Реферат на тему:
«Квартира як біогеоценоз»
ЗМІСТ
Вступ
1 Поняття і структура біогеоценозу
2 Квартира як біогеоценоз
2.1 Компоненти біогеоценозу
2.2 Перетворення речовин і потік енергії в біогеоценозі
2.3 Динаміка біогеоценозу
Висновок
Використана література
ВСТУП
Біогеоценози - елементарні одиниці біосфери. Масштаби біогеоценозів в природі надзвичайно різні. Неоднакова також ступінь замкнутості підтримуваних в них кругообігів речовини, тобто багаторазовість залучення одних і тих самих атомів в цикли.
У відповідності з ієрархією спільнот життя на Землі виявляється і в ієрархічності відповідних біогеоценозів. Така організація життя є одним з необхідних умов її існування.
Запаси біогенних елементів, з яких будують тіла живі організми, на Землі в цілому і на кожній конкретній ділянці її поверхні небезмежні. Лише система кругообігів могла надати цим запасам властивість нескінченності, необхідне для продовження життя. Для підтримки круговороту речовин у системі необхідна наявність: запасу неорганічних молекул в засвоєній формі; трьох функціонально різних екологічних груп організмів - продуцентів, консументів і редуцентів. Підтримувати і здійснювати кругообіг можуть тільки функціонально-різні групи організмів. Таким чином, такі властивості екосистем як функціонально-екологічне різноманітність живих істот, організація потоку витягаються з навколишнього середовища речовин у цикли, а також здатність протистояти зовнішнім впливам - найдавніші властивості життя, що забезпечують існування біогеоценозів.
1 ПОНЯТТЯ І СТРУКТУРА БІОГЕОЦЕНОЗУ
Елементарної структурною одиницею біосфери є біогеоценоз. Це поняття було введено В.М. Сукачовим в 1940 р. Він прийшов до висновку про те, що в природі існують системи, що поєднують біотичні та абіотичні компоненти. Ці системи приурочені до певної території, званої екотопів. Єдність біоценозу і екотопах створює природний комплекс, який В. М. Сукачов назвав біогеоценозом. За його визначенням, біогеоценоз-це сукупність на відомому протязі земної поверхні однорідних природних явищ (атмосфери, гірської породи, рослинності, тваринного світу та світу мікроорганізмів, грунту і гідрологічних умов), яка має свою особливу специфіку взаємодій цих становлять її компонентів і певний тип обміну речовиною та енергією їх між собою і з іншими явищами природи і яка представляє собою внутрішньо суперечливе діалектичну єдність, що знаходиться в постійному русі, розвитку.
Біогеоценоз складається з ряду компонентів, які забезпечуютьб існування один одного:
1. Спільноти рослинних організмів, що забезпечує органічною речовиною і енергією все живе тут населення - продуцентів, тобто фітоценозу.
2. Біокомплексу тварин організмів (безхребетних і хребетних), що мешкають в грунті і пригрунтовому середовищі і живуть за рахунок поживних речовин, створених продуцентами - консументів, тобто зооценозу.
3. Мікроорганізмів (бактерій, грибів, актиноміцетів і т.д.), що живуть у грунті, у повітряному і водному середовищі і розкладають органічні сполуки до мінімального стану - редуцентів, тобто мікробіоценозу.
Ці три тісно пов’язані між собою біологічних компонента біогеоценозу утворюють єдність вищого рангу - біоценоз. Таким чином, біоценозом називається вся сукупність живих істот, властивих певній ділянці земної поверхні і пристосованих до спільного проживання на даній території з однорідними умовами існування.
4. Грунтового покриву з підгрунтовими шарами материкової породи і грунтово-грунтовими водами - едафотоп.
5. Атмосфери, що містить біогенні гази - кисень і вуглекислий газ, - атмосферну вологу і такі фактори зовнішнього середовища, як освітленість, температура, опади і т.д. - Кліматопа.
Останні два компоненти біогеоценозу - едафотоп і кліматоп - також взаємодіють один з одним і утворюють систему, звану екотопів.
Всі перераховані компоненти будь-якого біогеоценозу тісно пов'язані між собою єдністю і однорідністю території, загальним потоком енергії, обміном і кругообігом біогенних хімічних елементів, сезонними змінами кліматичних умов, трофічними відносинами, чисельністю і взаємної пристосованістю різноманітних видових популяцій фототрофних і гетеротрофних організмів.
Кожен природний біогеоценоз являє собою саморегулюючу систему, яка склалася в результаті багатьох тисяч і мільйонів років і володіє здатністю трансформувати речовина і енергію у відповідності зі своєю структурою та динамікою. Така система шляхом саморегулювання здатна значною мірою протистояти як змін навколишнього середовища, так і різких змін у чисельності тих чи інших організмів.
Розміри конкретних біогеоценозів варіюють у досить широких межах: у пустелях площа біогеоценозу становить сотні тисяч квадратних метрів, площа одного лісового біогеоценозу - зазвичай від кількох сотень до кількох десятків тисяч квадратних метрів, лугові і степові ще менше - до кількох десятків, рідко - сотень квадратних метрів . Як правило, різких меж між біогеоценозами не існує, а один поступово переходить в інший.
У різній літературі замість біогеоценозу широко поширений інший термін, близький до біогеоценозу за своїм змістом, - екосистема (екологічна система), під яким розуміють функціональну систему, що включає в себе спільноту живих істот і їх середовище проживання. Термін «екосистема» запропонував англійський еколог А. Тенслі в 1935 р. Поняття «екосистема», на відміну від «біогеоценозу», більш загальне і менш визначене. Екосистемою можна вважати як ставок, так і океан, як пень дерева з його мешканцями, так і всю біосферу земної кулі. Деякі вчені вважають, що біогеоценоз - це екосистема, межі якої визначені фітоценозів. Іншими словами, біогеоценоз - окремий випадок, певний ранг екосистеми. Це замкнута і здатна до саморегуляції екосистема.
Замкнутої називають таку екосистему, в якій речовина циркулює від продуцентів до редуцентам по колу і саме в межах даної екосистеми. Наприклад, в озері біогенні елементи багаторазово проходять по одному і тому ж колу: водорості - зоопланктон - риба - бактерії - мінеральні біогенні речовини - знову водорості.
У відкритих екосистемах речовина по колу не звертається. Наприклад, в екосистемах окремого дерева гусінь з'їдає листя продуцента; саму ж гусінь ловлять птахи й відносять у свої гнізда на інші дерева. Таким чином, речовина з даної системи витягується і переноситься в іншу систему.
Механізм саморегуляції в екосистемах здійснюється за принципом негативного зворотного зв'язку. Цей принцип у спрощеному варіанті можна уявити собі у вигляді системи «хижак - жертва», яка постійно підтримується в рівноважному стані. Якщо з якихось причин зменшується чисельність жертви, то через нестачу їжі з часом зменшується й чисельність хижака. Зниження чисельності хижака відповідно приводить до зменшення тиску на жертву, чисельність якої збільшується. Це знову створює умови для збільшення чисельності хижака. Таким чином, система «хижак - жертва» саморегулюється, тобто утримується в рівноважному стані. При цьому чисельність жертви й хижака постійно коливається біля якогось середнього значення.
2 КВАРТИРА ЯК БІОГЕОЦЕНОЗ
2.1 Компоненти біогеоценозу
Що ж являє собою біогеоценоз квартири? Перш за все, необхідно виділити риси, які відрізняють такий біогеоценоз від природного:
1. Штучне створення біогеоценозу.
2. Нестійкість біогеоценозу. Такий біогеоценоз не здатний до самовідновлення.
3. Різко знижений біорізноманіття.
4. Домінування видів рослин і тварин, які не перебувають під впливом природного відбору.
5. Чільна роль людини у підтримці біогеоценозу.
6. Поява нових чинників, що впливають на стан біогеоценозу. Їх прояв обумовлено діяльністю людини.
7. Отримання енергії не тільки від сонця, але і від людини.
8. Спрощення трофічних зв'язків.
Будь-який біогеоценоз складається з біоценозу та біотопу. Так як біоценоз - це вся сукупність організмів, що населяють певну ділянку території з однорідними умовами існування, то біоценоз квартири представлений всіма живими організмами, що знаходяться в її межах.
Фітоценоз квартири різко відрізняється від будь-якого природного фітоценозу. Взагалі фітоценозів називається закономірне поєднання різних видів рослин, що склалося під впливом певних умов існування, обумовлене історичним розвитком, екологічними умовами, взаємодією видів, їх здатністю до відновлення і впливу на середовище. Фітоценоз квартири створений штучно і представлений в основному різними кімнатними рослинами. У такому випадку роль фітоценозу як головного, що визначає можливість існування в ньому та інших організмів не є глобальною. Не дивлячись на це, фітоценоз квартири виконує ряд функцій: це насичення повітря киснем у результаті фотосинтезу, забезпечення терморегуляції рослинами в межах квартири, естетичне значення кімнатних рослин.
Взагалі саме кімнатна рослина з грунтом, в якій воно виростає, або акваріум можна розглядати як біогеоценози, що входять до біогеоценоз більш високого рангу (квартиру).
Рослини можуть існувати тільки за рахунок постійного надходження в них вуглекислого газу, води, кисню, мінеральних солей. Гетеротрофи живуть за рахунок автотрофів, але потребують надходження таких неорганічних сполук, як кисень і вода.
У будь-якому конкретному місцеперебуванні запасів неорганічних сполук, необхідних для підтримання життєдіяльності населяють його організмів, вистачило б ненадовго, якщо б ці запаси не поновлювалися.
Якщо розглядати квартиру як біогеоценоз, то людина є компонентом його біоценозу. У такому разі, саме людина забезпечує підтримку біогеоценозу, регулюючи його баланс випадковим чином або навмисно.
Таким чином, за відсутності в даному біогеоценозі таких факторів зовнішнього середовища, як опади, атмосферна волога, дефіцит води і мінеральних речовин у рослин компенсує людина своїм безпосереднім втручанням.