де:
А – безрозмірний коефіцієнт, який залежить від температурної стратифікації атмосфери. Його значення для території України становить:
для території, яка розташована північніше 52˚ пн. широти – 160;
для території, яка розташована між 52˚ і 50 пн. широти – 180;
південніше 50˚ пн. широти А= 200;
для територій, які лежать за межами України, коефіцієнт А приймається за подібними кліматичними умовами, які визначають інтенсивність турбулентного обміну атмосфери.
М – маса (потужність) шкідливої речовини, яка викидається в атмосферу, за одиницю часу в г/с або т/рік.
F – безрозмірний коефіцієнт, який враховує швидкість осідання шкідливих речовин з атмосферного повітря. Його значення приймається, для газоподібних речовин та дрібно дисперсних аерозолів, швидкість яких практично дорівнює нулю, як 1. Для аерозолів при ступені очистки не менше 90% F = 2; якщо ступінь очистки коливається від 75% до 90%, то F= 2.5; якщо ступінь очистки менше 75% та при відсутності очистки F= 3.
n – коефіцієнти, які враховують умови викиду газоповітряної суміші з джерела викиду, безрозмірні, знаходяться розрахунковим шляхом в залежності від параметрів f, Vm, fe, Vm'.
η – безрозмірний коефіцієнт, який враховує вплив рельєфу місцевості на значення максимальної приземної концентрації. У випадку слабо пересічної місцевості з перепадом висот, які не перевищують 50 м/км, η=1.
Н – висота джерела викиду над рівнем земної поверхні в метрах. У випадку наземних джерел в розрахунках приймається Н= 2 м.
V1 – витрата газоповітряної суміші, яка приймається за формулою:
де D – діаметр устя джерела викиду, м;
ω0 – швидкість викиду газоповітряної суміші
з джерела викиду, м/с.
ΔТ – різниця температур газоповітряної суміші та навколишнього природного середовища. За температуру навколишнього природного середовища приймається середня температура о 13-й годині найбільш жаркого місяця року за СНиП 2.01.01–82 [10]. За температуру газоповітряної суміші приймається температура згідно технологічного процесу.
Коефіцієнти f, Vm, fe, Vm' розраховуються за формулами:
f=1000·
; (3)Vm= 0.65·
; (4)fe= 800·(Vm')²; (5)
Vm'= 1,3·
. (6)Коефіцієнт m визначається в залежності від значення параметра f:
якщо f < 100, то
m =
, (7)якщо f < 100, то
m =
. (8)Коефіцієнт n визначається в залежності від значення параметра Vm:
якщо Vm ≥2, то
n = 1,
якщо 2 > Vm ≥ 0.5, то
n = 0.523 · Vm² – 2.13·Vm +3.13, (9)
якщо Vm > 0.5, то
n = 4.4 · Vm (10)
У випадку, якщо f ≥ 100 або ΔТ ≈ 0 (холодні викиди):
m =
(11)Якщо f ≥ 100, ΔТ ≈ 0 та Vm ≥ 0.5, то розрахунок максимальних приземних концентрацій ведеться за формулою:
, (12)К =
; (13)У випадку, якщо f < 100, та Vm < 0.5 або f ≥ 100, Vm' > 0.5, то
де n' = 2.86·m при f < 100, Vm < 0.5;
n' = 0.9 при f ≥ 100, Vm' > 0.5.
Врахування впливу рельєфу місцевості при розрахунках максимальних приземних концентрацій
При визначенні коефіцієнта η проводиться аналіз картографічного матеріалу щодо рельєфу місцевості в радіусі не менше як 2 км від джерела викиду, або до 50 висот найбільш високого із джерел.
Якщо в околицях даного джерела викиду можна виділити окремі ізольовані перепони, такі як пагорби, улоговини, тощо, то η розраховується за формулою:
η = 1+φ1· (ηm – 1), (15)
ηm визначається в залежності від безрозмірних величин n1 та n2.
n1 визначається до десятих, а n2 – до цілих.
(16)де
– висота (глибина) перепони; – півширина перепони.Значення φ1 визначається в залежності від співвідношення
за графіками. [3. ст. 29]Оскільки в радіусі 50Н від джерела викиду перепад висот місцевості не перевищує 50 м на 1 км, то коефіцієнт η приймаємо рівним 1.
У випадку, коли викид здійснюється із джерела з прямокутним устям, у формулі (1) для визначення витрати газоповітряної суміші використовується інший алгоритм розрахунку.
Швидкість газоповітряної суміші:
, (17)де L – довжина устя
b – ширина устя
Діаметр устя для прямокутного джерела:
, (18)Об’єм газоповітряної суміші:
, (19)Значення небезпечної швидкості вітру (
, м/с) на рівні флюгера (10 м над поверхнею землі), при якій досягається значення максимальної приземної концентрації у випадку, якщо f < 100, визначається: = 0,5 при ≤ 0,5; (20) = при 0,5 < ≤ 2; (21) = · (1+0,12· ) при >2. (22)Якщо f ≥ 100, ΔТ ≈ 0, то значення небезпечної швидкості вітру, при якій досягається значення максимальної приземної концентрації шкідливих речовин, визначається за формулами:
= 0,5 при ≤ 0,5; (23) = при 0,5 < ≤ 2; (24) = 1,2· при >2. (25)У нашому розрахунковому випадку для більшості забруднюючих речовин небезпечна швидкість вітру, згідно формули (24), буде рівною
– тобто становитиме 4,03 м/с.Під час викиду газоподібної суміші із джерела відбувається процес розсіювання забруднюючих речовин, що входять до її складу, навколо цього джерела викиду. Це призводить до динамічної зміни приземних концентрацій з віддаленням від джерела.
При нормальних умовах – чим вище джерело викиду, тим менша концентрація домішок в приземному шарі атмосфери і тим на більшу віддаль будуть розсіюватись домішки.
Відстань Xm на якій при несприятливих метеорологічних умовах досягається значення См визначається за формулою:
, (26)при f < 100 значення d розраховується як:
d = 2,48·(1 + 0,28·
) при ≤ 0,5; (27)d = 4.95·
·(1 + 0,28· ) при 0,5 < ≤ 2; (28)d = 7·
·(1 + 0,28· ) при >2. (29)при f ≥ 100, ΔТ ≈ 0 значення d визначається за наступними формулами:
d= 5.7 при
≤ 0,5; (30)d = 11.4·
при 0,5 < ≤ 2; (31)d = 16·
при >2. (32)Радіус Х від джерела викиду, по якому розраховується приземна концентрація при розсіюванні, визначається розрахунковими кроками, що залежать від шкідливості підприємства. Для підприємств І-го класу шкідливості 1000 м., для II-го – 500 м., III-го – 300 м., IV – 100 м., V – 50 м.