Висновки
Суб’єктивна сторона складу злочину - це внутрішній зміст злочину, це ті психічні процеси, які проходять у свідомості особи, коли вона вчиняє злочин, це її психічне ставлення до вчиненого нею суспільно небезпечного діяння та його наслідків.
Остаточний мотивований висновок щодо ознак суб’єктивноїсторони складу злочину в багатьох випадках можна зробити,тільки повністю встановивши всі обставини вчиненого злочину.
Значення суб’єктивної сторони полягає в тому, що завдяки їїправильному визначенню:
а) здійснюється належна кваліфікація діяння та його відмежування від інших злочинів;
б) встановлюється ступінь суспільної небезпеки діяння й особи, яка йоговчинила;
в) здійснюється індивідуалізація покарання злочинця,вирішується питання про можливість його звільнення від кримінальної відповідальності й покарання.
Зміст суб’єктивноїсторони складу злочину визначається за допомогою юридичнихознак, які її складають, - таких, як вина, мотив, мета, емоційний стан. Вони представляють різні форми психічної активності,але водночас нерозривно пов’язані між собою і взаємозалежні.Це явища з самосійним змістом, у структурі суб’єктивноїсторони вони не поглинають одне одного, мають різне, тільки їмпритаманне, правове значення.
Виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої КК України, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності.
Мотив злочину - це обумовлені певними потребами й інтересами внутрішні спонуки, які викликають у особи рішимість вчинити злочин і якими вона керується при його вчиненні. Отже, мотив є рушійною силою злочинної поведінки людини, він передує злочину і значною мірою визначає суспільну небезпеку особи злочинця і вчиненого ним діяння.
Мета злочину - це мисленна модель наступного результату, те, до чого прагне, чого добивається особа, вчиняючи злочин.
Отже, якщо мотив - це спонука, то мета - це бажаний кінцевий результат злочинної діяльності.
Мотив і мета тісно пов’язані між собою. Формування мотиву одночасно означає й постановку певної мети. Мотив - рушійна сила, яка веде суб’єкта злочину до досягнення певної мети.
Водночас мотив і мета - поняття, що не збігаються, бо відбивають різні аспекти психічного ставлення особи до вчиненогодіяння. Мотив відповідає на питання - чому особа вчинила злочин, мета - до чого прагнув винний. Можна сказати, що метазлочину виникає на ґрунті злочинного мотиву і разом вони створюють ту базу, на якій народжується вина.
Емоційний стан - це певний психічний стрес, у стані якого особа вчиняє злочин.
Суб’єктивна сторона створює психологічний, тобто суб’єктивний зміст злочину, тому є його внутрішньою, у зіставленні з об’єктивною, стороною.Якщо об’єктивна сторона складу злочину становить його фактичний зміст і може бути безпосередньо сприйнята особами, які перебувають на місці злочину під час його вчинення, а наслідки злочину можуть сприйматися і після його вчинення, то суб’єктивна сторона безпосередньому сприйняттю людьми піддана бути не може. Адже, це процеси, які відбуваються у психіці винного й об’єктивне їх визначення можливе тільки завдяки дослідженню об’єктивної сторони складу злочину й інших ознак, які входять до складу злочину.
Перелік посилань
1. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / Ю.В. Александров, В.А. Клименко. - К.: МАУП, 2004. – С. 114.
2. Стаття 129 Конституції України № 254к/96-ВР від 28 червня 1996 року.
3. Стаття 327 Кримінально-процесуального кодексу України № 1001-05 від 28 грудня 1960 року.
4. Пункт 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров’я особи» № 2 від 07 лютого 2003 року.
5. Стаття 212 Кримінального кодексу України № 2341-ІІІ від 05 квітня 2001 року.
6. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник / Н.В. Чернишова. – К.: Атіка, 2003. – С. 119.
7. Кримінальне право України: Навчальний посібник / О.М. Омельчук. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – С. 123.
8. Стаття 116 Кримінального кодексу України № 2341-ІІІ від 05 квітня 2001 року.
9. Стаття 320 Кримінального кодексу України № 2341-ІІІ від 05 квітня 2001 року.
10. Ткачук О. Одержання даних стосовно суб’єктивної сторони злочину при розгляді справ // Право України. – 1998. - № 11. – С. 54.
11. Кримінальне право України: Підручник / М.І. Мельник. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – С. 117.
12. Кримінальне право України: Навчальний посібник / В.О. Кузнєцов. – К.: Кондор, 2005. – С. 125.
13. Стаття 134 Кримінального кодексу України № 2341-ІІІ від 05 квітня 2001 року.
14. Верема Р. Вина та її форми за кримінальним правом Франції // Право України. – 2005. - № 12. – С. 138.
15. Стаття 132-72 Кримінального кодексу Франції 1992 року // Уголовное право буржуазных стран: Общая часть: Сборник законодательных актов / Под редакцией А.Н. Игнатова и И.Д. Козочкина. - М.: УДН, 2002. – С. 451.
16. Верема Р. Вина та її форми за кримінальним правом Франції // Право України. – 2005. - № 12. – С. 140.
17. Стаття 524 Кримінально-процесуального кодексу Франції 1958 року // Уголовное право буржуазных стран: Общая часть: Сборник законодательных актов / Под редакцией А.Н. Игнатова и И.Д. Козочкина. - М.: УДН, 2002. – С. 382.
18. Параграф 15.10 Кримінального кодексу штату Нью-Йорк 1965 року // Уголовное право буржуазных стран: Общая часть: Сборник законодательных актов / Под редакцией А.Н. Игнатова и И.Д. Козочкина. - М.: УДН, 2002. – С. 234.
19. Уголовное право зарубежных государств: Учебное пособие / Под редакцией И.Д. Козочкина. - М.: Омега, 2003. – С. 237.
20. Стаття 210.4 Примірного Кримінального кодексу США 1962 року // Уголовное право буржуазных стран: Общая часть: Сборник законодательных актов / Под редакцией А.Н. Игнатова и И.Д. Козочкина. - М.: УДН, 2002. – С. 133.
21. Осика І. Доказування мотиву та цілі як ознак суб’єктивної сторони злочину // Право України. – 1997. - № 3. – С. 51.
22. Стаття 384 Кримінального кодексу України № 2341-ІІІ від 05 квітня 2001 року.
23. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / Ю.В. Александров, В.А. Клименко. - К.: МАУП, 2004. – С. 126.
Список використаних джерел
1. Конституція України № 254к/96-ВР від 28 червня 1996 року // http://zakon.rada.gov.ua.
2. Кримінально-процесуальний кодекс України № 1001-05 від 28 грудня 1960 року // http://zakon.rada.gov.ua.
3. Кримінальний кодекс України № 2341-ІІІ від 05 квітня 2001 року //
4. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров’я особи» № 2 від 07 лютого 2003 року // http://zakon.rada.gov.ua.
5. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 05 квітня 2001 року / За реакцією М.І. Мельника та М.І. Хавронюка. – К.: Каннон, 2001. – 1104 с.
6. Государственное право США: Учебник / А.Л. Мишин. – М.: Наука, 1976. – 232 с.
7. Уголовное право зарубежных стран: Учебник / Ф.М. Решетников. - М.: Наука, 1989. – 493 с.
8. Современное американское уголовное право: Учебник / Б.С.Никифоров, Ф.М. Решетников. -М.:Высшая школа, 1990. – 310 с.
9. Преступление и наказание в Англии, США, Франции, ФРГ, Японии: Учебное пособие / И.Д. Козочкин. - М.: Омега, 1992. – 332 с.
10. Правовые системы стран мира: Справочник / Ф.М. Решетников. -М.:Высшая школа, 1993. – 277 с.
11. Роль судебной практики в регулировании уголовно-правовых отношений в США: Учебник / Б.С.Никифоров. - М.:Высшая школа, 1994. – 384 с.
12. Концепция правового государства и уголовное право: Учебное пособие / И.Д. Козочкин. - М.: Омега, 1996. – 476 с.
13. Основные правовые системы современности: Учебное пособие / Перевод с французского В.А. Туманова. - М.: Международные отношения, 1998. – 374
14. Уголовное право буржуазных стран: Общая часть: Сборник законодательных актов / Под редакцией А.Н. Игнатова и И.Д. Козочкина. - М.: УДН, 2002. – 601 с.
15. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник / Н.В. Чернишова. – К.: Атіка, 2003. – 288 с.
16. Уголовное право зарубежных государств: Учебное пособие / Под редакцией И.Д. Козочкина. - М.: Омега, 2003. – 576 с.
17. Кримінальне право України: Навчальний посібник / О.М. Омельчук. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 297 с.
18. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / Ю.В. Александров, В.А. Клименко. - К.: МАУП, 2004. – 328 с.
19. Кримінальне право України: Підручник / М.І. Мельник. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 680 с.
20. Кримінальне право України: Навчальний посібник / В.О. Кузнєцов. – К.: Кондор, 2005. – 384 с.
21. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник / М.І. Бажанов. – К.: Кондор, 2005. – 480 с.
22. Осика І. Доказування мотиву та цілі як ознак суб’єктивної сторони злочину // Право України. – 1997. - № 3. – С. 51-55.
23. Музика А. Особливості суб’єктивної сторони злочинів, пов’язаних з наркоманією // Право України. – 1997. - № 9. – С. 50-54.
24. Ткачук О. Одержання даних стосовно суб’єктивної сторони злочину при розгляді справ // Право України. – 1998. - № 11. – С. 53-59.
25. Черечукіна Л. Доказування свідомо неправдивих відомостей як обов’язкової ознаки суб’єктивної сторони шахрайства з фінансовими ресурсами // Право України. – 1999. - № 10. – С. 64-70.
26. Воробей П. Загальне поняття кримінально-правового ставлення за вину // Право України. – 1999. - № 6. – С. 113-117.
27. Верема Р. Вина та її форми за кримінальним правом Франції // Право України. – 2005. - № 12. – С. 138-141.