На складі АТ “Плодородие” ст. Баловне Ново одеського району зберігається близько 500 т отрутохімікатів; усього ж їх на території області – більше 800 т.
В області немає полігону промислових токсичних відходів, тому гальванічний мул, відходи лакофарбових матеріалів, гуми накопичуються на підприємствах, і часто в місцях, абсолютно не пристосованих для цього. Так, на Чорноморському суднобудівному заводі звалище промислових відходів знаходиться прямо на березі Бузького лиману в водоохоронній зоні. Більшість промислових відходів потрапляє на побутові смітники.
Найбільше звалище сміття на території області розташоване в смт Велика Корениха поблизу Миколаєва. Її площа – 31,55 га. Щорічно сюди надходить близько 700-850 тис.м.куб. відходів. Скільки ж відходів потрапляє на імпровізовані звалища, сказати не може ніхто. Орієнтовно, в області нараховується не менше 100 несанкціонованих місць розміщення відходів. Нерідко можна знайти такі звалища і на вулицях населених пунктів, берегах річок, в лісових насадженнях. Дуже прикро, адже це –якраз той чинник екології, який населення в змозі покращити самотужки, але чомусь цього не робить.
6. Енергетика
В Миколаївській області частка продукції електроенергетики за останні 10 років зросла в 3,7 раза і зараз складає більше 22% усієї продукції промисловості. На Південно-Українській АЕС сьогодні експлуатуються 3 енергоблоки сумарною потужністю 3000 Мвт, котрі виробляють 98,5% усієї електроенергії області. Однак Південно-Український енергокомплекс приносить, окрім значних надходжень до місцевого бюджету, приносить іще й чималі екологічні проблеми. Безпека роботи ядерних реакторів – питання №1 на порядку денному. Крім того, ядерне паливо, що використовується, - потенційне джерело забруднення навколишнього середовища. Дослідження, проведені в населених пунктах неподалік АЕС, показали, що радіаційний фон там – у межах 12-15 мкр/ч. Це небагато, але не так уже й мало ( особливо, якщо врахувати, що на півночі Київської області, що знаходиться в зоні радіоактивного забруднення від ЧАЕС, радіаційний фон приблизно такий самий).
“Сусідство” з АЕС викликає в багатьох знервованість, радіофобію, через її потенційну небезпечність. Також це пояснюється тим, що населення має перед собою наочний приклад того, які наслідки може мати аварія на АЕС, і відсутністю необхідних знань про радіацію як таку.
З 1994 року ставок-охолоджувач ПУАЕС через надмірне засолення працює в режимі постійної “продувки”, тобто в ньому відбувається заміна солоної води на прісну з річки Південний Буг. Проблема в тому, що підвищення таким чином рівня солоності води в річці вкрай негативно впливає на її прісноводну флору та фауну.
З 200 року було поновлено роботи по добудові Ташлицької ГАЕС. Подальше нарощування потужності цієї ГАЕС потребує заповнення Александрівського водосховища. Під водою опиняться унікальні куточки регіонального ландшафтного парку “Гранітно-степове Побужжя”, історичні місця, непоправної шкоди буде завдано рослинному і тваринному світу.
В Миколаївській області, однак, є і вдалі приклади використання відновлюваних природних енергоресурсів, і вітрова електростанція поблизу с. Парутіне та геліоустановка для підогріву води в Миколаївському Будинку дитини – чудове підтвердження цього.
7. Вплив забруднення навколишнього середовища на здоров’я людини
Як відомо, руйнівний вплив людини на навколишнє середовище, врешті-решт, відбивається на здоров’ї самої людини.
За даними лікарів, стан здоров’я населення Миколаївської області є вкрай незадовільним. У порівнянні з 19997 роком, кількість зареєстрованих хворих збільшилася не 13%. Більше, ніж раніше населення скаржиться на хвороби органів дихання, кишково-шлункового тракту, системи кровообігу, статевої системи, цукровий діабет.
За даними вчених, негативні фактори, що мають вплив на здоров’я людини, за значимістю розподіляються так:
- соціальні – 37%;
- забруднення атмосферного повітря – 21%;
- медичні та біологічні – 19%;
- забруднення питної води – 13%;
- інші причини – 10%.
Складний соціально-економічний стан Миколаївської області негативно впливає на демографічну ситуацію регіону. Відбувається старіння населення з одночасним скороченням середньої тривалості життя. У 2000 році смертність в області майже удвічі перевищила народжуваність, в результаті чого процес вимирання населення області пришвидшився майже на 8%.
Загальний вплив екологічних факторів (стан повітря, води, ґрунту) є дуже великим, а наслідки – часом, абсолютно не передбачуваними. Так, у 2000 році вперше в Україні частину Першотравневого району Миколаївської області було оголошено зоною надзвичайного екологічного стану через захворювання 14% жителів токсикодермією за досі нез’ясованих обставин.
8. Увага! Каракурти
Як бачимо, загрозу для населення Миколаївщини становлять проблеми не лише техногенного, а й біологічного характеру. І вже сьогодні екологи виділяють окремим пунктом ще одну болючу проблему області – нашестя агресивних каракуртів. За останні роки на території Миколаївщини від їхніх укусів померло вже троє людей. Загалом же до лікарень за цей час з приводу укусів каракуртів зверталося більш, ніж два десятки людей. Очевидно, такій активності отруйних павуків сприяє підвищення рівня опадів останнім часом, і, можливо, погіршення екологічного стану їх природного середовища мешкання.
9. Екологічні організації та ЗМІ
В області функціонують осередки Партії Зелених України, екологічного товариства “Миколаївщина”, організація “Діти майбутнього”, “Екоініціатива”, “Новое поколение”, а також чимало організацій районного рівня. Серед екологічних ЗМІ, або тих, котрі принаймні іноді опікуються екологічними проблемами Миколаївщини, газета “Український південь”, “Южная правда”, “Новое поколение”, “Вечерний Николаев”, “Зелений кур’єр” Партії Зелених Миколаївщини.
10. Висновок
Миколаївська область – не настільки екологічно проблемна, як скажімо, Донеччина чи Дніпропетровщина, однак і вона має свої екологічні проблеми. Найсуттєвіші серед них – забруднення водних ресурсів і нестача питної води, ерозія ґрунтів, надмірна кількість відходів, критична демографічна ситуація. Через географічні особливості розташування потерпає область і від отруйних павуків каракуртів.
На території області діє значна кількість екологічних організацій різних рівнів, частина з яких має власні екологічні видання. Частиною екологічних ЗМІ опікуються і державні адміністрації області.
Використані джерела:
1. “Николаевская область. Экологический справочник” Партії Зелених України;
2. Газета “Український південь”, №37;
3. Газета “Южная правда”, №23.