Для оцінки екологічного стану поверхневих вод використовується кількісний показник – індекс фітоіндикації екологічного стану водного середовища за вищими водними рослинами (Іf). Величина індексу фітоіндикації залежить від видової різноманітності ценозів, наявності чутливих видів, прозорості води, а ефективність фітоіндикації або межі застосування залежать від вибраних для характеристики ділянок. Зростання значення індексу вказує на погіршення стану поверхневих вод. Для можливості порівняння видового складу введений коефіцієнт сприятливості для розвитку ВВР (Кспр), і, залежно від чутливості виду до забруднень, коефіцієнт значущості індикатора (Zi)
Індекс фітоіндикації може бути розрахований за формулою:
де: N – загальна кількість видів на 10 майданчиках по 50 м2 (пробні майданчики мають охоплювати усі пояси рослинності від берега углиб водойми, крім явищ монотипізації рослинності), N>=10;
n – кількість занурених видів + число індикаторів (чутливих видів), n>0;
Кспр – коефіцієнт сприятливості для розвитку угрупувань ВВР, введений для можливості порівняння видового складу водних об’єктів або їх ділянок, що різняться за гідрологічними та гідрофізичними характеристиками; Кспр = 0,8;
Zi – коефіцієнт значущості індикатора вазначений залежно від чутливості виду до забруднень.
Таблиця 3.4 - Екологічні групи макрофітів
№ з/п | ВВР | Екологічні групи | |
Українська назва | Латинська назва | ||
1234567891011121314151617181920 | Осока шорсткаМ’ята водянаСтрілолист стрілолистийКушир занурений Рдесник кучеревийЩавель прибережнийЦикута отруйнаОчерет звичайнийРяска малаКомиш лісовий Очеретинка звичайнаПівники водяніСпіродела багатокореневаЛепешняк великийЧастуха подорожниковаВех широколистийСусак зонтичнийВодяний хрін Гірчак земноводний Жабурник звичайний | Carex SpMenta aquaticaSaqittaria saqittifoliaCeratophyllum demersumPotamigeton CrispusRumex hidrolapatumCicuta virosaPragmites australisLemna minorS syltaticusPhalavoides arundinaceaIris pseudacorusSpirodela polyrrizaGliceria maximaAlisma phantago-aquaticaSium latifoliumBotomus umbellatusNasturtium amphibiumPolygonum amphibiumHydrocharis morsus-ranue | ГелофітГелофітГелофітГелофітГелофітГелофітГелофітГелофітПлейстофітГелофітГелофітГелофітПлейстофітГелофітГелофітГелофітГелофітПлейстофітГелофітПлейстофіт |
За індексом фітоіндикації клас якості води 4, а стан водного середовища - поганий. [Л-16,7,8]
Стан водних ресурсів можливо визначити за величиною показника використання водних ресурсів (ПВВР), який визначається за формулою:
Стан водних ресурсів оцінюється за допомогою таблиці, в якій наведені значення вагових коефіцієнтів, індекси та межі значень показника використання водних ресурсів. Рівень використання водних ресурсів в басейні річки може коливатись від „покращеного” до „катастрофічного”.
Таблиця 3.5 - Таблиця для визначення рівня використання водних ресурсів
№п/п | Показник | Вагові коефіцієнти | Індекси для визначення ПВВР | |||||
Од. вимірювань | Величина | 10 | 15 | 30 | 50 | 65 | ||
1 | Безповоротне водоспоживання | % | 0,04 | <10 | 10 | 11-19 | 20-25 | >25 |
2 | Надходження стічних вод | % | 0,08 | <6 | 7-15 | 16-49 | 50-75 | >75 |
3 | Клас якості води | клас | 0,08 | 1 | 2 | 3 | 4-5 | 6 |
Межі значення ПВВР | <10 | 10-20 | 19-40 | 41-60 | 61-65 | |||
Стан водних ресурсів | 1* | 2* | 3* | 4* | 5* |
Отже, показник використання водних ресурсів в басейні річки Рудка оцінюється як задовільний. [Л-8,9]
4. Використання земельних ресурсів в басейні річки
4.1 Характер використання поверхні водозбору
Сільськогосподарське освоєння басейну складає 55,1%. Сільськогосподарські угіддя басейну р. Рудка складають 10,3 тис. га або 55,1% від його загальної площі. Орні землі займають 5,74 тис. га або 30,7% від його загальної площі.
На території басейну розміщено 5 сільськогосподарських підприємств, в тому числі 5 колективних господарств. Лісгоспи, ліспромгоспи, лісгоспзаги та інші лісні організації займають 6,545 тис. га або 35,0% від загальної площі басейну. Державний земельний фонд міста та інші селища міського типу, промислові, транспортні та інші сільськогосподарські організації, підприємства і установи займають 1,858 тис. га або 9,9% від загальної площі басейну. Експлікацію земель басейну показано у таблиці №4.1.
Таблиця 4.1 - Експлікація земель басейну
Басейн річки | Загальна площа | В тому числі: | |||||||
ріллі | Багаторічнінасадження | сінокоси | пасовища | Всього сільськогоспод. угідь | Присадибні землі | Ліс | Інші площі | ||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
р. Рудка | 18700 | 5742 | 37 | 1448 | 3070 | 10297 | 476 | 6545 | 1382 |
Осушені землі | |||||||||
4035 | 1839 | 1319 | 801 | 3959 | 4 | 72 | |||
Заплава | |||||||||
2941 | 458 | 3 | 764 | 745 | 1980 | 618 | 343 | ||
Осушені землі | |||||||||
807 | 91 | 460 | 251 | 802 | 5 | ||||
Прибережна зона | |||||||||
110 | 4 | 60 | 39 | 2 | 5 |
При використанні земельних ресурсів в останні роки спостерігається зменшення ріллі в зв’язку з впровадженням контурно-меліоративної організації території, відведенням земель під сади-городи, землі запасу і організацію фермерських господарств. Динаміка використання земельних ресурсів в басейні р. Рудка показано у таблиці №4.2. [Л-1]
Таблиця 4.2 - Динаміка використання земельних ресурсів
Показники | Одиниці виміру | Величини показників по роках | ||
1985 | 1990 | 1994 | ||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
Басейн в цілому | ||||
Площі:ЛісівРілліЛуківОсушених земельЧисельність худоби:ВРХВ т.ч. коровиСвиніВівці, козиКоніВнесення добрив і отрутохімікатів:ОрганічніМінеральніотрутохімікати | ГаГаГаГаГолГол.Гол.Кг/гаКг/гаКг/га | 65585623458239681911560385983214248414000192,33,12 | 65455780453440351978662846560192754216700224,52,92 | 65455742451840351225042707320181978611500121,02,45 |
Заплава | ||||
Площі:ЛісівРілліЛуківОсушених земель | ГаГаГаГа | 6283641596726 | 6184681509807 | 6184681509807 |
Прибережна смуга | ||||
Площа:ЛісівРілліЛуків | ГаГаГа | 2499 | 2499 | 2499 |
В межах прибережної смуги добрива та отрутохімікати не вносяться. |
Під впливом осушення в ґрунтах басейну малої річки спостерігається цілий ряд негативних явищ, таких як заболочування, підтоплення, карст та суфозія, дегуміфікація мінерального ґрунту.
Вторинне заболочування осушених земель відбувається через вихід з ладу дренажних систем. Визначається цей показник рівнем залягання ґрунтових вод в середньому за рік. Щоб покращити цей показник потрібно провести слідуючи заходи:
1. Зміна напрямку використання земель, трансформація їх у сіножаті.
2. Провести реконструкцію меліорованих систем.
3. Планування поверхні і перехід на гребнево-грядову технологію вирощування.
Ступінь прояву заболочення в басейні річки Рудка від слабого до дуже сильного.
Дегуміфікація мінерального ґрунту відбувається під дією антропогенного впливу, зокрема нераціонального використання земель. Рівень деградації даного показника визначається як задовільний. Для покращення стану ґрунтового покриву необхідно провести слідуючи заходи:
1. Внесення органічного добрива.
2. Внесення у потрібній кількості мінеральних добрив.
3. Внесення місцевих меліорантів (рослинних решток, сапропелю).
В загальному стан ґрунтового покриву в басейні річки Рудка можна оцінити як задовільний. [Л-3,8]
Басейн річки Рудка розміщений згідно районування території України по потенційній загрозі ерозійних процесів в п’ятому районі агрогрунтової зони Українського Полісся. Рівень потенційної ерозійної небезпеки в басейні є середнім. Основні дані про фактичні, граничнодопустимі норми ерозії та оцінку протиерозійної стійкості ґрунтів наведено у таблиці №4.3.
Таблиця 4.3- Стан потенційної ерозійної небезпеки ґрунтів в басейні р. Рудка
Назва | Глибина гумусового горизонту, см | Вміст гумусу,% | Втрати грунту в результаті ерозії,т/га за рік | Оцінка протиерозійної стійкості ґрунту | Фактичні втрати в результаті ерозії,т/га за рік | Гранично допустимі норми ерозії,т/га за рік |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
Дерново-підзолисті піщані і глинисто піщані | 15-18 | 0,6-1,8 | 9,1 | слаба | 2,5 | 1,0 |
Дерново-підзолисті глеюваті і глинисто-піщані | 18-25 | 0,7-2,2 | 8,7 | слаба | 2,0 | 2.0 |
Дерново-підзолисті глеюваті супіщані і легкосуглинисті | 20-28 | 0,6-3,6 | 8,6 | слаба | 1,9 | 2,0 |
Лучні супіщані і легкосуглинкові | 50-60 | 1,9-7,4 | 8,9 | середня | 2,3 | 2,5 |
Дерново-підзолисті і дерново-глейові піщані і глинисто піщані | 18-25 | 1,9-7,4 | 8,7 | слаба | 2.0 | 2,0 |
Дернові і лучні карбонатні супіщані і легкосуглинкові | 20-50 | 1,4-3,9 | 9,0 | середня | 2,3 | 2,5 |
Дерново-підзолисті дернові глейові супіщані і легкосуглинкові | 20-30 | 2,7-8,6 | 8,7 | слаба | 2.0 | 2.0 |
Лучні глейові і лучно-болотні супіщані і легкосуглинкові | 20-50 | 1,3-9,3 | - | - | - | - |
Торфовища | 0,5-1,5 | - | - | - | - | - |
З таблиці видно що найбільш загрозливий ерозійний стан є у дерново-підзолистих піщаних і глинисто-піщаних ґрунтів так як фактичні втрати в результаті ерозії перевищують гранично допустимі норми ерозії в 1,5 рази.