Особливості фітоценозів Корецького лісництва Рівненського лісгоспу (стр. 5 из 9)
На основі аналізу геологічних та геоморфологічних даних, територія дослідження характеризується близьким заляганням від поверхні кристалічного фундаменту УКЩ, що позначилось на загальному гіпсометричному рівні поверхні, яка значно вища від поверхні Поліської низовини, оскільки тут вона становить 195 – 220 м н. р. м. Проте, поширення в цьому районі водно-льодовикових та алювіальних відкладів зі слідами еолової діяльності, а також деяка заболоченість території створюють загальний геоморфологічний ландшафт, типовий для підобласті південного Полісся.
Отже, за геолого-морфологічними особливостями, територія (Стави-Корчицького межиріччя), де розташовані ліси Корецького лісництва, віднесено до Новоград-Волинської денудаційної рівнини підобласті Житомирського Полісся.
2.3 Клімат
Клімат району дослідження континентальний (помірно-теплий, вологий), і характеризується тривалим вологим теплим літом, м’якою хмарною зимою з частими відлигами, з достатньою для росту лісів кількістю опадів. Основні фактори кліматотворення: сонячна радіація забезпечує приплив тепла від Сонця і виступає як головне енергетичне джерело кліматотворення, яке чітко проявляється у теплу пору року, коли за тривалого світлового дня високо над горизонтом, і хмарність відносно невелика.
У середньому за рік на земну поверхню району надходить 92,7 ккал/см2 тепла. Альбедо – відношення відбитої радіації до сумарної, змінюється за сезонами і залежить від особливостей підстеляючої поверхні, влітку альбедо у лісових масивах становить 10-19 %, взимку вкрита снігом поверхня відбиває до 70-75% сонячної радіації. Радіаційний баланс за рік становить 34-38 ккал/см2 [30].
Рис. 5. Річний хід місячних сум радіації, радіаційного балансу та середньої місячної величини альбедо у районі дослідження.
R – сумарна радіація;
Q – відбита радіація;
Ееф – ефективне випромінювання;
В – радіаційний баланс;
А – альбедо.
Атмосферна циркуляція, тобто переміщення повітряних мас, зумовлена нерівномірностями у розподілі тепла в часі і просторі. Вона помітніше проявляється у холодну пору року, коли зменшується приплив радіаційного тепла. Тому на формування клімату району дослідження впливають вологі повітряні маси, що надходять з Атлантики у вигляді циклонів та спричиняють підвищенню кількості атмосферних опадів, деякого похолодання літом та потепління зимою. Арктичні повітряні маси лише зимою час від часу викликають значне похолодання, а весною пізні заморозки. З другої половини осені зростає повторюваність атлантичних циклонів з притаманними їм дощами, посиленням вітру; зростає кількість днів з туманами, і поступово наближаючи зимову стабілізацію в атмосфері [30].
Серед кліматичних факторів, що негативно впливають на рослинність – це ранні весняні та осінні заморозки, які найчастіше пошкоджують лісові культури.
Середня багаторічна температура в районі дослідження змінюється мало і становить 6,6–6,9 0С. З температурним режимом зими тісно пов’язані строки і тривалість промерзання ґрунту. Стійке промерзанні ґрунту триває від 30 до 100 днів; глибина його досягає 60 см (деколи до 100 см). Болота, які живляться підземними водами, промерзають неглибоко, а в м’які зими не замерзають. Вологість повітря характеризується трьома основними показниками – абсолютною і відносною вологістю та дефіцитом вологості (недостачею насичення). Абсолютна вологість повітря в січні досягає 4 мб, у квітні – 8 мб, в липні – 16 мб та в жовтні – 9 мб. Відносна вологість повітря в осінньо-зимовий період не перевищує 82 % [30].
Особливо висока хмарність у холодну пору року (грудень, січень) і займає 76–88% тривалості світлової частини доби, навесні, цей показник зменшується до 44 – 60 %.
Вітровий режим зумовлюється атмосферною циркуляцією і характером підстеляючої поверхні. У холодну пору року переважають північно-східні та західні вітри, а навесні – вітри південно-східного і північно-західного напрямків. Середня швидкість вітру у зимово-весняний період вища, ніж влітку і восени, і становить до 3,7 – 6,1 м/с. В окремі прохолодні дні, швидкість вітру може сягати 10 – 20 м/с. Середня річна кількість опадів на території дослідження становить 683мм. Основна маса опадів випадає протягом теплого періоду року. Найменша кількість опадів спостерігається у березні (30 мм). Найбільші місячні суми опадів в окремі роки сягають 200 – 250 мм, а добові максимуми 120 – 170 мм. Впродовж року бувають затяжні дощові періоди (до 7-8 діб). Середня ж тривалість бездощових періодів становить 2 – 3 дні. Ймовірність безперервних періодів без опадів тривалістю 40 – 50 днів (велика посуха) становить 5 – 10 %, такі періоди спостерігаються один раз на десять-двадцять років.
Таблиця 1. Кліматичні показники району, дослідження за даними метеостанції, Рівне
| № п/п | назва показників | одиниця виміру | значення | дата |
| 1 | температура повітря: 1) середньорічна2) абсолютна максимальна3) абсолютна мінімальна | 0С-//--//- | + 6,9+ 38- 34,5 | |
| 2 | кількість опадів на рік | мм | 683 | |
| 3 | тривалість вегетаційного періоду | діб | 195-205 | |
| 4 | останні заморозки весною | дата | 20.05-25.05 | |
| 5 | перші заморозки осінню | -//- | 9.09-17.09 | |
| 6 | середнє замерзання рік | -//- | 15.12 | |
| 7 | середнє значення початку повені | -//- | 5.03-15.03 | |
| 8 | сніговий покрив, поява | см | 13-15 | 20.12-5.03. |
| 9 | глибина промерзання ґрунту | см | 60 | |
| 10 | річна хмарністьзималіто | бал-//--//- | 6,87,6-8,84,4-6,0 | |
| 11 | відносна вологість повітря | % | 82 | |
| 12 | напрям переважаючих вітрів за сезонами:зимавесналітоосінь | румб-//--//--//- | пн.з.-пн.сх.пд.зх.пд.зх.пд.сх. | |
| 13 | середня швидкість вітрів по сезонах:зимавесналітоосінь | м/с-//--//--//- | 4,2-53,5-4,13,0-3,33,4-3,8 | |
| 14 | випаровування, рік | мм | 525-550 | |
| 15 | тумани | днів | 53 | |
| 16 | грози | -//- | 29 | |
| 17 | хуртовини | -//- | 22 | |
| 18 | ожеледь | 8-10 |
Зволоження ґрунту залежить від рельєфу та глибини залягання ґрунтових вод. Річний максимум запасів вологи за близького залягання ґрунтових вод спостерігається у кінці зими та навесні і нерідко перевищує повну волого місткість ґрунту.
Сніговий покрив на території дослідження нестійкий, що пояснюється частими, а деколи і глибокими відлигами. Здебільшого за холодний період висота снігового покриву становить 13–15 см. Потужність його змінюється в залежності від інтенсивності і тривалості снігопадів, вітрового режиму, відлиги тощо.
Випаровування – одна з основних складових теплового і водного балансу території дослідження. Величина випаровування становить 525–550 мм/рік. На літні місяці припадають максимальні значення випаровування (280 мм), протягом осені вона зменшується з 40–45 мм у вересні до 6 – 7 мм у листопаді.Вегетаційний період починається 5 – 9 квітня і триває до першої – другої декади листопада. Середньодобова температура повітря понад 50С утримується 195 – 205 діб. Останні заморозки мають місце в травні, перші заморозки восени у першій декаді вересня – на початку жовтня; тривалість без морозного періоду – 140 – 142 діб.
Таблиця 2. Значення середньомісячних температур (0С) за даними Рівненської метеостанції
| № | пока-зники | місяць | рік | |||||||||||
| I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | |||
| 1 | серед-ня тем-перату-ра | -5,5 | -4,4 | 0,3 | 7,5 | 13,4 | 16 | 18,1 | 17,4 | 13,2 | 7,3 | 2,2 | - 2,5 | 6,9 |
| 2 | абсолю-тний ма-ксимум темпера-тури | 91975 | 131977 | 231974 | 311952 | 321958 | 351963 | 361959 | 371952 | 331946 | 271966 | 191957 | 151961 | 371952 |
| 3 | абсолю-тний мі-німум темпе-ратури | -341950 | -291963 | -251963 | -71952 | -41965 | 11978 | 61951 | 21966 | -31977 | -101979 | -201979 | -261969 | -341950 |
Таблиця 3. Значення середньомісячна кількості опадів (мм) заданими Рівне-метеостанції
| №п/п | види опадів | місяць | рік | |||||||||||
| I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | |||
| 1 | рідкі | 4 | 5 | 7 | 36 | 57 | 74 | 84 | 74 | 54 | 38 | 28 | 9 | 470 |
| 2 | тверді | 18 | 17 | 11 | 2 | - | - | - | - | - | 1 | 5 | 15 | 69 |
| 3 | мішані | 9 | 10 | 11 | 9 | 2 | - | - | - | 1 | 6 | 10 | 6 | 74 |
| разом | 31 | 32 | 29 | 47 | 39 | 74 | 84 | 74 | 55 | 45 | 43 | 40 | 613 | |
Отже, деякі кліматичні показники позитивно впливають на стан лісових насаджень, а деякі (град, мокрий сніг, сильні вітри, ранні заморозки) негативно позначаються на житті лісу.
2.4 Гідрологія району дослідження
Відносно високе зволоження території дослідження, зумовлене не стільки надмірною кількістю атмосферних опадів, скільки досить стабільним переважанням опадів над випаровуванням, у сприятливих умовах рівнинного рельєфу є одним з вирішальних факторів формування густої і різноманітної мережі поверхневих вод, представлених річками, численними струмками, каналами і болотами.
Щодо досліджуваної території, то її дренують ліві притоки, а саме: р. Случа, р. Корчик (42 км), р. Стави (49 км) та р. Устя (24 км) з численними річечками, що впадають в р. Стави (р. Топчака, р. Воробіївка (15 км), р. Клецька (17 км)).