· Конвенція про ядерну безпеку (Відень, 1994).
· Закон України «Про ратифікацію Угоди між Україною та Міжнародним агентством з атомної енергії про застосування гарантій у зв'язку з Договором про нерозповсюдження ядерної зброї», 17.12.1997 p., № 737/97-ВР.
· Угода між Україною та Міжнародним агентством з атомної енергії про застосування гарантій у зв'язку з Договором про нерозповсюдження ядерної зброї (Відень, 1995).
· Закон України «Про ратифікацію Угоди про співробітництво в галузі вивчення, розвідки і використання мінерально-сировинних ресурсів», 16.01.1998 p.; № 38/98-ВР.
· Угода про співробітництво в галузі вивчення, розвідки і використання мінерально-сировинних ресурсів (Москва, 1997).
· Закон України «Про ратифікацію Рамкової Угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Чорнобильського фонду «Укриття» в Україні», 4.02.1998 p., № 80/98-ВР.
· Рамкова Угода між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Чорнобильського фонду «Укриття» в Україні (Київ, 1997).
· Закон України «Про ратифікацію Договору до Енергетичної Хартії та Протоколу до Енергетичної Хартії з питань енергетичної ефективності і суміжних екологічних аспектів», 6.02.1998 p., № 89/98-ВР.
· Договір до Енергетичної Хартії (Лісабон / Португалія), 1994).
· Закон України «Про ратифікацію Конвенції про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї та про її знищення», 16.10.1998 p., № 187-XIV.
· Конвенція про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї та про її знищення (Париж, 1993).
· Закон України «Про ратифікацію Угоди між Урядом України і Урядом Королівства Данія щодо допомоги в енергетичній програмі, яка враховує аспекти захисту довкілля», 5.03.1998 p., № 195/98-ВР.
· Угода між Урядом України і Урядом Королівства Данія щодо допомоги в енергетичній програмі, яка враховує аспекти захисту довкілля (Копенгаген, 1997).
· Закон України «Про ратифікацію Угоди про грант Всесвітнього екологічного траст-фонду (Проект вилучення речовин, що руйнують озоновий шар) між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку, що виступає як впроваджувальна установа зазначеного фонду», 4.03.1999 p., № 473-XIV
6. Юридична відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного серидовища
Закон України «Про охорону навколишнього природногосередовища від 25 червня 1991 р.(в редакції від 28.11.2002 р.)
Розділ XV. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища
Стаття 68. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього середовища
Порушення законодавства України про охорону навколишнього середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, цивільну і кримінальну відповідальність.
Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у:
а) порушенні прав громадян на екологічно безпечне навколишнє природне середовище;
б) порушенні норм екологічної безпеки;
в) порушенні вимог законодавства України при проведенніекологічноїекспертизи, в тому числі поданні завідомо неправдивого експертного висновку;
г) невиконанні вимог державної екологічної експертизи;
д) фінансуванні, будівництві і впровадженні у виробництво нових технологій і устаткування без позитивного висновку державної екологічної експертизи;
е)порушенні екологічних вимог при проектуванні, розміщенні, будівництві, реконструкції, введенні в дію, експлуатації та ліквідації підприємств, споруд, пересувних засобів та інших об'єктів;
є) допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище;
ж)перевищенні лімітів та порушенні інших вимог використання природних ресурсів;
з) самовільному спеціальному використанні природних ресурсів;
й) порушенні строків внесення зборів за використання природних ресурсів та забруднення навколишнього природного середовища;
і) невжитті заходів щодо попередження та ліквідації екологічних наслідків аварій та іншого шкідливого впливу на навколишнє природне середовище;
ї) невиконання розпоряджень органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, та вчиненні опору їх представникам;
й) порушенні природоохоронних вимог при зберіганні, транспортуванні, використанні, знешкодженні та захороненні хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних радіоактивних речовин та відходів (Пункт «й» статті 68 зі змінами, внесеними згідно із Законом № 1288-XIV(1288-14) від 14.12.99);
к) невиконанні вимог охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду та інших територій, що підлягають особливій охороні, видів тварин і рослин,-занесених до Червоної книги України;
л) відмові від надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан навколишнього природного середовища, а також про джерела забруднення, у приховуванні випадків аварійного забруднення навколишнього природного середовища або фальсифікації відомостей про стан екологічної обстановки чи захворюваності населення (Пункт «л» частини другої статті 68 зі змінами, внесеними згідно із Законом № 560/97-ВР від 19.11.97);
м) приниженні честі і гідності працівників, які здійснюють контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, посяганні на їх життя і здоров'я.
Законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
Незаконно добуті в природі ресурси та виготовлена з них продукція підлягають безоплатному вилученню, а знаряддя правопорушення - конфіскації. Одержані від їх реалізації доходи спрямовуються в республіканський Автономної Республіки Крим і місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища (Частина шоста статті 68 зі змінами, внесеними згідно із Законом № 186/98-ВР від 05.03.98).
Посадові особи та спеціалісти, винні в порушенні вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки за поданням державних органів охорони навколишнього природного середовища згідно з рішенням їх управлінських органів позбавляються премій за основними результатами господарської діяльності повністю або частково (Частина сьома статті 68 зі змінами, внесеними згідно із Законом № 81/96-ВР від 06.03.96.)
Порядок позбавлення премій визначається законодавством України (Стаття 68 зі змінами, внесеними згідно із Законом, № 186/98-ВР від 05.03.98).
Стаття 69. Особливості застосування цивільної відповідальності
Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Особи, яким завдано такої шкоди, мають право на відшкодування неодержаних прибутків за час, необхідний для відновлення здоров'я, якості навколишнього природного середовища, відтворення природних ресурсів до стану, придатного для використання за цільовим призначенням.
Особи, що володіють джерелами підвищеної екологічної небезпеки, зобов'язані компенсувати заподіяну шкоду громадянам та юридичним особам, якщо не доведуть, що шкода виникла внаслідок стихійних природних явищ чи навмисних дій потерпілих.
Шкода, заподіяна довкіллю у зв'язку з виконанням угоди про розподіл продукції, підлягає відшкодуванню відповідно до вимог статті 29 Закону України «Про угоди про розподіл продукції» (1039-14). (Статтю 69 доповнено частиною згідно із Законом № 1807-ІП (1807-14) від 08.06.2000.) (Стаття 69 зі змінами, внесеними згідно із Законом № 186/98-ВР від 05.03.98.)
Стаття 70. Адміністративна та кримінальна відповідальність за екологічні правопорушення і злочини
Визначення складу екологічних правопорушень і злочинів, порядок притягнення винних до адміністративної та кримінальної відповідальності за їх вчинення встановлюються Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним кодексом України (2001-05, 2002-05).
Кодекс України про адміністративні правопорушення (станом на08.12.2002р.)
Глава 7. Адміністративні правопорушення в галузі охорони природи, використання природних ресурсів, охорони пам'яток історії та культури
Стаття 52. Псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель.
Стаття 53-1. Самовільне зайняття земельної ділянки.
Стаття 53-2. Приховування або перекручення даних земельного кадастру.
Стаття 54. Несвоєчасне повернення тимчасово займаних земель або неприведення їх у стан, придатний для використання за призначенням.
Стаття 55. Самовільне відхилення від проектів внутрігосподарського землеустрою.
Стаття 56. Знищення межових знаків.
Стаття 57. Порушення вимог щодо охорони надр.
Стаття 58. Порушення правил і вимог проведення робіт по геологічному вивченню надр.
Стаття 59. Порушення правил охорони водних ресурсів.
Стаття 59-1. Порушення вимог щодо охорони територіальних і внутрішніх морських вод від забруднення і засмічення.