставі загально-басейнових цілей і стратегії, визначених у Плані управління річковим басейном;
· сприяти співробітництву в управлінні водними ресурсами між державними органами та органами місцевого самоврядування у областях басейну, водокористувачами та громадськими організаціями;
· здійснювати обмін інформацією екологічного, гідрологічного, метеорологічного та водогосподарського характеру;
· координувати зусилля щодо залучення міжнародної технічної та економічної допомоги для досягнення стратегічної мети Угоди;
· здійснювати спільні дії щодо розвитку співробітництва з відповідними органами управління водними ресурсами річки Дністер у Республіці Молдова.
Висновки
Басейн Дністра (8,7% від площі України) охоплює малі річки східних схилів Українських Карпат і річки південно-західної частини Подільської височини. Значні коливання зимових і літніх опадів зумовлюють своєрідний нестійкий гідрологічний режим. Термічний режим Дністра зумовлюється його великою глибиною, яка сягає 54 м. Це спричинює утворення термострибка, який звичайно формується на глибинах 18-25 м. Найбільший стік наносів у Дністрі (Стрілки, Розділ) складає 300%.
За результатами лабораторного аналізувиявлено, що мінералізація (загальний вміст солей) не перевищує граничнодопустимої концентрації.
Водпостами, які найбільш придатні для визначення антропогенного впливу на стік Дністра, є Заліщики (площа басейну – 24600 км2) і Бендер (66100 км2).
На сьогодні залишається актуальною проблема екологічного стану водних об’єктів басейну Дністра. Системний аналіз сучасної екологічної ситуації в басейні Дністра та організації управління охороною і використанням водних ресурсів дав змогу окреслити коло найбільш актуальних проблем, які потребують розв’язання.
З метою досягнення доброї якості води, забезпечення раціонального і безпечного водокористування, збереження біологічного різноманіття і стійкого екологічного стану у басейні в 2008 році було складено угоду про співробітництво у галузі використання і охорони водних ресурсів басейну річки Дністер.
Перелік посилань на джерела
1. Вишневський В.І. Річки та водойми України. Стан і використання. К., 2000.
2. Географічна енциклопедія України. – К.: “Українська радянська енциклопедія”, 3 томи. – 1989-1993. – 416, 480, 480 с.
3. Малі річки України: Довідник / За ред. А.В. Яцика. – К.: Урожай, 1991. – 296 с.
4. Паламарчук М.М.. Закорчевна Н.Б. Водний фонд України (Довідковий посібник): - Київ: Ніка-Центр, 2001. – 388 с.
5. Водне господарство в Україні / За ред. А.В. Яцика, В.М. Хорєва. – К.: Генеза, 2000. – 456 с.