Підземні води мають не менше значення для забезпечення населення водою. В Україні близько 70% населених сіл і селищ міського типу задовольняють свої потреби в питній воді за рахунок ґрунтових вод (колодязів).
1.4 Біосферна оболонка Землі
У цій оболонці розташовані тваринний та рослинний світ, а також проживає людина. І ця оболонка найбільше на Землі зазнає впливу господарської діяльності людини, в основному негативного.
2. ЗАБРУДНЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА
2.1 Основні наслідки екологічної кризи в Україні і вплив їх на безпеку життєдіяльності людини
Дефіцит води в Україні нині становить близько 4 млрд. м3. практично всі поверхневі, ґрунтові й частково підземні води забрудненні промисловими, побутовими, сільськогосподарськими стоками й за якістю не відповідають чинним санітарним нормам.
Гострий дефіцит якісної води відчувається вже не тільки в містах Криму, Донбасу, Львові, Харкові, а й у Києві, Житомирі, Вінниці, Херсоні, Нікополі, Запоріжжі та інших містах. Якість питних підземних вод також постійно знижується. Найбруднішими річками в Україні вважають Либідь, що протікає через Київ, Полтву (Львівська область).
У Либіді, в басейні якої розташовано близько 300 підприємств (100 з них складають неочищені стоки), концентрація забруднювальних речовин перевищує всі допустимі рівні в 50-100 разів.
Серед великих річок України до найзабрудненіших належать Сіверський Донець та Дністер, в які щороку скидається близько 200 млн. м3 над забруднених стоків. Більш як 800 сіл України втратили власні джерела питної, і тепер вода або завозиться, або подається здалеку трубопроводами. Особливо нагальна ця проблема для Донбасу, Дніпропетровщину, Півдня України, Криму.
Виснаження земельних ресурсів
Україна щороку втрачає близько 100 тис. га родючих ґрунтів.
Кількість гумусу в ґрунтах щорічно знижується на 18 млн. тонн. Ріллі в Україні займають більш як 90% площі степів і лісостепів, але вони вже надто виснажені, забруднені мінералами та пестицидами. Через надмірну експлуатацію та забруднення виведено з обороту майже 60% наших чорноземів.
Землеробству загрожує і ерозія ґрунтів: площинна і яружна. Сьогодні ерозія значно посилюється через антропогенний фактор – повздовжня оранка схилів, застосування важкої колісної техніки. Понад 4 млн. га орних земель зазнає вітрової ерозії. Через пере хімізацію сільського господарства, що призвела до нагромадження в ґрунтах України, продуктах харчування й води хімічних речовин, шкідливих для здоров'я людей і біоти, зменшується й реакційні ресурси: зони відпочинку та курорти почали втрачати свої оздоровчі властивості.
Активізація екзогенних геологічних процесів
Останнім часом в Україні активізувались екзогенні геологічні процеси зсуви, селі, змиви, ерозія поверхні, карстоутворення, яругоутворення, засолення ґрунтів, суфозія тощо.
На 60% України почали розвиватися процеси карстоутворення, в тому числі в половині випадків проявився відкритий карст (провалля, вирви), особливо в Криму, на Поділлі, де поблизу поверхні залягають вапняки. На 5% освоєних площ схилів розвиваються зсуви (Крим, Закарпаття, Прикарпаття, Одеська, Харківська області).
У зонах активної діяльності людини зафіксовано вже біля 14 тис. ділянок зсувів і 3 тис. Карстово-суфозійних об'єктів.
На Поліссі спостерігаються процеси підтоплення, а на Півдні України на 10-11% площ сільськогосподарських угідь – засолювання внаслідок неправильного зрошування.
Зниження біорізноманітності й біопродуктивності
Загальні збитки через недобір біомаси внаслідок скорочення сільгоспугідь, зниження врожайності, вирубування лісів та їх загибелі від кислотних дощів, пожеж, радіації були дуже великими. Зникають окремі види тваринного та рослинного світу. В результаті надмірного забруднення водойм запаси риби в більшості річок України істотно скоротилися. Значно зменшилось поголів'я рогатої худоби, практично зникло конярство.
2.2 Вплив забруднення атмосферного повітря на умови життєдіяльності людини
Чисте повітря необхідне для життя на Землі. Воно складається з кисню та азоту і є важливим компонентом навколишнього природного середовища. Без нього неможливе життя. Коли до повітря надходять домішки, які не характерні для його постійного складу, відбувається забруднення атмосфери, що може призвести до істотних її змін.
За день у середньому людина вдихає більше 9 кг повітря, тому контакт зі шкідливими речовинами через повітря відбувається пересічно частіше, ніж через воду, рослини та інші компоненти природи.
Найпоширенішими домішками, які визначають забруднення повітря, є пил, вуглекислий газ, сірчистий ангідрид, окиси азоту, вуглеводні тощо. Основною причиною забруднення є господарська діяльність людини. Головними джерелами забруднення повітря в Україні є підприємництва електроенергетики, металургійні, хімічні, нафтопереробні підприємництва, транспорт.
На електростанціях спалюється вугілля, нафта, газ для того, щоб отримати енергію. При цьому в повітря виділяються продукти від спалювання палива – сірчистий газ, окиси азоту, вуглекислий газ, зола та сажа.
Наявність цих речовин у повітрі у великій кількості є причинами утворення кислотних дощів. Ці дощі вкрай шкідливі для довкілля:
Знижується врожайність більшості сільськогосподарських культур через ушкодження листя кислотами; з ґрунту вимиваються кальцій, калій і магній, що призводить до деградації рослинності і, як наслідок, - збіднення тваринного світу; гинуть ліси (найчутливіші до кислотних дощів бук, тис тощо), що може спричинювати в гірських районах (таких, як Крим, Карпати) зсуви та селі; отруюється вода озер і ставків, у них гине риба, зникають комахи; збільшується захворюваність людей (найчастіше хворобами очей, органів дихання тощо).
Викиди від спалювання палива в автомобільних двигунах, по окремих областях України (Волинська, Житомирська, Закарпатська, Миколаївська, Рівненська, Чернігівська, Чернівецька), складають понад 50% від загального об'єму викидів шкідливих речовин в атмосферу. Вони складаються з вуглеводів, вуглекислого газу, свинцю.
Встановлено, що у всьому світі підвищується споживання кисню, водночас зменшується його природне відтворення. Великі втрати кисню обумовлені розвитком автомобільного та повітряного транспорту. Збільшення рівню вуглекислого газу призводить до дуже небезпечного явища – парникового ефекту, в результаті якого земна поверхня сильніше нагрівається.
Від промислових підприємств у повітря викидається понад 1000 видів шкідливих речовин.
2.3 Вплив шумового забруднення на умови життєдіяльності людини
Шум є дуже специфічна проблема, тому що сприймається вона дуже суб'єктивно. Сильний шум не просто турбує людину, але й повільно погіршує слух, сприяє на нервову систему. Навіть несильний шум, звуки радіо, телевізора заважають розмові людей, викликають неспокій і порушують домашній спокій. Тому звук треба розглядати як потенційний забруднювач довкілля. Інтенсивність шуму (звуку) вимірюється в децибелах.
Головними джерелами шуму є рух транспорту (автомобільного, залізничного, повітряного), промислові та господарські подразнювачі. Дослідженням доведено, що шум стає подразливим, починаючи з 65 децибел. Для порівняння:
- шелестіння листя – становить 10 децибел;
- у лісі рівень шуму ледь досягає 20 децибел;
- тиха розмова – 40 децибел;
- вуличний шум у місті – 70 децибел;
- відбійний молоток – 120 децибел;
- літак на старті – 130 децибел;
внаслідок впливу шуму на організм людини спостерігається: зниження слуху, захворювання нервової системи, уповільнюється реакція людини на подразнення, знижує увагу тощо, що призводить до підвищення травматизму.
Для зменшення негативного впливу шуму на здоров'я необхідно не на повну потужність включати магнітофон, програвач, телевізор. Крім того, перебуваючи у приміщенні, де є джерело шуму, треба користуватися шумозахисними пристроями. Це можуть бути ватяні вкладиші у вуха, спеціальні навушники.
2.4 Вплив забруднення ґрунтів на умови життєдіяльності людини
Людина забруднює грунт різними речовинами. Головна причина забруднення – безпосереднє застосування шкідливих речовин або внаслідок забруднення повітря та води, забруднювачі потрапляють в грунт. Головними джерелами забруднення ґрунтів є:
- масове застосування добрив;
- використання пестицидів;
- промислові та побутові відходи;
- викиди в атмосферу та скиди у воду забруднювальних речовин, радіаційне забруднення.
Забруднення ґрунтів може призвести до забруднення підземних вод, які є важливим джерелом забезпечення питною водою людей у містах і селах.
Забруднення ґрунтів впливає на рослини, які ростуть на них. А через рослини, які їсть людина – на її здоров'я. Для того, щоб зменшити вміст забруднювальних речовин в рослинах, необхідно правильно вибрати терміни проведення збирання врожаю – коли культури досягли повної біологічної, а не товарної стиглості.
Практично вся продукція, в той чи іншій мірі, містить нітрати. І досить часто понад допустимі норми. Про це потрібно пам'ятати і знати, як зменшити її забруднення. Якщо вона забруднена понад встановлені норми, її використання недопустиме.
2.5 Вплив радіоактивного забруднення на умови життєдіяльності людини
Джерелами радіоактивного забруднення є як природні, так і штучно створенні об'єкти. До основних джерел потенційної ядерної та радіоаційної небезпеки на території України належать атомні електростанції, дослідницькі реактори, підприємства по вибудовуванню по переробці урану, підприємства, які використовують радіаційно небезпечні технології.
У 1986 р. сталася ядерна катастрофа на Чорнобильській АЕС. Внаслідок вибуху на 4 блоці, в навколишнє природне середовище було викинуто велику кількість радіоактивних речовин. Сталося радіоактивне забруднення – нагромадження і переміщення техногенних радіонуклідів – у природному середовищі. Основну частину радіонуклідів викинуто безпосередньо на території станції і вони пізніше були ізольовані під саркофагом.