Саме такими рішеннями дозволено здійснення скиду мінералізованих зворотних вод в Інгулець із гірничорудних підприємств. Правда, "за умови не перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у місцях водокористування населення".
Сьогоднішні спостереження за якістю води річки Інгулець показують, що практично за всіма показниками, гранично допустимі концентрації забруднювачів перевищені. За критерієм мінералізації воду р. Інгулець в межах Херсонської та Миколаївської області можна класифікувати як солонувату. За забрудненням компонентами сольового складу воду Інгульця відносить до дуже забрудненої хлоридами та сульфатами. Причому в інгулецькій воді в останні роки, порівняно з минулими роками, вміст хлоридів і сульфатів значно збільшився і складає в середньому, відповідно, 1025.8 мг/л, що в 2.9 більше за гранично-припустиму концентрацію (ГПК) та 741.1 мг/л (1.5 ГПК). Зрозуміло, що забруднення річки збільшується від села Садово в Херсонській області (місце впадіння Інгульця у Дніпро) до Кривого Рогу Негативний вплив низькоякісних господарських вод та фекальних стоків Кривого Рогу, особливо відчутний на початку року, коли проходить масовий скид високо мінералізованих шахтних вод. У січні - березні показники мінералізації у різних пунктах спостережень по руслу річки становлять від 700 до 5700 мг/л. Саме в цей проміжок часу вміст азоту амонійного перебільшує ГПК в 6 разів, вміст нітратного азоту в 1.2 рази, нітритного азоту в 4.8 рази. Забруднення марганцем становить 2.4 - 11.0 від ГПК, магнієм 1.4-10.0 від ГПК і кальцієм 0.8-2.4 від ГПК. Вміст міді в інгулецькій воді перебільшує ГПК в 4.0-23.0 рази, а заліза в 0.5-1.7 рази.
Дещо змінюється ситуація з якістю води в пониззі Інгульця - від гирла до Снігірівки, що в Миколаївській області, коли влітку та восени працюють потужні насосні станції, що подають воду в Інгулецьку та Явкінську зрошувальні системи. Тоді і в пониззя річки заходить дніпровська вода, яка дещо розбавляє високо мінералізовані кривбаські скиди. По суті, в цей період року річка Інгулець припиняє стік в Дніпро, а її пониззя перетворюється в "антирічку", в якій течуть в зворотному від природного напрямку дніпровські води.
Але і в цей період якість води все одно не відповідає існуючим нормативам щодо поверхневих вод. До того ж вода із значною мінералізацією попадає при зрошенні в ґрунти та викликає їх осолонцювання і засолення.
Осолонцювання зараз є найбільш поширеним деградуючим процесом на зрошуваних землях в Миколаївській та Херсонській області. Інгулецька вода, що вміщує велику кількість розчинених солей, зокрема іонів натрію, викликає солонцюватість в ґрунтах. Осолонцювання проявляється в різкому погіршенні їх агрофізичних властивостей - руйнується структура орного шару, знижується пористість та водопроникність, ущільнюється ґрунтовий профіль. Особливо такі процеси помітні та тлі негативного балансу органічної речовини. Подальший розвиток таких процесів приводить до злитизації ґрунтів, коли проходить їх ущільнення та усадка при висиханні, та набрякання при зволоженні. Врожайність сільськогосподарських культур на осолонцьованих ґрунтах різко знижується.
Забруднення басейну річки Інгулець зворотними водами підприємств Кривбасу відбувається не тільки в між вегетаційній період під час регламентних скидів, але і в продовж року – в наслідок скидів з обвідного каналу.
В рамках господарської системи водо обвідного каналу з 1957року працює ВАТ “Кривий Ріг цемент”, ВАТ “Арселор Миттал Стил Кривий Ріг”, ВАТ “ Південний ГЗК”, Довгинцівський район м. Кривий Ріг. Однак питання щодо власника каналу до цього часу не вирішене.
Отже, це вже не річка в загальногеографічному розумінні та визначенні. Інгулець зараз не відповідає повному визначенню річки як "водного потоку, що живиться за рахунок стоку з водозбору". В цій якості Інгулець вже зник. Зараз він являє собою, потік розчинених в воді солей, що живиться за рахунок скидів мінералізованих вод з кар'єрів та шахт Криворізького залізорудного басейну, води каналів Дніпро-Інгулець та Дніпро-Кривий Ріг, комунальних вод міста Кривий Ріг. Цей створений людиною штучний потік тільки використовує природне русло Інгульця, яке сильно замулене за рахунок ерозійних процесів антропогенного походження. Протягом року стік вже не має природного ходу, він регулюється криворізькими індустріальними скидами та роботою насосних станцій, які подають воду для зрошення. Весняне водопілля замінене проходженням великої солоної "лінзи" скидних вод, літня межень пов'язана з інтенсивними заборами води для зрошення.[4]
2.2 Балка Свистунова, як основний забруднювач
ДП “Кривбасшахтозакриття” виконує послуги по передачі електроенергії та перекачці промислових стоків майже всіх гірничозбагачувальних комбінатів, відкачуючи зворотні шахтні води у ставок-накопичувач б. Свистунова.
Ставок-накопичувач побудований в неглибоко врізаній балці Свістунова в 3,5 км до на південний-схід від р. Інгулець. Дно балки с отм. 70 – 75 м абс. на 45 – 50 м розташовано вище урізає води у річці. Абсолютні відмітки, які відділяють ставок від р. Інгулець, складають 90 – 95 м. Виположенні форми рельєфу створюють умови для інфільтрації атмосферних опадів, обмежують стік поверхневих вод в балку. Джерелом накопичування води в ставку є шахтні води, що скидаються у ставок і в невеликій кількості атмосферні опади. Рівні води в ставку підтримуються земляною дамбою (насипні легкі суглинки) висотою 25 м, яка відноситься к другому класу капітальності.
Максимальні проектні характеристики ставка : відмітка НПУ – 88,5 м. абс., об’єм води 12,2 млн. кубометрів, площа дзеркала води 216 га.
В 2008 році в ставок-накопичувач б. Свистунова прийнято 12478 тис. м. Шахтної води. Очікувані надходження відповідно до заявок підприємств-учасників учасників повинні були бути 12573 тис.м.
Скид шахтної води зі ставка-накопичувача б. Свистунова в р. Інгулець розпочато в листопаді 2008 році у відповідності до затвердженого “Регламенту скиду надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу в 2008-2009р.р.”. Об’єм скиду становить 11,3 млн.м. Станом на 01.01.07 об’єм води в ставку-накопичувачу зменшено на 7 379,6 тис.м.
Насосною станцією транзитом через Дзержинське шламосховище перекачана шахтна вода в об’ємі 7 476 тис.м. Фільтрація води із ставка-накопичувача призводить до виносу в водоносний комплекс ряду забруднюючих речовин, головними з них є: макрокомпоненти – хлориди, натрій, солі кальцію і магнію; мікрокомпоненти – бром і кадмій.
Вода у ставку-накопичувачі має мінералізацію (на 2007 г.) 33,2 – 33,9 г/л і хлоридний натрієвий склад. Вода має реакції( рН 8,4 – 8,7), високою жорсткістю (64 – 80 мг-екв/л). Вміст хлоридів – до 17650 – 19000 мг/л, натрія – 10240мг/л.
Таблиця. Концентрації мікрокомпонентів, які присутні в підземних водах в аномально-високих кількостях.
| Речовина | Кількість, мг/л | ГДК, мг/л | Перевищення ГДК, к-сть разів | ||||
| Ставок б. Свистунова (насосна) | Св. 640 | Св. 644 | Св. 648 | Св. 656 | |||
| 1993 р. | |||||||
| Бром | - | 31,4 | 31,4 | 22,4 | 25,0 | 0,2 | 11,2 – 12,5 |
| Кадмій | - | - | - | - | - | 0,001 | - |
| 2007р. | |||||||
| Бром | 80,0 | 70,0 | 9,0 | 8,0 | 9,0 | 0,2 | 40 – 400 |
| Кадмій | 0,026 | 0,011 | 0,023 | 0,024 | 0,014 | 0,001 | 11 – 26 |
Таблиця. Хімічний склад води у ставку-накопичувачі б. Свистунова
| Речовина | Кількість, мг/л | ГДК, мг/л | ||||
| 01.01.07 | 09.11.07 | |||||
| 1. Вода із скиду з магімтрального трубопроводу в ставок | ||||||
| Мінералізація | 33280 | 35558 | - | - | - | 1000 |
| Хлориди | 20355 | 20018 | - | - | - | 350 |
| Сульфати | 1257 | 1286 | - | - | - | 500 |
| 2. Ставок-накопичувач біля дамби | ||||||
| Мінералізація | 36985 | 36542 | - | - | - | 1000 |
| Хлориди | 21233 | 20670 | - | - | - | 350 |
| Сульфати | 1350 | 1380 | - | - | - | 500 |
| 3. Ставок-накопичувач біля дамби | ||||||
| 14.05.05 | 23.04.06 | |||||
| Мінералізація | 29843 | 28771 | - | - | - | 1000 |
| Хлориди | 17 96 | 16477 | - | - | - | 350 |
| Сульфати | 1270 | 1126 | - | - | - | 500 |
| Кальцій | 530 | 426 | - | - | - | - |
| Магній | 750 | 660 | - | - | - | - |
| Натрій | 9782 | 9479 | - | - | - | 200 |
| жорсткість | 83,1 | 77,5 | - | - | - | 10 |
| 4. Вода із скиду з магімтрального трубопроводу від ставка-накопичувача у р. Інгулець | ||||||
| 19.01.07 | 21.12.07 | 22.12.07 | 08.02.08 | 27.02.08 | ||
| Мінералізація | 37003 | 36840 | - | 38332 | 36808 | 1000 |
| Хлориди | 1244 | 1232 | 1163 | 1335 | 1292 | 500 |
| Сульфати | 20224 | 19526 | 19863 | 19888 | 18984 | 350 |
2.3 Наслідки впливу ГЗК на води р. Інгулець
З причин безперервних скидів мінералізованих вод в річку з гірничорудних виробництв Інгулець зараз практично повністю втратив свою фундаментальну, щодо річок, властивість - здатність до самоочищення. По суті, всі існуючі антропогенні заходи щодо охорони вод є лише підтриманням спроможності річок та озер до самоочищення. Природне руйнування або нейтралізація забруднювачів проходить в результаті складних фізичних (осідання часток, випаровування), хімічних(окислення, коагуляція, гідроліз токсикантів) та біологічних процесів (включення забруднюючих речовин в обмінні процеси, руйнування або перехід токсикантів у нетоксичні форми). Така нейтралізація хімічних речовин-забруднювачів залежить, в першу чергу, від водності водойми. А зменшення водності річок, як правило, приводить до збільшення вмісту забруднюючих речовин. Але і кількісні величини стоку річки Інгулець в значній мірі зараз визначаються діяльністю людини.