5.1 Оцінка екологічної безпеки промислового об’єкта в умовах нормальної експлуатації
Для характеристики цього напрямку використовують коефіцієнт нормативної екологічної небезпеки (Кн),який характеризує ступінь потенційної екологічної небезпеки підприємства в умовах нормальної експлуатації, при дотриманні всіх екологічних нормативів. Цей коефіцієнт є безрозмірною величиною, вимірюється в балах і величина його залежить від класу небезпечності підприємств. Для підприємства першого класу небезпеки він рівний 400, другого – 100, третього – 36, четвертого – 4, п’ятого – 1.
5.2 Оцінка ступені перевищення рівня шкідливої дії підприємства над нормативними показниками
Для характеристики цього напрямку використовують наступні показники:
Показник перевищення нормативної зони забруднення (S)- безрозмірний коефіцієнт який характеризує ступінь перевищення нормативного забруднення атмосфери. Фактичні викиди підприємства не повинні призводити до перевищення ГДК забруднюючих речовин в приземному шарі атмосфери.
S=(П(rСЗЗ +V Sп/П) + Sз)/П(rСЗЗ +V Sп/П)2,
де rСЗЗ – радіус СЗЗ, V – об’єм викиду забруднюючих речовин в атмосферу, Sп – площа підприємства, Sз- площа зони забруднення підприємства, П- число П.
Показник перевищення нормативного об’єму викидів шкідливих речовин в атмосферу.( Vа)- безрозмірний коефіцієнт який характеризує ступінь перевищення реальних викидів шкідливих речовин в атмосферу наднормативними рівнями глибини:
Vа= Мсум/МГДК; Мсум =
(Мі/СіГДК) ьі; МГДК= (МіГДВ/СіГДК)ьі;де Мі – кількість і-тої шкідливої речовини, фактичну викинутих в атмосферу від всіх джерел викиду підприємства (т/рік); МіГДВ – гранично допустимий об’єм викиду і-тої шкідливої речовини (т/рік); СіГДК – значення максимально разової ГДК і-тої забруднюючої речовини (мг/м3); ьі – коефіцієнт відносної небезпеки і-тої забруднюючої речовини залежить від небезпечності речовини – для І – 1.7; ІІ – 1.2; ІІІ – 1.0; ІV – 0.9.
Показник перевищення нормативного об’єму скидів шкідливих речовин у водойми (Vв ) - безрозмірний коефіцієнт , який характеризує ступінь перевищення реальних скидів шкідливих речовин у водойми над нормативними рівнями ГДС. Розраховується аналогічно попередньому показнику з врахуванням цінності відповідних водоймищ (рекреаційне, рибогосподарське, виробниче іт.п.)
Показник нормативного об’єму скидів шкідливих речовин у водойми не перевищує реальних скидів і тому Vв = 1
Показник перевищення нормативного обяєму відходів (Vвід) - безрозмірний коефіцієнт, який характеризує ступінь неревищення реального об"єну вивезення і складування відходів над нормативними.
Цей показник не перевищує , тому Vвід = 1
Показник перевищення нормативних рівнів фізичних впливів (Vф.в.) - безрозмірний коефіцієнт, який характеризує перевищення реальних шкідливих фізичних дій (шум, ультразвук, електромагнітне випромінювання) над нормативними величинами. Цей показник не перевищує , тому Vф.в=1
5.3 Оцінка реципієнтів шкідливої дії в межах прилеглих територій
Коефіцієнт озеленення зони дії (Коз) - безрозмірний коефіцієнт, який характеризує ступінь озеленення зони дії підприємства. У разі коли зона забруднення перевищує зону дії , цей коефіцієнт характеризує ступінь озеленення зона забруднення.
Коз = Sд / ( Тоз + Sд ) ,
де Sд = (П ( гСЗЗ +V S / П ) 2 , якщо Sз ≤ П ( гСЗЗ +V S / П ) 2
Sд = Sз , якщо S > П ( гСЗЗ +V S / П ) 2
Коефіцієнт людності ареалу шкідливої дії (Клюд) - безрозмірний коефіцієнт, який характеризує ступінь заселеності ареалу шкідливої дії підприємства. Його можна визначити за допомогою формули:
Клюд = (Нр + Рп ) / Нр
де Нр - нормативна щільність населення приймається 1люд /га ;
Рп - щільність населення в межах ареалу шкідливої дії підприємства (визначається експериментальним шляхом).
Клюд
Коефіцієнт цінності території в межах ареалу шкідливої дії підприємства (Ктер ) - безрозмірний коефіцієнт, який характеризує природню, суспільну, культурно-історичну, рекреаційну та інші цінності території з межах ареалу дії підприємства. Визначається експертними методом. Ктер = 1
5.4 Комплексна інтегральна оцінка екологічної небезпеки промислового об’єкту
Інтегральний показник екологічної небезпеки підприємства ( Rінт ) -безрозмірний показник, який відображає комплексну інтегральну порівняльну оцінку рівня екологічної небезпеки підприємства з врахуваннях зовнішніх та внутрішніх факторів.
Rінт =Коз *Клюд*Ктер* S *Vа * Vв * Vвід* Vф.в.* Кн
Оцінка ресурсоспоживання та вартісна оцінка екологічної небезпеки підприємства.
Окремими блоками при оцінці екологічної безпеки на локальному рівні можна виділити показники ресурсоспоживання та еколого-економічні
показники.
Ресурси, які використовує підприємство, можна розділити на дві основні групи : екологічні та енергетичні. Для кожного із ресурсів визначають три показники:
1. Кількість використаного за визначений проміжок часу (рік, півріччя, квартал, місяць) ресурсу;
2. Кількість виробленого за цей же період часу ресурсу;
3. Баланс за конкретним ресурсом.
В якості критеріїв вартісної оцінки екологічної безпеки підприємства використовують наступні показники:
1. Сумарні річні платежі за забруднення навколишнього природного середовища в межах встановлених для підприємства лімітів;
2. Сумарні річні понадлімітні екологічні платежі (за понадлімітне забруднення, за аварійні і залпові викиди, екологічні штрафи);
3. Сумарні річні платежі за нормативне використання відповідних ресурсів;
4. Сумарні річні платежі за понад нормативне використання ресурсів.
Порівнюючи перші два показники між собою та два останні - можемо одержати додаткові поправочні коефіцієнти, які характеризують перевищення нормативних показників екологічної безпеки і ресурсоспоживання підприємства уже на основі вартісних еколого-економічних показників.
Отже, маючи вихідні дані можна провести розрахунки відповідно до вказаних вище пунктів.
1,044Мсум=
Мгдв =
V
=Коз=
SO=252570, якщо 1000
SO=Sз , якщо 1,044
Клюд.=
Кінт= 0,99*1,08*1*1,044*7,65*2,3*2,4*2,5*400=47136,8
Так як Кінт = 47136,8, що є більше за коефіцієнт нормальної екологічної небезпеки (Кн=4), тому завод по виробництву алюмінію є небезпечним на локальному рівні. Екосистема не збережуться
Розділ VІ. Оцінка екологічної безпеки виробництва на основі аналізу балансу кисню
Проблема дослідження балансу відновлення та споживання атмосферного повітря тісно пов’язана з екологічно. безпекою території локального та регіонального рівнів. ЇЇ важливість і складність обумовлена, як зміною структури промисловості, так і підвищенням ролі екологічного фактора в господарюванні.
Загальна методика розрахунку відновлення – споживання атмосферного кисню запропонована в роботах В. Владімірова (1982, 1990). Згідно цієї методи, для розрахунку балансу відновлення – споживання атмосферного кисню необхідно визначити:
1. Загальний об’єм відновлення кисню на території, виходячи з характеристик природних і штучних біогеоценозів.
2. Загальний об’єм споживання атмосферного кисню при викиді забруднюючих речовин стаціонарними і пересувними джерелами забруднення.
3. Об’єм оптимального споживання кисню.
Об’єм відновлення атмосферного кисню на території визначають, виходячи з об’єму щорічного відтворення і-м рослинними угрупуванням.
Загальний об’єм відтвореного кисню визначається, як сума відтвореного кисню в ценозах за формулою:
ПВ =
, т/рік,де ПВ – регіональне відтворення кисню;
- площа і-го біогеоценозу, км2; Y – щорічне виробництво кисню і-тим рослинним угрупуванням, т/км2.Виробництво кисню рослинним угрупуванням, т/км2 наступне:
· для змішаного лісу – 1000-1500,
· для ріллі – 500-600,
· для пасовищ – 400-500,
· для водної поверхні – 100,
· для міста – 80-100.
Загальний об’єм відтвореного кисню коректується на коефіцієнт, який визначає ту частину відтвореного кисню, яку можна забрати на потреби промисловості. Відомо, що порядку 60 % всього відтвореного кисню рослинні угрупування використовують на забезпечення своїх біологічних потреб (фактично, ця частина відтвореного кисню не підлягає вилученню), і взагалі за Н. Ф. Реймерсом, 1990, вилучення більше 10 % ресурсів екосистеми обумовлює невідновну її деградацію. Тому, коректовочний коефіцієнт був вибраний 0,04, що характеризує 4 % використання промисловістю відтвореного кисню.