Якщо вибраний варіант задовольняє заданим критеріям ефективності і не виходить за рамки обмежень, можна переходити до наступного етапу – створення управління системою, яке може розглядатись як у звичайному варіанті, так і у автоматизованому режимі. В цьому випадку АСУ водогосподарської системи складається з двох частин: автоматизованої системи управління технологічними процесами (АСУ – ТП) і автоматизованої системи процесу адміністративного управління.
Оскільки для такого складного об’єкту як водогосподарський неможливо створити систему, яка б працювала повністю в автоматизованому режимі, необхідне рішення в складних ситуаціях приймає людина. Це, як правило, державний орган чи група людей.
Якщо в результаті всебічної оцінки ефективності отримані незадовільні результати, то необхідно переглянути прийняте рішення. В першу чергу переглядають склад технічних засобів і споруд, а на стадії експлуатації змінюють порядок розподілу води. Якщо і в цьому випадку результати незадовільні, то необхідно переглянути методи управління і склад учасників ВГК регіону.
Якщо результати визначення знову незадовільні, то необхідно розглянути можливість корегування плану розвитку системи комплексного використання і охорони водних ресурсів в цілому і внести відповідні зміни у вимоги щодо кількості і якості наявних водних ресурсів. При цьому, в крайньому випадку, приходиться виключати із розгляду частково чи повністю окремих учасників водогосподарського комплексу.
4. Загальні принципи і задачі комплексного використання і охорони водних ресурсів
Прогрес науки і техніки та супутніх з ним ускладненнями водогосподарських проблем приводять до необхідності централізованого управління використання водних ресурсів. Вплив людини при цьому не повинен приводити до різкого порушення рівноваги природних факторів, а вирішення конкретних задач в будь-якій галузі (іригація, водопостачання, енергетика і інш.) не повинне приводити до негативного результату для інших учасників ВГК.
Основний принцип розвитку водного господарства полягає в комплексному використанні водних ресурсів, коли найбільш повно і ефективно задовільняються потреби у воді різні галузі народного господарства країни.
Склад галузей і параметри ВГК повинні економічно обґрунтовуватись.
Найважливішою проблемою, без вирішення якої неможливо забезпечити високий рівень розвитку водного господарства, є охорона водних ресурсів від забруднення і виснаження.
Головним принципом охорони водних ресурсів є зменшення об’єму промислових і комунальних стоків, а також їх ефективне очищення.
Основними задачами генеральної схеми комплексного використання і охорони водних ресурсів є такі:
1. Оцінка поверхневих та підземних водних ресурсів.
2. Виявлення основних вимог до води різними галузями водного господарства та розробка наукового обґрунтування норми водоспоживання.
3. Вивчення перспективи розвитку різних галузей і взаємозв’язку між ними та визначення таких, які забезпечують найбільш ефективне і економне використання води.
4. Розробка водогосподарських балансів.
5. Визначення капіталовкладень для виконання плану водогосподарського будівництва.
6. Розробка пропозицій, на основі водогосподарських балансів, оптимального розташування промислових об’єктів, транспортних вузлів і сільськогосподарських площ.
7. Визначення основних засобів з охорони водотоків і водойм від їх виснаження і забруднення.
8. Оцінка зміни природних умов в районах планування і здійснення значних водогосподарських проектів.
Література
1. Комплексное использование и охрана водных ресурсов / Под.ред. О.Л.Юшманова/ -М.: Агропромиздат, 1985.
2. Зарубаев Н.В. Комплексное использование водных ресурсов. – Л.Стройиздат, 1976.
3. Грищенко Ю.М. Комплексне використання та охорона водних ресурсів. Рівне, 1997.
4. Гидроэнергетика и комплексное использование водных ресурсов/ Под. ред. Непорожнего П.С./ -М.: Энергоиздат, 1982.