Визначаємо площу біофільтра по формулі:
, м3 (7.3)Q – середньодобовий об’єм стічних вод, м3/доб;
N – допустима загрузка на 1 м2 площі біофільтра за добу, яка залеже від температури повітря, тобто ми приймаємо 2300.
м3Загальний об’єм фільтруючого середовища визначаємо за формулою:
, м3 (7.4) (м3)Зазвичай високонагружаємі біофільтри виготовляють зі зборного залізабетону діаметром 2 м. Тоді кількість біофільтрів визначається за формулою:
, (7.5)де W1 - об’єм одного біофільтру
W1 (7.6)
(шт.)Гідравлічну нагрузку на поверхню біофільтру визначаємо за формулою:
, м3/м2сут (7.7) м3/м2сутЗначення q повинні знаходиться в межах 10 – 30 м3/м2сут, тобто розрахований нами біофільтр не перевантажен і працює в нормальному режимі.
1.8 Дезінфекція стічних вод, випуск очищених стічних вод у водойму
Дезінфекція стічних вод може проводитися різними засобами, але найбільше поширення одержало хлорування, тобто введення в стічну воду визначеної кількості рідкого хлору, хлорного вапна або гіпохлориду натрію.
Сутність знезаражуючої дії хлору полягає в окислюванні та інактивації ферментів, що входять до складу протоплазми клітин, бактерій, у результаті чого останні гинуть.
Кількість активного хлору, що вводиться при дезінфекції на одиницю об'єму стічних вод, називають дозою хлору, що виражається в мг/л чи г/м3.
Взаємодія газоподібного хлору є оборотним процесом і протікає за наступним рівнянням:
Cl2 +H2O = HCl + HOCl
з виділенням соляної HCl та хлоруватої HOCl кислот.
Хлорувата кислота частково іонізована. Іонізація її збільшується з підвищенням рН середовища.
Так наприклад, при рН=7 хлорувата кислота іонізована на 20%. Наявність у воді хлоруватої кислоти НОСl і особливо гіпохлоритіонної ООl створює при відомих їхніх концентраціях такі окисні умови, у яких мікроби гинуть. Хлорувата кислота нестійка і легко розпадається, утворюючи соляну кислоту і виділяючи атом кисню:
НОСl → НСl +O
Кисень цей і окислює бактерії.
Крім того, при хлоруванні стічної води власне хлор безпосередньо діє на бактеріальну клітину і з'єднуючись з речовинами, що входять в її протоплазму, викликає загибель бактерій.
Якщо замість газоподібного хлору робити дезінфекцію хлорним вапном, то в результаті взаємодії його з водою утворяться хлористий кальцій, хлорувата кислота і вапно:
2СаСl2O +H2O → Ca(OH)2 +2HOCl +CaCl2
Контроль за хлоруванням стічної рідини здійснюється перевіркою фактичної кількості витрачених реагентів по вазі і, визначенням залишкового хлору в рідині після контакту її з хлором.
Для попередніх підрахунків у проектах дози хору необхідно приймати:
- для відстояної стічної води 30 г/м3;
- для не цілком очищеної стічної води 15 г/м3;
- для цілком очищеної стічної води (у метантенках) 5-10 г/м3.
Дезінфекція великих мас води, як правило, здійснюється рідким хлором; при малих кількостях стічних вод (до 1000 м3/добу) застосовується хлорне вапно.
Обладнання для дезінфекції стічної води складається з хлораторної, змішувача і контактних резервуарів.
Продуктивність хлораторної установки обчислюють виходячи з максимальної витрати дезинфікуємої стічної води і Qmax (м3) і дози хлору.
Кількість активного хлору, необхідна для дезінфекції стічної води, визначають за формулою:
, г/год, (8.1)де Qmax – максимальна витрата води, м3/год.
а – доза активного хлору, г/м3.
Ємність робочого бака для розчину хлорного вапна може бути визначена за формулою:
, м3, (8.2)де Q – середня витрата стічних вод, м3/добу;
а – доза активного хлору, г/м3, як правило, складає 9-10 г/м3;
b – концентрація розчину хлорного вапна;
n – кількість розчинень хлорного вапна на добу, прийнята від 2 до 6, в залежності від продуктивності станції.
Хлорування стічних вод рідким хлором виробляється за допомогою хлораторів. Хлоратори бувають різних типів, потужностей і призначень.
Продуктивність хлорної установки повинна бути розрахована на наступні витрати води: середньогодинну Qср.година., максимальну годинну Qmах (з урахуванням коефіцієнта нерівномірності) і мінімальну годинну Qmin (складає 1,3% середньої добової), м3.
Приклад розрахунку. Визначити продуктивність хлораторного обладнання для дезінфікування очищених у метантенку стічних вод. Витрата стічних вод складає: середня Qср.година= 59,087 м3/год; максимальна Qmак = 106,357 м3/год; мінімальна Qmin = 1,182 м3/год.
Розв’язання.
Хлориста установка обладнується для роботи на рідкому хлорі.
Необхідні для дезінфекції води годинні кількості активного хлору при дозі, а = 10 г/м3, складають за формулою (8.1)
г/год г/год г/годКорисний обсяг витратних баків при концентрації розчину b = 2,5% та кількості розчинень на добу n = 2 - 6 визначається за формулою (8.2).
, м3.За формулою визначається повний обсяг з урахуванням будівельної частини:
(8.3)Для отримання будівельних розмірів робочого бака необхідно загальний повний обсяг помножити на коефіцієнт К = 1,2.
м3Перелік посилань
1. Львов В.А. і ін. довідник з охорони водних ресурсів. - Київ: Врожай, 1999. - 173 с.
2. Єлшин І.М. Будівельнику про охорону навколишнього природного середовища. - М.:Стройиздат, 1996. - 136 с.
3. Страментов А.Є., Бутягін В.А. Планування і благоустрій міст. - М.: Вид-во Мін. комун. хоз. РСФСР, 1982. - 508 с.
4. Лапицька М.П. та ін. Очищення стічних вод (приклади розрахунків). - Мінськ: Висш.шк., 2003. - 256 с.
5. ДСТУ 2.04.03-95. Каналізація. Зовнішні мережі і спорудження. – К.: Держбуд, 1996. - 72 с.
6. Норми технологічного проектування підприємств промисловості нерудних будівельних матеріалів. - К.:Держвидавництво, 1997. - 366 с.
7. Демура М.В. Проектування тонкошарових відстійників. - Київ: Будівельник, 1991. - 81 с.
8. Хрусталев М.И. і ін. Механічне очищення стічних вод за допомогою двумодульного тонкошарового відстійника// Будівельні матеріали - 1992. - №4. - с. 7-10.
9. Зимін М.А. і ін. До питання про освітлення промивних вод у тонкошарових відстійниках // Тр/ УкрдорНДІ. Вдосконалення технології переробки і застосування кам'яних матеріалів. - К.: 1997. - с. 95-102.