Екологічні проблеми водоспоживання і водовідведення та шляхи їх подолання (стр. 8 из 18)

Найкрупнішими припливами Дніпра є Орель, Самара з Вовчою і Інгулец, які беруть свій початок за межами області: Самара – на Донецькій піднесеності, Інгулец –– на Придніпровській піднесеності. (Орель, Самара, Вовча, – ліві припливи, Інгулец – правий). Найбільшими припливами Дніпра, басейни яких повністю розташовані в межах області (на правобережжі), є Мокра Сура і Базавлук.

Загальна довжина 146 малих і середніх річок і річки Дніпро в межах області складає 4926 км. (4916 або 4623 за іншими джерелами). З них 9 – середні річки, площею водозбору до 50 тис. кв. км., останні – малі, площею водозбору до 2 тис. кв. км. [14, стор. 87]

В результаті антропогенного впливу на водні джерела сучасний стан річок області характеризується таким чином:

– 26 річок загальною довжиною 385 км. майже повністю змулені, перетворилися на сухі балки і втратили своє значення, як водні джерела. Серед них річки Омельник, Водяна, Любімовка, Тернівка, Ворона, Солона та інші. Стік цих річок не зарегульований і спостерігається лише в період повені і дощів, в народному господарстві практично не використовуються (тобто ці річки не виконують своїх функцій збору і транспортування поверхневого стоку і підземних вод);

– 88 річок загальною довжиною 1873 км. повністю зарегульовані системою водосховищ. Це такі річки як Берестова, Татарка, Чаплінка, Трітузная, Прядовка та інші. Русла цих річок велику частину року залишаються сухими, постійного перебігу води в них не спостерігається. Вода з водоймищ використовується для зрошування, риборазведения і інших народно-господарських потреб;

– 3 річки (Гніздка, Коцюба, Грушоватка) загальною довжиною 41 км. використовуються як колектори стічних вод м. Павлограду і як ємкості для складування «хвостів» гірничо-збагачувальних комбінатів Крівбасса;

– річки Широка і Мокра Сура використовуються як водоймища – накопичувачі стічних вод Кривого Рогу і Дніпродзержинська, вода яких йде на зрошування земель Каменськой і Баглейськой зрошувальних систем;

– останні річки (Орель, Самара, Вовча, Базавлук, Кам'янка, Інгулець, Саксагань і ін.) мають постійний перебіг води і є основними джерелами водопостачання. Але і ці річки поступово втрачають своє призначення унаслідок високої мінералізації.

В межах області розміщені частини Дніпродзержинського, Дніпровського і Каховського водосховищ. Для регулювання стоку в області споруджено 121 водосховище загальною ємкістю 944,9 млн.куб.м а також 1242 ставки загальною ємкістю 155,1 млн.куб.м. (Назва найбільших водосховищ: Карачуновськоє, Макортовськоє, Південне, Кресовськоє і ін.).

У водопостачанні області (Апостоловського, Криворізького і частково Широковського районів) значну роль виконує канал – Кривий для Дніпра ріг, розрахований на подачу води 41 куб.м/с. На півночі області (Царічанський, Магдаліновський, Новомоськовський, Павлоградський райони) проходит траса каналу Дніпро-Донбас, розрахованого на подачу води 120 куб.м/с. Для цілей зрошування земель і оздоровлення р. Інгулец споруджений канал Дніпро - Інгулец, де об'єм перекачування води досягає 50 млн.куб.м.

На Дніпропетровщині озер мало, вони невеликі за розміром і грають незначну роль у водоспоживанні області. Розташовані вони в долинах Дніпра, Самари, Орелі. Більшість озер знаходяться на території Магдаліновського і Царічанського районів. Найбільш відомі з них: Холодне, Криве, Орлово, Далекий Лиман та інші.

Найбільшим озером області є Солоний Лиман, розташований на території району Новомоськовського біля с. Знаменовка. Само назва озера говорить про те, що вода в нім солона порівняно з іншими озерами області. Деякі озера, наприклад, оз. Лебедине (Магдаліновський район), є пам'ятниками природи зі всілякою водною і болотяною рослинністю, з багаточисельними місцями гніздування диких водоплавних птахів. (Пасiчній, Булава, Горб та iн., 1992).

Всі галузі господарства по відношенню до водних ресурсів розділяють на дві групи: споживачі і користувачі води. Споживачі забирають воду з джерела, використовують її для виробництва промислової і сільськогосподарської продукції, а потім повертають, але вже у іншому місці, в меншій кількості і іншої якості. Користувачі воду з джерела не забирають, а використовують її як середовище (водний транспорт, рибальство, спорт) або як джерело енергії (ГЕС). Але і вони можуть змінювати якість води (наприклад, водний транспорт забруднює воду). Вода може використовуватися в різних цілях: для потреб промисловості, сільського, комунального господарства, транспорту і для господарсько-питних потреб.

Так, річний об'єм використання води на промислові, сільськогосподарські і господарські потреби Дніпропетровської області навіть з врахуванням спаду виробництва, складає від 2,2 до 2,5 куб.км. Тоді як сумарний об'єм місцевого стоку і запасів підземних вод, в середній по водності рік, складає 1,2 куб.км.

В цілому по області налічується більше 9 тис. водокористувачів, у тому числі, більше 500 первинних водокористувачів, діяльність яких зв'язана, як із забором з підземних, так і поверхневих водних об'єктів.

Існує спеціальна класифікація водокористувань за декількома критеріями:

· по цілях використання вод (промислові потреби, зрошування, потреби гідроенергетики і так далі);

· по об'єктах водокористування (поверхневими, підземними водами і так далі);

· за технічними умовами водокористування (із застосуванням споруд і пристроїв або без них);

· за умовами надання водних об'єктів в користування (спільне або відособлене);

· по характеру використання води (використання води як речовини з певними властивостями, як місця існування і так далі);

· за способом використання водних об'єктів (з вилученням води або без);

· по дії водокористувань на водні об'єкти (на кількісні характеристики водного об'єкту, на якісних, без дії).

Зростання міст, бурхливий розвиток промисловості, інтенсифікація сільського господарства, значне розширення площ зрошуваних земель, поліпшення культурно-побутових умов – все це свідчить, що в майбутньому водокористування лише збільшуватиметься.

У Дніпропетровської області в 2007 році для потреб населення і народного господарства було узято з водних об'єктів 2719,8 млн.куб.м води, з яких використано, – 2160,0 млн.куб.м води.

Використання свіжої води по області в 2007 році в порівнянні з 2006 роком зменшилося на 332,2 млн.куб.м (13,3%), у тому числі використання на виробничі потреби скоротилося на 260 млн.куб.м (15,8%) і склало 1382,0 млн.куб.м.

Скоротили вжиток свіжої води на виробничі потреби, в основному, за рахунок спаду промислового виробництва: Придніпровська ТЕС, м. Дніпропетровськ; ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського», м. Дніпропетровськ; комбінат «Криворіжсталь», р. Кривий ріг і ін.

Погіршала ефективність використання води у виробництві на 31 підприємстві (43%). Таке погіршення у водокористуванні склалося через те, що більшість промислових підприємств працювали не на повну потужність. Особливо незадовільний стан відмічений на підприємствах з безперервним виробничим циклом (металургійні підприємства – доменні, сталеплавильні, коксохімічні і інші виробництва), які були вимушені виробниче устаткування експлуатувати майже на неодруженому ходу для запобігання і ліквідації аварійних ситуацій.

Використання води на господарчо-побутові потреби зменшилося на 46,0 млн.куб.м (7,7 %) і склало 553,4 млн.куб.м. На мал. 1 зображено забір питної води та води на господарчо-побутові потреби у Дніпропетровській області.

Мал. 1. Забір питної води та води на господарчо-побутові потреби у Дніпропетровській області

Використання на зрошування скоротилося на 12,3 млн.куб.м (9%) і склало 123,9 млн.куб.м, на потребі сільськогосподарського водопостачання скоротилося на 13,9 млн.куб.м (12%) і склало 100,7 млн.куб.м води.

Кількість води в оборотному і повторному водозабезпеченні скоротилася на 261,0 млн.куб.м (4,3%) і склала 5850,0 млн.куб.м. Одній з причин зниження раціонального використання води у виробництві за рахунок оборотного водоспоживання став дефіцит електроенергії, яка використовується для роботи насосного устаткування в системах оборотного водопостачання.

Безповоротне водопостачання і витрати води зменшилися на 40,1 млн.куб.м (4,1%) за рахунок зменшення використання води на зрошування і зменшення води на поповнення витрат води в системах оборотного водопостачання і склало 932,1 млн.куб.м води.

Слід зауважити, що забір води з водних об'єктів за цих 10 років знизився в цілому на 1580,2 млн.куб.м (що складає 36,7% від забору води в 1988г.). При цьому використання води знизилося на 1550,4 млн.куб.м (42%).

Таким чином, структура використання води на різні потреби в 1997 році мала наступний вигляд (мал. 2):

- виробництво – 64%;

- господарчо-побутові цілі – 26%;

- зрошування – 5,7%;

- сільське господарство – 4,3%.[12, стор. 116]

Графік сезонних коливань водовідбіру на зрошення та господарчо побутові потреби за 2008 рік наведено на мал. 2.

Мал. 2. Графік сезонних коливань водовідбіру на зрошення та господарчо-побутові потреби за 2008 рік

Все вищеперелічене відносилося до водозабору і використання води загалом, по всій сукупності водних джерел Дніпропетровщини. У водозаборі Дніпропетровської області провідне місце займає р. Дніпро, слідом за нею йдуть річки Орель, Інгулець, Самара, Вовча, Базавлук, Саксагань, Мокра Сура.