Екологічна оцінка природних умов басейну річки Рудка (Волинська область) (стр. 10 из 14)

2) луківництво у системі комплексного використання земель;

3) оптимізація режиму застосування добрив в першу чергу азотних за рахунок мобілізації азотфіксуючих здатностей бобових трав.

Широковідоме застосування рослин для утилізації надлишку мінеральних та органічних добрив. Поглинання надлишку поживних речовин в ґрунті сприяють буферні смуги біля водних джерел, що дозволяє покращити якість води.

Основним напрямком здійснення біологічних меліорацій е оптимізація екстенсивного використання сіножатей та пасовищ з метою збереження різноманіття лучних екосистем. При цьому слід дотримуватись наступних принципів:

- чітко регулювати інтенсивність відчуження ґрунтових травостоїв;

- максимальне збереження потенціалу генофонду лучних рослин;

- впровадження способів використання сіножать і пасовищ, які б забезпечували охорону ландшафтів.

Сучасний підхід щодо оптимізації господарювання призводить, як правило, не тільки до зменшення площ природних луків та збіднення їх видового складу, а й до загальної деградації довкілля. Збіднення видового складу лучного травостою відбувається під впливом двох основних чинників: відсутності догляду і збільшення площ сіножать і пасовищ, які інтенсивно удобрюються. До луків, які підлягають охороні відносяться:

- рослинні спільноти на вапняках і піщаних ґрунтах;

- заплавні луки;

- вологі ґрунти на торф’яниках.

5.3.3 Агротехнічні та протиерозійні заходи

Особливу роль у формуванні екологічно стійких ландшафтів відіграють агротехнічні та протиерозійні заходи.

Основні принципи агротехнічних та протиерозійних заходів такі:

1) спеціалізацію господарства і структуру посівних площ слід установлювати з урахуванням ступеня еродованості ґрунтів;

2) межі господарств, полів, ділянок, лісосмуг слід розміщувати по вододільних лініях чи упоперек схилів за напрямком основних горизонталей. У районах з дуже вираженою вітровою ерозією і схилах крутизною до 1º лінійні межі слід розміщувати упоперек напрямку пануючих вітрів;

3) ділянки з дуже еродованими ґрунтами треба відводити під постійне залуження, заліснення, багаторічні насадження.

До заходів протиерозійного обробітку ґрунту належать: контурний обробіток ґрунту, глибока оранка чи оранка з грунтопоглибленням, плоско різний обробіток із зберіганням стерні, комбінована оранка плугами з полицями та без них, смугове розпушування, квотування, сівба по борознах, осіннє щілювання ґрунту під озимими та багаторічними травами, щілювання чи переривчасте боронування ґрунту під час міжрядного обробітку ґрунту на схилах разом з заходами, що запобігають стіканню опадів з ущільненої поверхні ґрунту.

Спеціальні заходи для затримання снігу та регулювання сніготанення –це розстановка щитів, валкування, смугове ущільнення та затемнення снігу. З метою регулювання танення снігу запроваджують також смугове вкриття його тонким шаром подрібненого торфу, гною або землі.

Передбачається протиерозійний захист земель за допомогою рослинності, зокрема багаторічних трав та однорічних культур суцільного способу сівби (крім лісомеліоративних насаджень). До них належать: освоєння ґрунтозахисних сівозмін із зональним набором культур, постійне поліпшення сортового складу культур, контурне закладання багаторічних насаджень, сівба в міжряддях багаторічних трав та однорічних культур та інші. Ґрунтозахисні сівозміни краще насичувати багаторічними травами, озимими та ярими зерновими.

Для захисту пасовищ від ерозії та підвищення їх продуктивності застосовують поверхневе і докорінне їх поліпшення. Для поверхневого поліпшення відводять малозбиті схили на яких відносно добре зберігся природний травостій. На них без розорювання можна забезпечити значне підвищення продуктивності угідь, підсіваючи злакові і бобові трави. [Л-13,16]

5.4 Прогноз екологічного стану басейну з врахуванням запланованих природоохоронних заходів

Методикою передбачається можливість здійснення управління екологічним станом басейну річки. Для цього, користуючись таблицею №5.1, виділяємо найбільш загрозливі показники, які зумовлюють існуючу екологічну ситуацію в басейні і які можливо покращити за рахунок здійснення природоохоронних заходів.

Таблиця 5.4 - Оцінка екологічного стану басейну річки Рудка після природоохоронних заходів

Показники	Значення індексу	Стан якому відповідає індекс	Заходи	Стан, що прогнозується	Новий індекс	Об’єм заходів
Лісистість	40	задовільний	Створення суцільних лісових насаджень на не зручних землях. Насадження протиерозійних, полезахисних та водоохоронних смуг. Контурно-меліоративна організація території, насичення сівозмін багаторічними травами та бобовими культурами. Винесення земель із с/г використання. Створення біоцентрів та біокоридорів.	добрий	30	5
Розораність	40	задовільний		добрий	30	5
Екологічно стійкі території	55	катастрофічний		задовільний	40	3,35
Еродованість	25	покращений	Екологічно досконалі прийоми обробітку грунту. Формування структури сівозмін (25-30% багаторічних трав та бобових культур).	покращений	-	-
Клас якості води	45	незадовільний	Пере залуження прибережних полос, проведення гідротехнічних компенсаційних заходів, контроль за якістю стічних вод, які скидаються у річку.	задовільний	40	1

Визначаємо комплексний показник антропогенного навантаження з врахуванням нових індексів – КПАН*

Загальний екологічний стан басейну на підставі КПАН^* показує, що він є добрим.

Після того, як ми провели природоохоронні заходи щодо покращення екологічного стану басейну, то його значення стало відповідати доброму стану. Це підтверджує і розрахований показник КПАН^*. [Л-8,12]

6. Обґрунтування моніторингу антропогенних змін в басейні р. Рудка

6.1 Виділення об’єктів моніторингу в басейні р. Рудка (поверхневі води суші, ґрунтовий покрив, атмосферне повітря, території з різним рівнем радіаційного забруднення)

Моніторинг – це система спостережень і контролю за природними та природно-антропогенними комплексами, а також процесами, що проходять у них, з метою забезпечення раціонального використовування природних ресурсів і охорони навколишнього середовища.

Моніторинг включає наступні основні напрямки діяльності:

1. Спостереження за факторами дії на НПС і за станом середовища.

2. Оцінка фактичного стану природного середовища.

3. Прогноз стану НПС і оцінка прогнозного стану.

Основні завдання моніторингу:

1) спостереження за станом біосфери, оцінка й прогноз зміни її стану;

2) визначення ступеню антропогенної дії на НПС;

3) виявлення факторів та джерел забруднення НПС;

4) виявити критичні та екстремальні ситуації.

В басейні р. Рудка проводяться моніторингові спостереження за станом водних об’єктів, ґрунтового покриву, атмосферного повітря та територій з різним рівнем радіаційного забруднення.

Моніторинг поверхневих вод –це система послідовних спостережень, збору, обробки даних про стан водних об’єктів, прогнозування їх змін та розробка науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень.

Основними завданнями моніторингу поверхневих вод є контроль та спостереження, оцінка та прогноз стану якості води. Система моніторингу є інформаційною і не включає в себе елементів управління. Вода є складовою частиною управління навколишнім середовищем і регулювання його якості.

Спостереження за водними об’єктами тісно пов’язані з прогнозом їх стану. Спостереження повинні включати дані про склад і характер забруднень, про реакції гідро біонтів і зміни стану водних об’єктів. Дані цих спостережень повинні порівнюватись з даними про природний стан водних об’єктів до початку помітного антропогенного впливу, тобто необхідно мати дані про „фонові” характеристики якості і кількості водних об’єктів.

Основною метою налагодження системи спостережень і контролю за рівнем забруднення водних об’єктів є одержання даних про природну якість води та оцінка зміни якості води під дією антропогенних факторів.

Моніторинг ґрунтового покриву є періодичний контроль динаміки основних ґрунтових процесів–фізичних, хімічних, біологічних та інших – у природних умовах та при антропогенних навантаженнях.

В Україні розроблена концепція ґрунтового моніторингу (В.В. Медведєв, Т.Н. Лактіонов, 1992), згідно з якою мета моніторингу –отримання інформації для вироблення управлінських рішень щодо стабілізації і поліпшення якості ґрунтів, екологізації землеробства та досягнення кінцевого результату – розширеного відтворення ґрунтової родючості.

Головним завданням радіоекологічних досліджень –комплексність оцінки стану екосистеми, включаючи її дію на людину. Радіоекологічний моніторинг є складовою частиною державного моніторингу і здійснення його проводиться трьома видами: базовий (стандартний), кризовий (оперативний), науковий (фоновий).

У басейні р. Рудка можна виділити слідуючи об’єкти спостережень:

- річка

- ґрунти

- атмосферне повітря

- рівень радіоактивного забруднення.

6.2 Надання рангу об’єктам моніторингу

На підставі аналізу і оцінки існуючого стану басейну малої річки Рудка здійснюється облік об’єктів моніторингових спостережень (ОМС), яким надається ранг в залежності від рівня антропогенного навантаження.

Перший ранг надається об’єктам, які зазнають найбільшого антропогенного впливу; другий ранг мають об’єкти, що знаходяться під помірним антропогенним впливом; третій ранг надається об’єктам моніторингових спостережень з найменшим антропогенним впливом або при його відсутності.