Таблиця 3.2
Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створення захисних лісонасаджень (га)
| 2002 р. | 2003р. | 2004 р. | 2005 р. | 2006 | |
| Лісовідновлення, лісорозведення на землях лісового фонду | 3325.0 | 3496.5 | 3449.9 | 3416.2 | 4508,3 |
| В т. ч. залісення лісосік | 2551.4 | 3096.9 | 3128.6 | 3127.7 | 3772,9 |
| Переведення лісових культур у вкриту лісом площу | 2171.0 | 2142.9 | 18.58.1 | 1824.0 | 2419,2 |
| Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с/г землях | 218.0 | 142.2 | 100.2 | - | 1026,7 |
| Створення полезахисних смуг | - | - | - | - | - |
| Створення водоохоронних насаджень | 15.0 | 11.0 | - | - | - |
Лісопатологічними обстеженнями, проведеними у 2006 році виявлено 61,9 тис. га лісу, пошкодженого шкідниками та хворобами, що становить 9,3 % від вкритої лісом площі.
В окремих перевірених лісогосподарських підприємствах виявлені випадки порушень «Санітарних правил в лісах України» та «Правил відпуску деревини на пні в лісах України».
Так, ДП «Ріпкирайагролісгосп» було призначено в рубку головного користування насадження, яке не досягло віку стиглості. Також в цьому підприємстві виявлено випадок перенесення діляночних стовпів, внаслідок чого було зрубано 186 дерев, не взятих до обліку.
В ході проведення операції «Новорічна ялинка» виявлено незаконну заготівлю новорічних ялинок працівниками ДП «Чернігівське лісове господарство». Матеріали направлені до правоохоронних органів.
Кожен з нас щорічно є свідком того, як на багатьох полях палає полум’я. Але це не пожежа, яка виникла внаслідок стихійних явищ, це власники, землекористувачі, орендарі земельних ділянок проводять спалювання сухої природної рослинності та її залишків, як правило, не усвідомлюючи ті негативні наслідки, що супроводжують проведення такого заходу. Крім того, вогонь з місць палів, розповсюджуючись на значні відстані, часто призводить до виникнення пожеж в лісових масивах та полезахисних смугах, знищення місць мешкання тварин та птахів, загибелі мікроорганізмів.
На жаль, взамін господарського ставлення до рослинних ресурсів, маємо спалену землю, що свідчить про низький рівень екологічної культури тих, хто це робить і тих, хто спостерігає, не вдаючись до протидії цим беззаконним явищам.
З метою попередження недопущення спалювання стерні, пожнивних решток, сухої рослинності на полях та придорожніх смугах відводу у кожному районі області проводилась широка роз’яснювальна робота в засобах масової інформації, з керівниками сільгосппідприємств та організацій.
Незважаючи на сприятливі в цілому погодні умови та заходи, що були проведені в 2006 році, стан забезпечення надійного протипожежного захисту лісів лісогосподарськими підприємствами, не можна назвати задовільним.
Таблиця 3.3
| Пор. № | Лісокористувачі | Кількість пожеж | Площа, га |
| 1 | Державні лісогосподарські підприємства | 162 | 73,1 |
| 2 | ДП «Чернігівоблагроліс» | 95 | 135,.0 |
| 3 | КСЛП “Корюківкаліс” | 6 | 12,5 |
| 4 | СЛП “Коропагролісгосп” | 3 | 7,5 |
| 5 | Військові лісгоспи | 3 | 2,0 |
| Всього по області | 269 | 230,1 |
Проведені перевірки та аналіз пожеж свідчать про те, що основними причинами їх виникнення є необережне поводження населення з вогнем і низький рівень свідомості при дотриманні правил пожежної безпеки [10].
Розповсюдження лісових пожеж на значні території створює загрозу об’єктам господарювання, а значна задимленість повітря, що виникає при масштабних пожежах, справляє негативний вплив на здоров’я населення, флору і фауну.
В Чернігівській області спостерігається значне зниження обсягів заготівлі лікарських рослин, зумовлене як радіаційним забрудненням територій, так і виснаженням їх запасів внаслідок посилення антропогенного впливу на довкілля.
Протягом останніх років обсяги заготівлі контрольованих видів дикорослих рослин поступово зменшуються, а встановлені ліміти не використовуються.
Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області протягом 2004 - 2006 років дозволи на використання об‘єктів рослинного світу місцевого значення не видавались в зв’язку з відсутністю заявок на заготівлю сировини лікарських рослин.
За останній час природні луки Чернігівщини мали значні зміни. Основними факторами, які викликали зміни лучної рослинності, є меліорація, заростання луків деревною рослинністю та ненормоване випасання худоби (біля великих населених пунктів).
Порушення структури лучних ценозів проявляється у збідненні флористичного складу, спрощенні ярусної будови, формування більш одноманітних, екологічно нестійких ценозів. Зараз відбувається трансформація справжніх та болотистих луків в торф’янисті, з переважанням щучнику, а також заміна їх сіяними травами. На територіях, віддалених від населених пунктів, переважають справжні сінокісні луки над пасовищними. В місцях інтенсивного розвитку тваринництва переважають луки-пасовища, частина з яких знаходиться на різних стадіях пасквільної дигресії. Внаслідок випасів утворюються дрібно злакові та дрібно осокові ценози.
Загальні закономірності антропогенних впливів полягають в зменшенні площ боліт та луків, викликаних осушенням та подальшим використанням земель; трансформації рослинного покриву трав’яних ценозів, збільшення площ похідних ценозів торф’янистих луків, розширенні площ сіяних луків.
В зв’язку з трансформацією рослинного покриву трав’яних біогеоценозів Чернігівщини, особливо актуальним постає питання завершення формування природоохоронної сітки регіону з метою внесення до її складу рідкісних та цінних лучних ценозів з групами червонокнижних та регіонально рідкісних видів.
Протягом 2006 року Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України підготовлена низка нормативно-правових актів та методичних рекомендацій, що стосуються зелених насаджень у населених пунктах України [10].
Аналізуючи матеріали щодо стану зелених насаджень м. Чернігова за останні роки, виникає серйозна занепокоєність з цього питання. В місті відсутня не тільки інвентаризація зелених насаджень з визначенням балансової вартості зелених насаджень, а навіть їх елементарний облік.
При наявності значного озеленення міста, що проводилось головним чином в 50 – 60-ті роки минулого століття, на сьогодні, розвиток зеленого господарства має регресивний характер. Особливе занепокоєння викликає стан зелених насаджень загального користування, догляд за ним відбувається на рівні видалення сухостійних та пошкоджених дерев, відсутній не тільки капітальний, а і поточний ремонт об’єктів благоустрою зеленого господарства. Потребує лісопатологічного обстеження і лісопаркова зона міста.
Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області протягом 2006 року проведено 516 перевірок щодо стану рослинних ресурсів. Складено 407 протоколів, накладено штрафів на суму 20,6 тис. грн., стягнуто 19,8 тис. грн. Пред’явлено 104 позови на відшкодування збитків загальною сумою 86,5 тис. грн., стягнуто 66,8 тис. грн.
Для Чернігівщини питання додержання вимог лісового законодавства мають особливу актуальність і значимість: ліси займають п’яту частину її території. Загальна площа земель лісового фонду області становить 717,7 тис. га, у тому числі вкриті лісовою рослинністю — 657, 9 тис. га.
Усього впродовж поточного року органами прокуратури області у сфері охорони лісових ресурсів порушено 20 кримінальних справ, внесено та задоволено 26 протестів, до відповідальності притягнуто 154 посадові особи, за актами прокурорського реагування відшкодовано понад 1,5 млн. грн..
Але потенційно ці цифри могли би бути більшими, бо проблем у цій сфері вистачає.
Зокрема, це масові самовільні порубки, по яких не встановлюються особи лісо порушників. За 6 місяців поточного року органами лісової охорони обласного управління лісового господарства та КП «Чернігівоблагроліс» виявлено 535 фактів самовільних порубок. Разом з тим, з них 445 фактів (83%), по яких винні особи не встановлені. Здебільшого до правоохоронних органів передаються матеріали за такими фактами незаконної порубки невстановленими особами, які виявляються в результаті ревізій. У цих випадках через задавненість встановити особи порубників вже не представляється можливим.