Екологічно чисті ліки. Вимоги до їх виробництва (стр. 2 из 4)
Лабораторії з контролю якості слід проектувати таким чином, щоб вони відповідали призначенню і були придатні для проведення досліджень. Вони мають бути достатньо просторі, щоб уникнути змішування, переплутування, а також перехресної контамінації. У лабораторіях улаштовують зони для зберігання відібраних проб та стандартних зразків (за потреби, забезпечені холодильними камерами), а також для зберігання нормативної документації, протоколів та записів.
У процесі проектування випробувальних лабораторій слід враховувати придатність будівельних матеріалів, передбачати пожежо-, вибухо-, електробезпечність, а також вентиляцію. Для біологічних, мікробіологічних і радіоізотопних лабораторій влаштовують окремі вентиляційні пристрої та інші системи забезпечення.
Вимоги до обладнання
Виробниче обладнання слід конструювати, проектувати, розміщувати й обслуговувати таким чином, щоб воно відповідало своєму призначенню і технологічним процесам. Ремонтне й технічне обслуговування устаткування не мають негативно позначатися на якості продукції.
Виробниче устаткування повинно бути запроектоване так, щоб його можна було легко й ретельно очищати. Очистку проводять відповідно до виробничих інструкцій. Обладнання зберігають лише в чистому й сухому вигляді. Обладнання (інвентар), яке використовують для миття і чистки, потрібно вибирати й використовувати так, щоб воно не стало джерелом контамінації.
Виробниче обладнання не повинно негативно впливати на якість продукції. Частини (поверхні) виробничого обладнання, які контактують із продукцією, мають бути виготовлені з матеріалів, які не вступають із нею в реакцію, не володіють абсорбційними властивостями і не виділяють достатньої кількості речовини, щоб це позначилося на якості, продукції.
Обладнання, яке використовують для виробництва лікарських засобів кількох найменувань, треба детально очищати до повної відсутності (з установленим ступенем підтвердження) у промивних водах слідів компонентів лікарських засобів, які виготовляють. Обладнання, яке використовують для виробництва тільки одного лікарського засобу, очищають, щоб не допустити змішування між собою частин різних серій цього лікарського засобу.
Вимоги до виробництва
Виробляють лікарські засоби за методиками, чітко викладеними в технологічних регламентах і виробничих інструкціях, з урахуванням принципів і правил, які підлягають виробничій практиці, що потрібно для отримання готової продукції належної якості відповідно до реєстраційної та ліцензійної документації. Вести виробничий процес і наглядати за ним повинен тільки компетентний і кваліфікований персонал. Всю сировину, матеріали й напівпродукти, що надходять на підприємство для виробництва лікарських засобів, слід контролювати, аби гарантувати, що продукція відповідає вимогам нормативної документації. Порядок надходження напівпродуктів, у тому числі продукції «ангро», повинен відповідати порядку надходження сировини. На всіх стадіях технологічного процесу сировину, матеріали й іншу продукцію слід захищати від мікробної або іншої контамінації. Під час роботи із сухими речовинами і продукцією треба вживати особливих заходів обережності щодо запобігання утворенню й поширенню пилу. Це особливо важливо у процесі роботи із сильнодіючими, сенсибілізуючими, наркотичними й отруйними речовинами. Вхід до виробничих приміщень дозволений тільки обслужуючому персоналу й уповноваженим особам. Треба запобігати контамінації однієї сировини іншою сировиною чи продукцією.
Перехресній контамінації запобігають проведенням таких основних технологічних й організаційних заходів:
а) виробництво в окремих ізольованих зонах (потрібне для такої продукції, як пеніцилін, вакцини, препарати, що містять живі мікроорганізми, і деякі інші біологічні препарати) або виготовлення різних препаратів із розділенням за часом після відповідного прибирання й очищення приміщень та обладнання;
б) застосування відповідних повітряних шлюзів і витяжної вентиляції;
в) зведення до мінімуму ризику контамінації, яку може спричинити рециркуляція нефільтрованого повітря, а також надходження незворотного або недостатньо обробленого повітря;
г) зберігання технологічного одягу, який використовують у приміщеннях, де працюють із сировиною і продукцією, з якою пов'язаний особливо великий ризик перехресної контамінації, тільки в цих приміщеннях;
д) застосування відповідних способів очищення й деконтамінації з гарантованою ефективністю;
є) використання під час виробництва «закритих систем»;
є) контрольні дослідження на залишкову продукцію;
ж) маркірування обладнання із зазначенням статусу його чистоти.
У виробничих приміщеннях періодично здійснюють мікробіологічний контроль і, за потреби, контроль повітря на вміст частинок або концентрацію відповідних речовин. Наведена нижче таблиця демонструє оптимальні величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря у робочій зоні виробничого приміщення:
Вимоги до роботи з токсичними речовинами
Нерідко персонал має справу з токсичними речовинами. Токсична дія отрути значною мірою залежить від її хімічної структури. Для речовин, які мають наркотичну властивість, токсичність зростає із збільшенням числа атомів вуглецю. Так, патологічна дія збільшується від пентану (С Н12) до октану (С8Н ), від етилового спирту (С2Н5ОН) до амілового (С5Н11ОН).
Токсична дія речовини певною мірою залежить від її дисперсності. Як правило, чим вища дисперсність, тим більша токсичність отрути. Так, цинк і деякі інші токсичні метали не токсичні для людини в грубодисперсному стані. Якщо ці метали надходять до організму людини в тонкодисперсному стані (наприклад, при вдиханні парів цинку), то вони стають токсичними для нього. Токсичну дію речовин визначають розчинністю в рідкому середовищі. Чим вища розчинність, тим більша токсичність. Особливе значення має розчинність отрут у ліпоїдах, бо при цьому виникає можливість швидкого проникнення в нервові клітини.
Практичне значення мають концентрації отрут у повітрі, вдихання яких може викликати той чи інший ефект в організмі й дози речовин, які надходять до організму через шкіру або кишково-шлунковий тракт, здатні викликати певні зміни.
Розрізняють абсолютно смертельні концентрації (дози), які спричинюють 100 % летальність експериментальних тварин (LD100); середньо смертельні концентрації, які спричинюють смертність 50 % експериментальних тварин (LD50), та концентрації, які викликають смертність менше 50 % експериментальних тварин.
Для практики важливо знати концентрації (дози), які викликають гострі, підгострі й хронічні отруєння, в останньому випадку мають на увазі концентрації (дози), які спричинюють отруєння при тривалій їх дії.
Комбінована дія промислових отрут зустрічається дуже часто. Можливі три основні типи комбінованої дії хімічних речовин:
— синергізм, коли одна речовина підсилює дію іншої речовини (NO2 і СО; алкоголь і отрути);
— антагонізм, коли одна речовина послаблює дію іншої (етилмеркурхлорид + гексахлорциклогексан);
— адитивна дія, коли дія речовин сумується.
Сила дії отрути залежить від тривалості контакту з організмом. Звичайно, тут є пряма залежність: що триваліша експозиція, то вищий ефект дії.
Якщо виділення отрути або перетворення відбувається повільніше, ніж її надходження, то отрута може накопичуватися в організмі (кумулятивна дія) і тривалий час діяти на організм (свинець, ртуть тощо).
Є група речовин, які накопичуються в організмі, тісно зв'язуються з тканинами і спричинюють необоротні зміни. У цьому разі йдеться про матеріальну кумуляцію. Концентрація (доза) значення не має, важлива лише тривалість дії.
Друга група речовин (бензол, бензин та ін.), навпаки, не викликають необоротних змін у тканинах, а тільки функціональні (функціональна кумуляція). Для цієї групи речовин вирішальне значення має концентрація (доза).
За високої температури повітря внаслідок збільшення легеневої вентиляції і швидкості кровообігу підвищується сорбція пари й газу через легені, унаслідок прискорення кровообігу в шкірі значно швидше проходить проникнення крізь неї.
Особливості фізіологічного стану працівників теж значною мірою впливають на розвиток отруєння.
Велике практичне значення має зміна чутливості до отрут залежно від віку працівників. У підлітків організм позначений меншою опірністю до впливу майже всіх шкідливих чинників виробничого середовища, у т. ч. виробничих отрут.
Саме тому дуже актуальним є питання профілактики виробничих отруєнь. До методів профілактики промислових отруєнь та захворювань відносять гігієнічне нормування, технологічні, санітарно-технічні, медико-санітарні заходи та засоби індивідуального захисту.
Як офіційний гігієнічний норматив для повітря робочої зони в нашій країні прийнято гранично допустиму концентрацію (ГДК).
Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони - це такі концентрації, які за щоденної (крім вихідних днів) роботи протягом 8 год. або іншій тривалості, але не більше 41 год. на тиждень, протягом усього робочого стажу не можуть спричинити захворювань або відхилень у стані здоров'я, які виявляють сучасними методами досліджень, у процесі роботи або у віддалені строки життя нинішнього й наступного поколінь.
У міру накопичення нових даних про токсичність регламентованих шкідливих речовин їхні ГДК переглядають. Так, ГДК бензолу змінювали 4 рази (з 200 мг/м3 до 100, 50, 20 та 5 мг/м3), аніліну — 3 рази (з 10 мг/м3 до 5,3 та 0,01 мг/м3).
Технологічні заходи запобігання професійним отруєнням є найрадикальнішими. До основних технологічних заходів відносять: