Легені землі. Проблеми збереження лісів (стр. 2 из 4)
Присутність навіть однієї людини не проходить для лісу безслідно. Збір грибів, квітів і ягід підриває самооновлення ряду видів рослин. Багаття на 5-7 років повністю виводить із ладу клаптик землі, на якому воно було розкладене. Шум відлякує різних птахів і ссавців, заважає їм нормально ростити потомство. Обламування гілок, карбу на стовбурах й інші механічні пошкодження дерев сприяють зараженню їх комахами-шкідниками.
Треба ще раз нагадати: ліс - наш друг, безкорисливий і могутній. Але він, немов людина, у якого відкрита навстіж душа, вимагає й уваги, і турботи від недбайливого, бездумного до нього ставлення. Життя без лісу немислиме, і ми усі відповідаємо за його благополуччя, відповідаємо сьогодні, відповідаємо завжди.
Рекреаційні навантаження підрозділяються на безпечні, що включають як низькі, так і гранично допустимі навантаження, небезпечні і критичні, і катастрофічні. Безпечним можна вважати навантаження, при якому у природному комплексі не відбувається незворотних змін. Вплив таких навантажень призводить природний комплекс до II або III стадії дигресії. Навантаження, що відповідає II стадії, умовно називають "низьким", тому що природний комплекс здатний витримати більше навантаження, не втрачаючи при цьому відновної сили.
Гранично припустиме рекреаційне навантаження призводить природний комплекс до III стадії дигресії. Якщо природний комплекс переходить із III в IV стадію дигресії, тобто "переступає" границю стійкості, рекреаційні навантаження вважаються небезпечними. Критичні навантаження відповідають IV стадії дигресії фітоценозу. Катастрофічні навантаження приводять природний комплекс до V стадії дигресії, при якій порушуються зв'язки, як між природними компонентами, так і між їхніми складовими частинами.
Різні типи природних комплексів, що володіють різною структурою й характером взаємозв'язків між морфологічними одиницями, по-різному реагують на будь-які зовнішні впливи, у тому числі й на рекреаційні навантаження. Тому навантаження безпечне для одного типу природного комплексу, може стати небезпечним або навіть критичним для іншого типу.
Основне завдання ведення лісового господарства у зелених зонах - збереження й поліпшення оздоровчих і захисних властивостей лісів, і створення сприятливих рекреаційних умов для масового відпочинку населення. Передбачаються роботи з організації території, будівництва під’їзних колій, прокладці перехідних стежок й туристських маршрутів, пристрою водойм, місць відпочинку, спортивних майданчиків, стоянок для автомашин й ін. Споруджуються мотелі, наметові табори, регламентується відвідуваність. Установлюються граничні норми навантажень, правила поведінки населення в лісі й відповідальність за їхнє порушення.
4. Лісові ресурси
Для раціонального використання всі ліси поділяються на три групи.
Перша група. Ліси, що мають водоохоронне й ґрунтозахисне значення, зелені зони курортів, міст й інших населених пунктів, заповідні ліси, захисні смуги уздовж рік, шосейних доріг і залізниць, пам'ятники природи й деякі інші.
Друга група. Насадження малолісистої зони, розташовані в основному в центральних і західних районах країни, що мають захисне й обмежене експлуатаційне значення.
Третя група. Експлуатаційні ліси багатолісних зон країни.
Ліси першої групи не використовуються, у них проводяться тільки вирубування в санітарних цілях, омолодження, догляду, освітлення й т.д. У другій групі режим вирубування обмежений, використання у розмірі приросту лісу. Ліси третьої групи мають промисловий режим вирубування. Вони є основною базою заготівлі деревини. Крім господарської кваліфікації, ліси розрізняють і за їх призначенням й профілем - промислові, водоохоронні, полезахисні, курортні, пришляхові й т.д.
5.1 Стан лісів у світі
Стан лісів у світі не можна визнати благополучним. Ліси інтенсивно вирубуються і далеко не завжди відновлюються. Щорічний обсяг вирубок складає більше 4,5 млрд. м3. Особливо тривожить світову громадськість проблема лісів тропічної й субтропічної зон, де вирубується більше половини світового обсягу річної лісосіки. Уже деградувало 160 млн. га тропічних лісів, а з вирубаних щорічно 11 млн. га відновлюється плантаціями лише десята частина.Тропічні ліси покриваючі 7% земної поверхні в районах, близьких до екватору, нерідко йменуються легенями нашої планети. Їхня роль у збагаченні атмосфери киснем і поглинанні вуглекислого газу винятково велика.Тропічні ліси - це місце перебування 3 - 4 млн. видів живих організмів. Тут живе 80% видів комах, зростає
відомих видів рослин. Ці ліси поставляють 
запасів кисню. По даним ФАО, вони знищуються зі швидкістю 100 тис. км2 за рік. 33% площі тропічних лісів перебувають у Бразилії, по 10% - у Заїрі й Індонезії. Унікальні тропічні ліси Амазонки (7 млн. км2 ), які охоплюють 8 держав: Болівію, Бразилію, Венесуелу, Колумбію, Перу, Еквадор, Гайану й Суринам. Амазонія - це неповторний куточок землі. Іншого такого в природі просто немає. Чим він незвичайний? Це найбільша у світі низовина, із найбагатоводнішою рікою, найбільшим масивом тропічного лісу. Його флора нараховує до 4000 видів дерев, коли у всій Європі їх усього 200. Тільки мала частина амазонських рослин досліджена. Багато з них могли стати основою для нових ліків і сільськогосподарських культур. Але нещадна сокира й вогонь загрожують позбавити нас усіх цих багатств.Амазонія впливає на клімат планети. Це дуже важлива, велика частина складного й добре налагодженого природою механізму – біосфери Землі. Якщо його нормальна робота порушиться, це призведе до серйозних наслідків, боляче вдарить по всім нам, де б ми не жили.Особливе занепокоєння викликають пожежі в Амазонії. Адже при цьому виділяється вуглекислий газ. Космонавти свідчать: ліс в Амазонії на величезних площах затягнутий сизим серпанком. Його палять, щоб очистити ще одну ділянку землі під плантації. Середнє число дрібних пожеж доходить в окремі місяці до 8 тис. У певний момент весь ліс у Південній Америці може зрештою спалахнути одним гігантським багаттям через численні підпали. Право вирішувати долю тропічних лісів цілком належить амазонським країнам. В 1989 р. 8 південноамериканських держав - членів Амазонського пакту прийняли "Амазонську декларацію". Вона закликає до захисту екологічного й культурного надбання амазонських регіонів, раціональному підходу до завдань їх соціально-економічного розвитку, повазі прав проживаючих там індійських племен й народностей.Неблагополучне становище з лісами й на Європейському континенті. На перший план тут виходять проблеми забруднення атмосфери промисловими викидами, які вже почали носити континентальний характер. Ними уражено 30% лісів Австрії, 50% лісів ФРН, а також ліси Чехословаччини, Польщі. Поряд з чутливими до забруднення ялиною, сосною, ялицею, стали ушкоджуватися такі відносно стійкі породи, як бук і дуб. Ліси Скандинавських країн сильно постраждали від кислотних дощів, що утворюються при розчиненні двоокису сірки, що викидає в атмосферу промисловість інших європейських країн.Аналогічні явища відзначені у Канадських лісах які страждають від забруднень, перенесених з США. 5.2 Загибель тропічних лісів
Руйнуються практично всі типи місцеперебувань, однак гостріше всього ця проблема стоїть у вологих тропічних лісах. Щорічно тут вирубується або піддається яким-небудь іншим впливам ліси на площі, рівній приблизно території всієї Великобританії. При збереженні існуючих темпів руйнування цих лісів через 20-30 років від них практично нічого не залишиться. Тим часом, по підрахунках фахівців, дві третини з 5-10 млн. видів живих організмів, які населяють нашу планету, виявлені в тропічних лісах.Найчастіше як основну причину загибелі більшої частини тропічних лісів називають надмірний ріст чисельності населення. Ця остання обставина у країнах, що розвиваються, веде до збільшення заготівлі дров для опалення жител і розширенню площ для підсічного землеробства, яке практикується місцевими жителями.Деякі експерти вважають, що обвинувачення спрямовані не за адресою, тому що, на їхню думку, з підсічним способом обробки землі пов'язане знищення лише 10-20% лісів. Значно більша частина тропічних лісів знищується через широкомасштабний розвиток скотарства й будівництва військових доріг у Бразилії, а також в результаті росту потреби в деревині тропічних дерев, що вивозиться із Бразилії, Африки й Південно-Східної Азії.
5.3 Як зупинити загибель тропічних лісів?
Ряд організацій, такі, як Всесвітній банк і продовольча та сільськогосподарська організація ООН, приклали чимало зусиль і фінансових засобів для того, щоб спробувати зупинити масову загибель тропічних лісів. За період з 1968 по 1980 г. Всесвітній банк витратив 1 154 900 $ на програми відновлення тропічних лісів. Але поки ще неясно, чи вплинуло це яким-небудь чином на вирішення проблеми.Одна із причин малоефективності вжитих заходів, полягає в тому, що значно більші суми витрачаються на проекти розвитку сільського господарства. Коли уряд країни має можливість вибирати між програмою розвитку сільського господарства й проектами відновлення лісів, вибір, як правило, робиться на користь першої програми, тому що вона обіцяє швидке задоволення потреб населення в продуктах харчування. Друга причина полягає в тім, що позики, аналогічні тим, які надаються Всесвітнім банком, насправді іноді сприяють розширенню вирубки лісів. Країна може вважати для себе більш вигідним спочатку одержати доход від продажу деревини спілих дерев, а потім, використовуючи отримані позики, здійснити програму відновлення вирубаних лісів.Отже, у результаті такої постановки справи сума позики подвоюється.Гаппі (Guppy,1984) зробив цікаву пропозицію, що полягає в тім, щоб створити організацію країн – виробників деревини (ОТЕС), аналогічну за структурою успішно функціонуючу нафтовому картелю ОРЕС. На думку Гаппі, ціна на деревину тропічних дерев сильно занижена на світовому ринку. У процесі вирубки лісів тільки 10% дерев удостоюється уваги лісозаготівників. З інших дерев, що виростають у лісі, 55% непоправно руйнуються, а що залишилися 35% залишаються недоторканими. Тим часом багато дерев, що залишилися непроданими, цілком придатні для використання й експорту й мають прекрасну деревину. Просто ринкові ціни не виправдують витрат на транспортування. У силу того, що деревина тропічних дерев приносить настільки незначний прибуток на світовому ринку, проекти збереження й розвитку лісових масивів ніяк не можуть конкурувати з проектами розвитку сільського господарства, будівництва гребель для ГЕС або якими-небудь іншими планами розвитку. Пропонований картель міг би, штучно завищуючи ціни на деревину тропічних лісів на світовому ринку, сприяти підвищенню значимості збереження лісових масивів. Крім того, частина доходів, одержуваних за рахунок підвищення цін на деревину, можна було б направляти на проекти відновлення лісів.Чи приведе цей шлях до порятунку тропічних лісів - покаже майбутнє. Ясно однак, те, що цей план відповідає одній дуже важливій вимозі: його здійснення не приведе до того, що вся вага тягаря й жертв, пов'язаних зі збереженням вимираючих видів тварин і рослин, падає на плечі тієї частини населення земної кулі, що найменше готова до цього, а саме на плечі населення країн, що розвиваються.