Захист навколишнього середовища, підвищення конкурентноздатності продукції (стр. 9 из 12)
б) визначимо приналежність результатів спостережень до нормального розподілу по 2 критерію. Відповідно до критерію 2.
Визначаємо число m різностей
, які перевершують деяке теоретичне значення 
,де
– незміщена оцінка СКО результатів спостережень 
, (5.7) 
, 
– верхня квантiль розподілу інтегральної функції нормованого нормального розподілу, що відповідає довірчої ймовірності P2. Значення m=1 і P2=0.975 знаходимо по числу спостережень n=20 і рівню значимості 
для критерію 2. Потім обчислюємо 
і по табл. П.3 [34] додатка інтегральної функції нормованого нормального розподілу знаходимо 
, відповідне вичисленому значенню функції 
. 
.Аналізуючи значення модулів відхилення
результату спостережень, ми бачимо, що не один з їх не перевищує значення 
, при m=1, що підтверджує теоретичне допущення.Проведемо перевірку грубих погрішностей результатів спостережень.
Для цього: а) складемо впорядкований ряд результатів спостережень, розташувавши вихідні елементи в порядку зростання й виконавши їхню перенумерацію (див. таблицю 5.2);
б) для крайніх членів (результатів спостережень) упорядкованого ряду, які найбільш вилучені від центра розподілу (обумовленого як середнє арифметичне
цього ряду) і тому з найбільшою ймовірністю можуть містити грубі похибки, знаходимо модулі різностей 
, 
і для більшого з них обчислюємо параметр: 
, (5.8)де
– найбільше значення при 
, 
, 
;в) по таблиці tT (табл. П.7 додатка [34]), входом якої є число елементів вибірки
і задана довірча ймовірність 
(або рівень значимості a), знаходимо теоретичне або граничне значення параметра 
і порівнюємо його з обчисленим фактичним значенням параметра.Критерієм анормальності результату спостережень є умова
.Одержуємо, що умова не виконалася
, значить результати вимірів грубих похибок не містять.Обчислюємо незміщену оцінку СКВ результату виміру відповідно до вираження:
, (5.9) 
,де значення незміщеної оцінки СКВ
результатів спостережень Xi, обчислено для обсягу вибірки 
, не утримуючої аномальних (грубих) результатів спостережень. Визначаємо довірчі границі 
випадкової складової погрішності вимірів з багаторазовими спостереженнями залежно від числа спостережень n у вибірці, що не містить анормальних результатів, границі довірчого інтервалу обчислюємо по формулі при n<30: 
, (5.10)де ts=2,09 – коефіцієнт Стьюдента, обумовлений на підставі розподілу Стьюдента по заданій довірчій імовірності Р=0.95 або рівню значимості а й числу ступенів волі Кs= n – 1=19 .
Визначаємо довірчі границі
сумарної невиключеної систематичної складової погрішності результату вимірів з багаторазовими спостереженнями.Вихідними даними на цьому етапі обробки є границі невиключених залишків систематичних погрішностей, отримані в процесі попереднього аналізу умов проведення експерименту.
, (5.11)де
= 3,42 – числовий коефіцієнт, що залежить від довірчої ймовірності Р. 
.Визначаємо довірчі границі
сумарної (повної) погрішності вимірів з багаторазовими спостереженнями.Обчислення
засновано на співвідношенні між СКВ випадковою складовою й довірчими границями невиключеної систематичної складової погрішності вимірів з багаторазовими спостереженнями. При цьому можливі три випадки з яких ми вибираємо случай при якому 
.Для знаходження повної похибки необхідно побудувати композицію розподілу випадкових і невилучених систематичних похибок вимірювань. Проте побудова композиції утруднена, тому використовують емпіричну формулу розрахунку довірчої повної похибки результату вимірювань
, (5.12) 
.Записуємо результат вимірів з багаторазовими спостереженнями. Його представляємо у вигляді:
.6 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОВЕДЕННЯ НДР
6.1 Мета й призначення розробки
Метою даної роботи є підвищення екологічної безпеки виробництва продукції – питних напоїв.
У результаті проведення НДР була розглянута модель сертифікації системи управління навколишнім середовищем і методи впровадження її на підприємстві.
Результати НДР можуть бути використані для підвищення екологічної безпеки виробництва продукції на підприємствах у будь-якій галузі виробництва.
6.2 Розрахунок кошторисної вартості й ціни НДР
Виробнича собівартість промислової продукції (робіт, послуг)- це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на її виробництво. Це один з основних економічних показників підприємства, і це спричиняється необхідність однозначного визначення методики його розрахунку не залежно від того, де буде використатися показник виробничої собівартості. Як така методика є «Методичні вказівки по формуванню собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості», затвердженої наказом №7 Держкомітету промислової політики України від 2.02.2002р.
Ціль планування собівартості є економічно обґрунтоване визначення величини витрат необхідних у планованому періоді для виробництва кожного виду й всієї промислової продукції підприємства, що відповідає вимогам по її якості.
Метою обліку собівартості продукції є своєчасне, повне й достовірне визначення фактичних витрат, пов'язаних з виробництвом продукції, вирахування фактичної собівартості окремих видів і всієї продукції, а так само контроль за використанням матеріальних, трудових і грошових ресурсів.
Витрати, що включають у собівартість продукції (робіт, послуг) групуються по наступних економічних елементах
¾ матеріальні витрати
¾ витрати на оплату праці
¾ відрахування на соціальні заходи
¾ амортизація