Міністерство Аграрної Політики України
Таврійська Державна Агротехнічна Академія
Кафедра: Екологія та охорона навколишнього середовища.
Курсова робота
На тему: ,, Екологія рідких тварин України”
Виконав: Шевченко Дмитро Олегович 233гр.
Перевірила: Моісеєнкова Людмила Володимерівна
Мелітополь 2006р.
План
Вступ
1. Створення Червоної книги, як державного документа про сучасний стан видів рослин і тварин України, що перебувають під загрозою зникнення
1.1 Ссавці
1.2 Птахи
1.3 Плазуни
1.4 Земноводні
1.5 Комахи
1.6 Риби
2. Створення та розташування Українських Заповідників
3. Книга людської совісті
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Так уже склалось в природі, що людина з давніх-давен використовує тварин для своїх потреб. Ще первісні люди полювали на мамонтів, биків, тарпанів, оленів, бобрів та на багатьох інших представників тваринного світу. М’ясо їхнє вона брала собі на їжу, з шкур шила одяг, а з кісток будувала житла та виготовляла знаряддя праці.
Поступово диких тварин приручили: собаки стали охороняти домівку людини, коні додавали людині швидкості в пересуванні, бики спушували землі під посіви, перевозили вантажі, а кози, свині, кури, качки, гуси урізноманітнювали її харчування. Із свого тваринного хазяйства людина також могла одягатися і взуватися - мала все необхідне в себе дома. Та людина не просто приручила диких тварин, а шляхом добору вивела багато цінних порід, поліпшила потрібні їх якості колишніх лісових чи степових мешканців.
Однак мисливство, рибальство й інші форми використання диких тварин протягом усієї історії людства посідало значне місце в економіці людини.
Візьмемо навіть наш час: здавалося б окремо, у добу технічного прогресу, розвитку хімії, особливо коли такого широкого розмаху набуло виробництво синтетичних матеріалів, дикі тварини матимуть дедалі менше значення в житті людини. Одначе, виявляється, це не так. Дикі тварини, з окрема ссавці, птахи, а особливо риби та деякі безхребетні, з плином часу більше й більше використовується людиною для харчування. Дедалі ширше використовують птахів, комахоїдних звірів, хижих комах тощо для боротьби з шкідниками полів, лісів, садів. Вони замінюють хімічні методи боротьби, що призводить до забруднення природного середовища. Розвивається спортивне полювання і рибальство а скільки людей проводить своє дозвілля на природі з вудочкою або рушницею?! Це прекрасний і приємний вид спорту.
Нарешті, селекціонери використовують диких тварин для виведення нових порід або поліпшення існуючих. Інженери, вивчаючи будову органів живих організмів, конструюють різні прилади, які діють за принципом „живих машин”. А скільки тварин служать медицині і розвитку біологічної науки! Перш ніж лікарі зважаться застосувати нові ліки в боротьбі з страшною недугою, їх випробовують у лабораторіях на тваринах. І тут неоціненну допомогу науці приносять собаки, жаби, морські свинки, кролики, мавпи тощо. Тварини перші побували в космосі, торуючи дорогу для людини.
Отже, тварини - супутники нашого життя, і без них ми не можемо обійтися навіть під час відпочинку. Важко уявити собі ліс без пташиного співу, квітучий садок без золотистих бджіл. Як можна , бродячи луками, не побачити барвистого метелика, а в річці, рибалячи, не наловити риби?
Проте людина не завжди замислювалась над тим, що тваринний світ, хоч і поновлюється, усе таки не бездонний, не вичерпний колодязь. Хоча й колодязів таких немає! Коли людей на планеті вже не так багато, як тепер, а засоби полювання були примітивні, діяльність людська в меньшій мірі позначалася на чисельності окремих видів, хоча, у зникненні мамонтів, морських корів, турів та інших диких мешканців нашої планети вона зіграла неостанню роль. Безплановий хижацький спосіб господарювання призвів до того що безповоротно канули в небуття кілька сот видів хребетних тварин, а багато опинилися на грані вимирання.
Рослинний та тваринний світ, дуже чутливо реагує на зміни екологічних факторів і є чітким показником обсягу антропогенного впливу на природу. Рослини – найбільш беззахисні перед діяльністю людини, й з урахуванням сучасного стану біосфери їх охорона стала нині найбільш важливим комплексним міжнародним завданням.
Біомаса тварин становить 2% всього живого, але через висовий рівень енергетичних процесів , величезну різноманітність і висову рухливість роль фауни в біосфері дуже велика. Нині налічується близько 2 млн видів тварин (рослин – у 5 разів менше). Найчисельнішою групою є безхребетні , які становлять приблизно 99% біомаси тварин на Землі; їхнє значення в біосфері величезне, особливо в кругообігу речовин і трансформації енергії. Найважливішу роль відіграє найчисленніший тваринний світ.
Тваринний світ – одна з основних складових частин природного середовища і природних багатств нашої Країни. Про це сказано в законі про охорону і використання тваринного світу.
Ссавці, або звірі, становлять велику і різноманітну групу серед тваринного світу нашої країни. Вони живуть скрізь, де є для них їжа та сприятливі умови життя: у лісах, на луках, гірських масивах, у морях, на узбережжях водойм, у сільськогосподарських угіддях, у садах і парках, житлових і господарських будівлях.
Склад диких звірів у природному середовищі, не зважаючи на іноді здавалося б однакові умови життя, неоднаковий. Він залежить від багатьох екологічних умов: особливостей деревостану, наявності чагарникових заростей, трав’яного покриву, температурних умов, вологості повітря, висоти снігового покриву, складу ґрунту тощо.
У наш час дуже часто домінуючу роль у розселенні звірів відіграють зміни людиною природного середовища, що примушує тварин пристосовуватися до нових умов існування або мігрувати. Є тварини, які не витримують змінених умов і гинуть. Тому кількість окремих звірів у природі невелика.
На будову і спосіб життя звірів вплинули умови навколишнього середовища. Наприклад, ссавці, які живуть під землею, мають слабо розвинутий зір, зате в них добре розвинені органи, які дають їм можливість швидко пристосовуватися в ґрунті (лапи, зуби). У них відсутні вушні раковини, коротке хутро вільно прилягає до тіла в перед і назад, що сприяє вільному пересуванню в підземних ходах. У звірів, які живуть у воді, кінцівки перетворилися на плавці або ласти, тіло обтічної форми, волосяний покрив короткий і жорсткий або його немає зовсім. Від переохолодження їх захищає товстий підшкірний шар жиру.
Тварини, які ведуть напівводяний спосіб життя, також мають відповідні пристосування (обтічну форму тіла, густий волосяний покрив, який не намокає, на лапах перетинки).
Серед звірів є й такі які можуть швидко й довго літати, полювати в темряві за допомогою ультразвукової ехолокації. Це кажани.
Різноманітні і фізіологічні пристосування ссавців – різна швидкість засвоювання їжі і зимова сплячка та ін.
Будова та спосіб життя ссавців визначає значення їх у житті людини. Ссавці є джерелом промислової і лікарської сировини, харчових та інших продуктів, необхідних для народного господарства. Хутрові звіру дають народному господарству цінне хутро, деяких з них розводять на звірофермах, м’ясо диких копитних використовується як їжа.
Крім користі, окремі види диких звірів завдають і шкоду. Наприклад, дуже шкодять сільському господарству мишовидні гризуни, які в роки масового розмноження знищують значну частину врожаю. Не менш шкідливі ссавці для людини як джерело небезпечних хвороб. Звірі впливають також на процеси лісовідновлення, формування трав’янистого покриву та структури ґрунту.
Людство , стурбоване долею тваринного світу вдарило на сполох. Треба врятувати гинучи види! Збереження усіх видів тварин і рослин має велике наукове і практичне значення. І хто знає, які ще організми стануть у пригоді людини як селекційний матеріал для виведення нових високопродуктивних порід тварин або продуктами харчування, ліками, моделями для побудови нових апаратів і приладів?
Тому міжнародний союз охорони природи виніс рішення про створення „Червоної книги фактів”, туди заносяться рідкісні і зникаючі види тварин різних континентів. Використання диких звірів пов’язане з охороною і збагаченням нашої фауни. Рідкісні види тварин охороняється у заповідниках та інших заповідних ділянках. У 1948 році при ООН було створено спеціальну постійну Комісію з охорони щезаючих видів рослин і тварин, а згодом – Міжнародну Червону книгу, куди заносяться всі рослини та тварини, яким загрожує вимирання, а в 1976р. Рада міністрів УРСР ухвалила створити „Червону книгу УРСР”. У 1982 році Закон про Червону книгу прийнято і в Україні. Сьогодні до неї занесено понад 800 видів рослин і тварин з метою їх охорони і збереження, оскільки їм серйозно загрожує вимирання або знищення через людську діяльність. Проводять роботи, що сприяють відновленню зникаючих видів.
1. Створення Червоної книги України, як державний стан видів рослин і тварин України, що перебувають під загрозою зникнення
Червона книга України є основним документом, у якому мустится узагальнені відомості про сучасний стан видів тварин і рослин України, що перебувають під загрозою зникнення, та заходи щодо їх збереження та науково обґрунтованого відтворення.
До червоної книги України заносять види тварин, які постійно або тимчасово перебувають у природних умовах на території України, в межах її територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, і знаходиться під загрозою зникнення.
Занесені до Червоної книги України види тварин підлягають особливій охороні на всій території України. Організація збереження видів тварин, занесених до Червоної книги України, поліпшення середовища їх перебування, створення належних умов для розведення та розселення покладається в межах їх компетенції на Кабінет Міністрів України, Ради народних депутатів, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та інші державні органи, на які законодавствам України та Республіки Криму покладено здійснення функцій у цій сфері.