Нині на військові цілі у світі щорічно витрачають понад 900 млрд. дол., а на ліквідацію неписьменності дорослих у світі потрібно лише 1,2 млрд. дол.
Соціальними причинами загострення глобальних проблем є: непродумана регіональна політика держав; відсутність економічного суверенітету країн колишнього СРСР, національної власності на свої природні ресурси, засоби виробництва тощо. Так, в Україні власність держави (українського народу) на засоби виробництва до здобуття незалежності становила лише 5%, не було власності на природні ресурси. Нераціональна політика загальносоюзних міністерств і відомств призвела до того, що тут значно зросла смертність. Загалом, внаслідок поглиблення екологічної кризи щорічні втрати України становлять 15—20% (ВВП), або 15 млрд. крб. (у цінах 1990 p.). Втрати від аварії на Чорнобильській АЕС сягнули приблизно 130 млрд. крб. (у цінах 1990 р.) без урахування втрат, пов'язаних із захворюванням людей. Внаслідок цієї аварії забруднено понад 10 млн. га земель, у тому числі 9 млн. га сільськогосподарських угідь. Забруднення Дніпра в 4—5 разів перевищує гранично допустимі норми (його воду споживають 35 млн. жителів України).
Західні економісти, як правило, ігнорують вирішальну роль у виникненні глобальних проблем людства соціально-економічної форми суспільного способу виробництва — відносин економічної власності, намагаючись вину капіталістичної системи за загострення глобальних проблем перекласти на все населення планети, його зростання. Спростував такий підхід досвід Китаю з 1,3-мільярдним населенням, який після проведення економічних реформ навіть експортує частину сільськогосподарської продукції. Економісти, політики, публіцисти, які вбачають причину глобальних проблем у зростанні кількості населення, метафізично трактують їх сутність. Загостренню глобальних проблем в Україні передусім сприяла наявність нераціонального екологічного господарського механізму.
Висновок
Глобальні проблеми – виклик людському розуму. Піти від них неможливо. Їх можна тільки подолати. Значну тривогу викликає нерозуміння або зневажливе відношення більшої частини людства до серйозних проблем, від рішення яких залежить, наскільки близьким є кінець ери Homo sapiens. У нинішніх умовах, коли мир міняється з разючою стрімкістю й масштабністю, людина просто не в змозі оперативно й реалистично оцінити характер і внутрішній зміст змін, що відбуваються, а отже, і серйозність виникаючих погроз та перспектив їх подолання.
Глобальні проблеми сучасності є комплексними й всеосяжними. Вони тісно переплетені між собою, з регіональни ми й національно-державними проблемами. У їх основі – протиріччя глобального масштабу, зачіпаючи основи існування сучасної цивілізації. Загострення цих протиріч веде до деструктивних процесів у цілому, породжуючи нові проблеми. Дозвіл глобальних проблем ускладнюється також і тим, що поки ще низок рівень керування глобальними процесами з боку суверенних держав. Стратегія виживання людини на основі вирішення глобальних проблем сучасності повинна вивести народи на нові рубежі цивілізованого розвитку.
Використана література
1. Международные экономические отношения / Под ред..проф. Е.Ф.Жукова.-М.:Юнити, 2007.-. 485с.
2. Долішній М., Козоріз М. Національна економіка в умовах глобалізації // Діловий Вісник.-2008.-№3.-с.15.
3. Белл Д. Прихiд постiндустрiального суспiльства // Сучасна зарубiжна соцiальна фiлософiя.-К.: Ваклер, 2006.с.-194-251.
4. Брайон А.В., Гордецкий А.В., Сытник К.М. Биосфера, экология, охрана природы. – К.: Лыбидь, 2002. – 523.
5. Жирицкий А.К., Меркушин В.И. Новиков Р.А., Глобальные экологические проблемы. – М.: Мысль, 2008. – 302 с.