4.2 Опосередковані методи екологізації
Окрім прямих методів екологізації, в галузях ПЕК і всіх інших галузях, що використовують його продукцію, необхідно ширше упроваджувати енергозбереження як опосередковане, але економічно найбільш доступний і екологічно ефективний засіб захисту довкілля від руйнівної антропогенної дії на неї процесів видобутку і використання енергії і енергоносіїв.
У вугільній промисловості до таких заходів можна віднести: впровадження нових енергозбережних технологій видобутку і переробки вугілля, у тому числі за рахунок способів приведення його в рухливий стан енергією вибуху і вібрації; вживання методів газифікації, особливо низькосортного і високозольного вугілля; переробку і вживання відходів вуглезбагачення як палива; вилучення і енергетичне використання шахтного метану і метану вугільних родовищ. Оскільки метан відноситься не лише до парникових, але ще і до озоноруйнуючих газів, включення у виробництво метану вугільних родовищ матиме важливе значення як для поліпшення загальної екологічної обстановки у вуглевидобувних регіонах, так і для відладки «торгівлі викидами», що відповідно до Кіотським протоколом може стати ваговитим джерелом додаткових вступів валюти і іноземних інвестицій для «екологізації» українського ПЕК.
4.3 Перспективи розвитку вугільної промисловості
Проведений аналіз стану і перспектив розвитку вугільної промисловості дав можливість зробити висновки і визначити перспективи цієї важливої складової ПЕК України з врахуванням поліпшення її економічності.
Так, проведене дослідження сучасного стану ресурсної бази вугільної промисловості показало, що не дивлячись на значні запаси вугілля в Україні стан їх розвіданої і міра використання свідчать про неможливість значного збільшення його видобутку в перспективі. Із загального об'єму балансових запасів вугілля лише 20% належать до перспективних запасів. Тому підтримувати видобуток на досягнутому рівні або декілька збільшити її можна за рахунок будівництва нових підприємств і реконструкції резервних частин шахтних полів, запаси яких враховуються на вільних ділянках і складають 1,4 млрд. т, що діють з прирізанням, або 3,2% від всіх запасів категорії А+В+С.
Крім того, необхідно розширити об'єми наукових і геологорозвідувальних робіт з метою нарощування перспективних запасів вугілля категорії С2 (9,6% від загальних геологічних запасів) з врахуванням значних об'ємів прогнозованих ресурсів. Дослідження показали, що реальною ресурсною базою розвитку вугільної промисловості стануть підготовлені запаси на ділянках для будівництва нових вугільних підприємств (67 ділянок із запасами в 9,7 млрд. т) і на ділянках для реконструкції і продовження термінів служби підприємств, що діють (66 ділянок із запасами 2,7 млрд. т). Основна проблема полягає в своєчасному і раціональному залученні запасів вугілля до експлуатації з метою підтримки і нарощування виробничих потужностей галузі. Істотним резервом підвищення ефективності вугільної промисловості і зниження собівартості вугілля представляється утилізація метану. Всі вугільні пласти в Донбасі (за винятком суперантрацитов) газоносні з глибини 150-500 м (нижче за зону газового вивітрювання). Очевидно, що родовища кам'яного вугілля слід розглядати як вугільно-газові.
ВИСНОВОК
Будь-яка промислова діяльність завжди завдає шкоду навколишньому природному середовищу та здоров’ю людини. Так, діяльність СП «Шахта ім. В.І.Леніна» не є виключенням.
Проаналізувавши викладені в курсовій роботі матеріали можна зробити висновок, що дане підприємство є багатовідхідним та має великий негативний вплив на різні об’єкти природного середовища: атмосферу, гідросферу, літосферу та здоров’я населення. Виходячи з цього зрозуміло, що необхідно застосовувати прогресивні варіанти щодо поліпшення технології видобутку вугілля, застосовувати альтернативні види палива для генерації тепла в котельних установках.
Необхідно також вказати на поліпшення очисних споруд, тому що сучасний їх стан більш ніж незадовільний і це призводить до катастрофічних забруднень природного середовища. Все це є причиною погіршення стану здоров’я населення, а це, в свою чергу, веде до скорочення продуктивності підприємства.
ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ
1. Нестеров П.М., Нестеров А.П. Экономика природопользования и рынок: Учебник для вузов. – М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1997. – 413 с.
2. Гирусов Э.В. и др. Экология и экономика природопользования: Учебник для вузов/Под ред. проф. Э.В. Гирусова; Предисловие д-ра экон.наук Председателя госкомэкологии РФ В.И. Данилова-Данильяна. – М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1998. – 455 с.
3. Отчёт по инвентаризации выбросов загрязняющих веществ в амтосферу на структурном подразделении «Шахтоуправление им. В.И.Ленина» (шахтоучасток №1).
4. Отчёт по инвентаризации отходов производства на государственном предприятии шахта им. В.И. Ленина производственного объединения «Артёмуголь», Донецк – 2000.
5. Практика реалізації основних положень і вимог природоохоронного законодавства України на вугільних підприємствах. Ч.2 постанови кабінету Міністрів України в сфері екології, Донецьк – 2004.
6. Збірник інструкції до правил безпеки у вугільних шахтах. том 2, Київ – 2003.
7.Охрана природы на угольных шахтах/В.А.Меркулов.-М.:Недра,1981 – 181 с.