Порівнюючи з минулим роками (1998-2000р) стан річок Случ, Уж, Гнилоп’ять, Гуйва, Ірша, Роставиця, Кам’янка і Ірпінь залишився стабільним. Спостерігається покращення якості води в річках Норинь і Уборть.
Крім цього проводився моніторинг поверхневих вод області ще на 5-ти основних водозаборах області – це р. Тетерів (водосховище “Відсічне”, вище м. Житомира), р. Уж (водозабір с. Поліське, вище м. Коростеня), р. Ірша (водозабір Малинської паперової фабрики), р. Гнилоп’ять (водозабір вище міста Бердичева) та р. Случ (водозабір вище м. Новоград-Волинського), гідрохімічною лабораторією ГГМП (гідрогеомеліоративної партії) Житомирського облводгоспу.
Проби відбирались по річках Случ та Тетерів щомісяця, а на річках Гнилоп’ять, Уж та Ірша - щоквартально. Дані спостережень показали, що, в основному, перевищення спостерігаються по загальному залізу, БСК та сольовому амонію.
Аналізуючи дані спостережень трьох лабораторій (Держуправління, ЦГО та ГГМП), можна зробити висновок , що санітарний стан поверхневих вод області у порівнянні з 1998 по 2001 рік в цілому майже не змінився.
4.2Проектування структури моніторингової мережі
У ріках і інших водоймах відбувається природний процес самоочищення води. Однак він протікає повільно. Поки промислово- побутові скидання були невеликі, ріки самі справлялися з ними. У наше індустріальне століття в зв'язку з різким збільшенням відходів водойми вже не справляються з настільки значним забрудненням. Виникла необхідність знешкоджувати, очищати стічні води й утилізувати їх.
Вирішення проблеми стерилізації ( знезаражування ) та очистки питної води, промислових та комунальних стоків дозволить забезпечити населення доброякісною питною водою, зробити чистими промислові та комунальні стоки і покращити екологічний стан річок та джерел питної води. У питній воді міститься велика кількість патогенних мікроорганізмів, органічних, неорганічних та синтетичних високомолекулярних речовин6 поверхнево-активних, пестицидів, фенолів, ліків, нафталінів та ін. Тому до цього часу не було знайдено універсального способу стерилізації та очистки, що однаково діяв би на патогенні мікроорганізми і високомолекулярні органічні сполуки, а використовуються способи, що вибірково діють на різні речовини у складі води та стоків. Патогенні мікроорганізми знешкоджуються тепловою обробкою, хлоруванням, озонуванням з ультрафіолетовим опромінюванням та ін. Ці способи, а також використання для очистки води фільтрів з різноманітних активних матеріалів ( активованого вугілля, смол та ін. ) економічно недоцільні для очистки великих обсягів води.
Методи очищення стічних вод можна розділити на механічні, хімічні, фізико-хімічні і біологічні, коли ж вони застосовуються разом, те метод очищення і знешкодження стічних вод називається комбінованим. Застосування того чи іншого методу в кожнім конкретному випадку визначається характером забруднення і ступенем шкідливості домішок.
Сутність механічного методу полягає в тому, що зі стічних вод шляхом відстоювання і фільтрації віддаляються механічні домішки. Грубо дисперсні частки в залежності від розмірів уловлюються ґратами, ситами, піскопастками, септиками, навовловлючами різних конструкцій, а поверхневі забруднення – нафтопастками, бензомаслопастками, відстійниками й ін. Механічне очищення дозволяє виділяти з побутових стічних вод до 60-75% нерозчинних домішок, а з промислових до 95%, багато хто з який як коштовні домішки, використовуються у виробництві.
Хімічний метод полягає в тім, що в стічні води додають різні хімічні реагенти, що вступають у реакцію з забруднювачами й осаджують їх у виді нерозчинних опадів. Хімічним очищенням досягається зменшення нерозчинних домішок до 95% і розчинних до 25%
При фізико-хімічному методі обробки зі стічних вод віддаляються тонко дисперсні і розчинені неорганічні домішки і руйнуються органічні і речовини, що погано окисляються, найчастіше з фізико-хімічних методів застосовується коагуляція, окислювання, сорбція, екстракція і т.д. Широке застосування знаходить також електроліз. Він полягає в руйнуванні органічних речовин у стічних водах і витягу металів, кислот і інших неорганічних речовин. Електролітичне очищення здійснюється в особливих спорудженнях - електролізерах. Очищення стічних вод за допомогою електролізу ефективні на свинцевих і мідних підприємствах, у лакофарбовій і деяких інших областях промисловості.
Забруднені стічні води очищають також за допомогою ультразвуку, озону, іонообмінних смол і високого тиску, добре зарекомендувала себе очищення шляхом хлорування.
Серед методів очищення стічних вод велику роль повинний зіграти біологічний метод, заснований на використанні закономірностей біохімічного і фізіологічного самоочищення рік і інших водойм. Є кілька типів біологічних пристроїв по очищенню стічних вод: біофільтри, біологічні ставки й аэротен0ки.
У біофільтрах стічні води пропускаються через шар грубозернистого матеріалу, покритого тонкою бактеріальною плівкою. Завдяки цій плівці інтенсивно протікають процеси біологічного окислювання. Саме вона служить діючим початком у біофільтрах.
У біологічних ставках в очищенні стічних вод беруть участь всі організми, що населяють водойму.
Аеротенки - величезні резервуари з залізобетону. Тут очищає початок - активний іл з бактерій і мікроскопічних тварин. Усі ці живі істоти бурхливо розвиваються в аеротенках, чому сприяють органічні речовини стічних вод і надлишок кисню, що надходить у спорудження потоком подаваного повітря. Бактерії склеюються в хлоп’я і виділяють ферменти, мінералізуючи органічні забруднення. Мул із хлоп’ями швидко осідає, відокремлюючи від очищеної води. Інфузорії, джгутикові, амеби, коловертки й інші дрібні тварини, пожираючи бактерії, що не сліпаються в хлоп’я, омолоджують бактеріальну масу мулу.
Стічні води перед біологічним очищенням піддають механічної, а після її для видалення хвороботворних бактерій і хімічному очищенню, хлоруванню рідким чи хлором хлорним вапном. Для дезінфекції використовують також інші фізико-хімічні прийоми (ультразвук, електроліз, озонування й ін.)
Біологічний метод дає великі результати при очищенні комунально-побутових стоків. Він застосовується також і при очищенні відходів підприємств нафтопереробної, целюлозно-паперової промисловості, виробництві штучного волокна.
На стадії попереднього ущільнення активного мулу найбільше поширення одержали відстоювання і флотація. Переваги флотаційного згущення суспензії активного мулу:
o простота апаратурного оформлення способу;
o незначна тривалість процесу;
o задовільні показники згущення суспензії активного мулу (ступінь згущення 3,0-5,0);
o не потрібно попередня реагентна обробка.
Досить широке поширення одержала напірна флотація для ущільнення надлишкового активного мулу. Сутність її полягає в насиченні води повітрям зі значним перенасиченням їм, що забезпечується створенням надлишкового тиску протягом деякого часу. При зниженні тиску до атмосферного починають виділятися дрібні пухирці повітря, що і флотують, що містяться у воді частки домішок.
При використанні такого методу для зневоднювання надлишкового активного мулу мікробну біомасу можна згустити в 305 разів. Таку ступінь згущення варто вважати гарної при досить простому апаратурному оформленні процесу напірної флотації. Однак утрати мікробної біомаси з проясненої іловою водою при згущенні активного мулу напірною флотацією в деяких випадках порівняно великі.
Для зменшення втрат мікробної біомаси і підвищення ступеня згущення у вихідну суспензію активного мулу перед флотацією іноді додають реагенти, наприклад розчини чи електролітів поліелектролітів.
Інтенсифікація процесу флотації досягається також введенням в суспензію активного мулу, що згущається.
Дослідження показали, що одним з ефективних методів попереднього ущільнення активного мулу є також електрофлотація. Ступінь згущення активного мулу електрофлотаціей складає 3-5 при вихідній концентрації 0,6-1,0% абсолютно сухих речовин, а енерговитрати складають близько 1-2 квт. ч на 1 м3 вихідній суспензії. Найбільший вплив на процес електрофлотації робить щільність струму.
Для підвищення ступеня витягу біомаси активного мулу варто вводити у вихідну суспензію мінеральні чи коагулянти синтетичні флокулянти.
Високоефективним методом згущення стічних вод і надлишкового активного мулу є центрифугування. Переваги способу - простота, економічність і низька вологість згущеного продукту; недолік - велике віднесення твердої фази з проясненою рідиною (фугатом), що приводить до необхідності додаткової стадії очищення фугата, наприклад сепаруванням.
Для зневоднювання стічних вод і надлишкового активного мулу найбільш ефективні, осадові горизонтальні центрифуги зі шнековим вивантаженням осаду. Перевага цих центрифуг - висока продуктивність при низькій питомій витраті енергії і масі. Недоліки - невисокий ступінь згущення осідання, а також швидкий знос шнека і ротора.
Всебічні дослідження безреагентного центрифугування стічних вод і надлишкового мулу, показали можливість практичного використання цього способу. Досліджено новий спосіб обробки надлишкового активного мулу, що включає центрифугування суспензії активного мулу, що відбирається з вторинних відстійників
Для підвищення ефективності центрифугування застосовують різні хімічні реагенти, зокрема синтетичні флокулянти. Обробка флокулянтами катіонного типу дозволяє підвищити ефективність затримки сухої речовини до 95-99 %.