Джерела і сток СО2 (стр. 6 из 6)

Були проведені численні дослідження, що мали на своїй меті дозволити існуючу невизначеність в оцінці змін запасів вуглецю в континентальних екосистемах. Грунтуючись на даних цих досліджень, можна прийти до висновку про те, що надходження

в атмосферу з 1860 по 1980 рік склало г З і що в 1980 році біотичний викид вуглецю був рівний г С/рік. Крім того, можливий вплив зростаючих атмосферних концентрацій і викидів забруднюючих речовин, таких, як і

7 Прогнози концентрації вуглекислого газу в атмосфері на майбутнє.

Основні висновки

За останні десятиріччя була створена велика кількість моделей глобального вуглецевого циклу, розглядати які в даній роботі не представляється доцільним через те, що вони в достатній мірі складні і об’ємні. Розглянемо лише стисло основні їх висновки. Різні сценарії, використані для прогнозу вмісту

в атмосфері в майбутньому, дали схожі результати. Нижче приведена спроба підвести загальний підсумок наших сьогоднішніх знань і припущень, що стосуються проблеми антропогенної зміни концентрації в атмосфері.

· З 1860 по 1984 рік в атмосферу поступило

г; за рахунок спалювання викопного палива, швидкість викиду (за даними на 1984 рік) рівна г С/рік.

· Протягом цього ж періоду часу надходження

в атмосферу за вирубки лісів і зміни характеру землекористування склало г С, інтенсивність цього надходження рівна г С/рік.

· З середини минулого століття концентрація

в атмосфері збільшилася від до млн в 1984 році.

· Основні характеристики глобального вуглецевого циклу добре вивчені. Стало можливим створення кількісних моделей, які можуть бути встановлені в основу прогнозів зростання концентрації

в атмосфері при використовуванні певних сценаріїв викиду.

· невизначеності прогнозів вірогідних змін концентрації

в майбутньому, одержуваних на основі сценаріїв викидів, значно менше значно менше неточності самих сценаріїв викидів.

· Якщо інтенсивність викидів

в атмосферу протягом найближчих чотирьох десятиріч залишиться постійною або зростатиме дуже поволі (не більш 0,5% в рік) і у віддаленішому майбутньому також ростиме дуже поволі, то до кінця XXI століття концентрація атмосферного складе близько 440 млн, тобто не більш, ніж на 60% перевищить доіндустріалльний рівень.

· Якщо інтенсивність викидів

протягом найближчих чотирьох десятиріч зростатиме в середньому на 1-2 % в рік, тобто також, як вона зростала з 1973 року до теперішнього часу, а у віддаленішому майбутньому темпи її зростання сповільняться, то подвоєння вмісту в атмосфері в порівнянні з доіндустріальним рівнем відбудеться до кінця XXI століття.

· Основні невизначеності прогнозів концентрації

в атмосфері викликані недостатнім знанням ролі наступних чинників:

· швидкості водообміну між поверхневими, проміжними і глибинними шарами океану;

· чутливості морської первинної продукції до змін змісту поживних речовин в поверхневих водах;

· зберігання органічної речовини в осіданнях в прибережних районах (і озерах);

· зміна лужності, і, отже, буферного чинника морської води, викликаних зростанням змісту розчиненого неорганічного вуглецю;

· збільшення інтенсивності фотосинтезу і зростання біомаси і грунтової органічної речовини в континентальних екосистемах за рахунок зростання концентрації

в атмосфері і можливого відкладення поживних речовин, що поступають з антропогенних джерел;

· збільшення швидкості розкладання органічної речовини грунтів, особливо в процесі експлуатації лісів;

· утворення деревного вугілля в процесі горіння біомаси.

Величина очікуваної зміни середньої глобальної температури при подвоєнні концентрації

приблизно відповідає величині її зміни при переході від останнього льодовикового періоду до міжльодового. Більш помірне споживання викопного палива протягом найближчих десятиріч могло б продовжити можливість його використовування на віддаленішу перспективу. В цьому випадку концентрація в атмосфері не досягне подвоєного значення в порівнянні з доіндустріальним.

Проблема зміни клімату в результаті емісії парникових газів повинна розглядатися як одна з найважливіших сучасних проблем, пов’язаних з довгостроковими діями на оточуюче середовище, і розглядати її потрібно в сукупності з іншими проблемами, викликаними антропогенними діями на природу.

Список літератури

1. Парниковий ефект, зміна клімату і екосистеми. / Під редакцією б. Боліна, Би. Р. Десса, Дж. Ягера, Р. Уорріка. / Ленінград, Гидрометеоїздат - 1989.

2. М.І. Будико. Клімат і життя. / Ленінград, Гидрометеоїздат - 1971.

3. М.І. Будико. Зміни клімату. / Ленінград, Гидрометеоїздат - 1974.