Є потреба, насамперед, дослідити зміни та їх тенденції в організаційній структурі сільськогосподарських підприємств, з’ясувати, в яких умовах вони господарюють (зокрема – проаналізувати їх забезпеченість виробничими ресурсами і продуктивність використання останніх), і всебічно розглянути узагальнюючі фінансові результати господарювання.
Базовими інструментами соціально – економічної системи господарювання слід вважати форми власності, а також притаманні їм системи відносин і організаційно – правові форми господарювання.
Пріоритетом у розвитку аграрного виробництва має стати забезпечення високої конкурентноспоможності вітчизняної сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки на внутрішньому і зовнішніх аграрних ринках. Високоефективне, конкурентне, екологічно безпечне спеціалізоване сільське господарство зможе забезпечувати значні надходження до обласного і державного бюджетів, дозволить Україні зайняти належне місце у світовому поділі аграрної праці та стане важливим аргументом при її входженні до Світових політичних і економічних структур.
4. Проблеми глобального екологічного моніторингу
Глобальний моніторинг –задача світового співтовариства, тому що вінвідповідає інтересам усього людства.
На практиці цілі глобального моніторингу визначаються в процесі міжнародного співробітництва у рамках різних міжнародних організацій, угод (конвенцій) і декларацій. Ідея створення Глобальної системимоніторингу навколишнього середовища (ГСМНС) була висловлена на Стокгольмській конференції ООН по навколишньому середовищу в 1972 р., реальні основи ГСМНС були закладені на спеціальній зустрічі в Найробі (Кенія) у 1974 р., де була уточнена роль агентів і держав – членів ООН. Основи ГСМНС у колишньому СРСР були розроблені академіком Ю.А.Ізраелемі повідомлені на засіданні Ради керуючих ЮНЕП у 1974 р. Відмінною рисою концепції Ю.А.Ізраеля було спостереження за антропогенними змінами в навколишньому природному середовищі.
Задача вивчення Землі як цілісної природної системи поставлена Міжнародною геосферно-біосферною програмою (МГБП) і зважується на основі широкого застосування космічних засобів спостережень. МГБП, здійснення якої почалося з 1990 р., передбачає сім ключових напрямків
розробок:
1. Закономірності хімічних процесів
у глобальній атмосфері іроль біологічних процесів у кругообігумалих газових компонентів.
Проекти, виконувані по цих напрямках, ставлять за мету, зокрема, аналіз впливу змін вмісту озону в стратосфері на проникнення до земної поверхні біологічно небезпечного ультрафіолетового випромінювання, оцінку впливу аерозолей на клімат і ін.
2. Вплив біогеохімічних процесів в океані на клімат і зворотній вплив. Проекти включають комплексні дослідження глобального газообміну між океаном і атмосферою, морським дном і границями континентів, розробку методик прогнозування реакції біогеохімічних процесів в океані на антропогенні збурювання в глобальному масштабі, вивчення евфотичної зони Світового океану.
3. Вивчення прибережних екосистем і впливу змін землекористування.
4. Взаємодія рослинного покриву з фізичними процесами, відповідальнимиза формування глобального круговороту води. У рамках цього напрямкубудуть проводитися дослідження з програми глобального експерименту зметою вивчення кругообігу енергії і води на додаток до досліджень ізВсесвітньої програми досліджень клімату.
5. Вплив глобальних змін на континентальні екосистеми. Будуть розроблятися методики прогнозу впливу змін клімату, концентрації вуглекислого газу і землекористування на екосистеми, а також зворотних зв'язків; досліджуватися глобальні зміни екологічного різноманіття.
6. Палеоекологія і палеоекологічні зміни та їх наслідки. Будуть проводитися дослідження з метою реконструкції історії змін клімату і навколишнього середовища за період з 2000 р. до н.е. з тимчасовим дозволом не більш 10 років.
7. Моделювання земної системи з метою прогнозу її еволюції. Створюються чисельні моделі в глобальному масштабі, робляться кількісні оцінки взаємодії глобальних, фізичних, хімічних і біологічних інтерактивних процесів у земній системі протягом останніх 100 тисяч років.
У рамках МГБП вивчаються біогеофізичні кругообіги вуглецю, азоту, фосфору і сірки, які зараз визначаються як природними, так і антропогенними факторами.
Антропогенні фактори особливо істотні для круговороту вуглецю. Труднощі вивчення процесів обумовлені невизначеностями, пов'язаними з внеском континентальної біомаси (змінами унаслідок вирубки лісів, змінами сумарної продуктивності екосистем) і варіаціями кругообігів інших компонентів.
Особливості географічного розподілу екосистем, визначення їх границь, масштабів і темпів антропогенного впливу також досліджують за допомогою супутникових дистанційних методів. Важливою підсистемою моніторингу є вивчення ролі лісів у формуванні біогеохімічних кругообігів: їх вплив на формування опадів, на енергетичний баланс, клімат, роль як джерела чи стоку вуглекислого газу і т.д. При вивченні біологічних процесів на суші ключова роль приділяється дослідженню специфіки енергетичного балансу різних екосистем: пустель, лісів, саван, сільськогосподарських районів і ін. Глобальні процеси є об'єктом пильної уваги індустріально розвитих країн і міжнародного співробітництва.
Припустимими варто вважати такі впливи, що не приводять до погіршеннястану біосфери по жодному з розглянутих параметрів,тому основними напрямками глобального моніторингу вважаються вивчення:
Незначних змін, що повсюдно виявляються, наприклад, глобальних
змін клімату внаслідок забруднення.
Ефектів, пов'язаних з поширенням забруднюючих речовин на
великі відстані, наприклад, закислення середовища під впливом
викидів в атмосферу сірки.
Антропогенних впливів, що мають велику інертність ефектів, наприклад, кумулятивного ефекту органічних пестицидів і ін.
Висновки:
1. регулярне спостереження за станом навколишнього природного середовища;
2. аналіз стану навколишнього природного середовища та прогнозуванняйого змін;
3. забезпечення органів державної виконавчої влади систематичною йоперативною інформацією про стан навколишнього природного середовища, атакож прогнозами і попередженнями про можливі його зміни;
4. розробка науково-обґрунтованих рекомендацій для прийняття
управлінських рішень. захист, стабілізація та поліпшення екологічного стану в містах і промислових центрах;
5. запровадження інтегрованого управління водними ресурсами з метою їх збереження і відтворення, прискорення переходу до управління
водокористуванням за басейновим принципом;
6. формування екологічно збалансованої системи природокористування на основі екологічно безпечних технологій та адекватної структури виробничого потенціалу у промисловості, енергетиці, будівництві, сільському господарстві, на транспорті;
Належне функціонування Державної системи моніторингу довкілля має убезпечити Україну від таких втрат і скласти реальні передумови сталого
розвитку України, забезпечивши основні компоненти її екологічної
складової частини.
Список використаної літератури:
1. Апостолюк С.О., Джигирей В.С. Промислова екологія: Навч.посіб. – К.: Знання, 2005. – 474с.
2. Запольський А.К., Самюк А.І. Основи екології: Підручник. К.: Вища школа, 2001. – 358с.
3. Злобін Ю.А., Кочубей Н.В. Загальна екологія: Навч.посіб. Суми: Еніверс.книга, 2005. – 416с.
4. Джигирей В.С.. Екологія та охорона навколишнього природного середовища: Навч. посіб. К.: Знання, 2000. – 438с.
5. Косовець О.М. Довкілля очищується.Чи надовго? // Урядовий кур’єр. – 2004. – 5 червня. – С.5
6. Федоренко О.І., Кудін А.В. Основи екології: Підручник. – К.: Знання, 2006.– 543с.