Розвитку екологічної кризи сприяють також природні екологічні катастрофи. У межах території України географічний^-географічні-фізико-географічні й тектонічний^-тектонічні-тектонічні-геолого-тектонічні умови можуть сприяти періодичному виникненню таких природних катастроф, як землетрусу силою до 7 - 8 балів по шкалі Ріхтера ( Крим, Карпати), інша територія менше, найменше - північно-східні регіони; паводки ( практично на всіх ріках, але в першу чергу в гірських районах); зсуви ( узбережжя водоймищ Дніпра, Чорного й Азовського морів); курні бури ( лісостепові й степові райони); пожежі ( полісся й лісостеп), випадання граду або великі снігопади, сіли селом і сніжні лавини взимку ( у гірських районах); ураганні вітри, посухи.
Розвиток природних катастроф активізується людською діяльністю. Через вирубку лісів у Карпатах значної почастішали катастрофічні паводки, селі, сніжні лавини, осипи.
За останнє десятиліття в Україні мали місце всі перераховані вище природні катастрофічні явища, які заподіяли більші збитки народному господарству, а іноді приводили й до людських жертв. Кілька прикладів можна привести із зовсім недавнього часу. Паводок на р. Уж восени 1992 року заподіяв збитків на майже 4 млрд. крб. З- за сильних дощів 1992 року в Карпатах рівень води в ріках піднявся на 3-5 м, були підтоплені більші площі сільгоспугідь, господарські об'єкти, кілька сіл, частини міст Мукачеве й Свалява, Ужгород, розмито кілька автодоріг, порушене електропостачання мережі сел. У вересні від сильних дощів розлився паводок у Тернопільській області, у результаті якого загинуло 6 чоловік, заподіяні збитки енергетичному комплексу, об'єктам зв'язку, сільському господарству.
1992 рік. Сильні шторми на узбережжя південного Криму. 15 жовтня сильні вітри зруйнували в Ялті пірс вантажного пора, портові будови. У море злиті цистерни з паливом, затонуло 8 невеликих судів, а великі судна одержали ушкодження. Зірвало даху з будинків, були людські жертви.
В 1992 році також трапилося 58-69 пожеж ( здебільшого антропогенного походження), у результаті яких знищено 1929 га лісу.
Прискорюють розвиток негативної екологічної ситуації й такі явища, як техногенні аварії й антропогенні катастрофи. У всіх галузях промисловості й взагалі людської діяльності 1991-1992 років їх трапилися сотні й число їх усе збільшується.
За останні 34-40 років, крім аварії на ЧАЕС, найбільш відомими по обсягах заподіяного збитку минулого: потужний сель у Бабином Яру в Києві в березні 1961 року - наслідок прориву дамби технічного резервуара цегельного заводу ( більші матеріальні збитки, кілька сотень людських жертв), пожежі не нафтових свердловинах, в 70-х роках аварії на нефте- і газопроводах, аварії на нафтогазовій платформі в Азовському морі; на очисних спорудженнях Калушского калійного комбінату ( теж 70-е роки) заподіяли не тільки економічні, але й екологічні збитки, викликавши загибель біомаси на більших площах в Азовському морі й у басейні Дніпра.
З техногенних аварій недавнього часу можна назвати аварію на Київській насосній каналізаційній станції у вересні 1993 року, коли вийшли з ладу кілька потужних насосів, і в Дніпро протягом тижня щодня зливалося майже 1,5 млн м3 фекальних стоків; аварія на Кременецькій автобазі, коли в ґрунт вилилося близько 14 тонн ДТ, нафтопродукти забруднили р. Икву аж до міста Дубно, риборозплідні станції с. Берегла; диверсія на нафтобазі м. Светловодска Кіровоградської області ( вилито близько 200 тонн пального); аварія на ТЭЦ у Чернігові в 1992 році ( пролито мазуту близько 300 тонн)
Улітку 1992 року через переповнення каналізаційних ємностей курортних міст Криму трапився масовий злив нечистот на пляжі Ялти, Алушти, Судака, Сак, Керчі, Теодозії, із цієї причини пляжі цих міст було закрито на два місяці.
Крім названих тільки в 1992-1993 роках в Україні відбулися десятки менш великих аварій на промислових підприємствах, десятки в інших сферах виробництва. Цей тривожний фактор необхідно обов'язково враховувати, ретельно аналізувати причини як техногенних так і природних екологічних катастроф і аварій і застосувати міри для їхнього попередження, запобігання або відомості негативних наслідків до мінімуму.
4. Наслідку Чорнобильської катастрофи.
На Чорнобильській техногенній аварії, що стала аварією глобального масштабу, необхідно акцентувати більшу увагу.
Як сьогодні стало відомо із численних фактів ученим-екологам, жодна катастрофа ХХ сторіччя не мала таких важких екологічних наслідків, як Чорнобильська. Ця трагедія не регіонального, не національного, а глобального масштабу. У результаті катастрофи вже загинуло багато тисяч чоловік ( 50% з тих, хто брав участь у ліквідації аварії). Колективна доза опромінення сьогодні становить 20 мільйонів людей тільки в момент ліквідації аварії.
Сильним радіоактивним забрудненням уражено 5 мільйонів га території України, більша частина яких - сільськогосподарські вгіддя, забруднено більше 1,5 мільйона га лісів. Більше 15 тисяч чоловік живуть у зоні небезпечного для життя й здоров'я забруднення, їжаку близько 1,5 мільйона чоловік проживає на території, де радіоактивне тло в десятки разів перевищує припустимі норми. Дезактивационные роботи, на які було витрачено в 1986-1989 роках мільйони, бажаних результатів не дали.
У водах Дніпра, Прип'яті, Київського водоймища концентрація радіонуклідів і через шість років після аварії було в 10-100 разів вище, ніж до аварії, а в донних відкладеннях, особливо иловых, збагачених органікою, нагромадилася величезна кількість радіоактивного бруду. Більшу небезпеку представляють для навколишнього середовища близько 100 тимчасових могильників навколо АЕС, у яких перебувають більше 40 млн м3 твердих відходів і саркофаг над четвертим блоком, що вибухнув. Там ще залишилася величезна кількість радіоактивного бруду, надійність нерозповсюдження якої зовсім не гарантована. Могильники вже сьогодні протікають, саркофаг із часом просідає й деформується, з роками стає усе більше радіоактивним.
Вплив Чорнобильської аварії на здоров'я людей дуже значно й буде проблемою не тільки для нас, але й для декількох наступних поколінь. Уже в 1991-92 роках у Житомирській і Київській областях, як і в Білорусі, по даним МОЗ України, у жительок забрудненими радіонуклідами території значно збільшилася кількість недонесених дітей і калік. Кількість важких ускладнень вагітності збільшилося в 2-3,5 рази, є серйозні генетичні зміни здоров'я. Загрозливо росте кількість випадків захворювання раком, підвищується смертність.
Наслідку цієї трагедії вічні, глобальні, і тепер можна лише говорити про здатність біосфери пристосовуватися до нових умов середовища.
II. Шляхи рішення екологічних проблем.
1. Перспективи екологічного стану й пріоритети екологічної політики держави.
Аналіз динаміки екологічного стану України показав, що за останні п'ять років екологічна криза продовжує розвиватися, розростається, охоплюючи все більші території України. Цьому сприяють: майже повна відсутність асигнувань на серйозні природоохоронні міри у всіх галузях промисловості; відсутність контролю й практична безкарність діяльності, що губить природу,; ріст кількості й потужності техногенних аварій через тотальне спрацювання устаткування й технологій на виробництвах, а також дуже низька ефективність очисних споруджень, з тих, які все-таки працюють; надзвичайно низький рівень екологічного утворення населення.
Можна, звичайно, дуже довго говорити, про те що необхідно створити черговий контролюючий і каральний орган, що буде вирішувати ці проблеми, але, як показало час, такі міри не вихід. Не перестануть люди губити природу, тільки тому, що який те контролер може їм у цьому перешкодити. Необхідно в першу чергу підвищувати рівень екологічного утворення населення України, і ввести великі матеріальні штрафні санкції за заподіювану шкоду навколишньому середовищу, як для промислових підприємств, так і для фізичних осіб. Матеріальна стимуляція таких заходів теж необхідна, але не у вигляді загадкових напрямків бюджетних засобів невідомо на що й невідомо куди, а великі податкові пільги тим підприємствам, які поставлять у себе очисні спорудження високої ефективності, і які будуть строго стежити за кількістю стоків, що скидаються. Непрацююча молодь, студенти можуть прекрасно стежити а станом парків, чистотою населених пунктів, якщо їм платити за це. Активна пропаганда в засобах масової інформації про необхідність збереження природних ресурсів і висвітленні реального стану навколишнього середовища в Україні ( щось подібне до телеканала Discovery) Паралельно із цими мірами варто збільшувати площу біосферних заповідників, національних парків, навіть якщо прийде значно скоротити площа експлуатованих земель. З голоду не вмремо, повірте. Ми вирощуємо досить, щоб прокормить себе, продати за рубіж, і при цьому зазнаємо величезних збитків, тому що наші землі виснажуються, а допомоги або хоча б відпочинку не одержують. Економічна криза має й свої позитивні сторони ( у всякому разі в нас). Кинуті протягом декількох років земельні вгіддя, на обробку яких не вистачало грошей змогли хоча б частково самоочиститися й відновитися. Закриті через економічну нерентабельність великі й середні промислові підприємства перестали забруднювати навколишнє середовище. Жалюгідні залишки Чорноморського флоту дозволили акваторії Чорного моря самоочиститися й підвищити чисельність популяцій деяких уже нечисленних видів морських організмів.
Але це все лірика, коротко розглянемо ті рекомендації, які можна знайти в западно - європейських книгах по екології.
Альтернативна обробка землі означає відмову від однобокого енергоємного, витратного сільського господарства й інтенсивним застосуванням хімії й повернення цілісному екологічному розгляду сільськогосподарської діяльності. Максимально закритий багатосторонньо структурований робочий цикл повинен будується за принципом круговороту речовин в экосистеме між ґрунтом, рослиною, твариною й людиною. Для цього придатні змішані господарства - вирощування разом рослин і тварин. Застосовується в основному власне й місцеве сировині, при цьому необхідно уникати, або мінімізувати навантаження на навколишнє середовище.