У залежності від інтенсивності дощу, що випадає, обсяг поверхневого стоку визначається по усереднених залежностях, у яких враховані і географічна зона розташування очисного спорудження, і характер поверхні, на якій утвориться стік. При цьому розглядаються два можливих варіанти очищення поверхневого стоку.
1. Розрахункова тривалість дощу t визначається за формулою:
, хв., (2.1) хв.де tконц – час поверхневої концентрації дощового стоку (у населених пунктах не менш 10 хв., при наявності закритих дощових мереж – 5 хв);
lтр – довжина лотків, по яких стікає вода (приймається зазвичай 200...500 м);
Vтр – швидкість руху води по лотках при їх повному наповненні (Vтр = 0,7...1,0 м/с); К1– коефіцієнт, що враховує збільшення часу протікання при зменшенні витрати води, що направляється на очищення в залежності від величини g20.
Таблиця 2.1 – Залежність коефіцієнту К1 від інтенсивності дощу
g20 | 20 | 30 | 40 | 50 | 60 | 70 | 80 | 90 | 100 | 120 | 150 |
К1 | 1 | 1,22 | 1,37 | 1,53 | 1,62 | 1,72 | 1,89 | 1,98 | 2,06 | 2,28 | 2,49 |
Другий варіант, при якому очищенню піддається весь обсяг стоку.
2. Знаходимо розрахункову витрату дощових вод (Qоч), що направляються на очищення за формулою :
, л/с, (2.2)де gc – розрахункова інтенсивність дощових опадів;
n– параметр, що залежить від географічного розташування об’єкту (0,7);
F – площа водозбірної території, га;
φ – середній коефіцієнт стоку дощових вод для майданчиків промислових підприємств (0,3 – 0,5);
t – розрахункова тривалість дощу;
τ – параметр, який залежить від географічного параметру С, що характеризує ймовірну інтенсивність дощу(0,2);
Роч – період однократного перевищення інтенсивності дощу(0,05 – 0,1)
Знаходимо розрахункову витрату дощових вод (Qоч):
л/с1.3 Проектування акумулюючої ємності для очистки поверхневого стоку
1. Знаходимо робочий об’єм акумулюючої ємності за формулою:
, м3 = 0,01*30000*0,5 = 150 (м3). (3.1)де hg – максимальний шар опадів за час дощу у мм, стік від якого акумулюється цілком (для промислових підприємств першої групи приймається в межах 10...15 мм);
Ψq – коефіцієнт стоку дощових вод (для проммайданчиків Ψq≈0,3 -0,5).
Wсек приймаємо від 40 до 60 м3.
2. Знаходимо кількість секцій:
= (шт). (3.2)Тривалість відстоювання поверхневого стоку – не менше 1 доби. Ефект освітлення при цьому складає 80%.
3. Визначаємо кількість осаду Woc, що затримується в акумулюючій ємності протягом року, за формулою (3.1):
, (3.3) , (м3).де S– коефіцієнт, що враховує частину річного обсягу дощових вод, що направляються на очищення. При g20 = 0,90 л/с га S =0,68 (Україна);
hg – шар опадів, що випали, у мм, за теплий період року (387 мм);
Сср – середній вміст завислих речовин у поверхневому стоці, що надходить на очищення, г/л;
Э – ефект видалення завислих речовин з дощових вод у акумулюючій ємності, %;
γ – середня концентрація твердої фази в ущільненому осаді, кг/м3 (200 ≈ кг/м3).
При тривалості відстоювання стоку в акумулюючій ємності протягом 1...2 доби ефект зниження змісту завислих речовин дорівнює 80-90 %, що цілком достатньо для скидання освітленої води в водойму або для використання її в системі замкнутого водопостачання (для технічних цілей). Залишковий вміст завислих речовин у вистояній воді може бути прийнятий в межах 50-200 мг/л, органічних домішок БСК – 20...30 мг/л , нафтопродуктів – 0,5...5 мг/л.
При необхідності більш тонкого очищення освітлена в акумулюючій ємності вода фільтрується через найпростіші фільтри (поліуретанові, зі спіненого полістиролу) у виді крихти (чи гранул) розміром 1...2 см (2..5 мм) з товщиною шару фільтра 1...2 м. Швидкість фільтрування при цьому 20-30 м/год , ефект освітлення 90-95 %.
Після відстоювання в акумулюючій ємності освітлена вода може скидатися у водойми (через спеціальні зливні пристрої або за допомогою насосів). Осівші на дні завислі речовини видаляються або вручну, або за допомогою спеціальних пристроїв (насосами для перекачування шламів а інше). Для полегшення видалення осаду днище кожної секції влаштовується під ухилом до приямку, розташованому в центрі секції (і ≥ 0,05), а ухил стінок приямку і ≥ 45о.
Для зневоднення вилученого осаду його варто витримувати на майданчика - ущільнювачах, обгороджених земляними валами висотою до 1 м. Навантаження на 1 м2 майданчика може доходити до 3 м3 зневодненого осаду на рік. Майданчики поділяють на корти з пристроями для відводу освітленої води. Можна складувати вилучений з акумулюючої ємності осад у спеціальних ставках-мулонакопичувачах, що влаштовуються в природних западинах, випрацюваних кар'єрах.
Висоту зони відстоювання в ємності варто приймати в межах 1,5...4 м, висоту вільної зони над рівнем води – 0,3...0,5 м, висоту нейтральної зони над рівнем осаду – 0,4...0,5 м (рисунок 3.1).
Акумулюючі ємності проектуються прямокутними в плані і розділеними на секції. Корисний обсяг однієї секції слід розраховувати на прийом стоку від шару опадів 2,5...5 мм. Частина стоку, що не вмістилась в акумулюючій ємності (при сильних дощах) може прямо скидатися у водойму. Він мало забруднений, оскільки основний обсяг завислих речовин знаходиться в початковому обсязі стоку, що потрапив у акумулюючу ємність.
Варто передбачити в кожній секції пристрій для періодичного видалення нафтопродуктів, якщо вони містяться в стоці (дивись конструкцію споруджень закритого типу).
4. Визначаємо довжину секції lc:
, м. (3.4)Висота вільної зони над рівнем води приймаємо в межах 0,3 – 0,5 м. Висоту нейтральної зони над осадом приймаємо 0,4 - 0,5 м.
5. Визначаємо товщину шару осаду:
м. (3.5)6. Знаходимо повну глибину кожної секції:
Нс = hcв. + hc + hн.з. + hсл.ос. = 0,042 + 2 + 0,4 + 0,4 = 2,842 м. (3.6)
1.4 Розрахунок проточних горизонтальних ставків-відстійників
Горизонтальні ставки-відстійники (рисунок 4.1) призначені для очищення стічних вод від завислих речовин за рахунок їхнього осадження при малій швидкості протікання води через перетин ставка-відстійника. Для збільшення продуктивності він може складатися з декількох ізольованих секцій.
Рисунок 4.1 – Схема горизонтального ставка-відстійника
1 – колектор дощової каналізації; 2 – розподільна камера; 3 – підходящій трубопровід; 4 – відсік для збирання масло- та нафтопродуктів; 5 – секція відстійника; 6 – сміттєуловлюючі ґрати; 7 – напівзаглиблені щіти; 8 – приймач масло- та нафтопродуктів; 9 – ємність для відстоювання масло- та нафтопродуктів; 10 – водозабірний колодязь; 11 – водоскид; 12 – камера скидання очищеної води.
При розрахунку ставка-відстійника визначаються розміри спорудження та об’єм затриманих забруднень. При цьому в залежності від прийнятого розрахункового часу відстоювання в цих спорудженнях (що пов'язано зі швидкістю протікання води) можна домогтися різного ступеня очищення стічних вод (таблиця 4.1).
Таблиця 4.1 – Залежність ступеня очищення води від часу відстоювання
Вид забруднення | Ступінь очищення води (%) від первісного рівня при часі відстоювання , год. | ||||
2 | 4 | 6 | 8 | 10 | |
Завислі речовини | 80 | 85 | 90 | 95 | 95 |
Нафтопродукти | 80 | 80 | 90 | 90 | 90 |
Сміття, що плаває | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 |
Біологічне споживання кисню (БСК) зменшується через 90 хв. відстоювання на 50-75 %.
Горизонтальні ставки-відстійники можуть складатися з декількох секцій.
1. Визначаємо сумарну площу горизонтальних відстійників у плані:
, , м2, (4.1)де Qоч – розрахункова витрата стічних вод, що надходять на очищення, м3/год;
Uo – швидкість випадання суспензій, затримуваних відстійником, мм/с;
– коефіцієнт, що враховує вплив вертикальної складової швидкості осадження часток; = , (4.2)де Vcp – середня швидкість руху води в ставку-відстійнику, що складає 3...7 мм/с.
Швидкість випадання в осад завислих речовин зі стічних вод при висоті зони осадження у відстійнику 2...3,5 м приймається в залежності від необхідної ефективності освітлювання Э.