Оцінка стану міської системи м. Києва (стр. 5 из 5)
Де άі – вагові коефіцієнти, які дорівнюють по величині відношенню площі даного покриття до загальної площі водозбору,
a3=12га/548га=0,02
ψ3 – коефіцієнти стоку для різних видів покриття
ψ = 0,02*0,6=0,012
Об’єм дощових чи снігових вод за рік розраховується:
(3.18.)де ψ – коефіцієнт стоку дощових (снігових) вод,
F – площа водозбору, га
H – шар опадів за теплий чи холодний період відповідно, мм.
W=10*0.012*548*200=13152
Об’єм поливомиєчних стічних вод розраховується:
(3.19.)де m – витрата води на мийку одиниці площі, л/ м2, 1,4 мм2;
k – кількість мийок для умов міста в рік,100 за рік;
F – площа поверхонь, що обробляються, 110,7 га;
ψ – коефіцієнт стоку стічних вод, 06.
W=10*1,4*100*110,7*0,6=92988
Значення всіх параметрів що входять до цієї формули, визначаються у відповідності до нормативів:
на мийку 1 м2 площі витрачається від 1,2 до 1,5 літрів води;
кількість мийок для умов міста складає 50 – 150 за рік;
площа покрить, які потребують мийки, складає 20% від площі міста;
коефіцієнт стоку приймається рівним 0,6.
Якщо на площі міста розташовані великі парки, чи ділянки лісових масивів, проявляється ефект затримання частини атмосферних опадів листяним покривом.
Розрахунок кількості затриманих атмосферних опадів проводиться по абсолютним нормам затримання (Додаток 7).
Шар випавших опадів коректується на величину затриманих опадів з врахуванням співвідношення площ, які зайняті різними видами дерев, та всій площі. Тоді об’єм дощових чи талих вод:
(3.20.)де ψ – коефіцієнт стоку,
F – площа водозбору га,
Н та Нз – шари випавши та затриманих опадів відповідно мм,(Н=200 мм, Нз=79 мм).
W=10*0,6*548*(200-79)=397848 м3/рік
Загальний об’єм стоку з міської території:
(3.21.)де WД,WС,WПМ - об’єми дощових, снігових та поливомиєчних стічних вод відповідно.
W=13152+92988+397848=503988 м3/рік
Сумарне значення річного виносу речовин з поверхневим стоком розраховується як:
(3.22.)де Сд,Сс,Спм - концентрації речовин у дощових, снігових та поливомиєчних стічних водах відповідно г/м3.
Розрахуємо сумарне значення річного виносу речовин з поверхневим стоком для зважених речовин:
G=13152*2000+92988*3000+397848*4000=189666000
Розділ 5. Оцінка комфортності міської екосистеми
5.1 Комфортність міського середовища
В даному підрозділі курсової роботи необхідно за запропонованою методикою оцінки потенціалу екологічної комфортності території міста та результатами попередніх розділів і вихідних даних провести оцінку території міста, що зображена на планшеті.
В основу оцінки покладений бальний принцип оцінки прояву критеріїв. Оцінка проводиться за 29 показниками сучасного екологічного та соціально – екологічного стану міста. Ці показники об’єднані в 11 груп.
Інтенсивність прояву кожного показника оцінюється за чотирибальною шкалою:
1 бал – найменший (комфортний) прояв несприятливих факторів
2 бали – середній (сприятливий) прояв несприятливих факторів
3 бали – високий (несприятливий) прояв негативних факторів
4 бали – найвищий (вкрай несприятливий) прояв негативних факторів. Результати оцінки подаються у вигляді таблиці 7.
Таблиця 3.5.
Оцінка коефіцієнта потенціалу екологічної комфортності міста
| № | Критерій | Інтенсивність прояву в балах |
| 1 | 2 | 3 |
| 1 | Розміщення району відносно:великих підприємствавтодоріг з інтенсивним рухомекологічно небезпечних об’єктів | 421 |
| 2 | Якість повітря:Запахимікрокліматсамоочищення атмосферизабрудненість атмосфери | 2342 |
| 3 | Якість водного середовища:наявність і стан гідрологічнихоб’єктівзабруднення поверхневих водзабруднення підземних водпотенціал самоочищення | 3331 |
| 4 | Якість водо забезпечення:якість води що подаєтьсярівень каналізованостістан каналізації дощового стокуаварійність мереж | 3323 |
| 5 | Якість грунтів:сумарний показник забрудненняаномалії забруднення у містіпотенціал самоочищення | 33 |
| 6 | Рекреаційна комфортність:стан озеленення вулицьнаявність парків, скверівдоступність зеленої зони | 111 |
| 7 | Техногенна складова ландшафту:заасфальтованість вулицьщільність забудовивисота забудови | 324 |
| 8 | Шумове забруднення | 4 |
| 9 | Радіаційне забруднення | 2 |
| 10 | Мікробіологічне забруднення | 3 |
| 11 | Санітарний стан території:прибирання вулицьнаявність сміттєзвалищ | 21 |
| 12 | Сумарний бал | ∑ 61 – 85 |
| 13 | Кек | 2,10 –4,0 |
Район міста, зображений на планшеті відноситься до районів середнього потенціалу комфортності (66 –70 балів, середній бал 2,3 – 2,5). Цей район характеризується значним техногенним навантаженням, близькістю до промислових районів чи великих автодоріг, порівняно невисокою забудованістю і значним озелененням.
Висновки
Ми мали можливість в даній курсовій роботі наводити загальні дані про сучасний стан міста Києва та наведена інформація про стан атмосферного повітря, водних ресурсів, загальний стан середовища міста тощо. Зокрема:
Ми виходили з розрахунку антропогенної перетвореності міського ландшафту, ступінь перетвореності його згідно градації відноситься до слабоперетворених. Проаналізувавши це, для території, зображеної на планшеті, необхіжно вжити наступних заходів: по-перше, збільшити площі зелених насаджень навколо кварталів; по-друге, організувати захисну зелену зону навколо залізниці.
За даним планом та відповідними формулами ми провели оцінку кількості автотранспорту, визначили, що ступінь забрудненості повітря автотранспортом залежить не тільки від інтенсивності руху, кількості та характеру викидів, а й від типу забудови, рельєфу місцевості, напряму вітру, вологості і температури повітря. Тому для покращення умов м. Києва необхідно збільшити кількість об’їздних доріг навколо столиці, чим самим зменшити перевантаження автомагістралей.
При визначенні критерію самоочищення атмосфери визначали числове значення метеорологічного потенціалу самоочищення атмосфери (МПСОА). Цей показник згідно розрахунків рівний 2.3.
Провівши заходи по забезпеченню охорони атмосферного повітря, було уточнено і наведено уточнені розміри СЗЗ.
Виходячи з обробки інтенсивності шумового забруднення, можна зробити висновок, що даний район міста перевантажений кількістю автотранспорту. Тому можна запропонувати вантажні автомобілі в години “пік” пускати на об’їздні автотраси, а також зменшити кількість індивідуального автотранспорту. Для покращення інших досліджуваних характеристик стану міської екосистеми необхідно покращити мікроклімат, водозабезпечення, а також стан змивної каналізації міста.
Список використаної літератури
1. Методичні вказівки до виконання курсової роботи з курсу «Екологія міських систем».
2. Диллон Б., Сингх Ч. Инженерные методы обеспечения надежности систем / под ред. Е.К. Масловского. – М.: Мир, 1984. – 318 с.
3. Запольский А.К. та інші. Фізико – хімічні основи технології очищення стічних вод. – К.: Лібра, 2000. – 522 с.
4. Кучерявий В.О. Урбоекологія. – Львів: Світ, 1999. – 372 с.
5. Географічна енциклопедія. Том 3. – К.: «Українська енциклопедія ім. М.П. Бажана», 1993 – с. 202.
6. Природа Київської області. – К., 1972.
7. Кучерявий В.О.Фітомеліорація. – Львів: Світ, 2003. – 539 с
8. .Солуха Б.В., Фукс Г.Б. Міська екологія. – К., 2003. –338с.
9. Экология города. Учебник / под ред. Стольберга Ф.В. – К.: Либра, 2000. – 400 с.
10. Ярошевский Д.А., Мельников Ю.Ф., Корсакова Н.И. Санитарная техника городов. – М.: Стройиздат, 1990. – 320 с.
11. Київська область. Географічний нарис./ Ред. Старовойтенко/. –К.,1957.